Рішення

від 16.05.2017 по справі 910/5273/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.05.2017Справа №910/5273/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Прогруп

до Товариства з обмеженою відповідальністю Практікер Груп Холдинг

про стягнення 31 923,95 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

від позивача Лахтарін І.А. - по дов. № б/н від 11.01.2017

від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Прогруп про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Практікер Груп Холдинг 31 923,95 грн., з яких: 30 557,24 грн. основного боргу, 1 197,65 грн. збитків від зміни індексу інфляції та 169,06 грн. - 3% річних за неналежне виконання взятих на себе останнім зобов'язань згідно договору поставки № 71172/2610 від 26.10.2016

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.04.2017 порушено провадження у справі № 910/5273/17 та призначено справу до розгляду на 18.04.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.04.2017, у зв'язку з нез'явленням представника відповідача в засідання суду та невиконанням сторонами вимог суду ухвали про порушення провадження у справі від 03.04.2017, розгляд справи відкладено на 16.05.2017.

Позивач в судовому засіданні 16.05.2017 подав на виконання вимог суду документи для залучення до матеріалів справи.

Судом оглянуто в судовому засіданні 16.05.2017 оригінали товарно-транспортної накладної №ПГ-0009032 від 17.11.2016 та видаткової накладної №ПГ-0009032 від 17.11.2016, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Позивач в судовому засіданні 16.05.2017 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судове засідання 16.05.2017 не з'явився, відзив на позовну заяву не подав, вимоги ухвали господарського суду про порушення провадження у справі від 03.04.2017 та ухвали від 18.04.2017 не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції ).

Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України ухвали було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві, а саме: 03134, м. Київ., вул. Кільцева Дорога, 12, яка згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 03.04.2017 є місцезнаходженням відповідача.

Проте, конверти разом з ухвалами було повернуто до суду поштовим відділенням зв'язку без вручення адресату з довідкою форми Ф-20 з позначкою вибув .

Стаття 64 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що у разі відсутності сторін за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ухвала про порушення провадження у справі вважається врученою їм належним чином.

У відповідності до п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки наявних в матеріалах справи документів достатньо для розгляду справи, суд вважає, що неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

В судовому засіданні 16.05.2017, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

26.10.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю Прогруп (далі - позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Практікер Груп Холдинг (далі - відповідач, Практікер) було укладено договір поставки № 71172/2610 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору, постачальник постачає і передає у власність Практікер, а Практікер приймає та оплачує товари згідно з замовленнями Практікер та товаропровідною документацією, які складають не від'ємну частину цього договору (додаток № 2 Бланк замовлення ), на умовах цього договору.

Спір виник в зв'язку з тим, що відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за договором оплату отриманого товару повністю не здійснив, в зв'язку з чим виникла заборгованість.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п. 1. ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 12.1.1 договору, цей договір з усіма додатками до нього діє до 31 грудня 2016 року. Строк дії цього договору, за умови відсутності на те заперечення, автоматично продовжується на кожен наступний рік.

Згідно з п. 1.3. договору право власності та ризик випадкової загибелі або пошкодження товарів переходить від постачальника до Практікер з моменту, коли товар поставлено Практікер у відповідний ТЦ, та сторони підписали видаткову накладну та/або товарно-розпорядчу накладну, що засвідчує, що товари були отримані Практікер.

Товар було поставлено відповідно до замовлення відповідача з дотриманням умов про кількість, якість, асортимент, строки, згідно умов договору та специфікації до нього, що була підписана сторонами в якості додатку № 1 до договору та за адресами, згідно додатку № 2 до договору, які були підписані одночасно з підписанням основного тексту договору.

Факт поставки товару на загальну суму 30 557,24 грн. підтверджується видатковими накладними: № ПГ-0008853 від 14.11.2016, № ПГ-0009032 від 17.11.2016 та товарно-транспортними накладними № ПГ-0009032 від 17.11.2016 та № ПГ-0008853 від 14.11.2016.

Відповідно до п. 5.2 договору Практікер здійснює вчасний розрахунок за поставлені товари. Оплата виконується в платіжні дні Практікер (робочі дні - вівторок і четвер), на підставі встановленого постачальником рахунку-фактури, шляхом банківського переказу, на поточний рахунок постачальника, зазначений у реквізитах до цього договору протягом 30 календарних днів та визначається залежно від того, яка з цих подій сталася пізніше, відраховується або з дня передачі товарів за цим договором, або з дня отримання усіх необхідних документів щодо поставленого товару головним офісом Практікер.

Згідно з додатку №2 до договору адресою доставки та адресою головного офісу є м. Київ, Кільцева Дорога, 12, а відтак відповідні документи були передані одночасно з передачею товару.

Таким чином, кінцевим строком сплати коштів за поставлений товар є відповідно 14.12.2016 та 17.12.2016.

Згідно з приписами статей 662, 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу; продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Матеріали справи свідчать, що відповідач не виконав зобов'язання по сплаті отриманого товару у повному обсязі, в результаті чого виникла заборгованість перед позивачем, яка не оспорена відповідачем та складає 30 557,24 грн.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу в розмірі 30 557,24 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по сплаті отриманого товару, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача 1 197,65 грн. збитків від зміни індексу інфляції та 169,06 грн. - 3 % річних.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

За результатами здійснення судом власного перерахунку збитки від зміни індексу інфляції складають 785,47 грн. та 3% річних - 167,02 грн., та вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

В іншій частині позовних вимог про стягнення інфляційних втрат та 3% річних в позові слід відмовити, оскільки

Згідно з ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Оскільки остання операція щодо поставки товару відбулася 17.11.2016, що підтверджується видатковою накладною № ПГ-0009032 від 17.11.2016 та товарно-транспортною накладною № ПГ-0009032 від 17.11.2016, то відповідач мав здійснити оплату товару на протязі 30 календарних днів, тобто з 18.11.2016 по 17.12.2016.

17.12.2016 припало на суботу, а наступним платіжним днем є понеділок 19.12.2016, який вважається останнім днем оплати та відповідно прострочення виконання зобов'язання з оплати слід обраховувати з 20.01.2017.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач позовних вимог, заявлених позивачем, не спростував, заперечень проти позову не надав.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Прогруп обґрунтовані та підлягають задоволенню частково.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Практікер Груп Холдинг (03134, м. Київ, вул. Кільцева Дорога, 12, код ЄДРПОУ 39461864) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Прогруп (03124, м. Київ, вул. Миколи Василенка, 7-А, код ЄДРПОУ 36716201) 30 557 (тридцять тисяч п'ятсот п'ятдесят сім) грн. 24 коп. основного боргу, 785 (сімсот вісімдесят п'ять) грн. 47 коп. збитків від зміни індексу інфляції, 167 (сто шістдесят сім) грн. 02 коп. - 3% річних, 1 579 (одна тисяча п'ятсот сімдесят дев'ять) грн. 24 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині в позові відмовити повністю.

Повне рішення складено 22.05.2017.

СуддяВ.В.Сівакова