Рішення

від 22.05.2017 по справі 904/1839/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.05.2017 Справа № 904/1839/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРО АБ", м. Дніпропетровськ

до Umlauf & Klein International Gesellschaft fuer Modevertrieb mbH, Берлін, Федеративна республіка Німеччина

про стягнення суми основної заборгованості в розмірі 21893,04євро, що станом на 18.03.2016р. за офіційним курсом НБУ еквівалентно 661169грн.81коп. та штрафних санкцій в розмірі 5911,12євро, що станом на 18.03.2016р. за офіційним курсом НБУ еквівалентно 178515грн.82коп.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, дов. №б/н від 03.01.2016р.

Від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "ДНІПРО АБ" звернулось до Umlauf & Klein International Gesellschaft fuer Modevertrieb mbН з позовом про стягнення суми основної заборгованості в розмірі 21893,04євро, що станом на 18.03.2016р. за офіційним курсом НБУ еквівалентно 661169грн.81коп. та штрафних санкцій в розмірі 5911,12євро, що станом на 18.03.2016р. за офіційним курсом НБУ еквівалентно 178515грн.82коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов контракту на переробку сировини №002/2014 від 19.08.2014р. в частині оплати відвантаженої переробленої сировини.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2014р. порушено провадження у справі, судове засідання призначене на 03.02.2015р.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 22.03.2016р. порушено провадження у справі. Судові засідання призначались на 18.10.2016р. та 18.05.2017р.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач - Umlauf & Klein International Gesellschaft fuer Modevertrieb mbН знаходиться в Федеративній республіці Німеччині.

Нормами частини 3 статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України визначено, що на господарський суд покладено обов'язок створити сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України іноземні суб'єкти господарювання мають такі самі процесуальні права і обов'язки, що і суб'єкти господарювання України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною ОСОБА_2 України.

Положення ст. 64 Господарського процесуального кодексу України передбачають обов'язок суду повідомити сторони спору про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, шляхом надіслання на адресу сторін ухвали про порушення провадження у справі.

Відповідно до ст. 125 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною ОСОБА_2 України. Судове доручення надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною ОСОБА_2 України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.

Зважаючи на те, що у суду виникла необхідність вручення документів нерезиденту шляхом направлення судового доручення в порядку ст. 125 Господарського процесуального кодексу України, суд ухвалами від 23.03.2016р. та 18.10.2016р. зупиняв провадження у справі на період виконання Компетентним органом Федеративної республіки Німеччина судового доручення про вручення документів Umlauf & Klein International Gesellschaft fuer Modevertrieb mbН та повідомлення останнього про час і місце судового засідання.

Представник відповідача у судові засідання від 18.10.2016р. та 18.05.2017р. не з'явився, витребуваних судом документів не надав, що підтверджується матеріалами справи.

Судові доручення про вручення відповідачу позовної заяви з додатками та ухвали суду від 22.03.2016р. про порушення провадження у справі з викликом у судове засідання та ухвали суду від 18.10.2016р. про відкладення розгляду справи з викликом у судове засідання були повернуті Департаментом Сенату з питань юстиції та захисту прав споживачів з відміткою про належне вручення представнику Umlauf & Klein International Gesellschaft fuer Modevertrieb mbН.

Отже, відповідача відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи.

На день розгляду справи у судовому засіданні від 18.05.2017р. будь-яких письмових заяв та клопотань від відповідача щодо відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи, що від відповідача повідомлення щодо неможливості участі у судовому засіданні від 18.05.2017р. до господарського суду Дніпропетровської області не надходило, відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, встановив.

19.08.2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДНІПРО АБ" (далі - виконавець) та Umlauf & Klein International Gesellschaft fuer Modevertrieb mbН (далі - покупець) підписаний контракт на переробку сировини №002/2014 (далі - контракт). За умовами зазначеного контракту його предметом є переробка сировини на території України. Замовник надає виконавцеві сировину (тканина, фурнітура, допоміжні матеріали) для переробки (пошиття швейних виробів) з метою отримання готової продукції та подальшим поверненням її замовнику.

Відповідно до пункту 1.2 контракту замовник сплачує виконавцеві вартість послуги з пошиття швейних виробів, вказаних в специфікації.

Згідно з розділом 5 контракту оплата здійснюється у євро у вигляді банківських перерахунків замовником або іншою фірмою за дорученням замовника протягом 20 днів з моменту відвантаження готової продукції.

Пунктом 9.3 контракту передбачено, що замовник сплачує рахунки виконавця у строки, передбачені розділом 5 контракту. У разі, якщо оплата здійснюється пізніше строку, вказаного у розділі 5 контракту, замовник виплачує виконавцю штрафні санкції за кожен день прострочення у розмірі 0,5% від суми недоотриманої виручки.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Закону України "Про міжнародне приватне право" сторони договору згідно із статтями 5 та 10 цього Закону можуть обрати право, що застосовується до договору, крім випадків, коли вибір права прямо заборонено законами України.

Пунктом 10.2 контракту визначено, що у разі неможливості вирішення розбіжностей шляхом переговорів, вони підлягають розгляду у господарському суді за місцем знаходження виконавця у встановленому законодавством порядку. Правом, що регулює контракт, є матеріальне право України.

28.12.2015р. між сторонами підписана специфікація №9/1 до контракту, якою сторони узгодили вартість послуг виконавця з пошиття партії виробів у сумі 21893,04євро, що станом на 18.03.2016р. за офіційним курсом НБУ еквівалентно 661169грн.81коп.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДНІПРО АБ" належним чином виконало свої зобов'язання за контрактом. На виконання специфікації №9/1 до контракту відповідачу відвантажено перероблену продукцію на суму 21893,04євро, що станом на 18.03.2016р. за офіційним курсом НБУ еквівалентно 661169грн.81коп. Вказане підтверджується наданою до матеріалів справи копією митної декларації №ЕК 11 АА 110100000/2016/200075.

Враховуючи положення розділу 5 контракту, відповідач був зобов'язаний сплатити позивачу вартість відвантаженої продукції у строк до 24.01.2016р. включно.

Проте Umlauf & Klein International Gesellschaft fuer Modevertrieb mbН належним чином своїх зобов'язань щодо оплати отриманого за контрактом товару не виконало, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 21893,04євро, що станом на 18.03.2016р. за офіційним курсом НБУ еквівалентно 661169грн.81коп.

Наявність у відповідача суми основної заборгованості перед позивачем в розмірі 21893,04євро, що станом на 18.03.2016р. за офіційним курсом НБУ еквівалентно 661169грн.81коп. також підтверджується актом звіряння розрахунків №17 від 18.03.2016р. Зазначений акт підписаний представниками сторін без зауважень та заперечень до нього.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Згідно статті 202 Господарського кодексу України та статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Відповідачем не були виконані грошові зобов'язання, доказів припинення відповідних зобов'язань перед позивачем у будь-який інший передбачений законом спосіб, відповідачем до матеріалів справи не надано.

Згідно із положенням статті 4 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до статті 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обставини, на які посилається позивач в обґрунтування заявлених вимог про стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 21893,04євро, що станом на 18.03.2016р. за офіційним курсом НБУ еквівалентно 661169грн.81коп., підтверджені матеріалами справи та не спростовані відповідачем. Тому суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача в цій частині.

На виконання п. 9.3 контракту позивач нарахував та просить стягнути з відповідача штрафні санкції за період з 25.01.2016р. по 18.03.2016р. включно у розмірі 5911,12євро, що станом на 18.03.2016р. за офіційним курсом НБУ еквівалентно 178515грн.82коп.

Чинним законодавством господарському суду не надано прав самостійно змінювати зміст вимог. Зміна позовних вимог в цій частині, з дотриманням положень статті 22 Господарського процесуального кодексу України, не відбувалась. Тому вимоги про стягнення штрафних санкцій, нарахованих за несвоєчасну оплату поставленого товару розглядаються судом в редакції, викладеній у позові.

Положеннями ч. 1 ст. 230, ч. ч. 4, 6 ст. 231 Господарського кодексу України, ч. 3 ст. 549, ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено зобов'язання учасника господарських відносин сплатити штрафні санкції у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір штрафних санкцій, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачуються штрафні санкції (стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» ).

Таким чином, максимальний розмір штрафних санкцій пов'язаний із розміром облікової ставки Національного банку України; оскільки чинне законодавство не передбачає встановлення Національним банком України облікової ставки для іноземної валюти, пеня має обчислюватися та стягуватися за судовими рішеннями лише у національній валюті України - гривні.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 01.04.2015р. у справі №909/660/14 (3-29гс15).

Враховуючи викладене, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій у розмірі 5911,12євро.

Судові витрати розподіляються відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, а саме пропорційно задоволених вимог.

Враховуючи викладене та керуючись Законом України "Про міжнародне приватне право", нормами статей Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 4, 21, 22, 33, 34, 36, 49, 75 82, 83, 84, 85, 111-28 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРО АБ" до Umlauf & Klein International Gesellschaft fuer Modevertrieb mbН про стягнення суми основної заборгованості в розмірі 21893,04євро, що станом на 18.03.2016р. за офіційним курсом НБУ еквівалентно 661169грн.81коп. та штрафних санкцій в розмірі 5911,12євро, що станом на 18.03.2016р. за офіційним курсом НБУ еквівалентно 178515грн.82коп. - задовольнити частково.

Стягнути з Umlauf & Klein International Gesellschaft fuer Modevertrieb mbН (місцезнаходження: Seesener Strasse 10-13, Berlin, Germany) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРО АБ" (код ЄДРПОУ: 35203585; Місцезнаходження: 49051, м. Дніпро, вул. Журналістів, буд. 1) суму основної заборгованості в розмірі 21893,04євро, що станом на 18.03.2016р. за офіційним курсом НБУ еквівалентно 661169грн.81коп. та суму сплаченого судового збору в розмірі 9917грн.53коп.

Відмовити в задоволенні позовних вимог позивача про стягнення з відповідача штрафних санкцій у розмірі 5911,12євро.

Видати наказ після набрання чинності рішенням.

В судовому засіданні від 18.05.2017р. проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст підписаний 23.05.2017р.

Суддя ОСОБА_2