Постанова

від 16.05.2017 по справі 910/22198/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" травня 2017 р. Справа№ 910/22198/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дикунської С.Я.

суддів: Мальченко А.О.

Жук Г.А.

секретар Драчук Р.А.

за участю представників:

від позивача Курінний С.Ю. - дов. № 368 від 09.08.2016

від відповідача Давидова О.М. - дов. б/н від 18.01.2017

від третьої особи не з'явились

розглядаючи у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ЛІН БЕККЕР

на рішення Господарського суду міста Києва

від 01.02.2017 (суддя Балац С.В.)

у справі № 910/22198/15

за позовом Публічного акціонерного товариства ВТБ БАНК

до Товариства з обмеженою відповідальністю ЛІН БЕККЕР

третя особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю ФОЗЗІ-ФУД

про стягнення 20.444.416, 55 грн. та 2.631.889, 95 дол. США, що

еквівалентно 75.950.665, 04 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.02.2017 у справі № 910/22198/15 позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю ЛІН БЕККЕР на користь Публічного акціонерного товариства ВТБ БАНК 2.411.905 дол. 00 центів США сума основної заборгованості по кредиту, 139.455 дол. 01 цент США прострочені проценти, 13.097 дол. 99 центів США строкові проценти, 10.000.000 грн. 00 коп. сума пені, 32.709 дол. 40 центів США 3 % річних за несвоєчасне повернення кредиту, 1.019 дол. 81 цент США 3 % річних за несвоєчасне повернення процентів, 690.842 грн. 18 коп. сума договірної санкції у розмірі 0,00278 %, 73.080 грн. 00 коп. судового збору, в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із згаданим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, просив скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що оскаржуване рішення прийнято за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права щодо належного виконання зобов'язань, захисту національного виробника, захисту законних інтересів суб'єктів господарювання. За твердженнями апелянта порука вважається припиненою на підставі ч. 4 ст. 559 ЦК України в зв'язку з пропуском шестимісячного строку для пред'явлення вимоги до поручителя від дня настання строку виконання основного зобов'язання (його частини). Крім цього, апелянт акцентує увагу на тому, що ПАТ ВТБ Банк є складовою частиною найбільшої фінансової структури Російської Федерації та його дії скориговані з її агресією, що призвело до складного економічного становища ТОВ Фоззі-Фуд . На думку апелянта, події, що унеможливлюють виконання кредитного договору спричиненні діями безпосереднього кінцевого власника позивача, що свідчить про агресивне ведення бізнесу.

Відповідно до автоматизованого розподілу справ між суддями, справу № 910/22198/15 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Дикунської С.Я., суддів: Жук Г.А., Мальченко А.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.02.2017 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ЛІН БЕККЕР прийнято до провадження та розгляд справи призначено на 28.03.2017.

Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 28.03.2017 та від 18.04.2017 розгляд справи відкладався на підставі ст. 77 ГПК України на 18.04.2017 та 16.05.2017 відповідно. Продовжено строк розгляду справи на 15 днів.

Подане ТОВ ЛІН БЕККЕР клопотання про зупинення провадження у справі № 910/22198/15 до набрання законної сили рішення у справі № 910/21285/16 за позовом ТОВ ЛІН БЕККЕР до ПАТ ВТБ Банк про визнання недійсними договорів про внесення змін до Договору поруки № 10-0604/101к/П-03 від 24.09.2010, як безпідставне та необґрунтоване залишене апеляційним судом без задоволення.

В судове засідання апеляційної інстанції 16.05.2017 з'явились представники позивача та відповідача, представник третьої особи не з'явився, хоча про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини своєї неявки апеляційний суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не надіслав. Присутні в судовому засіданні представники позивача та відповідача не заперечували проти розгляду справи у відсутності представника третьої особи.

Згідно абзацу 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2 цієї ж постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011).

Оскільки третя особа належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, неявка його представника не перешкоджає вирішенню апеляційної скарги по суті, апеляційний суд вважав за необхідне справу розглянути за відсутності цього представника за наявними у справі матеріалами.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції підтримав свою апеляційну скаргу, просив її задовольнити за наведених в ній підстав, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про відмову в позові повністю.

Представник позивача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги заперечив, просив не брати їх до уваги, відтак оскаржуване рішення як законне та обґрунтоване залишити без змін з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

На підставі ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши долучені до матеріалів справи письмові докази, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню.

Так, Публічне акціонерне товариство ВТБ БАНК звернулося до Господарського суду мста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ЛІН БЕККЕР про стягнення 20.444.416,55 грн. та 2.631.889,95 дол. США, що еквівалентно 75.950.665,04 грн., з урахуванням уточнень поданих позивачем 26.10.2016, з яких:

2.411.905,00 дол. США - прострочена заборгованість по кредиту в сумі;

139.455,01 дол. США - прострочена заборгованість по сплаті процентів;

13.097,99 дол. США - строкова заборгованість по сплаті процентів, нарахованих за період з 25.07.2015 по 10.08.2015;

19.176.017,38 грн. - пеня за несвоєчасне повернення кредиту;

476.843,49 грн. - пеня за несвоєчасну сплату процентів;

66.409,99 дол. США - 3 % річних за прострочення повернення кредиту;

1.021,96 дол. США - 3 % річних за прострочення сплати процентів

791.555,68 грн. - договірна санкція у розмірі 0,00278 % від заборгованості за кредитом.

В обґрунтування своїх вимог зазначило про неналежне виконання відповідачем, як поручителем взятих на себе зобов'язань за договором поруки від 24.09.2010 № 10-0604/101к/П-03, за умовами якого поручитель зобов'язався солідарно відповідати перед позивачем за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю ФОЗЗІ-ФУД зобов'язань згідно договору про надання мультивалютної невідновлювальної відкличної кредитної лінії від 28.03.2006 № 10-0604/101к, укладеного між закритим акціонерним товариством ВНЄШТОРГБАНК , правонаступником якого є позивач та Товариством з обмеженою відповідальністю СІЛЬПО-55 , права та обов'язки якого за договором про надання мультивалютної невідновлювальної відкличної кредитної лінії від 28.03.2006 № 10-0604/101к передані Товариству з обмеженою відповідальністю ФОЗЗІ-ФУД , відповідно до договору про переведення боргу від 24.09.2010.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.10.2015 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю ФОЗЗІ-ФУД .

Як встановлено матеріалами справи, 28.03.2006 між Закритим акціонерним товариством ВНЄШТОРГБАНК (Україна), правонаступником якого є Відкрите акціонерне товариство ВТБ Банк , яке в подальшому перейменоване в Публічне акціонерне товариство ВТБ Банк (кредитор, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю СІЛЬПО-55 (позичальник) укладено договір про надання мультивалютної невідновлювальної відкличної кредитної лінії від 28.03.2006 № 10-0604/101к (далі - Кредитний договір).

В подальшому до Кредитного договору вносилися зміни та доповнення, якими змінювалися умови кредитування, зокрема: Договір №1 про внесення змін до Кредитного договору від 04.05.2007; Договір №2 про внесення змін до Кредитного договору від 03.01.2008; Договір №3 про внесення змін до Кредитного договору від 07.08.2008; Договір №4 про внесення змін до Кредитного договору від 27.10.2008; Договір №5 про внесення змін до Кредитного договору від 30.01.2009; Договір №6 про внесення змін до Кредитного договору від 26.02.2009; Договір №7 про внесення змін до Кредитного договору від 15.07.2009; Договір №8 про внесення змін до Кредитного договору від 28.01.2010; Договір №9 про внесення змін до Кредитного договору від 30.06.2010; Договір №10 про внесення змін до Кредитного договору від 24.09.2010; Договір №11 про внесення змін до Кредитного договору від 31.05.2011; Договір №12 про внесення змін до Кредитного договору від 30.11.2011; Договір №13 про внесення змін до Кредитного договору від 30.11.2011; Договір №14 про внесення змін до Кредитного договору від 13.04.2012; Договір №15 про внесення змін до Кредитного договору від 10.09.2013; Договір №16 про внесення змін до Кредитного договору від 10.09.2013; Договір №17 про внесення змін до Кредитного договору від 21.11.2013; Договір №18 про внесення змін до Кредитного договору від 13.03.2014; Договір №19 про внесення змін до Кредитного договору від 15.05.2014; Договір №20 про внесення змін до Кредитного договору від 30.07.2014; Договір №21 про внесення змін до Кредитного договору від 12.09.2014; Договір №22 про внесення змін до Кредитного договору від 06.10.2014; Договір №23 про внесення змін до Кредитного договору від 26.11.2014.

Відповідно до п.1.1. Кредитного договору в редакції Договору № 23 про внесення змін до Кредитного договору від 26.11.2014, Банк на умовах цього договору зобов'язався надати позичальнику кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії в сумі 3 035 905,00 доларів СІ1ІА (три мільйони тридцять п'ять тисяч дев'ятсот п'ять) доларів СІ1ІА, 00 центів, а позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використати та повернути Банку кредит на умовах та в строки/терміни, визначені даним договором, але не пізніше 26 лютого 2015 року, а також сплатити плату за кредит та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, визначені даним договором.

Надання кредиту позичальнику здійснюється у безготівковій формі на підставі письмової заявки позичальника за формою Додатку №1, далі - заявка, в межах Ліміту кредитування, що діє на дату подання заявки, шляхом перерахування Кредиту на рахунок позичальника №26004301014145 у ПАТ ВТБ Банк , код банку 321767 (або за іншими реквізитами, що вказані в заявці) за умови виконання позичальником своїх зобов'язань у повному обсязі та додержання всіх умов надання кредиту, встановлених цим Договором (п. 2.1. Кредитного договору).

Згідно п. 3.1. Кредитного договору в редакції Договору № 13 від 30.11.2011 про внесення змін до Кредитного договору №10-0604/101к, плата за користування кредитом встановлюється у вигляді процентів за користування кредитом, розмір яких є фіксованим та складає 11,5% (одинадцять цілих п'ять десятих) процентів річних.

Пунктом 7.1. Кредитного договору сторони погодили, що у разі прострочення позичальником зобов'язань з погашення заборгованості за кредитом, позичальник сплачує Банку пеню в гривні (для кредитів, наданих в гривні) та/або в гривні за офіційним курсом НБУ на дату сплати (для кредитів, наданих в іноземній валюті) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діяла у період, за який сплачується пеня) від суми простроченої заборгованості за кредитом за кожен календарний день прострочення заборгованості за кредитом враховуючи день повернення кредиту з розрахунку факт /365 (для кредитів, наданих в гривні) та з розрахунку факт /360 (для кредитів, наданих в іноземній валюті).

Відповідно до п.7.2. Кредитного договору у разі прострочення позичальником зобов'язань з погашення плати за кредит згідно умов цього договору, позичальник сплачує Банку пеню в гривні (для кредитів, наданих в гривні) та/або в гривні за офіційним валютним курсом НБУ на дату сплати (для кредитів, наданих в іноземній валюті), в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діяла у період, за який сплачується пеня) від суми простроченої плати за кредит за кожен календарний день прострочення зазначених зобов'язань враховуючи день сплати з розрахунку факт/365 (для кредитів, наданих в гривні) та з розрахунку факт /360 (для кредитів, наданих в іноземній валюті).

Згідно п. 7.4. Кредитного договору у разі невиконання або неналежного виконання позичальником більш ніж на 10% (десять) відсотків зобов'язання, визначеного п. 4.3.11. цього Договору, банк має право застосувати до позичальника договірну санкцію, а позичальник зобов'язаний сплатити її Банку у розмірі 0,00278% (нуль цілих двісті сімдесят вісім стотисячних) відсотків від заборгованості за кредитом на кожну дату розрахункового періоду проведення чистих кредитових оборотів (за кожен календарний день) періоду невиконання відповідно до умов п. 4.3.11.2. цього Договору.

На виконання умов Кредитного договору позивачем надано Позичальнику в користування кредитні кошти в межах ліміту кредитування в розмірі 2.411.905 дол. 00 центів США, що підтверджується виписками з рахунку позичальника, засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

24.09.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю СІЛЬПО-55 (первісний боржник), та Товариством з обмеженою відповідальністю ФОЗЗІ-ФУД (далі - новий боржник, позичальник, третя особа) та ПАТ ВТБ БАНК (банк, кредитор, позивач) було укладено договір про переведення боргу, відповідно до умов якого первісний боржник переводить на нового боржника свої зобов'язання за Кредитним договором №10-0604/101к від 28.03.2006 та додатковими угодами про внесення змін до нього, що укладені між кредитором та первісним боржником, внаслідок чого новий боржник прийняв на себе права та обов'язки первісного боржника за Кредитним договором.

В порушення умов Кредитного договору позичальник не виконав своїх зобов'язань в повному обсязі щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів по кредиту, відтак за розрахунком позивача станом на 10.08.2015 розмір заборгованості по кредиту становить 2.411.905,00 дол. США, по простроченим процентам - 139.455,01 дол. США, по строковим процентам - 13.097,99 дол. США (за період з 25.07.2015 по 10.08.2015). Крім того, в зв'язку із невиконанням позичальником взятих на себе зобов'язань за умовами Кредитного договору, банком нараховано позичальнику 19.176.017,38 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 476.843,49 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів, 66.409,99 дол. США - 3 % річних за прострочення повернення кредиту, 1.021,96 дол. США - 3 % річних за прострочення сплати процентів та 791.555,68 грн. - договірну санкцію у розмірі 0,00278 % від заборгованості за кредитом.

Як встановлено матеріалами справи, рішенням Господарського суду Київської області від 23.06.2016 у справі №911/3795/15, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.09.2016 та постановою Вищого господарського суду України від 14.11.2016, первісний позов ПАТ ВТБ БАНК до ТОВ ФОЗЗІ ФУД про стягнення заборгованості за Договором про надання мультивалютної невідновлювальної відкличної кредитної лінії від 28.03.2006 № 10-0604/101к (станом на 10.08.2015) задоволено частково - стягнуто з ТОВ ФОЗЗІ-ФУД на користь ПАТ ВТБ БАНК 2 411 905,00 дол. США основної заборгованості по кредиту, 139 455,01 дол. США - прострочені проценти, 13 097,99 дол. США - строкові проценти, 10 000 000 грн. - сума пені, 32 709,40 дол. США - 3 % річних за несвоєчасне повернення кредиту, 1 019,81 дол. США - 3 % річних за несвоєчасне повернення процентів, 690 842,18 грн. - сума договірної санкції у розмірі 0,00278 %; відмовлено в позові в частині стягнення пені в сумі 4 566 499,67 грн. (на підставі п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України); у задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

За приписами ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, обставини щодо наявності заборгованості ТОВ ФОЗЗІ ФУД перед ПАТ ВТБ БАНК за Договором про надання мультивалютної невідновлювальної відкличної кредитної лінії від 28.03.2006 № 10-0604/101к зі сплати кредиту, процентів за користування ним, штрафних санкцій, та розмір такої заборгованості станом на 10.08.2015 встановлені згаданим рішенням Господарського суду Київської області від 23.06.2016 у справі №911/3795/15, яке набрало законної сили, а тому повторному доказуванню не підлягають.

Як встановлено матеріалами справи, 24.09.2010 між Публіінчим акціонерним товариство ВТБ Банк (банк за договором, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю ЛІН БЕККЕР (поручитель за договором, відповідач) укладено договір поруки № 10-0604/101к/П-03 (далі - Договір поруки), за умовами якого ТОВ ЛІН БЕККЕР поручився перед Банком за виконання Позичальником (ТОВ ФОЗЗІ-ФУД ) зобов'язань, що виникли на підставі Кредитного договору, або можуть виникнути на підставі нього у майбутньому.

В подальшому до Договору поруки вносилися зміни та доповнення, а саме на підставі Договору №1 про внесення змін до Договору поруки від 31.05.2011, Договору №2 про внесення змін до Договору поруки від 30.11.2011, Договору №3 про внесення змін до Договору поруки від 21.11.2013, Договору №4 про внесення змін до Договору поруки від 13.03.2014, Договору №5 про внесення змін до Договору поруки від 15.05.2014, Договору №6 про внесення змін до Договору поруки від 30.07.2014, Договору №7 про внесення змін до Договору поруки від 12.09.2014, Договору №8 про внесення змін до Договору поруки від 06.10.2014, Договору №9 про внесення змін до Договору поруки від 26.11.2016.

За умовами п. 1.2. Договору поруки в редакції Договору №9 про внесення змін до Договору поруки від 26.11.2016 згідно Кредитного договору Банк надає позичальнику кредит в сумі 3.035.905,00 дол. США у вигляді невідновлювальної кредитної лінії на строк до 26.11.2014 включно зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 11,5% відсотків річних або в іншому розмірі, передбаченому Кредитним договором.

Пунктом 2.1 Договору поруки сторони погодили, що у випадку порушення позичальником взятих на себе зобов'язань за Кредитним договором, поручитель і позичальник несуть солідарну відповідальність перед банком у повному обсязі зобов'язань позичальника за Кредитним договором, включаючи повернення кредиту, сплату нарахованих процентів за користування кредитом, комісій, неустойки (пені, штрафів) та відшкодування збитків, пов'язаних з порушенням виконання зобов'язань позичальником.

Положеннями ч. 1 ст. 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом ( п. 2 ч. 1 ст. 193 ГК України).

У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) на підставі ч.1 ст.1054 ЦК Українизобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, порукою.

За договором поруки на підставі ст. 553 ЦК України поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку й відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

У разі, якщо це передбачено законодавством або договором, зобов'язання повинно виконуватися солідарно. При солідарному виконанні господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України, якщо інше не передбачено законом (ч. 2 ст. 196 ГК України).

Відповідно до ст. 541 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, а згідно ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Скориставшись своїм правом, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення тіла кредиту, всіх процентів (строкових та прострочених) станом на 10.08.2015, пені за несплату кредиту та процентів, договірної санкції, а також 3% річних, нарахованих на тіло та проценти на підставі ст. 625 ЦК України, саме з поручителя - ТОВ ЛІН БЕККЕР на підставі Договору поруки від 24.09.2010 № 10-0604/101к/П-03.

З метою повного та всебічного з'ясування всіх обставин справи та встановлення дійсного розміру простроченої заборгованості по кредиту, заборгованості по сплаті процентів, строкової заборгованості по сплаті процентів, пені за несвоєчасне повернення кредиту та несвоєчасну сплату процентів, 3% річних за прострочення повернення кредиту та сплати процентів, договірної санкції у розмірі 0,00278 % від заборгованості за кредитом, ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.11.2015 у № 910/22198/15 призначено судову економічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Згідно висновку судово-економічної експертизи № 22188/15-45 від 31.03.2016 розрахунок заборгованості позичальника - ТОВ ФОЗЗІ-ФУД та відповідача - ТОВ ЛІН БЕККЕР , як солідарного боржника, що наданий позивачем - ПАТ ВТБ БАНК разом із позовною заявою, частково відповідає умовам Кредитного договору від 28.03.2006 №10-0604/101к з врахуванням всіх змін та доповнень, розрахункових документів щодо видачі та погашення кредиту.

За висновками експертизи заборгованість позичальника - ТОВ ФОЗЗІ-ФУД та відповідача - ТОВ ЛІН БЕККЕР , як солідарного боржника, за Договором поруки від 24.09.2010 №10-0604/101к/П-03 станом на 10.08.2015 складає 15.968.686,76 грн. та 2.598.187,21 дол. США (що еквівалентно 54.795.461,67 грн.), в тому числі:

2.411.905,00 дол. США - прострочена заборгованість по кредиту в сумі;

139.455,01 дол. США - прострочена заборгованість по сплаті процентів;

13.097,98 дол. США - строкова заборгованість по сплаті процентів, нарахованих за період з 25.07.2015 по 10.08.2015;

14.134.414,70 грн. - пеня за несвоєчасне повернення кредиту;

432.084,97 грн. - пеня за несвоєчасну сплату процентів;

32.709,40 дол. США - 3 % річних за прострочення повернення кредиту;

1.019,81 дол. США - 3 % річних за прострочення сплати процентів;

690.842,18 грн. - договірна санкція у розмірі 0,00278 % від заборгованості за кредитом.

Проте, за приписами ст. 554 ЦК України, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і основний боржник , яким у даному випадку є ТОВ ФОЗЗІ ФУД та з якого рішенням Господарського суду Київської області від 23.06.2016 у справі №911/3795/15, яке набрало законної сили, стягнуто на користь Банку заборгованість за Договором про надання мультивалютної невідновлювальної відкличної кредитної лінії від 28.03.2006 № 10-0604/101к, яка розрахована станом на 10.08.2015, тобто на ту саму дату, що й вказує позивач в розрахунках до позову. Отже відповідальність поручителя не може бути більшою ніж відповідальність боржника.

Будь-яких доказів щодо сплати відповідачем заявлених позивачем до стягнення сум матеріали справи не містять.

Доводи апелянта з приводу припинення поруки на підставі ч. 4 ст. 559 ЦК України за пропуском позивачем шестимісячного строку для пред'явлення вимоги до поручителя від дня настання строку виконання основного зобов'язання (його частини) як безпідставні та не обґрунтовані не заслуговують на увагу.

Надана відповідачем (апелянтом) на підтвердження своїх доводів копія листа-вимоги ПАТ ВТБ Банк від 25.02.2013№13-93/1-2 в силу приписів ст. 101 ГПК України апеляційним судом не приймається до уваги, оскільки апелянт не обґрунтував не можливість подання його суду першої інстанції, хоча обізнаний з ним з 2013 року. Під час розгляду справи місцевим судом відповідач в жодних поясненнях та запереченнях на позовну заяву не посилався на згаданий лист та не зазначав про припинення поруки на підставі ч. 4 ст. 559 ЦК України.

Оскільки рішення Господарського суду міста Києва від 13.03.2017 у справі № 910/21285/16 за позовом ТОВ ЛІН БЕККЕР до ПАТ ВТБ Банк про визнання недійсними договорів про внесення змін до Договору поруки № 10-0604/101к/П-03 від 24.09.2010 в передбаченому законом порядку не набрало законної сили, адже було оскаржено в апеляційному порядку, судом взято до уваги положення ст. 204 ЦК України, які закріплюють презумпцію правомірності правочину (в даному випадку договорів про внесення змін до Договору поруки № 10-0604/101к/П-03 від 24.09.2010), оскільки правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

З огляду на наведене, апеляційний суд погоджується з висновками місцевого господарського суду про часткове задоволення позову у встановленому Господарським судом Київської області від 23.06.2016 у справі №911/3795/15 розмірі, а саме з відповідача (поручителя) на користь позивача (кредитора) підлягає стягненню 2.411.905 дол. 00 центів США основної заборгованості по кредиту, 139.455 дол. 01 цент США прострочені проценти, 13.097 дол. 99 центів США строкові проценти, 10.000.000 грн. 00 коп. пені, 32.709 дол. 40 центів США 3 % річних за несвоєчасне повернення кредиту, 1.019 дол. 81 цент США 3 % річних за несвоєчасне повернення процентів, 690.842 грн. 18 коп. договірної санкції у розмірі 0,00278 %. В іншій частині позовних вимог, які перевищують розмір заборгованості позичальника згідно згаданого рішення, слід відмовити.

Посилання апелянта на те, що ПАТ ВТБ Банк є складовою частиною найбільшої фінансової структури Російської Федерації та його дії скориговані її агресією, що призвело до складного економічного становища ТОВ Фоззі-Фуд , мають політичний характер та не спростовують факту порушення позивальником своїх зобов'язань за Кредитним договором, і як наслідок необхідності сплатити заборгованість по кредиту, нарахованих відсотках та ін., в тому числі шляхом їх стягнення за рахунок поручителя.

Доводи апелянта (відповідача) з приводу порушення та неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права щодо належного виконання зобов'язань, захисту національного виробника, захисту законних інтересів суб'єктів господарювання, не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції.

За таких обставин, апеляційний господарський суд погоджується із висновками місцевого суду як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування його не знаходить. Доводи апелянта по суті скарги, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ЛІН БЕККЕР залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2017 у справі № 910/22198/15 - без змін.

Матеріали справи № 910/22198/15 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя С.Я. Дикунська

Судді А.О. Мальченко

Г.А. Жук