Рішення

від 16.05.2017 по справі 913/245/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

16 травня 2017 року Справа № 913/245/17

Провадження №19/913/245/17

За позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ

до Приватного акціонерного товариства "Краснодонвугілля", м. Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення штрафу у розмірі 27495 грн 00 коп.

Суддя господарського суду Луганської області Косенко Т.В.

Секретар судового засідання Дмітрієва К.С.

У засіданні брали участь:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність №2039 від 25.10.2016, юрисконсульт 2 категорії сектору договірної та претензійно - позовної роботи структурного підрозділу "Дніпровська дирекція залізничних перевезень" регіональної філії "Придніпровська залізниця" ПАТ "Українська залізниця";

від відповідача - представник не прибув.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» звернулося до господарського суду Луганської області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Краснодонвугілля» про стягнення штрафу за неправильно зазначену масу вантажу у розмірі 27495 грн 00 коп.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 21.03.2017 було порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 04.04.2017.

Ухвалами господарського суду Луганської області від 04.04.2017 та від 20.04.2017 розгляд справи відкладався на 20.04.2017 та на 16.05.2017 відповідно.

Відповідач у відзиві б/н від 04.05.2017 на позовну заяву просив зменшити розмір штрафних санкцій у п'ять разів.

Представник позивача в судовому засіданні надав усні пояснення у справі. Просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, про що свідчать матеріали справи.

В судовому засіданні 16.05.2017 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд -

В С Т А Н О В И В:

24.09.2016 Приватне акціонерне товариство "Краснодонвугілля" здійснило відправлення вантажу - концентрату вугільного, у вагоні №56810096 зі станції Краснодон Донецької залізниці на станцію Правда Придніпровської залізниці одержувачу вантажу - ПАТ "Євраз Дніпродзержинський коксохімічний завод", згідно накладної №51227403.

30.09.2016 на станції Нижньодніпровськ - Вузол Придніпровської залізниці, на підставі ст.24 Статуту залізниць України, залізницею проведено перевірку маси вантажу. При контрольному переважуванні вагону №56810096 на вагонних вагах, виявлено, що маса вантажу у зазначеному вагоні не відповідає масі, вказаній відправником у накладній №51227403, так у вагоні №56810096 вказана маса вантажу 70000 кг, фактично встановлено, що маса вантажу складає 63350 кг, що є на 6650 кг менше, ніж зазначено у накладній, про що складено комерційний акт РА №015798/530/118 від 30.09.2016 та акт загальної форми №665/Ваги від 30.09.2016.

Посилаючись на зазначені обставини та приписи статей 24, 118, 122 Статуту залізниць України, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача штрафу за неправильно зазначену масу вантажу.

Відповідно до положень ч.5 ст.307 Господарського кодексу України, які кореспондуються з положеннями ч.2 ст.908, ст.920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначається транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.

Відповідно до ст.6 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457, з подальшими змінами, накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем (ст.23 Статуту залізниць України).

Під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Маса вантажів визначається відправником (ст.37 Статуту залізниць України).

Маса вантажу вважається правильною, якщо різниця у масі, визначена на станції відправлення, порівняно з масою, що виявилася на станції призначення, не перевищує: у разі недостачі - норми природної втрати маси вантажу і граничного розходження визначення маси нетто; у разі надлишку - граничного розходження визначення маси нетто (ч.4 ст.52 Статуту залізниць України).

30.09.2016 на станції Нижньодніпровськ - Вузол Придніпровської залізниці залізницею проведено перевірку маси вантажу.

Відповідно до п.27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 за №644, надлишок вантажу порівняно з масою, вказаною в накладній, вважається таким, що не перевищує норму, якщо він не виходить за межу граничного розходження визначення маси нетто, яке становить 0,5% (маси вантажів всіх інших вантажів). Норми недостачі або надлишку маси вантажів розраховуються: від маси брутто - для вантажів, які перевозяться в тарі й упаковці; від маси нетто - для вантажів, які перевозяться без тари й упаковки.

В результаті переважування вантажу на станції Нижньодніпровськ - Вузол Придніпровської залізниці залізницею було проведено перевірку маси вантажу та виявлена невідповідність маси вантажу, зазначеної в перевізному документі, фактичній масі вантажу. Так, у накладній №51227403 у вагоні №56810096 вказана маса вантажу 70000 кг, фактично встановлено, що маса вантажу складає 63350 кг, що є на 6650 кг менше, ніж зазначено у накладній.

Відповідно до ст.129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення обставин, зокрема, невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах. Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу.

За обставинами виявленої у спірних відносинах невідповідності маси вантажу, зазначеної у перевізному документі, фактичній масі вантажу на станції Нижньодніпровськ - Вузол Придніпровської залізниці складено комерційний акт РА №015798/530/118 від 30.09.2016 та акт загальної форми №665/Ваги від 30.09.2016.

Пунктом 5.5. Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 №138, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.06.2011 за №765/19503), передбачено, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача, з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Відповідно до пункту 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати. У встановлений відсотковий показник входить не тільки природна втрата, а й граничне розходження у визначенні маси нетто (похибка вагів), а, отже, недостача маси вантажу, за які відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням такого граничного розходження.

Відповідно до ст.24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Суд зазначає, що розходження визначення маси нетто, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній №51227403 у вагоні №56810096 - 70000 кг та масою, визначеною на станції Нижньодніпровськ - Вузол Придніпровської залізниці - 63350 кг, у даному випадку перевищує норму природної втрати та граничного розходження на 6650 кг, що дорівнює 9,5 %, тобто перевищує норму, яка передбачена для вантажів такого типу - 0,5%.

Відповідно до ст.122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену у накладній, зокрема, масу вантажу з відправника стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту.

Статтею 118 Статуту залізниць України встановлено, що штраф стягується у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Згідно з накладною №51227403 сума провізної плати нарахованої відправнику по станції відправлення складає за вагон №56810096 - 5499 грн 00 коп. Відповідно, п'ятикратний розмір провізної плати за вагон №56810096 складає - 27495 грн 00 коп.

Враховуючи викладені приписи законодавства та обставини справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача штрафу.

Відносно заяви відповідача про зменшення розміру штрафу господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Приписами статті 233 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

У пп.3.17.4 п.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причин неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Підпунктом 6.4 п.6 роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 №04-5/601 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" передбачено, що відповідно до статті 551 ЦК України розмір неустойки (до якої віднесено штраф і пеню) встановлюється договором або актом цивільного законодавства і може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Стаття 233 ГК України також встановлює, що у разі якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. Пункт 3 статті 83 ГПК надає суду право у виняткових випадках зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання. Виходячи з цього, суди мають право при прийнятті рішення про стягнення штрафу зменшувати його розмір з урахуванням усіх конкретних обставин справи. Підстави та розмір зменшення стягуваного штрафу повинні бути мотивовані та обґрунтовані в рішенні суду.

В обґрунтування вказаної заяви відповідач посилається на те, що останній знаходиться на території зони проведення антитерористичної операції; що з березня 2017 по теперішній час повністю припинено відвантаження споживачем продукції, а також отримання обладнання та інших засобів і матеріалів необхідних для здійснення господарської діяльності; що чисті збитки підприємства за 2016 становлять 757813 тис. грн.; що за 2016 сума дебіторської заборгованості контрагентів перед відповідачем становить 188908 тис. грн.; що стосовно відповідача господарським судом Луганської області порушено провадження у справі про банкрутство №21/52б.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно з ч.2 ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, а також те, що наявність будь-яких збитків, викликаних невідповідністю маси вантажу у вагоні №56810096, позивачем не доведена та подібні вимоги позивачем не заявлялися, суд, керуючись приписами ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України, ч.1 ст.233 Господарського кодексу України, п.3 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, вважає за доцільне та правомірне зменшити нарахований позивачем штраф до 11000 грн 00 коп.

Таким чином позов підлягає задоволенню частково.

Як передбачено абз.4 п.3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню. Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Судовий збір покладається на відповідача, згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" до Приватного акціонерного товариства "Краснодонвугілля" задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Краснодонвугілля", вул. Енергетиків, б. 54, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, ідентифікаційний код 32363486, на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", вул. Тверська, б. 5, м. Київ, ідентифікаційний код 40075815, в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", пр. Дмитра Яворницького, б. 108, м. Дніпро, код ЄДРПОУ 40081237, штраф за неправильно зазначену масу вантажу у сумі 11000 грн 00 коп., судовий збір у сумі 1600 грн 00 коп., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 22.05.2017.

Суддя Т.В. Косенко