Ухвала

від 22.05.2017 по справі 904/4469/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про припинення провадження у справі

22.05.2017 Справа № 904/4469/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Насоселпром" (м. Київ)

до Приватного акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання" (м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області)

про стягнення заборгованості за договором на придбання сировинних, паливно-енергетичних або матеріально-технічних ресурсів № КЗГО/423-15П від 09.10.2015 у розмірі 148 955 грн. 54 коп.

Суддя Фещенко Ю.В.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: ОСОБА_1 - представник (довіреність № 82 від 30.12.2016)

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Насоселпром" (далі - позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою, в якій просить стягнути з Приватного акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання" (далі - відповідач) заборгованість за договором на придбання сировинних, паливно-енергетичних або матеріально-технічних ресурсів № КЗГО/423-15П від 09.10.2015 у розмірі 148 955 грн. 54 коп.

Ціна позову складається з наступних сум:

- 127 200 грн. 00 коп. - основний борг;

- 11 193 грн. 60 коп. - пеня;

- 8 268 грн. 00 коп. - інфляційні втрати;

- 2 293 грн. 94 коп. - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором на придбання сировинних, паливно-енергетичних або матеріально-технічних ресурсів № КЗГО/423-15П від 09.10.2015 в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений 09.03.2016 товар, наявністю боргу у сумі 127 200 грн. 00 коп. За прострочення виконання зобов'язання на підставі пункту 7.2. договору позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за період прострочення з 01.06.2016 по 06.01.2017 в сумі 11 193 грн. 60 коп. Крім того, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач просить суд стягнути інфляційні втрати за період з червня 2016 року по січень 2017 року у сумі 8 268 грн. 00 коп., а також 3% річних за загальний період з 01.06.2016 по 06.01.2017 в сумі 2 293 грн. 94 коп.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 12.04.2017 порушено провадження у справі та її розгляд призначено в засіданні на 04.05.2017.

Від відповідача електронною поштою надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх.суду 25324/17 від 03.05.2017), в якому він посилався на ведення між сторонами переговорів про мирне врегулювання спору, а також добровільне погашення суми основного боргу.

У судове засідання 04.05.2017 представник позивача не з'явився.

Представник відповідача у судове засідання 04.05.2017 також не з'явився, при цьому, судом було враховано наявність його клопотання про відкладення розгляду справи, яке було задоволено судом. Крім того, у судовому засіданні 04.05.2017 судом було зауважено, що для правильного вирішення спору існує необхідність у витребуванні у сторін додаткових доказів.

Враховуючи викладене, ухвалою суду від 04.05.2017 в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України, в межах строків, встановлених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 22.05.2017, у зв'язку з необхідністю повторного виклику сторін, витребування додаткових документів по справі, а також задоволенням клопотання відповідача.

Від відповідача надійшло клопотання (вх.суду 27834/17 від 16.05.2017), в якому він просить суд затвердити мирову угоду по справі № 904/4469/17 та припинити провадження у справі.

У судове засідання 22.05.2017 з'явився представник відповідача.

Представник позивача у судове засідання 22.05.2017 вдруге не з'явився, причин нез'явлення суду не повідомив; про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

У судовому засіданні 22.05.2017 представником відповідача було повідомлено суд, що між сторонами 27.04.2017 укладено мирову угоду. Крім того, представником відповідача було зауважено, що в мировій угоді сторонами узгоджено розподіл витрат позивача по сплаті судового збору за подання позовної заяви до суду.

Так, мирова угода підписана:

- зі сторони позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Насоселпром" - директором ОСОБА_2;

- зі сторони відповідача - Приватного акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання" мирова угода підписана в.о. директора ОСОБА_3

Представник відповідача у судовому засіданні 22.05.2017 підтвердив наявність підстав для припинення провадження у справі на підставі пункту 7 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, розглянувши подану заяву про затвердження мирової угоди, перевіривши повноваження представників сторін на вчинення дій щодо її підписання, заслухавши представника відповідача, -

ВСТАНОВИВ:

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Так, 09.12.2015 між Приватним акціонерним товариством "Криворізький завод гірничого обладнання" (далі - покупець, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Насоселпром" (далі - постачальник, позивач) було укладено договір на придбання сировинних, паливно-енергетичних або матеріально-технічних ресурсів № КЗГО/423-15П (далі - договір, а.с.14-18), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати, а покупець - прийняти та оплатити матеріали на умовах, передбачених договором (пункт 1.1. договору).

У пунктах 11.4. та 11.5. договору сторони визначили, що договір набуває чинності з моменту його підписання, але не раніше виконання вимог установчих документів сторін про необхідність надання згоди на укладення органами управління сторін, що мають відповідні повноваження (при наявності таких вимог). Договір діє до 31.12.2016. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання прийнятих на себе зобов'язань (у тому числі гарантійних) за договором.

Докази визнання недійсним або розірвання вказаного договору у матеріалах справи відсутні.

Судом встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм § 3 глави 54 Цивільного кодексу України та § 1 глави 30 Господарського кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За приписами частини 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до пункту 2.1. договору кількість, номенклатура ресурсів вказуються в специфікаціях до договору, які є його невід'ємною частиною.

У відповідності до вказаних умов між сторонами було підписано специфікацію № 3 від 22.01.2016, в якій сторони погодили номенклатуру ресурсів, їх кількість, ціну та загальну вартість, а також умови поставки та оплати (а.с.19).

У пункті 2.5. договору сторони визначили, що під партією ресурсів розуміються ресурси, передані на умовах договору по одному транспортному документу.

У розділі 3 договору сторони погодили умови та терміни постачання, а саме:

- постачання ресурсів здійснюється видами транспорту, зазначеними в специфікаціях. Постачальник зобов'язується поставити ресурси на умовах поставки, зазначених у специфікаціях відповідно до Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів "Інкотермс" у редакції 2000 року (пункт 3.1. договору);

- терміни постачання ресурсів вказуються в специфікаціях. У разі постачання ресурсів згідно з графіком - графік оформлюється як додаток до контракту, який є невід'ємною частиною договору (пункт 3.2. договору);

- право власності на ресурси і ризик випадкового знищення або пошкодження ресурсів переходить від постачальника до покупця від дати постачання ресурсів (пункт 3.4. договору).

Відповідно до пунктів 4.1., 4.2. та 4.3. договору:

- постачання ресурсів здійснюється за цінами, які визначені у відповідності з умовами поставки, зазначені в специфікаціях і включають в себе всі податки, збори та інші обов'язкові платежі, а також вартість тари, упаковки, маркування та інші витрати постачальника пов'язані з поставкою ресурсів;

- після підписання специфікації ціна не підлягає перегляду у бік збільшення;

- загальна сума договору визначається як сумарна вартість ресурсів, постачання яких здійснюється згідно доданих специфікацій.

З матеріалів справи вбачається, що позивач на виконання умов договору та специфікації 09.03.2016 поставив відповідачу товар на суму 254 400 грн. 00 коп., що підтверджується видатковою накладною № РН-0060 від 09.03.2016 (а.с.20).

Враховуючи зазначений вид договорів, вбачається, що він є оплатним, і обов'язку позивача за договором поставити товар відповідає обов'язок відповідача оплатити вартість цього товару.

Так, у розділі 5 договору сторони визначили умови платежів, зокрема:

- оплата покупцем ресурсів здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений у договорі (пункт 5.1. договору);

- оплата за поставлені ресурси буде проводитися протягом терміну, зазначеного у специфікації, який обчислюється з моменту постачання ресурсів (пункт 5.2. договору);

- датою оплати ресурсів вважається дата списання коштів з поточного рахунка покупця (пункт 5.3. договору).

При цьому, в специфікації були погоджені такі умови оплати: по факту поставки з відстрочкою платежу 30 календарних днів (а.с.19).

В порушення умов договору, у встановлені в специфікації строки, відповідач поставлений 09.03.2016 товар у повному обсязі не оплатив, внаслідок чого у нього уторилась заборгованість перед позивачем в сумі 127 200 грн. 00 коп., що і стало причиною звернення позивача із позовом до суду.

Крім того, у пункті у пункті 7.2. договору сторони передбачили, що у разі порушення більш ніж на 30 календарних днів терміну оплати ресурсів, покупець сплачує пеню в розмірі 0,04% від суми заборгованості за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у відповідному періоді.

Отже, за прострочення виконання зобов'язання на підставі пункту 7.2. договору позивач нарахував та просив суд стягнути з відповідача пеню за період прострочення з 01.06.2016 по 06.01.2017 в сумі 11 193 грн. 60 коп.

Крім того, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач просив суд стягнути інфляційні втрати за період з червня 2016 року по січень 2017 року у сумі 8 268 грн. 00 коп., а також 3% річних за загальний період з 01.06.2016 по 06.01.2017 в сумі 2 293 грн. 94 коп.

В той же час, в процесі розгляду справи судом, від позивача та відповідача надійшло сумісне клопотання, в якому вони просили суд затвердити мирову угоду по справі № 904/4469/17, укладену 27.04.2017.

Представник відповідача у судовому засіданні 22.05.2017 підтвердив наявність підстав для припинення провадження у справі на підставі пункту 7 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Так, статтею 78 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами. Мирова угода може стосуватися лише прав і обов'язків сторін щодо предмету позову.

У відповідності до положень вказаної статті, між позивачем та відповідачем 27.04.2017 було укладено мирову угоду по справі, яку позивач та відповідач просять суд затвердити та припинити провадження у справі.

Частиною 2 статті 78 Господарського процесуального кодексу України встановлено обов'язок господарського суду, до прийняття відмови позивача від позову або до затвердження мирової угоди сторін, роз'яснити сторонам наслідки відповідних процесуальних дій та перевірити, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін.

Так, судом встановлено, що умови укладеної між сторонами мирової угоди від 27.04.2017 стосуються лише прав та обов'язків сторін щодо предмета спору, ця угода не суперечить чинному законодавству України, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Мирова угода від 27.04.2017 укладена у формі та на умовах, передбачених процесуальним законодавством, а тому підлягає прийняттю та затвердженню господарським судом.

Судом встановлено, що мирова угода підписана:

- зі сторони позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Насоселпром" - директором ОСОБА_2;

- зі сторони відповідача - Приватного акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання" мирова угода підписана в.о. директора ОСОБА_3

При цьому, частиною 2 статті 80 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається, про що судом і було роз'яснено у судовому засіданні 22.05.2017.

Витрати по сплаті судового збору за умовами мирової угоди покладено на відповідача (пункт 2 мирової угоди від 27.04.2017).

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо сторони уклали мирову угоду і вона затверджена господарським судом.

Також судом доводиться до відома сторін, що відповідно до статті 17 Закону України "Про виконавче провадження" ухвала господарського суду, якою затверджено мирову угоду, є виконавчим документом і у випадку невиконання зобов'язаною стороною умов мирової угоди, затвердженої господарським судом, заінтересована сторона може звернутися до державного виконавця на підставі статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" із заявою про примусове виконання ухвали, якою затверджено цю мирову угоду.

На підставі викладеного, керуючись статтею 78, пунктами 4, 7 частини 1 статті 80, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Затвердити мирову угоду , укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "Насоселпром" та Приватним акціонерним товариством "Криворізький завод гірничого обладнання" у справі № 904/4469/17 наступного змісту:

"ОСОБА_4

по справі № 904/4469/17

м. Кривий Ріг 27.04.2017

Приватне акціонерне товариство "Криворізький завод гірничого обладнання" (код ЄДРПОУ 31550176), іменоване у подальшому Відповідач, в особі в.о. директора ОСОБА_5, діючого на підставі Статуту, та Товариство з обмеженою відповідальністю "Насоселпром" (код ЄДРПОУ 39173586), іменоване у подальшому Позивач, в особі директора ОСОБА_2, діючого на підставі Статуту, з іншого боку, разом іменовані "Сторони", уклали цю мирову угоду у справі № 904/4469/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Насоселпром" до Приватного акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання" про стягнення 148 955 грн. 54 коп. за порушення умов договору № КЗГО/423-15П від 09.12.2015, про наступне:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Насоселпром" відмовляється від своїх позовних вимог по справі № 904/4469/16, в частині стягнення сум санкцій, а саме: втрат від інфляції - 8 268 грн. 00 коп., 3% річних - 2 293 грн. 94 коп., пені - 11 193 грн. 60 коп. а загалом 21 755 грн. 54 коп. (двадцять одна тисяча сімсот п'ятдесят п'ять гривень 54 копійки), у зв'язку з тим, що Приватне акціонерне товариство "Криворізький завод гірничого обладнання" зобов'язується у добровільному порядку, протягом 2 (двох) робочих днів сплатити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Насоселпром" суму заборгованості у розмірі 127 200 грн. 00 коп. Підтвердженням цього буде слугувати відповідне платіжне доручення.

2. Приватне акціонерне товариство "Криворізький завод гірничого обладнання" зобов'язується погасити Товариству з обмеженою відповідальністю "Насоселпром" судові витрати за подання позовної заяви до Господарського суду Дніпропетровської області у розмірі 2 234 грн. 33 коп. протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту затвердження Господарським судом Дніпропетровської області даної мирової угоди.

2. Одностороння відмова від мирової угоди не допускається.

3. Виконання умов цієї ОСОБА_4 угоди є обов'язковими для Позивача та Відповідача.

4. Товариство з обмеженою відповідальністю "Насоселпром" зобов'язане підписати з Приватним акціонерним товариством "Криворізький завод гірничого обладнання" заяву до Господарського суду Дніпропетровської області про затвердження даної мирової угоди по справі № 904/4469/17, з проханням викладення умов угоди у змісті ухвали, дотримуючись при цьому вимог статті 19 Закону України "Про виконавче провадження".

5. Мирова угода складена українською мовою в трьох оригінальних примірниках, які мають однакову юридичну силу, - поодинці для Відповідача, Позивача, Господарському суду Дніпропетровської області.

6. У випадках, не передбачених ОСОБА_4 угодою, сторони керуються чинним законодавством України.

7. Термін дії цієї ОСОБА_4 угоди - з моменту її підписання Сторонами і до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань.

8. Після затвердження даної мирової угоди Господарським суд Дніпропетровської області провадження у справі № 904/4469/17 припиняється.

Юридичні адреси та реквізити сторін

Товариство з обмеженою відповідальністю Приватне акціонерне товариство "Криворізький

"Насоселпром" завод гірничого обладнання"

(позивач по справі № 904/4469/17) (відповідач по справі № 904/4469/17)

01013, м. Київ, вулиця Будіндутсрії, 5 50057, м. Кривий Ріг, вулиця Заводська, 1

р/р 26005052513080 в Івано-Франківській п/р 26009962489765 у ПАТ "ПУМБ",

філії а ПАТ "Приватбанк" м. Івано- МФО 334851, ЄДРПОУ 31550176

Франківська, МФО 336677,

ЄДРПОУ 39173586

ОСОБА_6 ОСОБА_7о. директора

(підпис, печатка) (підпис, печатка)

2. Провадження у справі № 904/4469/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Насоселпром" до Приватного акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання" про стягнення заборгованості за договором на придбання сировинних, паливно-енергетичних або матеріально-технічних ресурсів № КЗГО/423-15П від 09.10.2015 у розмірі 148 955 грн. 54 коп. - припинити.

3. У разі затримки перерахування грошових коштів, згідно з визначеними у пункті 2 терміну та розмірі, у відповідності до вимог Закону України "Про виконавче провадження", ухвала господарського суду про затвердження цієї ОСОБА_4 угоди вважатиметься виконавчим документом та у розумінні пункту 2 частини 2 статті 3 цього Закону підлягатиме виконанню державною виконавчою службою по стягненню заборгованості з Приватного акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання" в примусовому порядку.

Дана ухвала набирає чинності з моменту її прийняття, тобто з 22.05.2017, та може бути пред'явлена до виконання протягом трьох років, тобто до 22.05.2020.

Стягувачем за цією ухвалою є Товариство з обмеженою відповідальністю "Насоселпром" (01013, м. Київ, вулиця Будіндустрії, будинок 5; ідентифікаційний код 39173586), а боржником є Приватне акціонерне товариство "Криворізький завод гірничого обладнання" (50057, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вулиця Заводська, будинок 1; ідентифікаційний код 31550176).

Ухвала господарського суду може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Суддя ОСОБА_8