Рішення

від 18.05.2017 по справі 904/2270/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.05.2017 Справа № 904/2270/17

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "Укрспецмонтаж", м. Дніпро Дніпропетровської області

до Державного підприємства "Науково-виробниче об'єднання "Павлоградський хімічний завод", м. Павлоград Дніпропетровської області

про стягнення 760 434,61 грн. заборгованості за договором підряду, 625 160,12 грн. інфляційних втрат, 59 064,00 грн. 3% річних

Суддя Бондарєв Е.М.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність №0107-1/16 від 01.07.2016 року, представник

Від відповідача: ОСОБА_2, довіреність №25/256-248 від 20.12.2013 року, представник

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "Укрспецмонтаж" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення з Державного підприємства "Науково-виробниче об'єднання "Павлоградський хімічний завод" заборгованості на загальну суму 1 444 658,73 грн., з яких:

- 760 434,61 грн. заборгованість за договором підряду;

- 625 160,12 грн. інфляційні втрати за період з липня 2014 року по січень 2017 року;

- 59 064,00 грн. 3% річних за період з 01.07.204 року по 31.01.2017 року.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором підряду № 543014 від 19.02.2014 року в частині своєчасної та повної оплати за виконані роботи на суму 760 434,61 грн. за наступними актами приймання виконаних будівельних робіт:

- від 27.06.2014 року за червень 2014 року на суму 579 597,62 грн.;

- від 27.06.2014 року за червень 2014 року на суму 17 622,91 грн.;

- від 27.06.2014 року за червень 2014 року на суму 9 950,34 грн.;

- від 27.06.2014 року за червень 2014 року на суму 125 094,59 грн.;

- від 27.06.2014 року за червень 2014 року на суму 28 169,15 грн.

06.04.2017 року відповідач звернувся до суду із заявою про зменшення розміру штрафних санкцій на 90% та стягнути з відповідача на користь позивача штрафні санкції в наступних сумах 62 516,01 грн. інфляційні втрати та 5 906,40 грн. 3% річних. Заява обґрунтована важкою фінансовою ситуацією на підприємстві, відсутністю можливості сплатити основний боргу, який підприємство відповідача прагнуло сплатити до моменту винесення рішення по справі, зверненням також до підприємства відповідача ще одним підприємством. Відповідач просить суд згідно з ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України, зменшити штрафні санкції, оскільки належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, і стягнення таких надмірно великих штрафних санкцій призведе до ще більшої дестабілізації підприємства, яке на даний час в основному виконує роботи з підготовки виробництво для забезпечення потреб Збройних сил Міністерства оброни України.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 09.03.2017 року порушено провадження у справі, позовна заява прийнята до розгляду та призначено справу до розгляду в засіданні на 23.03.2017 року о 11:00 год.

Згідно із статтею 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні від 23.03.2017 року було оголошено перерву до 06.04.2017 року, у судовому засіданні від 06.04.2017 року було оголошено перерву до 25.04.2017 року.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 25.04.2017 року термін розгляду справи продовжено на 15 днів до 25.05.2017 року включно та відкладено розгляд справи до 18.05.2017 року.

Запис розгляду судової справи здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: комп'ютерної програми "Документообіг спеціалізованих судів". Для архівного оригіналу звукозапису надано диск CD-R, серійний номер 1008271АЕ15349.

В судовому засіданні 18.05.2017 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Державним підприємством "Науково-виробниче об'єднання "Павлоградський хімічний завод" (далі - відповідач, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "Укрспецмонтаж" (далі - позивач, підрядник) 19.02.2014 року укладено договір підряду № 543014 (далі - договір) відповідно до умов якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання у відповідності з умовами договору виконати роботи з будівництва дослідно-промислового об'єкта вилучення водонерозчинного компонента. Спорудження 1-503 (загально-будівельні роботи), спорудження 1-503Д (пультова), система зовнішнього електропостачання, система під'їзних доріг і розвортні майданчиків, зовнішні мережі і спорудження водопостачання, каналізації, теплопостачання і газопостачання, благоустрій території. Пуско-налагоджувальні роботи (п.1.1 договору).

Згідно з п.2.1 договору договірна ціна визначається згідно з державними будівельними нормами на підставі локальних кошторисів, які є невід'ємною частиною договору і є твердою. Тверда договірна ціна може коригуватися тільки за взаємною згодою сторін. ї

Терміни виконання: початок робіт - лютий 2014 року, закінчення робіт - грудень 2014 року. Термін дії договору - 31.12.2014. Датою закінчення робіт вважається дата їх прийняття замовником, зазначена в акті приймання виконаних робіт (п. 3.1 договору).

Замовник перед початком робіт сплачує підряднику аванс в розмірі 30% вартості договору після отримання передоплати від ДКА України. Аванс видається на термін не більше 3-х місяців. Остаточна оплата буде проведена після підписання акту виконаних робіт (п.4.1 договору).

Відповідно до п.4.3 договору розрахунки за виконані роботи здійснюватимуться на підставі підписаних сторонами актів приймання виконаних підрядних робіт (форма КБ-2в), довідки про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ-3).

Вартість виконаних робіт, які підлягають оплаті, визначаються в порядку, визначеному Державними будівельними нормами, з урахуванням обсягів виконаних робіт та фактичних витрат підрядника, підтверджених відповідними документами (п.4.5 договору).

На виконання умов договору позивачем виконані роботи на суму 760 434,61 грн., що підтверджується наступними актами приймання виконаних будівельних робіт:

- від 27.06.2014 року за червень 2014 року на суму 579 597,62 грн.;

- від 27.06.2014 року за червень 2014 року на суму 17 622,91 грн.;

- від 27.06.2014 року за червень 2014 року на суму 9 950,34 грн.;

- від 27.06.2014 року за червень 2014 року на суму 125 094,59 грн.;

- від 27.06.2014 року за червень 2014 року на суму 28 169,15 грн.

та довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрат:

- від 27.06.2014 року за червень 2014 року на суму 579 597,62 грн.;

- від 27.06.2014 року за червень 2014 року на суму 180 836,99 грн.,

проте в порушення зобов'язань за договором відповідач за виконанні позивачем роботи не розрахувався, що є причиною виникнення спору.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 4 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За приписами ч.ч. 1, 3 ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Згідно частини 1 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

В силу ч. 2 ст. ст. 853 Цивільного кодексу України замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Згідно частини 1 ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

В силу ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Оскільки виконані позивачем роботи не були оплачені відповідачем, з метою досудового врегулювання спору позивачем на адресу відповідача звертався з претензіями вих. №1802/1 від 18.02.2016 та вих. №0212/1 від 02.12.2016 в яких просив погасити заборгованість за договором підряду № 543014 від 19.02.2014.

Станом на час розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем за договором у сумі 760 434,61 грн. є неоплаченою.

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, відповідач свої зобов'язання щодо сплати коштів за виконані позивачем роботи в розмірі 760 434,61 грн. у встановлений строк, всупереч вимогам цивільного та господарського законодавства, а також умовам договору, не виконав, в результаті чого у останнього станом на час звернення до суду утворилась заборгованість перед позивачем за спірним договором.

Отже, враховуючи вищевикладене, виходячи з того, що факт невиконання відповідачем зобов'язань з оплати виконаних робіт підтверджується матеріалами справи, розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам та на момент прийняття рішення доказів погашення заборгованості відповідач суду не представив, як і доказів, що спростовують вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 760 434,61 грн. боргу підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

В зв'язку з порушенням відповідачем строків оплати за виконані позивачем роботи, позивач нарахував 3% річних в сумі 59 064,00 грн. за період з 01.07.2014 року по 31.01.2017 року та інфляційні втрати у сумі 625 160,12 грн. за період з липень 2014 року по січень 2017 року.

Заява відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій не підлягає задоволенню оскільки 3% річних та інфляційні втрати не є штрафними санкціями. Крім того, передбачене законом право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

За приписами п. 1.12 вказаної постанови Пленуму Вищого господарського суду України, з огляду на вимоги частини першої статті 47 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Перевіркою здійсненого позивачем розрахунків 3% річних та інфляційних втрат встановлено, що вони здійснені правильно, а тому заявлені до стягнення 3% річних в сумі 59 064,00 грн. та інфляційні втрати у сумі 625 160,12 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у сумі 21 669,88 грн. покладається на відповідача.

Керуючись статтями 4, 32-34, 36, 43-44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства "Науково-виробниче об'єднання "Павлоградський хімічний завод" (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Заводська, буд. 44, ідентифікаційний код 14310112) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "Укрспецмонтаж" (49075, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Дубовика, будинок 11, ідентифікаційний код 32448135) заборгованість за договором підряду у сумі 760 434,61 грн., інфляційні втрати у сумі 625 160,12 грн., 3% річних у сумі 59 064,00 грн. та судовий збір у сумі 21 669,88 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 23.05.2017

Суддя ОСОБА_3