Ухвала

від 17.05.2017 по справі 808/294/17

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ ОСОБА_1

17 травня 2017 року Справа № 808/294/17 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Семененко М.О.,

за участю секретаря судового засідання Бойко К.О.,

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_2,

відповідачів - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні питання про дотримання позивачем строків звернення до адміністративного суду у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Запорізька-Агропромислова-Компанія

до Вільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

19 січня 2017 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю Запорізька-Агропромислова-Компанія (далі - позивач, ТОВ ЗАК ) до Вільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач, Вільнянська ОДПІ), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправною відмову Державної податкової інспекції у Запорізькому районі ГУ ДФС у Запорізькій області про повернення помилково сплаченої позивачем орендної плати за земельні ділянки у розмірі 204328,18 грн.;

- зобов'язати відповідача провести повернення помилково сплаченої позивачем орендної плати за земельні ділянки у розмірі 204328,18 грн.

Під час судового розгляду справи судом поставлено на обговорення питання щодо дотримання позивачем строків звернення до адміністративного суду.

12 травня 2017 року представником позивача до суду подано письмові обґрунтування, в яких зазначено, що позивачем дотримано строк звернення до адміністративного суду з даним адміністративним позовом, оскільки спеціальною нормою щодо звернення з такою позовною заявою до суду є приписи статті 102 Податкового кодексу України (далі - ПК України). Крім того, представник позивача вказував на те, що у серпні 2016 року позивач звертався до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - ГУ ДФС у Запорізькій області) з листом про надання податкової консультації з питання повернення коштів, проте, відповідь було отримано лише 19.10.2016. Також, представник позивача вказував на те, що після одержання відповіді від ГУ ДФС у Запорізькій області позивач звертався до Запорізького окружного адміністративного суду з аналогічною позовною заявою, проте, позовну заяву було повернуто внаслідок її невідповідності вимогам чинного законодавства у зв'язку з несплатою позивачем судового збору. На думку представника позивача, вказані обставини свідчать про відсутність підстав для залишення даної позовної заяви без розгляду.

Представник відповідача в судовому засіданні зазначив, що строки, передбачені статтею 102 ПК України можуть бути застосовані лише в разі оскарження рішень контролюючого органу, якими визначено платнику грошове зобов'язання. Оскільки оскаржувана відповідь контролюючого органу щодо відсутності підстав для повернення позивачу помилково сплачених податкових платежів не стосується питання визначення контролюючим органом грошового зобов'язання, вважає, що мають застосовуватись загальні строки звернення до адміністративного суду, встановлені статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Дослідивши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду, з огляду на наступне.

Порядок оскарження рішень контролюючих органів встановлений статтею 56 Податкового кодексу України. Відповідно до п.56.1 ст.56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з п.56.18 ст.56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Пунктом 102.1 статті 102 ПК України визначено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Як встановлено з матеріалів справи, 20 травня 2014 позивач звернувся до ДПІ у Запорізькому районі ГУ Міндоходів у Запорізькій області (правонаступник - Вільнянська ОДПІ) з заявою про повернення надмірно сплачених платежів в розмірі 204328,18 грн., які були сплачені як орендна плата за землю. Під час звернення до контролюючого органу позивач серед іншого посилався на те, що постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 26.06.2012 у справі №0870/3892/12 було скасовано податкове повідомлення - рішення від 09.02.2012 №0000061521, яким позивачу було визначено суму грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб на загальну суму 354968,08 грн., у т.ч. за основним платежем - 283974,46 грн. та 70993,62 грн. - штрафні санкції.

Листом від 22.01.2015 №217/8/15-02 Про надання інформації контролюючим органом повідомлено про відсутність підстав для направлення до органу Державної казначейської служби висновку про повернення надмірно сплачених платежів, оскільки рішенням суду від 26.06.2012 контролюючий орган не було зобов'язано подати відповідний висновок, а рішення суду в частині скасування податкового повідомлення-рішення було виконання відповідачем в повному обсязі шляхом зміни стану переплати в інтегрованій картці та збільшення суми переплати ТОВ ЗАК .

Позивач, не погодившись з такою відповіддю контролюючого органу, 04 листопада 2016 року звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив визнати протиправною відмову в поверненні помилково сплаченої суми орендної плати за землю з юридичних осіб у розмірі 204328,18 грн. та зобов'язати контролюючий орган провести повернення зазначених сум.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 07 листопада 2016 року у справі № 808/3376/16 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви. 15 грудня 2016 року позовну заяву повернуто позивачу на підставі п.1 ч.3 ст.108 КАС України у зв'язку з не усуненням недоліків позовної заяви.

19 січня 2017 року позивач вдруге звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з даним адміністративним позовом.

Суд враховує, що спірні правовідносини між сторонами виникли у зв'язку з тим, що судовим рішенням, яке набрало законної сили, було визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 09.02.2012 №0000061521, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних, скасування якого призвело до виникнення переплати по податку з орендної плати з юридичних осіб.

Суд зазначає, що для цілей адміністративного судочинства оскаржувана відмова відповідача є рішенням суб'єкта владних повноважень, оскільки впливає на права позивача щодо отримання помилково сплачених платежів у відповідності до вимог податкового законодавства, разом з тим, за своєю правовою природою відповідь контролюючого органу, якою відмовлено в поверненні помилково сплачених податкових платежів, не породжує для позивача будь-яких обов'язків зі сплати грошових зобов'язань, у зв'язку з чим не є рішенням контролюючого органу в розумінні приписів статті 102 ПК України.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що строки оскарження, визначені статтею 102 ПК України до даних правовідносин не застосовуються, а мають застосовуватись правила статті 99 КАС України.

Частиною 1 статті 99 КАС України встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини 2 цієї ж статті, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав.

Як встановлено судом, оскаржуваний лист від 22.01.2015 №217/8/15-02 Про надання інформації було отримано позивачем засобами поштового зв'язку 10.02.2015.

З даним позовом позивач звернувся до суду 17.01.2017, що підтверджується штемпелем відділення поштового зв'язку на поштовому конверті (а.с.28).

Враховуючи, що про відмову у поверненні помилково сплачених податкових платежів позивач дізнався 10.02.2015, а позов поданий лише 17.01.2017, суд приходить до висновку, що позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду.

Посилання представника позивача на звернення до ГУ ДФС у Запорізькій області з заявою про надання податкової консультації, як на підставу поважності причин не звернення до суду у встановлені строки, судом не приймається, оскільки звернення до контролюючого органу з заявою про надання податкової консультації не є досудовим порядком врегулювання спору та не є адміністративним оскарженням рішення контролюючого органу, а отже не впливає на перебіг строків звернення до адміністративного суду.

Також, суд не приймає посилання представника позивача на первісне звернення до суду з аналогічною позовною заявою та зазначає, що дійсно відповідно до ч.6 ст.108 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

При цьому до адміністративного позову, який подається після усунення недоліків, які зумовили повернення позовної заяви, застосовуються загальні вимоги, передбачені КАС України для позовних заяв. Зокрема, такою вимогою є подача позову в межах законодавчо встановленого строку звернення до суду.

Суд зазначає, що дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Саме така умова дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо публічно-правові відносини стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє стабільності діяльності суб'єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій.

Відсутність цієї умови приводило б до постійного збереження стану юридичної невизначеності у публічно-правових відносинах. Крім того, необхідно враховувати, що з плином часу певні обставини доказати чи спростувати стає все важче через те, що докази втрачаються.

Статтею 100 КАС України встановлено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Відповідно до частини 3 статті 162 КАС України, якщо в ході судового розгляду справи суд встановить, що провадження у справі відкрито за позовною заявою, поданою з пропущенням установленого законом строку звернення до адміністративного суду, або викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, позовна заява залишається без розгляду.

Аналогічні положення містить пункт дев'ятий частини 1 статті 155 КАС України.

Таким чином, враховуючи, що провадження у справі відкрито за позовною заявою, поданою з порушенням установленого законом шестимісячного строку для звернення до адміністративного суду, а матеріали справи не містять доказів на обґрунтування підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись ст. 99, 100, 155, 160, 165, 254 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Запорізька-Агропромислова-Компанія до Вільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 5-денний строк з дня проголошення ухвали (якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то в 5-денний строк з дня отримання цією особою копії ухвали) апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя М.О. Семененко