Рішення

від 17.05.2017 по справі 903/298/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17 травня 2017 р. Справа № 903/298/17

за позовом Приватного акціонерного товариства "Волиньобленерго" в особі Луцької міської філії, м. Луцьк

до відповідача: Обслуговуючий кооператив «Добродій» , м.Луцьк

про стягнення 3 065 грн. 17 коп.

Суддя Кравчук А. М.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 довіреність №13/18-352 від 25.04.2017 року.

від відповідача: н/з

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України роз'яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст. 22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки учасників судового процесу.

Суть спору: 06.04.2017 року до господарського суду Волинської області надійшла позовна заява ПАТ "Волиньобленерго" в особі Луцької міської філії до Обслуговуючого кооперативу «Добродій» про стягнення 3 065 грн. 17 коп., з яких 2 327 грн. 94 коп. пені, 564 грн. 48 коп. інфляційних втрат, 172 грн. 75 коп. 3% річних та судових витрат по справі.

Позовна заява обґрунтована не виконанням відповідачем взятих на себе згідно договору про постачання електричної енергії № 529-1719000 від 24.05.2007 року зобов'язань по оплаті поставленої електричної енергії.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі, повідомила, що відбулася зміна організаційно- правової форми з ПАТ «Волиньобленерго» на ПрАТ «Волиньобленерго» .

Згідно п. 1.4 постанови Пленуму ВГС України №18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" за приписом статті 25 ГПК у разі, зокрема, реорганізації суб'єкта господарювання у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі його правонаступника. Господарським судам необхідно враховувати, що сама лише зміна найменування юридичної особи не означає її реорганізації, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма даної особи. Зміна типу акціонерного товариства з приватного на публічне не є його реорганізацією (стаття 5 Закону України "Про акціонерні товариства"). Водночас зміна найменування юридичної особи тягне за собою необхідність у державній реєстрації змін до установчих документів, порядок проведення якої викладено у статті 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців". У разі коли така зміна сталася у процесі вирішення спору господарським судом, про неї обов'язково зазначається в описовій частині рішення (при цьому у мотивувальній частині, за необхідності, також зазначається нове найменування учасника судового процесу - наприклад, у разі задоволення позову до нього) або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи. Якщо ж зміна найменування юридичної особи пов'язана зі зміною організаційно-правової форми юридичної особи (статті 104-108 Цивільного кодексу України), то йдеться про її реорганізацію, що потребує вчинення господарським судом процесуальної дії, зазначеної в частині третій статті 25 ГПК; крім того, про винесення відповідної ухвали зазначається в описовій частині рішення, прийнятого по суті справи.

Відповідач правом участі у судових засіданнях 26.04.2017 року, 17.05.2017 року не скористався, повноважного представника у судове засідання не направив, хоч був належним чином повідомлений про дату, місце та час розгляду справи.

Направлені відповідачу на юридичну адресу (згідно витягу з ЄДРПОУ зареєстрований за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1) ухвали суду від 11.04.2017 року, 26.04.2017 року повернуті об'єктом поштового зв'язку з позначкою: «через не запит» , «за закінченням терміну зберігання» .

Відповідно до абз. 3 п. 3.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року №18 за змістом статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи те, що явка представників сторін в судове засідання не визнавалась обов'язковою, суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи в даному судовому засіданні за наявними в ній матеріалами за відсутності представника відповідача відповідно до ст. 75 ГПК України

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

в с т а н о в и в:

Згідно зі ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.

Відповідно до п. 1.3 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року N 28 постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом.

Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії) (п. 1-1 ПКЕЕ).

Дія цих Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення) (п. 1-1 ПКЕЕ).

Частиною 2 ст. 275 ГК України та пунктом 5.1 ПКЕЕ передбачено, що споживання електричної енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

24.05.2007 року між Луцькою міською філією ВАТ "Волиньобленерго" (який реорганізовано в ПрАТ) та Обслуговуючим кооперативом «Добродій» укладено договір про постачання електричної енергії № 529-1719000 (а. с. 11-16).

Згідно п. п. 1, 2.2.3, 4.2.1, 8.1, 8.4, 8.5, 10.5 договору постачальник продає електричну енергію, а споживач оплачує її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами даного договору. Споживач зобов'язується оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків № 2 "Порядок розрахунків" та № 3 "Порядок зняття показів засобів обліку електричної енергії". За внесення платежів, передбачених п. п. 2.2.3-2.2.4 договору, з порушенням термінів, визначених додатком № 2 "Порядок розрахунків", споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається в розрахунковому документі окремим рядком. Оплата електричної енергії та інших платежів здійснюється споживачем самостійно шляхом перерахування коштів на відповідні розрахункові рахунки постачальника в терміни, визначені додатком № 2 "Порядок розрахунків". Виписка рахунку-фактури за використану електричну енергію, пеню, реактивну електроенергію та надбавки проводяться постачальником протягом трьох робочих днів після останнього дня розрахункового періоду. Остаточний розрахунок по всіх платежах проводиться протягом трьох банківських днів з дня отримання рахунків. Цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31.12.2007 року. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною стороною не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Додатком № 2 до договору про постачання електричної енергії від 24.05.2007 року визначено наступний порядок розрахунків: відповідно до визначеної згідно п. 3 цього додатку величини коштів за фактично спожиту електричну енергію постачальник електричної енергії виписує споживачу рахунок на оплату електричної енергії, який має бути оплачений до 20 числа місяця наступного за розрахунковим. За власним бажанням споживач може здійснювати оплату електроенергії до отримання рахунку (а. с. 17).

Згідно ст. 17 ЗУ "Про електроенергетику" розрахунок за договорами електропостачання здійснюється на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

На виконання умов договору постачальник за період з 01.10.2014 року по 01.02.2017 року поставив електроенергії на загальну суму 137 641 грн. 14 коп., що підтверджується рахунками з відмітками споживача про отримання за період з 01.10.2014 року по 01.02.2017 року, розрахунком позивача (а. с. 20-50).

Відповідач перерахував позивачу 132 431 грн. 22 коп., чим погасив заборгованість в сумі 130 715 грн. 34 коп. по грудень 2016 року ( 137 641 грн. 14 коп. - 6 925 грн. 80 коп.) та залишок боргу станом на 10.10.2014 року в сумі 1 7515 грн. 88 коп. Проте, оплата відповідачем проводилась з порушенням умов договору.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та сплата неустойки (штрафу, пені). В силу п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивач просить стягнути з відповідача 2 327 грн. 94 коп. пені, нарахованої за період з 01.11.2014 року по 31.01.2017 року.

Відповідно до визначеної згідно п. 3 додатку № 2 до договору про постачання електричної енергії від 24.05.2007 року величини коштів за фактично спожиту електричну енергію постачальник електричної енергії виписує споживачу рахунок на оплату електричної енергії, який має бути оплачений до 20 числа місяця наступного за розрахунковим.

Згідно п. 1.9 постанови Пленуму ВГСУ № 14 від 17 грудня 2013 року день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені. Якщо у договорі виконання грошового зобов'язання визначається до настання певного терміну, наприклад, до 1 серпня 2014 року (ч.2 ст. 252 ЦК України), то останнім днем виконання такого зобов'язання вважається день, що передує цьому терміну ( в даному прикладі - 31 липня 2014 року). Водночас коли у тексті договору виконання грошового зобов'язання визначено "по 1 серпня 2014 року" або "включно до 1 серпня 2014 року", то останнім днем виконання такого зобов'язання буде 1 серпня 2014 року.

Останній день оплати за договором - 19 число місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідно до ст.253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Згідно ч.5 ст.254 ЦК України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

З нарахованих позивачем підставними та підлягають стягненню з відповідача 2 306 грн. 65 коп. пені.

Нарахована пеня в сумі 21 грн. 29 коп. безпідставна, оскільки позивачем допущено помилку в розрахунку періоду нарахування, зокрема, не враховано вихідні дні, згідно рахунків: №529-1719000/8/1 за період з 22.09.2015 по 29.09.2015р. (19 число - субота, останній день оплати-21) - 13,96 грн.; № 529-1719000/11/1 за період з 22.12.2015р. по 23.03.2016р. (19 число - субота, останній день оплати-21) - 363,26 грн.; №529-1719000/2/1 за період з 22.03.2016р. по 25.05.2016р. (19 число - субота, останній день оплати-21) - 299,40грн.; №529-1719000/5/1 за період з 22.06.2016р. по 25.07.2016р. (19 число - субота, останній день оплати-21) - 149,67 грн..

У позові на суму 21 грн. 29 коп. слід відмовити у зв'язку з помилкою позивача в обрахунку строків нарахування пені.

Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З нарахованих позивачем підставними та підлягають стягненню з відповідача 170 грн. 74 коп. 3% річних, оскільки позивачем допущено помилку в розрахунку періоду нарахування, зокрема, не враховано вихідні дні, згідно рахунків: № 529-1719000/11/1 за період з 22.12.2015р. по 23.03.2016р. (19 число - субота, останній день оплати-21) - 24,74 грн.; №529-1719000/1/1 за період з 22.02.2016р. по 10.05.2016р. (19 число - субота, останній день оплати-21) - 26,52 грн.; №529-1719000/2/1 за період з 22.03.2016р. по 25.05.2016р. (19 число - субота, останній день оплати-21) - 21,79 грн.; №529-1719000/5/1 за період з 22.06.2016р. по 25.07.2016р. (19 число - субота, останній день оплати-21) - 13,53 грн.; №529-1719000/8/1 за період з 22.09.2016р. по 04.10.2016р.(19 число - субота, останній день оплати-21) - 2,41грн.

У позові на суму 2 грн. 01 коп. слід відмовити у зв'язку з помилкою позивача в обрахунку строків нарахування 3% річних.

Нараховані позивачем 546 грн. 48 коп. інфляційних втрат за період з жовтня 2014 року по лютий 2017 року підставні та підлягають до стягнення з відповідача на підставі ст. 625 ЦК України.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати в частині задоволених позовних вимог по сплаті судового збору в сумі 1 587 грн. 84 коп. відповідно до ст. 49 ГПК України слід віднести на нього.

Господарський суд, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України,-

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Обслуговуючого кооперативу «Добродій» ( 43024, м.Луцьк, вул. Ніла Хасевича буд. 4, код ЄДРПОУ 34649123) на користь публічного акціонерного товариства "Волиньобленерго"в особі Луцької міської філії (м. Луцьк, вул. Залізнична, 1, код ЄДРПОУ 00131512, п/р 260033011457 у філії - Волинське обласне управління АТ "Ощадбанк", МФО 303398)

- 2 306 грн. 65 коп. пені, 564 грн. 48 коп. інфляційних втрат, 170 грн. 74 коп. 3% річних, 1 587 грн. 84 коп. витрат по сплаті судового збору, а всього 4 629 грн. 71 коп. (чотири тисячі шістсот двадцять дев'ять грн. 71 коп. ).

3. У позові на суму 23 грн. 30 коп. відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

повний текст рішення

складений 22.05.2017 року

Суддя А. М. Кравчук