Постанова

від 19.05.2017 по справі 821/555/17

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2017 р.м. ХерсонСправа № 821/555/17 11 год. 53 хв.

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді: Хом'якової В.В.,

при секретарі: Перебийніс Н.Ю.,

за участю:

представника позивача Дорогокуп О.С.,

представника відповідача Торік Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фермерського господарства "Ємельянов" до Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язати вчинити певні дії,

встановив:

Фермерське господарство "Ємельянов (далі - позивач, ФГ "Ємельянов ) звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати нечинним та скасувати рішення Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (далі - відповідач, ОДПІ) щодо не підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи спрощеної системи на 2017 рік та зобов'язати відповідача вчинити дії щодо включення позивача до реєстру платників платником єдиного податку четвертої групи з 01.01.17.

Позов мотивований тим, що листом від 22.03.17 № 541/10/21-15-12-023 Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління ДФС у Херсонській області було відмовлено фермерському господарству у підтвердженні статусу платника єдиного податку IV групи на 2017 рік з посиланням на підпункт 291.5-1.3 пункту 291.5-1 статті 291 Податкового кодексу України (далі ПКУ), а саме на те, що не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи суб'єкти господарювання, які станом на 1 січня базового (звітного) року мають податковий борг, за винятком безнадійного податкового борту, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин). На думку позивача, таке рішення податкового органу є протиправним, оскільки ФГ Ємельянов є платником єдиного податку з 2015 року, до цього був платником фіксованого сільськогосподарського податку, сплатило податкові зобов'язання з податку на додану вартість за жовтень 2016 року тільки 21.02.17 внаслідок пограбування офісного приміщення 26 грудня 2016 рок, блокування банківських розрахункових рахунків та скрутним матеріальним становищем, період невиконання податкового зобов'язання не є підставою анулювання реєстрації платником єдиного податку, оскільки період невиконання податкових зобов'язань становить менше двох послідовних кварталів, як це встановлено ч. 8 пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ. Також позивач зазначає, що податковою інспекцією не проводилась перевірка та не приймалось рішення про анулювання позивача як платника єдиного податку 4-ї групи.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позову, зазначивши, що податковою інспекцією правомірно відмовлено ФГ "Ємельянов у підтвердженні платника єдиного податку четвертої групи, оскільки позивачем було подано до Каховського відділення Новокаховської ОДПІ податкові декларації з податку на додану вартість за жовтень 2016 року, відповідно до яких, відповідач зобов'язувався сплатити до державного бюджету суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 21 001 грн., але станом на 01 січня 2017 року не сплачені суми податку на додану вартість за жовтень 2016 року (граничний строк сплати - 30.11.2016 року) у розмірі 20 236 грн. 15 коп. За змістом п. 299.6 ст. 299 Кодексу підставами для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації суб'єкту господарювання як платника єдиного податку є виключно, зокрема невідповідність такого суб'єкта, вимогам, встановленим статтею 291 цього Кодексу. Згідно із п. 291.5-1.3 ст. 291 ПКУ не може бути платником єдиного податку четвертої групи суб'єкт господарювання, який станом на 1 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Посилаючись на зазначені обставини, просить відмовити в задоволенні позову повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази у справі, суд встановив наступне.

Фермерське господарство "Ємельянов як юридична особа зареєстровано 19.05.2011, було зареєстровано суб'єктом спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість в 2013 році. Відповідно до довідки від 19.09.2014 року № 5718/10/21-15-15-310 Каховська ОДПІ ГУ Міндоходів у Херсонській області підтвердила статус позивача у 2014 році як платника фіксованого сільськогосподарського податку, а листом від 26.02.2015 № 1401/10/21-15-15-4 підтверджено статус платника єдиного податку IV групи у 2015 року. Листом від 04.10.2016 року № 3484/10 21-15-12-05-10 відповідач підтвердив статус позивача як платника єдиного податку IV групи у 2016 році.

З метою підтвердження статусу платника єдиного податку IV групи відповідно до пп. 298.8.1 ст. 298 Податкового кодексу України позивачем 30.01.17 було подано до Каховського відділення Новокаховської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області: податкову декларацію платника єдиного податку за 2017 рік - загальну (квитанція № 2 від 30.01.2017 року, реєстраційний номер документа 9006878992), з додатком № 1 відомості про наявність земельних ділянок - до загальної, податкову декларацію платника єдиного податку за 2017 рік - звітну (квитанція №2 від 30.01.2017 року, реєстраційний номер документа 9006865296), з додатком № 1 відомості про наявність земельних ділянок - до звітної, розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2016 рік (квитанція № 2 від 30.01.2017 реєстраційний номер 9006866627).

У зв'язку з самостійним виявленням помилок в поданій декларації платника єдиного податку за 2017 рік 30.01.2017 позивач засобами електронного зв'язку направив на адресу відповідача податкову декларацію платника єдиного податку за 2017 рік - нову загальну (квитанція № 2 від 03.02.2017 року, реєстраційний номер документа 9010282452) з додатком № 1 відомості про наявність земельних ділянок - до нової загальної, податкову декларацію платника єдиного податку за 2017 рік - нову звітну (квитанція № 2 від 03.02.2017, реєстраційний номер документа 9010268643; з додатком № 1 відомості про наявність земельних ділянок - до нової звітної.

Крім того, у зв'язку із збільшенням бази оподаткування з єдиного податку четвертої групи позивачем направлено на адресу відповідача засобами електронного зв'язку податкову декларацію платника єдиного податку за 2017 рік - уточнюючу загальну (квитанція № 2 від 20.03.2017, реєстраційний номер документа 9044738763). З додатком N 1 Відомості про наявність земельних ділянок - до уточнюючої загальної та податкову декларацію платника єдиного податку за 2017 рік - уточнюючу звітну (квитанція № 2 від 20.03.17, номер 9044738462). З додатком № 1 відомості про наявність земельних ділянок - до уточнюючої звітної.

Вказані документи були прийняті Новокаховською ОДПІ, що відповідачем не заперечується.

Новокаховська об'єднана державна податкова інспекція Головного Управління ДФС у Херсонській області листом від 22.03.2017 № 541/10/21-15-12-023 повідомила позивачу про те, що статус платника єдиного податку четвертої групи на 2017 рік не може бути підтверджений, оскільки позивач станом на 01.01.2017 мав податковий борг по ПДВ в сумі 20236 грн. 15 коп. В листі № 541/10/21-15-12-023 зазначалось, що згідно з підпунктом 291.5-1.3 пункту 291.5-1 статті 291 Податкового кодексу України не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи суб'єкти господарювання, які станом на 1 січня базового (звітного) року мають податковий борг, за винятком безнадійного податкового борту, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

На думку позивача рішення податкового органу про відмову в підтвердженні його статусу платника єдиного податку 4-ї групи є протиправним, що стало підставою для звернення до суду із даним позовом.

Суд звертає увагу на те, що форму рішення про відмову у підтвердженні статусу платника єдиного податку не встановлено, а ні положеннями Податкового кодексу України, а ні Порядком подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, затвердж. наказом Мінфіну від 20.12.2011 № 1675. Таким чином, наданий позивачу лист контролюючого органу № 541/10/21-15-12-023 є формою оформлення такого рішення у розумінні пунктів 299.5, 299.6 статті 299 Податкового кодексу України.

Оцінюючи правомірність рішення відповідача як суб'єкта владних повноважень, суд керувався критеріями, закріпленими у частині третій статті 2 КАС України, що певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, якої повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владні суб'єкти.

Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Зазначені критерії є вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускає бездіяльність.

До спірних правовідносин суд застосовує наступні правові норми.

Відповідно до п. 291.2 ст. 291 ПК спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Пунктом 291.4 ст. 291 ПК передбачено, що суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на чотири групи платників єдиного податку. Згідно пп. 4 п. 291.4 ст. 291 ПК сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків відносяться до четвертої групи платників єдиного податку.

Відповідно до п. 298.8 ст. 298 ПК порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку четвертої групи здійснюється відповідно до підпунктів 298.8.1 - 298.8.4 цієї статті.

Як вбачається з довідок Новокаховської ОДПІ позивач з 01.01.2015 є платником єдиного податку 4 групи.

Згідно положень підпункту 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 ПК сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають до 20 лютого поточного року:

- загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);

- звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки;

- розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та митну політику;

- відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.

У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).

Таким чином, платники єдиного податку четвертої групи щорічно зобов'язані підтверджувати статус платника єдиного податку, для чого до 20 лютого поточного року подають пакет документів, визначений пп. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПК. Цих вимог позивачем було дотримано.

З матеріалів справи вбачається, що відмова у підтвердженні статусу ФГ Ємельянов платника єдиного податку четвертої групи у 2017 році сталась з огляду на наявність в останнього податкового боргу.

Так, фермерським господарством Ємельянов відповідно до вимог ст. 49 та 203 Податкового кодексу України було подано до Каховського відділення Новокаховської ОДПІ податкові декларації з податку на додану вартість за жовтень 2016 року відповідно до яких, відповідач зобов'язувався сплатити до державного бюджету суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 21 001,00 грн. Відповідно до п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації. Позивачем станом на 01 січня 2017 року не сплачені суми податку на додану вартість за жовтень 2016 року (граничний строк сплати - 30.11.2016 року) у розмірі 20 236 грн. 15 коп. Заборгованість була погашена 21.02.17, згідно довідки ОДПІ станом на 28.03.17 позивач не мав податкового боргу.

Відповідно до пп. 291.5-1.3 п. 291.5-1 ст. 291 ПК передбачено, що не може бути платниками єдиного податку четвертої групи суб'єкт господарювання, який станом на 1 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Суд звертає увагу, що в силу пп. 1 п. 299.6 ст. 299 ПК невідповідність суб'єкта вимогам, встановленим статтею 291 ПК є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку. Проте, жодних рішень про відмову реєстрації позивача як платника єдиного податку четвертої групи матеріали справи не містять. Більш того, позивача, як зазначалося вище, з 01.01.2015 було зареєстровано платником єдиного податку 4 групи, а до цього платником фіксованого сільгоспподатку.

Згідно вимог п. 299.10 ст. 299 ПК реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі:

1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;

2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;

3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу;

4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків.

Отже, в реєстрації платником єдиного податку може бути відмовлено за вмотивованою письмовою відмовою лише на етапі реєстрації платником єдиного податку. Водночас, в даному випадку ФГ Ємельянов вже зареєстровано платником єдиного податку, а тому підстав для застосування приписів п.п. 291. 5-1 ст. 291 ПК й відмови в реєстрації платником єдиного податку в даному випадку немає.

З наведеного вбачається, що реєстрація позивача з 01.01.2015 платником єдиного податку 4 групи є безстроковою та не здійснюється кожного року по новому, а тому повідомивши позивача про відмову у підтвердженні його статусу платника єдиного податку 4 групи з січня 2017 року відповідач порушив наведені вище вимоги ПКУ. При цьому відповідач ототожнює порядок переходу (набуття статусу) та щорічне підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи. Наявність боргу на перше січня поточного року є підставою для відмови у набутті статусу платника єдиного податку лише для тих, хто вперше набуває цей статус.

Отже, оскільки, позивач у даному випадку з 01 січня 2017 року не реєструвався вперше платником єдиного податку четвертої групи, тому норми підпункту 291.5-1.3 пункту 291.5-1 статті 291 щодо відмови у такій реєстрації за наявності податкового боргу до спірних правовідносин застосуванню не підлягають. Для тих суб'єктів господарювання, які вже були платниками єдиного податку, відповідно до вимог п.8 ст. 298.2.3 Податкового кодексу України, податковий борг може бути підставою для втрати цього статусу лише у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів. У разі наявності такого боргу платник може добровільно відмовитись від знаходження на спрощеній системі оподаткування. Або безстрокова реєстрація платником єдиного податку може бути анульована за рішенням відповідного контролюючого органу. Проте, матеріали справи не містять рішень відповідача про анулювання реєстрації позивача платником єдиного податку 4 групи.

Крім того, рішення про анулювання реєстрації позивача платником єдиного податку може бути прийняте з вичерпних підстав, передбачених п. 299.10 ст. 299 ПК, до яких не належить заборона, передбачена пп. 291.5-1.3 п. 291.5-1 ст. 291 ПК, якою керувався відповідач.

Підстави та правові наслідки застосування до платника єдиного податку 4 групи заборони, передбаченої пп. 291.5-1.3 п. 291.5-1 ст. 291 ПК, встановлює п. 299.11 ст. 299 ПК, відповідно до якого у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення виїзних документальних перевірок платника єдиного податку четвертої групи невідповідності вимогам підпункту 4 пункту 291.4 та пункту 291.51 статті 291 цього Кодексу у податковому (звітному) році або у попередніх періодах, такому платнику за такі періоди нараховуються податки та збори, від сплати яких він звільнявся як платник єдиного податку четвертої групи, та штрафні (фінансові) санкції (штрафи), передбачені главою 11 розділу II цього Кодексу. Такий платник податку зобов'язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування, починаючи з наступного місяця після місяця, у якому встановлено таке порушення. Проте, позивачу було відмовлено у визнанні його платником єдиного податку 4 групи на 2017 рік без проведення виїзних документальних перевірок .

Стаття 162 КАС України визначає, які рішення суд може прийняти, вирішуючи позовні вимоги. Зокрема, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; зобов'язання відповідача вчинити певні дії; зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій; стягнення з відповідача коштів; тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень. Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Як вимагають положення п.1 ч.2 ст. 162 КАС України, вирішуючи справу, суд повинен визначитися щодо правомірності чи неправомірності оскаржуваного акта, дії чи бездіяльності та встановити правові наслідки протиправності акта. Такими наслідками, згідно з вказаним положенням, є скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень. При цьому вимога про визнання рішення протиправним може бути окремим способом захисту порушеного права.

Суд зазначає, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності, скасування або визнання нечинним рішення чи його окремих положень є передумовою для застосування інших способів захисту/відновлення порушеного права (зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності.

Враховуючи, що судом встановлено наявність підстав для визнання протиправним рішення ОДПІ щодо відмові у підтвердженні статусу ФГ Ємельянов" як платника єдиного податку четвертої групи на 2017 рік, суд вважає, що наявні підстави для застосування такого способу відновлення порушеного права як зобов'язання відповідача суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії, тому позов слід задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В адміністративному судочинстві діє принцип офіційності, який полягає в активній позиції суду щодо з'ясування всіх обставин у справі (ч.4,5 ст.11, ч.2 ст. 69, ч.5 ст.71 КАС України). Обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на суб'єкта владних повноважень, якщо він як відповідач заперечує адміністративний позов (ч.2 ст. 71 КАС України). Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Позивач належними доказами підтвердив правомірність своїх вимог, натомість наявні в матеріалах справи докази дають суду підстави для висновку про повну неправомірність дій Новокаховської ОДПІ. Наведені відповідачем доводи не ґрунтуються на нормах Податкового кодексу України, оскільки положеннями глави 1 Спрощена система оподаткування, обліку та звітності розділу XIV Податкового кодексу України передбачені різні вимоги для отримання статусу платника єдиного податку четвертої групи та підтвердження статусу вже зареєстрованого платника податку четвертої групи.

Частиною1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позов є обґрунтований, та задовольняється.

На підставі вимог частини 3 статті 160 КАС України, в судовому засіданні 19 травня 2017 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Керуючись ст.ст. 94, 159- 163, 167 КАС України, суд

постановив :

Позовні вимоги фермерського господарства "Ємельянов" задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області від 22.03.2017 р. вих. №541/10/21-15-12-023 щодо не підтвердження фермерському господарству "Ємельянов" (код ЄДРПОУ 37316121) статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2017 рік.

Зобов'язати Новокаховську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Херсонській області підтвердити фермерському господарству "Ємельянов" (код ЄДРПОУ 37316121) статус платника єдиного податку четвертої групи на 2017 рік та вчинити дії щодо включення фермерського господарства "Ємельянов" до реєстру платників єдиного податку четвертої групи з 01.01.2017 року.

Стягнути з Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь фермерського господарства "Ємельянов" (код ЄДРПОУ 37316121) витрати по сплаті судового збору у розмірі 3200 грн. (три тисячі двісті гривень нуль копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 23 травня 2017 р.

Суддя Хом'якова В.В.

кат. 8