Ухвала

від 22.05.2017 по справі 920/89/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

"22" травня 2017 р. Справа № 920/89/17

Колегія суддів у складі: головуючого судді Бородіної Л.І., судді Камишевої Л.М., судді Плахова О.В.

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 міської ради, м. Суми,

на рішення господарського суду Сумської області від 25.04.2017р.

у справі №920/89/17

за позовом Приватного підприємства Алмаз , м. Суми,

до відповідача ОСОБА_1 міської ради, м. Суми,

про визнання поновленим договору оренди

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Сумської області від 25.04.2017р. у справі №920/89/17 (суддя Коваленко О.В.) позов задоволено частково; визнано договір оренди земельної ділянки від 18.02.2006р., укладений між Приватним підприємством АЛМАЗ та ОСОБА_1 міською радою, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_1 міського нотаріального округу за р.н. 820, зареєстрований в Державному реєстрі земель від 16.03.2006р. за № 040661200313, поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором; стягнуто з ОСОБА_1 міської ради на користь Приватного підприємства Алмаз 1600 грн. 00 коп. судового збору; в іншій частині в позові відмовлено.

ОСОБА_1 міська рада з рішенням місцевого господарського суду не погодилась та звернулась до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Сумської області від 25.04.2017р. у справі №920/89/17 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову ПП Алмаз відмовити повністю.

Одночасно скаржник просить поновити пропущений строк для подання апеляційної скарги, оскільки оскаржуване рішення ним отримано лише 03.05.2017р, про що свідчить відтиск штампа вхідної кореспонденції на першому аркуші оскаржуваної ухвали.

Також скаржник з посиланням на статтю 8 Закону України По судовий збір просить відстрочити сплату судового збору до дати першого засідання суду в апеляційній інстанції у зв'язку з тим, що він є виконавчим органом місцевого самоврядування та не має власних грошових коштів для здійснення оплати видатків, у тому числі на сплату судового збору. Також зазначає, що в межах строку на апеляційне оскарження відповідач звернувся із службовою запискою до Управління Державної казначейської служби України у м. Суми Сумської області зі службовою запискою для негайного проведення платежу по сплаті судового збору у даній справі.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про повернення апеляційної скарги з наступних підстав.

Статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до статті 4-2 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Частиною 3 статті 94 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» визначені розмірі ставок судового збору, що справляється з апеляційних і касаційних скарг на судові рішення.

Статтею 5 Закону України Про судовий збір передбачено вичерпний перелік фізичних та юридичних осіб, які звільняються від сплати судового збору. Так, відповідно до Закону України «Про судовий збір» до переліку осіб, звільнених від сплати судового збору не відносяться міські, районні та обласні ради.

Таким чином, органи місцевого самоврядування, органи державної влади, що утримуються за рахунок державного бюджету, суб'єкти господарювання та громадяни поставлено законом у рівні умови щодо обов'язку сплачувати судовий збір, у зв'язку з чим вибіркове надання господарським судом суб'єктивних переваг органам місцевого самоврядування перед іншими учасниками судового процесу шляхом звільнення чи відстрочення сплати судового збору призведе до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.

В матеріалах, доданих до апеляційної скарги, відсутні докази сплати судового збору, натомість до скарги додано клопотання про відстрочення сплати судового збору, у якому апелянт посилається на те, що він не має власних коштів для здійснення оплати судового збору та ним вчинені всі необхідні дії для перерахування грошових коштів Державною казначейською службою України у м. Суми Сумської області, до якої він звернувся зі службовою запискою.

Проте, скаржник не надає відповідних доказів на підтвердження, обставин визначених у клопотанні, а саме службової записки.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» , враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

В пункті 3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.11.2015 №01-06/2093/15 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" зазначено, що за змістом положень статті 8 Закону питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу (в тому числі й органів державної влади) перед законом і судом.

Згідно із пунктом 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02. 2013 N 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі. При цьому оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

Скаржником не наведено жодних доводів та не надано будь-якого доказу на підтвердження того, що його майновий стан перешкоджає сплаті ним судового збору у встановленому порядку і розмірі, як і доказів того, що ним вчинені відповідні дії для сплати судового збору.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із частиною 2 статті 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, скаржником не надано будь-яких належних доказів в розумінні статті 34 ГПК України, які б свідчили про відсутність коштів на рахунках, які б могли бути спрямовані для сплати судового збору за подання апеляційної скарги або інших доказів, які б свідчили про неможливість сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що скаржник, як він зазначає отримав оскаржуване рішення 03.05.2017р., з апеляційною скарго до місцевого господарського суду звернувся 12.05.2017р., яка надійшла до суду апеляційної інстанції 19.05.2017р., а тому мав достатньо часу для сплати судового збору та не був позбавлений можливості надіслати докази такої сплати безпосередньо до суду апеляційної інстанції .

Оскільки відстрочення або звільнення від сплати судового збору є правом господарського суду, яким суд користується за наявності виключних обставин, яких у даному випадку апелянтом не доведено, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання ОСОБА_1 міської ради про відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

З огляду на викладене апеляційної скарги позивача підлягає поверненню.

Крім того, суд апеляційної інстанції залишає без розгляду клопотання скаржника про поновлення строку на подання апеляційної скарги, оскільки апеляційна скарга підлягає поверненню у відповідності до пункту 3 частини 1 статті 97 ГПК України.

Керуючись ст.86, п.3 ч.1 ст.97 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 міської ради на рішення господарського суду Сумської області від 25.04.2017р. у справі № 920/89/17 повернути заявникові.

Додаток: заявникові - апеляційна скарга на 2 аркушах та додатки на 16 аркушах.

Головуючий суддя Л.І. Бородіна

Суддя Л.М. Камишева

Суддя О.В.Плахов