Рішення

від 15.05.2017 по справі 910/4301/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.05.2017Справа №910/4301/17 За позовом Першого заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (КМДА)

до Товариства з обмеженою відповідальністю Ітертех Інвест

про стягнення 12 097 597,95 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

прокурор: Чумаченко - по посв.

від позивача: Макаренко О.Г. - по дов.

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Перший заступник прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Ітертех Інвест про стягнення 12 097 597,95 грн.

Ухвалою від 20.03.2017р. порушено провадження по справі №910/4301/17 та призначено її розгляд на 18.04.2017р.

Прокурором 18.04.2017р. через відділ діловодства суду було подано письмове підтвердження відсутності аналогічного спору на виконання вимог ухвали суду.

Представником відповідача у судовому засіданні 18.04.2017р. було заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи. Прокурор проти задоволення означеного клопотання надав заперечення. Представник позивача вирішення клопотання відповідача залишив на розсуд суду. Судом було розглянуто та частково задоволено клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 18.04.2017р. згідно приписів ст.77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 15.05.2017р.

У судовому засіданні 15.05.2017р. прокурором та представником позивача було надано усні пояснення по справі, відповідно до яких позовні вимоги підтримано в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 15.05.2017р. не з'явився, проте, був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Враховуючи, що у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, незважаючи на те, що відповідач в процесі розгляду справи не скористався всіма правами, що передбачені Господарським процесуальним кодексом України, за висновками суду, справа може бути розглянута по суті за наявними у ній документами в судовому засіданні 15.05.2017р. у відповідності до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 15.05.2017р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

15.11.2016р. між Департаментом економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Товариством з обмеженою відповідальністю Ітертех Інвест (забудовник) було укладено договір №302 пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва, предметом якого відповідно до п.1.1 є сплата забудовником пайової участі (внесків) на створення соціальної та інженерно транспортної інфраструктури м.Києва у зв'язку із будівництвом адміністративно-офісної будівлі літ. 1А, 1А1 загальною площею 9987,60 кв.м (за даними технічного паспорту Товариства з обмеженою відповідальністю АЛІ РІЕЛТІ (в тому числі, підземний паркінг - 2325,50 кв.м, офіси (облаштовані паркінгом) - 5282,60 кв.м, ресторан - 466,60 кв.м, відділення банку - 568,20 кв.м, інші приміщення загального користування - 1344,70 кв.м) на вулиці Новоселецькій, 17, 19, 21 та Буслівській у Печерському районі міста Києва.

За умовами п.1.3 договору №302 від 15.11.2016р. розмір пайового внеску згідно з розрахунками становить 10847,98824 тис. грн.

У п.2.1 договору №302 від 15.11.2016р. вказано, що забудовник сплачує пайовий внесок у сумі 10847,98824 тис. грн. (без податку на додану вартість) на умовах, визначених у договорі.

Згідно п.3.1 договору забудовник сплачує пайовий внесок у сумі, вказаний у п.2.1 цього договору, у строк до 09.12.2016р. (включно) на рахунок бюджету розвитку спеціального фонду міського бюджету за наступними реквізитами: одержувач: ГУ ДКСУ у м.Києві; банк одержувача: ГУ ДКСУ у м.Києва; код банку: 820019; код ЄДРПОУ: 37993783; р/р: 31517921700001; код доходів: 241170000. Призначення платежу: Пайовий внесок згідно з договором №302 від 15.11.2016р. без ПДВ .

Забудовник має право здійснити платіж достроково будь-якими частинами (п.3.8 договору №302 від 15.11.2016р.).

За умовами п.4.1 договору №302 від 15.11.2016р. у випадку порушення зазначених в п.3.1 договору строків сплати пайового внеску, сума платежу на момент здійснення забудовником оплати коригується на індекс інфляції з моменту розрахунку пайового внеску до моменту фактичного виконання зобов'язання по його оплаті. У випадку якщо індекс інфляції є меншим за 100% коригування суми первинного платежу не відбувається.

Договір набирає чинності з моменту реєстрації в Департаменті економіки та інвестицій (п.7.1 договору №302 від 15.11.2016р.).

З огляду на встановлений ст.204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договір №302 від 15.11.2016р. як належну підставу, у розумінні норм ст.11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків.

За приписами ч.ч.1, 2, 3, 9 ст.40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону. Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Приймаючи до уваги умови укладеного між сторонами правочину та норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що строк сплати забудовником пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва за договором №302 від 15.11.2016р. настав.

Проте, за твердженнями позивача, які з боку відповідача не спростовані, Товариством з обмеженою відповідальністю Ітертех Інвест свої обов'язки за договором №302 від 15.11.2016р. виконано не було, грошові кошти на рахунок позивача в повному обсязі не перераховано, 16.11.2016р. забудовником було перераховано на рахунок заявника грошові кошти в розмірі лише 100 000 грн., що і стало підставою для звернення до суду з розглядуваним позовом.

При цьому, судом враховано, що за умовами п.4.1 договору №302 від 15.11.2016р. у випадку порушення зазначений в п.3.1 договору строків сплати пайового внеску сума платежу на момент здійснення забудовником оплати коригується на індекс інфляції з моменту розрахунку пайового внеску до моменту фактичного виконання зобов'язання по його оплаті. У випадку якщо індекс інфляції є меншим за 100% коригування суми первинного платежу не відбувається.

Отже, заявлення до стягнення суми пайової участі з урахуванням коригування на індекс інфляції за період з моменту затвердження розрахунку його розміру в сумі 11 162 522,98 грн. є обгрутованим та правомірним.

Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію. Істотними умовами договору є: 1) розмір пайової участі; 2) строк (графік) сплати пайової участі; 3) відповідальність сторін. Невід'ємною частиною договору є розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту(ст. 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності ).

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525 , 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України , договір є обов'язковим до виконання сторонами.

За приписами ст. 530 Цивільного кодексу України , якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором (ч.9 ст.40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності ).

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, враховуючи те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, та належних і допустимих у розумінні ст.34 Господарського процесуального кодексу України доказів належного виконання своїх обов'язків за договором №302 від 15.11.2016р. не надав, приймаючи до уваги, що після перевірки було встановлено арифметичну вірність наведеного прокурором та позивачем розрахунку коригування пайової участі на індекс інфляції, господарський суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Ітертех Інвест основного боргу в сумі 11 162 522,98 грн.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд також дійшов висновку щодо часткового задоволення вимог позивача про стягнення пені в розмірі 935 074,98 грн. При цьому, господарський суд виходить з наступного:

Відповідно до ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) ст. 610 Цивільного кодексу України кваліфікує як порушення зобов'язання.

Згідно з ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За приписами ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України ).

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.

У ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України зазначено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За умовами п.4.1.2 договору №302 від 15.11.2016р. забудовник сплачує пеню в розмірі 0,1% від заборгованості пайового внеску, зазначеного у п.2.1 цього договору, за кожен день прострочення.

З огляду на невиконання відповідачем своїх грошових зобов'язань, прокурором та позивачем було нараховано та заявлено до стягнення пеню за період з 10.12.2016р. по 06.03.2017р. (87 днів) в розмірі 935 074,98 грн.

Проте, за висновками наведений заявником розрахунок є помилковим, оскільки згідно зі ст.1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Проте, при розрахунку суми неустойки, означені положення чинного законодавства враховано не було, розмір пені подвійною обліковою ставкою Національного банку України не обмежено.

Після здійснення власного перерахунку, суд дійшов висновку, що за період з 10.12.2016р. по 06.03.2017р. (87 днів) підлягає стягненню пеня в розмірі 716 822,19 грн.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Ітертех Інвест неустойки підлягають частковому задоволенню на вказану вище суму.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального України судові витрати покладаються на сторін пропорційно задоволених вимог.

Керуючись, ст. ст. 32, 33, 49, 82 - 85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Ітертех Інвест (01014, м.Київ, вул.Новоселицька, буд.10, ЄДРПОУ 37402571) на користь Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01044, м.Київ, вул.Хрещатик, буд.36, ЄДРПОУ 04633423) основний борг в сумі 11 162 522,98 грн. та пеню в розмірі 716 822,19 грн.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Ітертех Інвест (01014, м.Київ, вул.Новоселицька, буд.10, ЄДРПОУ 37402571) на користь Прокуратури міста Києва (03150, м.Київ, вул.Предславинська, буд.45/9, ЄДРПОУ 02910019) судовий збір в розмірі 178 190,18 грн.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

22.05.2017р.

Суддя Спичак О.М.