Рішення

від 15.05.2017 по справі 918/237/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" травня 2017 р. Справа № 918/237/17

Господарський суд Рівненської області в складі головуючого судді Політики Н.А. , при секретарі судового засідання Фаєвській Л.Ю. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи за позовом Дочірнього підприємства "Рівненська старовина" Державного підприємства "Науково-дослідний центр "Охоронна археологічна служба України" Інституту археології НАН України

до Білківської сільської ради

про стягнення заборгованості в сумі 29 336 грн. 78 коп.

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, договір б/н від 07.03.12017 р.;

від відповідача - ОСОБА_2, сільський голова .

У судовому засіданні 15 травня 2017 року, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

05 квітня 2017 року Дочірнє підприємство "Рівненська старовина" Державного підприємства "Науково-дослідний центр "Охоронна археологічна служба України" Інституту археології НАН України звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до Білківської сільської ради про стягнення заборгованості в сумі 29 336 грн. 78 коп., з яких 19 995 грн. 38 коп. основний борг, 3 159 грн. 27 коп. інфляційні втрати, 1 023 грн. 87 коп. 3% річних, 5 158 грн. 26 коп. пеня.

Ухвалою суду від 06 квітня 2017 року позовну заяву від 07.03.2017 р. прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 918/237/17, розгляд якої призначено на 24 квітня 2017 року.

24 квітня 2017 року від позивача через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшло письмове підтвердження того, що у провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет із тих же підстав, а також немає рішення цих органів з такого спору.

Також 24 квітня 2017 року від позивача через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшла заява, відповідно до якої Дочірнє підприємство "Рівненська старовина" Державного підприємства "Науково-дослідний центр "Охоронна археологічна служба України" Інституту археології НАН України відмовляється від судових витрат, а саме витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги в сумі 2 000 грн.

Ухвалою суду від 24 квітня 2017 року розгляд справи відкладено на 15 травня 2017 року.

15 травня 2017 року від відповідача через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшов письмовий відзив на позовну заяву.

У судовому засіданні 15 травня 2017 року представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та наполягав на їх задоволенні.

У судовому засіданні 15 травня 2017 представник відповідача позовні вимоги заперечив.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

16 червня 2015 року між Дочірнім підприємством "Рівненська старовина" Державного підприємства "Науково-дослідний центр "Охоронна археологічна служба України" Інституту археології НАН України (надалі - Виконавець) та Білківською сільською радою (надалі - Замовник) укладено договір про проведення наукової археологічної експертизи (розвідки) №3-Б (надалі - договір; а.с. 14-15), відповідно до п. 1.1. якого, для погодження замовнику проектного плану території Білівської сільської ради, Березнівського району, Рівненської області, виконавець зобов'язується здійснити наукову археологічну експертизу визначеної території, а замовник зобов'язується своєчасно оплатити та прийняти роботи.

У відповідності до п. 2.1. договору загальна вартість робіт, що виконуються на умовах даного договору, є узгодженою обома сторонами і становить 19 995 грн. 38 коп.

Згідно з п. 3.1. договору об'єм і вартість виконаних підтверджується актом приймання виконаних робіт з наукової археологічної експертизи, що підписується обома сторонами.

Пунктом 5.2. договору сторони погодили, що за порушення замовником терміну приймання робіт (в т.ч. підписання Акту приймання виконаних робіт) та/або терміну оплати робіт замовник сплачує виконавцеві штрафну пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несвоєчасно прийнятих/або оплачених робіт за кожен день прострочення.

Даний договір діє з моменту підписання його двома сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 6.1. Договору).

Судом встановлено, що вказаний договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками юридичних осіб.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору, виконавцем були надані замовникові послуги по наданню наукової археологічної експертизи земле відводу для погодження проектного плану території Білківської сільської ради, що стверджується наявним в матеріалах справи Актом приймання виконаних робіт №3-Б від 23.06.2015р. на суму 19 995 грн. 38 коп. (а.с. 16).

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договорами про надання послуг свідчить відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення умов даних договорів.

Пропозиція сплатити 19 995 грн. 38 коп. заборгованості за договором, яка вбачається з претензій позивача №16/07-403 від 23.11.2015р. та №16/07-15 від 05.05.2016р. - залишені відповідачем без відповіді та задоволення (а.с. 17-18).

Крім того, позивачем за неналежне виконання умов договору в частині проведення розрахунків, на підставі п. 5.2. договору та ст. 625 ЦК України нараховано 5 158 грн. 26 коп. пені, 1 023 грн. 87 коп. 3% річних та 3 159 грн. 27 коп. інфляційних втрат (розрахунок а.с. 10-12).

Розглянувши матеріали справи, встановивши обставини справи і давши їм правову оцінку, господарський суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стаття 526 ЦК України, що кореспондується із ст. 193 ГК України встановлюють, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як встановлено судом спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі договору про надання послуг.

Статтею 901 ЦК України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

У відповідності до ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами. (ст. 629 ЦК України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. (ч.1 ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно частини першої статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги частині стягнення 19 995 грн. 38 коп. боргу за надані послуги є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем за неналежне виконання умов договору в частині проведення розрахунків, на підставі п. 5.2. договору та ст. 625 ЦК України нараховано 5 158 грн. 26 коп. пені, 1 023 грн. 87 коп. 3% річних та 3 159 грн. 27 коп. інфляційних втрат.

Пунктом 5.2. Договору сторони погодили, що за порушення замовником терміну приймання робіт (в т.ч. підписання Акту приймання виконаних робіт) та/або терміну оплати робіт замовник сплачує виконавцеві штрафну пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несвоєчасно прийнятих/або оплачених робіт за кожен день прострочення.

Частина 1 статті 546 ЦК України передбачає, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

У відповідності до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Згідно статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Суд, перевіривши розрахунок пені за період з 24.06.2015р. по 24.12.2015р. в розмірі 5 158 грн. 26 коп., дійшов висновку про його обґрунтованість.

Враховуючи вищевикладене, суд задовольняє позовні вимоги Дочірнього підприємства "Рівненська старовина" Державного підприємства "Науково-дослідний центр "Охоронна археологічна служба України" Інституту археології НАН України в частині стягнення пені у повному обсязі.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, здійснивши власний розрахунок 3% річних за період з 24.06.2015р. по 07.03.2017р. за допомогою Системи комплексного інформаційного забезпечення ЛІГА:ЗАКОН ENTERPRISE встановив, що розмір 3% річних становить 1 022 грн. 23 коп., при заявленому - 1 023 грн. 87 коп.

Відтак суд дійшов до висновку про те, що стягненню з відповідача підлягає сума 3% річних, яка за розрахунком суду складає 1 022 грн. 23 коп.

За таких обставин вимога позивача до відповідача про стягнення 3% річних в сумі 1 023 грн. 87 коп. підлягає частковому задоволенню в розмірі 1 022 грн. 23 коп. У решті позовних вимог у частині стягнення 3% річних в сумі 01 грн. 64 коп. відмовити.

Суд, здійснивши власний розрахунок інфляційних втрат за період з липня 2015 року по січень 2017 року за допомогою Системи комплексного інформаційного забезпечення ЛІГА:ЗАКОН ENTERPRISE встановив, що розмір інфляційних втрат становить 3 139 грн. 51 коп., при заявленому - 3 159 грн. 27 коп.

Відтак суд дійшов до висновку про те, що стягненню з відповідача підлягає сума інфляційних втрат річних, яка за розрахунком суду складає 3 139 грн. 51 коп.

За таких обставин вимога позивача до відповідача про стягнення інфляційних втрат в сумі 3 159 грн. 27 коп. підлягає частковому задоволенню в розмірі 3 139 грн. 51 коп. У решті позовних вимог у частині стягнення інфляційних втрат в сумі 19 грн. 76 коп. відмовити.

У відповідності до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, в повній мірі дослідивши матеріали, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Дочірнім підприємством "Рівненська старовина" Державного підприємства "Науково-дослідний центр "Охоронна археологічна служба України" Інституту археології НАН України про стягнення 19 995 грн. 38 коп. основного боргу, 3 139 грн. 51 коп. інфляційних втрат, 1 022 грн. 23 коп. 3% річних та 5 158 грн. 26 коп. пені, є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та такими, що підлягають задоволенню. У решті позовних вимог необхідно відмовити, а саме в стягненні 01 грн. 64 коп. 3% річних та 19 грн. 76 коп. інфляційних втрат.

Відповідно до ст.49 ГПК України оплата судових витрат покладається на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам в розмірі 1 598 грн. 83 коп..

Керуючись статтями 1, 12, 22, 32-34, 43, 49, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Білківської сільської ради (34633, Рівненська обл., Березнівський р-н, с. білка, вул. Перемоги, 8, код ЄДРПОУ 21088832) на користь Дочірнього підприємства "Рівненська старовина" Державного підприємства "Науково-дослідний центр "Охоронна археологічна служба України" Інституту археології НАН України (33010, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 36171125) 19 995 (дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто п'ять) грн. 38 коп. - основного боргу, 3 139 (три тисячі сто тридцять дев'ять) грн. 51 коп. - інфляційних втрат, 1 022 (одну тисячу двадцять дві) грн. 23 коп. - 3% річних, 5 158 (п'ять тисяч сто п'ятдесят вісім) 26 коп. - пені та 1 598 (одну тисячу п'ятсот дев'яносто вісім) грн. 83 коп. витрат по оплаті судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення 3% річних в сумі 1 грн. 64 коп. та інфляційних втрат в сумі 19 грн. 76 коп. - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 22 травня 2017 року.

Суддя Політика Н.А.

Віддруковано 3 примірники:

1- до справи;

2 - позивачу рекомендованим (33010, АДРЕСА_1);

3- відповідачу рекомендованим (34633, Рівненська обл., Березнівський р-н, с. Білка, вул. Перемоги, 8).