Ухвала

від 23.05.2017 по справі 812/186/17

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Борзаниця С.В.

Суддя-доповідач - Сіваченко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2017 року справа №812/186/17

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Сіваченка І.В.

суддів: Шишова О.О., Чебанова О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Електропівденмонтаж №5" на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 17 березня 2017 року у справі № 812/186/17 позовом Старобільського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Луганської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Електропівденмонтаж №5" про стягнення витрат на виплату і доставку пенсій на пільгових умовах,

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області (далі за текстом - Управління) звернулось до суду з позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Електропівденмонтаж №5" (далі за текстом - ТОВ "ЕПМ №5", Відповідач) про стягнення витрат на виплату і доставку пенсій на пільгових умовах.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ТОВ "ЕПМ №5" зареєстроване в Управлінні. Верховною Радою України 07.10.2014 була прийнята постанова №1692, якою було змінено межі Новоайдарського і Слов'яносербського районів Луганської області, шляхом включення до території Новоайдарського району територію міста Щастя. Починаючи з жовтня 2014 року Управлінням проводиться нарахування та виплата пенсій особам, які є мешканцями населених пунктів, що зазначені в постанові №1692, та підпорядкувалися Новоайдарському району, в т.ч. і м. Щастя. За відповідачем утворилась заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку виплачених пільгових пенсій, призначених працівникам відповідача відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII Про пенсійне забезпечення (далі - Закон № 1788-XII) за період з грудня 2016 року по січень 2017 року у сумі 18977,69 грн., яка на даний час є не сплаченою. Позивач просив стягнути з відповідача заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списком № 2 за період з грудня 2016 року по січень 2017 року у сумі 18977,69 грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 17 березня 2017 року у справі № 812/186/17 позов задоволено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Електропівденмонтаж №5" на користь Управління суму заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій за віком на пільгових умовах за списком №2 за грудень 2016 року та січень 2017 року у розмірі 18 977,69 грн.

Постанова мотивована тим, що відповідач зобов'язаний відшкодовувати фактичні витрати на виплату і доставку пенсій. Згідно з наявними у матеріалах справи розрахунком фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, карткою особового рахунку платника загальна сума фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, що підлягає відшкодуванню відповідачем за період з грудня 2016 року по січень 2017 року за Списком №2 становить 18977,69 грн. Таким чином, беручи до уваги докази, які наявні у матеріалах справи, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що постанова суду першої інстанції є необґрунтованою, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню та просив прийняти нове рішення, яким скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.

На обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що розрахунки витрат на виплату та доставку на пільгових пенсій за період з грудня 2016 року по січень 2017 року, що були направлені Управлінням в адресу відповідача, не відповідають вимогам Інструкції Про порядку обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України , через порушення строків та періодичності їх направлення, а тому є неправомірною та безпідставною оскаржувана постанова суду першої інстанції.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу позивачем висловлено згоду з висновками місцевого суду та прохання залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Всі особи, які беруть участь у справі, до апеляційного суду не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому згідно пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Спершу слід зазначати, що ухвалою Донецького апеляційного адміністративно суду від 23 травня 2017 року допущено процесуальне правонаступництво та замінено позивача з Управління Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області на Старобільське об'єднане Управління Пенсійного фонду України Луганської області.

Щодо суті спору.

У відповідності до п. 2 Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - Закон № 1058-ІV) підприємства та організації з грошових коштів, які призначені на оплату праці, вносять до Пенсійного Фонду України плату, яка покриває витрати на доставку та виплату пільгових пенсій, у тому числі, призначених згідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", при цьому зберігається порядок покриття цих витрат, який діяв до набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 (зареєстровано в Мінюсті України 16 січня 2004 року за № 64/8663), плату Пенсійному фонду на покриття фактичних витрат на виплату пенсій за віком на пільгових умовах вносять підприємства незалежно від форм власності та господарювання. Несвоєчасно перераховані суми витрат на виплату і доставку пенсій вважаються боргом (недоїмкою).

Відповідно до п. 6.1 вказаної Інструкції, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Пунктом 6.4 Інструкції визначено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць (пункт 6.7 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України).

Отже, підприємство зобов'язане відшкодовувати фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій.

Зазначена правова позиція відображена у численних висновках Верховного Суду України, у тому числі в постановах від 10.10.2011 (справа № 21-178а11), від 29.05.2012 (№ 21-68а12) та від 13.02.2012 (№ 21-401а11).

Судом установлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Електропівденмонтаж № 5" є юридичною особою (код ЄДРПОУ 00121809), зареєстровано в Управлінні та є платником збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (а.с.7-9).

Позивач здійснював доставку та виплату пільгових пенсій працівникам ТОВ "ЕПМ №5", що підтверджується розрахунком (а.с.11-20).

Отримавши розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону № 1788-XII, не надавши на них заперечень та не оскарживши розрахунки в суді, відповідач фактично узгодив такі розрахунки.

У відповідача виникла заборгованість перед Управлінням по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б-з" статті 13 Закону № 1788-XII (список № 2) за період з грудня 2016 року по січень 2017 року у сумі 18977,69 грн. (а.с.10).

Відповідач зазначену суму заборгованості не сплатив у добровільному порядку, що підтверджується карткою особового рахунку платника (а.с.29-35).

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

При цьому апеляційний суд не бере до уваги доводи апеляційної скарги, в яких зазначається про порушення позивачем строків направлення на адресу відповідача розрахунків витрат по виплаті та доставці пільгових пенсій, визначених Інструкцією.

По-перше, навіть наявність несвоєчасного, як вважає апелянт, направлення на його адресу відповідних розрахунків не скасовує його обов'язку відшкодувати витрати по виплаті та доставці пільгових пенсій, тобто, обов'язку, встановленого Законом - актом вищої юридичної сили за Інструкцію.

По-друге, ані Інструкція, ані інші нормативно-правові акти з питань пенсійного забезпечення не містять норм, що стосуються обмеження відшкодування витрат за пенсіями, призначеними на пільгових умовах, виставлених за попередні періоди. Поряд із цим, відповідно до правової позиції Верховного Суду України, висловленої, зокрема, в постанові від 25.11.2015 в справі № 3122а15, у разі звернення до суду із позовом про стягнення заборгованості (недоїмки), яка виникла через несвоєчасне нарахування та/або сплату суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, до відносин щодо стягнення такої заборгованості (недоїмки) застосовуються положення частини п'ятнадцятої статті 106 Закону № № 1058-IV, відповідно до яких строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується. Водночас, строки звернення до суду із позовом про стягнення цієї заборгованості (недоїмки), передбачені статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України, не застосовуються.

Отже, ТОВ Електропівденмонтаж №5 зобов'язане відшкодовувати Управлінню суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, незалежно від періоду, за який такі витрати нараховані, та до відшкодування в якому періоді заявлені.

З огляду на зазначене та беручи до уваги докази, які наявні у матеріалах справи, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Статтею 200 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв'язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Електропівденмонтаж №5" - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 17 березня 2017 року у справі № 812/186/17 позовом Управління Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Електропівденмонтаж №5" про стягнення витрат на виплату і доставку пенсій на пільгових умовах - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий: І.В.Сіваченко

Судді: О.О.Шишов

О.О.Чебанов