Рішення

від 17.05.2017 по справі 910/5914/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" травня 2017 р.Справа № 910/5914/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Хотенця П.В.

при секретарі судового засідання Гаврильєву О.В.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "ДОНЕЦЬКОБЛГАЗ", м. Краматорськ до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛТЕК-ЕНЕРГО", м. Харків про стягнення 350000,00 грн. за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, дов. від 17.01.2017 року

відповідача - не з*явився

ВСТАНОВИВ:

Розглядається позовна вимога про стягненння з відповідача 350000,00 грн. суми попередньої оплати.

Представник позивача у судовому засіданні просить суд долучити до матеріалів справи додаткові документи.

Суд, долучає до матеріалів справи додаткові документи та переходить до розгляду справи по суті.

Представник позивача у судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги і просить їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з*явився, відзив на позовну заяву та документи на виконання ухвали суду про порушення провадження у справі суду не надав.

Разом з цим, 03 травня 2017 року до суду повернулася копія судової ухвали про порушення провадження у справі № 910/5914/17 з поштовою відміткою "за закінчення строку зберігання".

Судом перевірено адресу відповідача: згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходження юридичної особи відповідача: 61070, м. Харків, вул. Шишківська, буд. 8, саме на цю адресу судом надсилались процесуальні документи. Відповідно до вимог частини 1 та частини 4 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Як визначено у пунктах 3.9. та 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Необхідно мати на увазі, що розгляд справи за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду, є безумовною підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

Так, процесуальні документи у даній справі (ухвала суду про порушення провадження у справі) направлялася всім учасникам судового процесу, що підтверджуються штампом канцелярії на зворотній стороні відповідної ухвали.

Таким чином, суд вважає, що відповідач повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи, але відповідач не з'явилися у засідання суду, водночас судом вжито всі заходи для належного повідомлення його про час та місце розгляду справи.

Приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини 3 статті 129 Конституції України, статтею 4-3 та статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, судом встановлено наступне.

30 вересня 2015 року Між Публічним акціонерним товариством "По газопостачанню та газифікацій "Донецькоблгаз" (позивачем, покупцем) або та Товариством з обмеженою відповідальністю "АЛТЕК-ЕНЕРГО" (відповідачем, постачальником) було укладено договір поставки.

Згідно пунктів 13.1 та 13.2 договору, договір набуває чинності з моменту його укладення і діє до 31 грудня 2016 року. Якщо за 20 календарних днів до закінчення строку дії цього договору, жодна зі сторін у письмовій формі не повідомить іншу сторону про припинення дії цього договору, він вважається пролонгованим на кожен наступний календарний рік на тих же умовах.

Відповідно до пункту 1.1. договору, постачальник зобов'язується передати, а покупець прийняти і оплатити газ зріджений вуглеводневий, ДСТУ 4047-200 (товар) у кількості, за номенклатурною, цінами і термінами постачання згідно з умовами договору.

Згідно пункту 6.1 договору відпуск товару здійснюється на умовах 100% попередньої оплати.

Відповідно до пункту 6.9 договору, у випадку якщо постачальник здійснив відвантаження "товару" до отримання попередньої оплати від покупця, покупець зобов'язаний повністю оплатити поставлений товар протягом одного календарного дня від дати відвантаження товару.

Згідно пункту 6.2. договору, у разі якщо за письмовою домовленістю сторін, постачальник здійснює поставку партії товару без здійснення 100 % передоплати такої партії покупцем, останній з дня отримання партії товару, зобов'язаний протягом 3 (трьох) банківських днів здійснити оплату такої партії.

Відповідно до пункту 5.2. договору, приймання товару за кількістю проводиться на підставі видаткових накладних, та/або товарно-транспортних накладних, та/або Актів прийому-передачі, що видаються постачальником. Дані, зазначені у вищевказаних накладних та/або Актах, не можуть бути оскарженні.

Сторонами зміни до умов договору не вносились (не підписувались). Окрім питань порушених в претензії, обумовлених нижче, жодна із сторін не заявляла іншій стороні про припинення дії договору згідно пункту13.2. договору.

Згідно статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до пункту 1 статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктами господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання. В силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її зобов'язання.

Згідно з приписами статті 11 Цивільного кодексу України, статті 174 Господарського кодексу України зобов'язання виникає, в тому числі, із договору.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно статті 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до статті 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Статтею 640 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Згідно статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

Згідно статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання.

Згідно статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином.

Статтею 198 Господарського кодексу України встановлено правило, що платежі за грошовими зобов'язаннями, які виникають у господарських відносинах, здійснюються у безготівковій формі або готівкою через установи банків.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Згідно частини 1 статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.

Відповідно до частини 1 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Тобто, за змістом пункту 1 статті 693 Цивільного кодексу України - попередня оплата - оплата вартості товару, що сплачується покупцем за товар до його передання продавцем.

Матеріали справи свідчать про те, що на виконання умов договору позивач платіжним дорученням № 578 від 18 лютого 2016 року перерахував 350000,00 грн. за газ скраплений згідно рахунку №2 від 18 лютого 2016 року, у тому числі ПДВ - 58333,33 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку за 18 лютого 2016 року).

Дії сторін, зокрема, виставлення відповідачем рахунка на оплату та оплата його позивачем, свідчать про урегулювання між ними правовідносин з купівлі-продажу.

Тобто, Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "ДОНЕЦЬКОБЛГАЗ" належним чином виконало свої зобов'язання щодо сплати грошових коштів у розмірі 350000,00 грн.

Згідно пункту 1 статті 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги зазначити цей строк, - відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В свою чергу, Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛТЕК-ЕНЕРГО" в порушення своїх зобов'язань не здійснило постачання зрідженого газу відповідно до умов договору.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до пунктів 1, 2, 3 статті 615 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. Внаслідок односторої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.

Згідно пункту 3 статті 651 Цивільного кодексу України, у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до статті 665 Циільного кодексу України у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Статтею 670 Цивільного кодексу України врегульовано правові наслідки порушення умов договору щодо кількості товару, встановлено, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Згідно частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередні оплати.

Відповідно до статтей 526 та 525 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, законними, підтвердженими матеріалами справи і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору, у разі задоволення позовних вимог, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 8, 124, 129 Конституції України, статтями 6, 11, 509, 525, 526, 598, 599, 610, 611, 612, 615, 626, 638, 640, 651 655, 629, 662, 663, 693, 712 Цивільного кодексу України, статтями 173, 174, 181, 193, 198 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33-34, 43, 44, 49, 75, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛТЕК-ЕНЕРГО" (61070, м. Харків, вул. Шишківська, буд. 8, код ЄДРПОУ 39041767) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "ДОНЕЦЬКОБЛГАЗ" (84300, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Південна, 1, код ЄДРПОУ 03361075) 350000,00 грн. суми попередньої оплати та 5250,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 19.05.2017 р.

Суддя ОСОБА_2