Рішення

від 16.05.2017 по справі 904/2151/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.05.2017 Справа № 904/2151/17

За позовом Публічного акціонерного товариства "Завод засобів механізації аеропортів", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Біз торг сервіс", м. Дніпро

про стягнення 169 650 грн. 24 коп.

Суддя ЗАГИНАЙКО Т.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - представник, дов. від 23.02.217 № 02/62;

від відповідача: не з'явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач з урахуванням уточненої позовній заяві (вх.№21157/17 від 12.04.2017р.) просить стягнути з відповідача 169 650 грн. 24 коп., що складає 167 280 грн. 00 коп. - боргу, що утворився внаслідок невиконання оплачених позивачем робіт, та 2 370 грн. 24 коп. - 3% річних.

Позивач в заяві (вх.№21159/17 від 12.04.2017р.) про зміну підстав позову зазначає про те, що: - сплата позивачем наданих відповідачем рахунків-фактури від 30.06.2016р. №СФ-000219 та від 04.07.2016р. №СФ-А-000147 свідчить про виникнення між сторонами цивільно-правових відносин; - між сторонами було укладено усний договір про надання послуг; - позивач зобов'язання виконав, надані рахунки-фактури оплатив, з боку відповідача зобов'язання не виконані.

Крім того, позивач у додатковому обґрунтуванні позову (вх.№27814/17 від 16.05.2017р.) посилається на те, що: - відповідач, виставивши рахунки, та позивач, оплативши їх, фактично уклали договір підряду у спрощений спосіб; - позивач свої зобов'язання щодо оплати визначених сторонами послуг здійснив, перерахувавши на рахунок відповідача грошові кошти; - 07.09.2016р. відповідачу було направлено лист за №02/318-02 щодо повернення сплаченої суми; - оскільки законом не визначено форму пред'явлення вимоги, передбаченої статтею 849 Цивільного кодексу України, направлений на адресу відповідача лист від 07.09.2016р. №02/318-02 за своєю суттю є відмовою позивача від договору підряду, укладеного у спрощений спосіб та вимогою щодо повернення авансового платежу.

Відповідач відзиву на позов та інших витребуваних господарським судом документів не надав, його представник у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

За змістом статті 64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (абзац 3 пункту 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» ).

Оригінали документів, оглянуті у судових засіданнях, відповідають копіям, залученим до матеріалів справи.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу за допомогою технічних засобів представником позивача заявлено не було.

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Біз торг сервіс" було виставлено позивачу - Публічному акціонерному товариству "Завод засобів механізації аеропортів" рахунки-фактури на загальну суму 167 280 грн. 00 коп., у тому числі від 30.06.2016р. №СФ-000219 на суму 133 440 грн. 00 коп. за надання послуги екскаватора та послуги самоскиду та від 04.07.2016р. №СФ-А-000147 на суму 33 840 грн. 00 коп. за надання послуг по доставці асфальтобетонної суміші (а.с. 10, 11).

Відповідно до платіжних доручень від 01.07.2016р. №509 на суму 133 440 грн. 00 коп. та від 04.07.2016р. №511 на суму 33 840 грн. 00 коп. зазначені рахунки були сплачені позивачем у повному обсязі (а.с. 12, 13).

У статті 509 Цивільного кодексу України зазначено, що зобов'язання виникають із підстав встановлених статтею 11 цього кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 11 Цивільного Кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до норми частини 2 статті 205 Цивільного кодексу України, правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно частини 1 статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони; правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Частиною 1 статті 181 Господарського кодексу України встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами; допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до частин 1, 2 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу; договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Таким чином, суд дійшов висновку, що між сторонами було укладено усний договір підряду, за яким позивачем здійснено попередню оплату за роботи, які визначені в рахунках-фактури від 30.06.2016р. №СФ-000219 та від 04.07.2016р. №СФ-А-000147.

Дії відповідача по виставленню рахунків-фактури від 30.06.2016р. №СФ-000219 та від 04.07.2016р. №СФ-А-000147 на загальну суму 167 280 грн. 00 коп. та дії позивача по перерахуванню відповідачу грошових коштів в сумі 167 280 грн. 00 коп. на підставі зазначених рахунків, свідчать про те, що у відповідача, виникло зобов'язання з виконання робіт за договором підряду, укладеним у спрощений спосіб.

У зв'язку з невиконанням робіт відповідачем позивач вважає, що йому повинні бути повернені сплачені раніше грошові кошти в сумі 167 280 грн. 00 коп.

Матеріали справи не містять узгодженої сторонами заявки замовника, в якій було б визначено строк виконання робіт виконавцем (відповідачем у справі), а тому строк виконання робіт сторонами встановлено не було.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до частини 2 статті 846 Цивільного кодексу України якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

За приписами статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час; боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У зв'язку з невиконанням робіт відповідачем, позивач звернувся до відповідача з вимогою від 18.07.2016р. №02/247, в якій позивач вимагав від відповідача надати оплачені послуги за наступними адресами автомобільних газозаправних пунктів: - послуги з доставки асфальтобетонної суміші 23,5 тн на АЗС №24/024 по вул. М. Тереза, 46 у м. Чернівці; - послуги екскаватора 62 год.; - послуги самоскиду 980 тн на АЗС №21/008 по вул. Шевченко, 2 в смт. Чаплинка Херсонської області та документи, що підтверджують їх надання. Про спрямування позивачу зазначеної вимоги свідчить накладна від 18.07.2016р. №0900386 Товариства з обмеженою відповідальністю Текс Україна (а.с. 60, 61).

Отже, з урахуванням поштового пробігу строк виконання робіт вважається таким, що настав 01.08.2016р.

На момент розгляду справи доказів виконання робіт на суму 167 280 грн. 00 коп. позивачу відповідачем не надано.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу; способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, в тому числі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Статтею 849 Цивільного кодексу України встановлено, що замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника; якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків; якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника; замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

За приписами пункту 1 частини 2 статті 22 Цивільного кодексу України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Відповідно до статті 224 Господарського процесуального кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено; під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається, зокрема, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; при визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов'язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення майнової шкоди (збитків), потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками, вини; за відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

З урахуванням викладеного позивач обґрунтовано вимагає повернення коштів у розмірі 167 280 грн. 00 коп., що утворилася внаслідок невиконання робіт та фактично становлять збитки позивача.

Що стосується вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 2 370 грн. 24 коп. - 3% річних, суд вважає її неправомірною, виходячи з наступного.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до пункту 5.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не виникає у випадках повернення коштів особі, яка відмовилася від прийняття зобов'язання за договором (стаття 612 Цивільного кодексу України), повернення сум авансу та завдатку, повернення коштів у разі припинення зобов'язання (в тому числі шляхом розірвання договору) за згодою сторін або визнання його недійсним, відшкодування збитків та шкоди, повернення безпідставно отриманих коштів (стаття 1212 Цивільного кодексу України), оскільки відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав.

Відповідно до пункту 6.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» якщо договором або чинним законодавством не передбачено розміру процентів за користування чужими коштами, то припис частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України може бути застосований господарським судом лише за наявності порушення боржником грошового зобов'язання.

Отже, відповідальність, передбачена статтею 625 Цивільного кодексу України, наступає за невиконання не будь-якого зобов'язання, а саме грошового. Таким чином відповідачем порушено зобов'язання з надання (виконання) послуг (робіт), а не грошового зобов'язання, внаслідок чого застосування положень статті 625 Цивільного кодексу України не є можливим.

З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно із статтею 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати розподіляються між сторонами пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Біз торг сервіс (49000, м. Дніпро, вул. Войцеховича, буд. 60-Б; ідентифікаційний код 40409383) на користь Публічного акціонерного товариства Завод засобів механізації аеропортів (49051, м. Дніпро, вул. Винокурова, буд. 3; ідентифікаційний код 01128481) 167 280 (сто шістдесят сім тисяч двісті вісімдесят) грн. 00 коп. - збитків та 2 509 (дві тисячі п'ятсот дев'ять) грн. 20 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СУДДЯ Т.В. ЗАГИНАЙКО

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 84 ГПК України,

22.05.2017р.