номер провадження справи 17/39/17
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.05.2017 Справа № 908/423/17
за позовною заявою: публічного акціонерного товариства “ПлазмаТек”, 21036, м. Вінниця, вул. Максимовича, 18
про стягнення 99 284,34 грн.
суддя Корсун Віталій Леонідович
У засіданні приймали участь представники:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
СУТЬ СПОРУ:
28.02.17 до господарського суду Запорізької області звернулось публічне акціонерне товариство “ПлазмаТек” (далі ПАТ “ПлазмаТек”) з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю К.Ф.Т “ВОСТОК” (надалі ТОВ К.Ф.Т “ВОСТОК”) 99 284,34 грн. заборгованості за договором поставки від 01.08.16 № 0801-02, з якої: 80 000,00 грн. - сума основного боргу, 11 227,78 грн. – пені, 1170,64 грн. – 3 % річних та 6 885,92 грн. – інфляційних втрат.
28.02.17 автоматизованою системою документообігу суду здійснено розподіл справ між суддями та визначено вказану позовну заяву до розгляду судді Корсуну В.Л.
Ухвалою від 28.02.17 судом порушено провадження у справі № 908/423/17, якій присвоєно № провадження 17/39/17. Судове засідання призначено на 03.04.17.
Ухвалою від 03.04.17 судом продовжено строк вирішення спору на 15 днів – до 15.05.17, розгляд справи відкладено на 15.05.17.
15.05.17 через канцелярію суду до матеріалів справи від ТОВ К.Ф.Т. «Восток» надійшов відзив від 12.05.17 на позовну заяву та заява від 12.05.17 про відкладення розгляду справи обґрунтоване службовим відрядженням представника відповідача в період часу з 15 по 19 травня 2017 р.
Розглянувши вказане вище клопотання відповідача про відкладення розгляду справи (викладене в заяві від 12.05.17), судом відмовлено у його задоволенні через необґрунтованість. Відмовляючи у задоволенні вказаного клопотання суд виходив з того, що відповідачем не надано суду жодних доказів того, що представник ТОВ К.Ф.Т. «Восток» перебуває у відрядженні (відповідного наказу директора ТОВ К.Ф.Т. «Восток»). Крім того, судом враховано, що директор ТОВ К.Ф.Т. «Восток» має право самостійно брати участь в судових засіданнях та надавати суду свої пояснення, заперечення тощо.
Також суд відмовляючи у задоволенні вказаного клопотання виходив з того, що останнім днем строку розгляду справи № 908/423/17 відповідно до положень чинного ГПК України, у т.ч. ст. 69 вказаного Кодексу, та відповідно до ухвали від 03.04.17 по справі № 908/423/17, є 15.05.17.
За клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
У засіданні суду 15.05.17, на підставі ст. ст. 821, 85 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Представнику позивача повідомлено про дату виготовлення рішення у повному обсязі.
Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 01.08.16 між сторонами у справі укладено договір поставки № 0801-02, на виконання умов якого позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 164 561,30 грн. відповідно до рахунку-фактури 19.08.16 № РФ-0819-25 та видаткової накладної від 21.08.16 № ВН-0821-03. Однак, зобов'язання щодо оплати поставленого товару відповідач належним чином виконав, здійснив часткову оплату на суму 84 561,30 грн. У зв'язку із чим, за відповідачем рахується заборгованість в сумі 80 000,00 грн., яку позивач просить суд стягнути з боржника. Крім того, за порушення строків виконання основного зобов'язання відповідачу нараховано 1170,64 грн. - 3 % річних, 6885,92 грн. – інфляційних втрат та 11 227,78 грн. пені. На підставі викладеного позивач, керуючись ст. ст. 96, 525, 526, 530, 612, 624, 712 ЦК України, ст.ст. 49, 193, 232, 265 ГК України, просить суд позов задовольнити.
Відповідач у наданому до суду відзиві від 12.05.17 (вх. № 0806/11941 від 15.05.17) вказав, що вимоги позивача являються безпідставними та незаконними, а тому необхідно відмовити ПАТ «Плазма Тек» в задоволені позову в повному обсязі. Вказане на думку відповідача полягає в наступному. Товар було поставлено 21.08.16 та прийнято відповідачем по кількості, але по якості товар перевірявся частинами. 10.09.16 відповідачем було перевірено частку товару, тому оплата відповідачем здійснилася лише частково 14.09.16 в сумі 84 561,30 грн. Інша частка товару була перевірена по якості пізніше. На підставі викладеного відповідач вважає, що позивачем було неправомірно нараховано відповідачу штрафні санкції за невиконання договірних зобов'язань, а саме: 6 885,92 грн. – інфляційних втрат за весь час прострочення платежу, 3 % річних в сумі 1170,64 грн. та неустойку (пеню) в сумі 11227,78 грн. Також відповідач вказав, що не одержував від позивача вимоги від 05.12.16 за № 5405.
Дослідивши матеріали справи, суд
ВСТАНОВИВ:
01.08.16 між публічним акціонерним товариством “ПлазмаТек” (Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю К.Ф.Т “ВОСТОК” (Покупець) укладено договір поставки № 0801-02, за умовами якого (п. 1.1. договору) в порядку та на умовах визначених цим договором, Постачальник зобов'язався виготовити та передати у власність Покупцю зварювальні електроди, зварювальні матеріали та іншу продукцію, найменуванням, кількістю, асортиментом і за ціною згідно рахунків-фактур та видаткових накладних (надалі іменується товар), а Покупець зобов'язався приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату.
Пунктом 1.3. договору передбачено, що товар поставляється Постачальником партіями, відповідно до замовлень покупця, погодженими Сторонами та зазначеними у видаткових накладних, що підтверджують факт отримання Товару і являються невід'ємною частиною даного Договору. Під партією Сторони розуміють кількість Товару відвантаженого по одній видатковій накладній (товарній) накладній.
Згідно з п. 2.1. договору, загальна вартість Договору визначається сумарною вартістю видаткових накладних, підписаних Сторонами, протягом строку дії даного Договору.
За умовами п. 2.2. договору, Покупець оплачує Товар за цінами, що визначені у рахунку-фактурі та видатковій накладній. Ціна на товар формується в українській національній валюті, з урахуванням ПДВ. Сторони можуть переглядати та коригувати ціни на поставлений, але неоплачений Товар пропорційно змінам офіційного курсу Гривні до Євро, який встановлюється в НБУ на час перегляду Сторонами цін на Товар, за додатковою угодою Сторін.
Датою поставки є дата відмітки Покупця або його уповноваженого представника на товаросупровідних документах про отримання Товару (п. 3.8. договору).
Пунктом 3.9 договору визначено, що Постачальник зобов'язаний разом з Товаром передати Покупцю видаткову накладну (товарно-транспортну накладну), сертифікат якості (сертифікат відповідності), оригінал рахунку-фактури, податкову накладну, а також іншою документацією, яка може вимагатись згідно з законодавством України для продажу даного виду товарів.
Згідно із п. 9.1. договору, господарські зобов'язання Сторін цього Договору, що виникли на його підставі існують із дня його підписання Сторонами та діють до 31 грудня 2017 р., але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами.
Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до положень ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.
Аналогічний припис містить ГК України, частинами 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб'єкти господарювання та ін. учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1). ... Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом (ч. 7).
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошву суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або випливає з характеру відносин сторін.
Як вбачається з матеріалів цієї господарської справи, на виконання умов вищевказаного договору поставки від 01.08.16 № 0801-02 та у відповідності до виставленого на оплату рахунку від 19.08.16 № РФ-0819-25 на суму 164 561,30 грн., ТОВ “ПлазмаТек” поставлено відповідачу товар (електроди) на загальну суму 164 561,30 грн.
Факт здійснення поставки товару відповідачу на вказану вище суму підтверджується наявними в матеріалах цієї справи доказами, а саме: видатковою накладною від 21.08.16 № ВН-0821-03 на суму 164 561,30 грн. та товарно-транспортною накладною від 21.08.16 № ТН-0821-06, які засвідчені підписами та печатками з обох сторін.
05.12.16 ПАТ «ПлазмаТек» на адресу відповідача направлено претензію від 05.12.16 № 5405 з вимогою невідкладно погасити заборгованість за поставлений по договору поставки від 01.08.16 № 0801-02 товар в розмірі 80 000,00 грн., а також нараховані штрафні санкції в сумі 10 678,74 грн. згідно доданого розрахунку.
На підтвердження направлення вказаної вище претензій з розрахунком на адресу ТОВ К.Ф.Т “ВОСТОК” (69037, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 41-а) позивач надав до матеріалів позовної заяви засвідчені копії: опису відправлених документів № 2105004081868 з відтиском календарного штемпеля відділення УДППЗ «Укрпошта» від 05.12.16 та фіскальний чек від 05.12.16 № 8985 з штрихкодовим ідентифікатором № 2105004081868.
Як свідчить надана до позовної заяви копія поштового конверту з штрихкодовим ідентифікатором № 2105004081868, поштове відправлення адресоване відповідачу повернуто УДППЗ «Укрпошта» за зворотною адресою ПАТ «ПлазмаТек» за закінченням встановленого терміну зберігання.
У зв'язку із невиконанням відповідачем своїх договірних зобов'язань та несплатою заборгованості за договором поставки від 01.08.16 № 0801-02 позивач звернувся з цим позовом до суду.
Відповідно до п. 2.3. договору, Покупець здійснює 100% попередню оплату за Товар на підставі виставлених Постачальником рахунків шляхом перерахування грошових коштів на банківській рахунок Постачальника. Оплата товару здійснюється протягом трьох банківських днів з дня виставлення рахунку-фактури Постачальником.
За умовами п. 2.4. договору, Постачальник має право надати Покупцю товар з відстрочкою платежу до десяти банківських днів з моменту поставки по конкретній партії Товару за умовами сумлінного виконання Покупцем договірних умов у попередніх періодах. Моментом поставки буде вважатись дата видаткової накладної.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Матеріали справи № 908/423/17 свідчать, що відповідач взятих на себе договірних зобов'язань належним чином не виконав, оплату за прийнятий товар здійснив частково на суму 84 561,30 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою за 14.09.16 (яка сформована 22.02.17). У зв'язку із чим, за відповідачем рахується заборгованість в сумі 80 000,00 грн.
Факт наявності основної заборгованості у розмірі 80 000,00 грн. підтверджується матеріалами цієї господарської справи, у т.ч. Актом звірки взаємних розрахунків за період з 01.08.16 по 05.04.17, який підписаний уповноваженими особами з обох сторін та засвідчений печатками юридичних осіб (кожної окремо).
Оскільки відповідач в ході розгляду цієї справи не надав суду доказів сплати ним суми основного боргу в розмірі 80 000,00 грн., або доказів правомірності своїх дій щодо такої не сплати, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 80 000,00 грн. основного боргу за договором поставки від 01.08.16 № 0801-02 доведені, обґрунтовані, підтверджені доданими документами та підлягають задоволенню судом.
Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення 3 % річних в сумі 1 170,64 грн. та 6 885,92 грн. індексу інфляції (розрахунок міститься в матеріалах справи).
Згідно з ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір відсотків.
Факт прострочення основного зобов'язання матеріалами справи № 908/423/17 доведено.
Як свідчить розрахунок позивача, 3 % річних нараховані останнім в сумі:
- 107,92 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 06.09.16 по 13.09.16 на суму 164 561,30 грн.;
- 1062,72 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 14.09.16 по 22.02.1716 на суму 80 000,00 грн.
Здійснивши перерахунок 3 % річних (за допомогою ІПС «Законодавства») за заявлений позивачем період суд дійшов висновку, про обґрунтованість вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 1 170,63 грн., з якої: 107,91 грн. 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 06.09.16 по 13.09.16 на суму 164 561,30 грн.; 1062,72 грн. 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 14.09.16 по 22.02.17 на суму 80 000,00 грн.
За таких обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача 3 % річних підлягає частковому задоволенню в сумі 1 170,63 грн. В іншій частин вказаної вимоги судом відмовляється через необґрунтованість.
За змістом п. 3.2. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» від 17.12.13 № 14, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
На підставі викладеного, судом задовольняються вимоги позивача про стягнення індексу інфляції в сумі 5280 грн. за період з жовтня 2016 р. по січень 2017 р. Нарахування суми інфляції за вересень 2016 р. суд визнає необґрунтованим, оскільки таке нарахування не відповідає положенням Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» від 17.12.13 № 14, а саме: «період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж».
Також позивачем надано розрахунок штрафної санкції (пені) в розмірі 11 227,78 грн. за загальний період з 06.09.16 по 31.12.16.
Згідно із ст. 611 ЦК України, одним з наслідків порушення зобов'язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов'язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язання, зокрема у випадку прострочення виконання.
Пунктом 8.1.1 договору сторонами погоджено, що у випадку затримки оплати Товару за вимогою Постачальника сплачує йому заборгованість з урахуванням, у т.ч. неустойки у формі пені, що обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня, за кожен день прострочення платежу.
Перевіривши наданий розрахунок пені, суд дійшов висновку про те, що він частково здійснений позивачем не вірно. Так, за розрахунком суду сума пені за загальний період 06.09.16 по 31.12.16 (який зазначений позивачем) становить 7 982,82 грн., з якої:
- 115,06 грн. пені за період з 06.09.16 по 13.09.16 (8 днів) за прострочення виконання грошового зобов'язання в сумі 164 561,30 грн.;
- 135,52 грн. пені за період з 14.09.16 по 15.09.16 (2 дні) за прострочення виконання грошового зобов'язання в сумі 80 000,00 грн.;
- 2754,10 грн. пені за період з 16.09.16 по 27.10.16 (42 дні) за прострочення виконання грошового зобов'язання в сумі 80 000,00 грн.;
- 3 978,14 грн. пені за період з 28.10.16 по 31.12.16 (65 днів) за прострочення виконання грошового зобов'язання в сумі 80 000,00 грн.
При цьому, суд зауважує, що позивачем при здійсненні розрахунку пені за період з 28.10.16 по 31.12.16 невірно визначено кількість днів прострочення, а саме позивачем зазначено кількість днів 118, тоді як фактично кількість днів прострочення за період з 28.10.16 по 31.12.16 становить 65 днів.
За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача про стягнення пені в сумі 7 982,82 грн. В іншій частині вимоги про стягнення пені відхиляються через необґрунтованість.
З підстав викладених вище судом не приймаються до уваги посилання відповідача у відзиві від 12.05.17 на те, що позивач не надав належних та допустимих доказів, якими він обґрунтовує обставини викладені у позовній заяві.
Крім того, враховуючи, що умовами договору поставки від 01.08.16 № 0801-02, а саме розділом 2 «Вартість договору та порядок розрахунків» чітко визначено порядок розрахунків між сторонами, і вказаний порядок розрахунків не залежить від приймання товару покупцем (відповідачем) по якості, що матеріалами справи № 908/423/17 підтверджується факт прострочення оплати товару відповідачем за наведеним вище договором, а також те, що підпунктом 8.1.1 договору передбачено неустойку у вигляді пені у випадку затримки оплати товару, судом через безпідставність та необґрунтованість відхиляються посилання відповідача на те, що позивачем було неправомірно нараховано відповідачу пеню, 3 % річних та інфляційні.
Також судом прийнято до уваги, що відповідно до роз'яснень викладених у абз. 2 п. 1.7. постанови Пленуму Вищого господарського суду України 17.12.13 № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» (із відповідними змінами), днем пред'явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв'язку і підприємством зв'язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред'явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.
Наявні в матеріалах справи докази (копія поштового конверту з штрихкодовим ідентифікатором № 2105004081866, опис відправлення документів та фіскальний чек, про які зазначалось вище в тексті цього рішення) свідчать що поштове відправлення з штрихкодовим ідентифікатором № 2105004081866 (претензія від 05.12.16 № 5405 та розрахунок штрафних санкцій) повернуто УДППЗ «Укрпошта» згідно із відтиском календарного штемпеля за зворотною адресою за закінченням встановленого терміну зберігання - 09.01.17.
Таким чином, днем пред'явлення вимоги позивача (претензії від 05.12.16 № 5405) до відповідача є 09.01.17.
З огляду на викладене, аргументи відповідача в частині не одержання ним вимоги позивача від 05.12.16 за № 5405, як на підставу для відмови у позові, судом відхиляються через необґрунтованість.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір у розмірі 1521,83 грн., тобто пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, покладається на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 21, 42, 43, 45, 22, 33, 34, 49, 69, 82, 821, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю К.Ф.Т “ВОСТОК” (69037, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України (колишня назва 40 років Радянської України), 41-а, код ЄДРПОУ 36014966) на користь публічного акціонерного товариства “ПлазмаТек” (21036, м. Вінниця, вул. Максимовича, 18, код ЄДРПОУ 03567397) – 80 000 (вісімдесят тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 1 170 (одну тисячу сто сімдесят) грн. 63 коп. 3 % річних, 7 982 (сім тисяч дев'ятсот вісімдесят дві) грн. 82 коп. пені, 5 280 (п'ять тисяч двісті вісімдесят) грн. 00 коп. індексу інфляції та 1521 (одну тисячу п'ятсот двадцять одну) грн. 83 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В іншій частині позову відмовити.
Повне рішення складено 22.05.17.
Суддя В.Л. Корсун
Суд | Господарський суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 15.05.2017 |
Оприлюднено | 25.05.2017 |
Номер документу | 66626822 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Запорізької області
Корсун В.Л.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні