Рішення

від 16.05.2017 по справі 915/347/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2017 року Справа № 915/347/17

Господарський суд Миколаївської області у складі

судді Корицької В.О.,

при секретарі судового засідання Берко О.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 7859-К-О від 28.12.2016 року,

від відповідача представник не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві справу

за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» ,

49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50 (ідентифікаційний код 14360570),

адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 30, 7-й поверх (для ОСОБА_2О.),

до Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРПОРАЦІЯ ГЕРМЕС» (ідентифікаційний код 38011911) в особі ліквідаційної комісії,

55214, АДРЕСА_1,

про включення майнових вимог до ліквідаційного балансу, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» , Банк, позивач) звернулось до Господарського суду Миколаївської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРПОРАЦІЯ ГЕРМЕС» (ТОВ «КОРПОРАЦІЯ ГЕРМЕС» , Клієнт, відповідач) в особі ліквідаційної комісії про включення майнових вимог до ліквідаційного балансу (з урахуванням заяви від 16.05.2017 року).

Ухвалою суду від 20.04.2017 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 03.05.2017 року.

Ухвалою суду від 03.05.2017 року розгляд справи відкладений на 16.05.2017 року у зв'язку з неявкою у судове засідання представника відповідача.

16.05.2017 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Відповідач явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив, відзив по суті спору не подав. Ухвали суду від 20.04.2017 року та 03.05.2017 року, направлені на адресу відповідача в особі ліквідаційної комісії, повернуті поштовою установою до суду з відміткою «через не запит» (а.с. 60-62, 64-66).

Відповідно до абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.2011 року, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи, що згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ліквідаційна комісія Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРПОРАЦІЯ ГЕРМЕС» (ідентифікаційний код 38011911) знаходиться за адресою: 55214, АДРЕСА_1, суд дійшов висновку про вчинення всіх необхідних дій щодо повідомлення відповідача про розгляд справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності повноважного представника відповідача.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

Відповідно до абз. 1 та 4 ч. 1 ст. 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству, а також договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб'єктів, коли ці суб'єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.

Стаття 634 ЦК України встановлює, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно з ч. 2. ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалась.

ТОВ «КОРПОРАЦІЯ ГЕРМЕС» шляхом підписання Заяви про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів і відбитка печатки (Заява) (а.с. 7) приєдналося до Умов та правил надання банківських послуг (Умови) (а.с. 8-26), що розміщені на офіційному сайті Банку, які разом із вказаною заявою в цілому складають договір банківського обслуговування.

На виконання умов Договору позивач відкрив відповідачу поточний рахунок № 26005060895005.

Частиною 1 статті 1066 ЦК України передбачено, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Відповідно до ч. 1 ст. 1067 ЦК України, договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.

За приписами ст. 1069 ЦК України, якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно п. 3.2.1.1.1. Умов кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення оборотних коштів та здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банка та Клієнта.

Пунктом 3.2.1.1.3 Умов передбачено, що кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди.

Відповідно до п. 3.2.1.1.6. Умов Ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Підписавши Угоду, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна Ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших).

Свої зобов'язання за договором позивач виконав шляхом встановлення кредитного ліміту на поточний рахунок відповідача № 26005060895005 в сумі 10 000 грн., що підтверджується довідкою про розміри встановлених кредитних лімітів (а.с. 27) та випискою про рух коштів по рахунку відповідача (а.с. 29-36).

Частиною 1 ст. 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до розділу Умов 3.2.1.4. яким затверджений порядок розрахунків, за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).

За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (період, в який дебетове сальдо підлягає обнуленню), розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

При не обнуленні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнуленню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, Клієнт виплачує Банку за користування кредитом проценти в розмірі 36% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнуленню.

У випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання Клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошового зобов'язання Клієнт сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі 56% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами і правилами надання Банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.

Під «непогашенням кредиту» мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня.

Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.

Також пунктом 3.2.1.4.4. Умов встановлено, що Клієнт сплачує Банку винагороду за використання Ліміту відповідно до п.п. 3.2.1.1.6, 3.2.1.2.3.2, 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг. Клієнт доручає Банку здійснювати списання винагороди зі своїх рахунків.

Відповідно до п. 3.2.1.4.5. Умов Клієнт сплачує Банку винагороду за користування кредитом згідно з п. 3.2.1.4.4. Сплата винагороди здійснюється в гривні. У випадку, якщо кредит видається в іноземній валюті, винагорода сплачується в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату зазначеної в даному пункті строку. Нарахування здійснюється в дату сплати.

Згідно ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Стаття 611 ЦК України встановлює, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно 3.2.1.5.1. Умов при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 3.2.1.2.2.2, 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3, термінів повернення кредиту , передбачених п.п. 3.2.1.1.8, 3.2.1.2.2.3, 3.2.1.2.3.4, винагороди, передбаченого п.п. 3.2.1.2.2., 3.2.1.4.4, 3.2.1.4.5, 3.2.1.4.6 Клієнт виплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ , яка діяла у період, за який сплачується пеня , (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації Банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі, зазначеному у п. 3.2.1.4.1.3. від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

У відповідності до ст. 259 ЦК України пунктом 3.2.1.5.7. Умов сторони погодили, що терміни позовної давності щодо вимоги про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів встановлюються сторонами тривалістю 5 років.

У зв'язку з невиконанням зобов'язань за договором № б/н від 23.04.2012 року (кредит за послугою «Кредитний ліміт на поточний рахунок» ) ТОВ «КОРПОРАЦІЯ ГЕРМЕС» має заборгованість перед ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» , яка станом на 08.02.2017 року становить 52 889,61 грн. і складається з наступного:

- заборгованість за кредитом - 10 000,00 грн.,

- заборгованість за відсотками за період з 31.01.2014 року по 08.02.2017 року - 16 235,55 грн.,

- заборгованість по комісії за період з 03.02.2014 року по 08.02.2017 року - 4 759,98 грн.,

- пеня за період з 05.02.2014 року по 08.02.2017 року - 21 894,08 грн.

Детальний розрахунок заборгованості наявний у матеріалах справи (а.с. 37-38).

Також після підписання Договору клієнту було надано право користуватися послугою «Гарантований платіж» , яка може бути надана як за рахунок власних коштів клієнта, так і за рахунок коштів Банку, тобто в кредит.

Розділом 3.1.1.,3.2.2 зазначених Умов регламентований порядок надання кредиту за послугою «Гарантований платіж» .

Послугу «Гарантований платіж» ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» надає для виконання грошових зобов'язань за господарськими договорами, що укладаються між Клієнтом та його контрагентами, а також між Клієнтом і ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (послуга). Послуга надається у вигляді виконання ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» заявок на договірне списання коштів («гарантований платіж» або «заявка» ), згідно якої клієнт-платник доручає ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» зарахувати кошти на рахунок отримувача в сумі і в дату, зазначені при створенні заявки. Послуга надається ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» як за рахунок власних коштів платника, так і за рахунок кредитних коштів. Споживачами цієї послуги є платник і одержувач платежів за господарськими договорами (п. 3.1.1.73 Умов).

Відповідно до п.3.2.2.1. Умов - кредит надається в обмін на зобов`язання Клієнта щодо його повернення, сплати процентів і винагороди.

Обов'язковими реквізитами заявки на договірне списання коштів є: номер і дата заявки (присвоюються автоматично), рахунок платника, рахунок одержувача, сума платежу, призначення платежу (із зазначенням відомостей про господарський договір, на виконання оплати по якому подається заявка), дата зарахування коштів одержувачу (дата виконання заявки), вказівки за рахунок яких коштів (власних коштів клієнта / кредитних / змішано) необхідно зарезервувати гроші для виконання гарантованого платежу (п. 3.1.1.74 Умов). Всі зазначені реквізити вказані в виписках по рахунках.

Після отримання ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» за допомогою системи дистанційного обслуговування Заявки (система Internet Banking Приват-24 - офіційний канал зв'язку між Банком та клієнтом відповідно до п. 1.1.1.91. Умов), ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» розглядає її на предмет надання або відмови у наданні Послуги, у разі відсутності у платника власних коштів та/або некредитоспроможності платника (п. 3.1.1.75. Умов).

Відповідач скористався послугою «Гарантований платіж» 20.01.2014 року шляхом реєстрації в системі Internet Banking Приват-24 заявки № 1 (а.с. 28).

Відповідно до п. 3.2.2.2. Умов Клієнт погашає заборгованість по кредиту в розмірі, зазначеному в заявці Клієнта, в строк до 30 днів з дати виконання заявки. За користування кредитом у період з дати ініціювання Клієнтом заявки до дати виконання заявки Клієнт сплачує винагороду за надання фінансового інструменту в розмірі 4% річних (але не менш ніж 5 гривень) від розміру кредиту, зазначеного у черговій заявці Клієнта. Винагорода за надання фінансового інструменту сплачується Клієнтом в дату надання в Банк чергової заявки. У період з дати виконання заявки за рахунок кредитних коштів до 30.06.2014 року Клієнт за користування кредитом сплачує ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» відсотки в розмірі 28% річних, а починаючи з 01.07.2014 року Клієнт за користування кредитом сплачує ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» відсотки в розмірі 36% річних від суми заборгованості. У разі не погашення заборгованості Клієнтом за кредитом у строк до 30 днів, включно, на 31-й день - заборгованість по кредиту стає простроченою. При цьому за користування кредитом Клієнт платить відсотки в розмірі 56% річних від суми заборгованості.

Свої зобов'язання позивач виконав належним чином, шляхом виконання заявки відповідача на гарантований платіж № 1 від 20.01.2014 року в сумі 20 000 грн., що підтверджується копією зазначеної заявки (а.с. 28), розрахунком заборгованості (а.с. 39) та виписками по рахунках відповідача (а.с. 29-36).

Прострочена заборгованість на рахунку відповідача з'явилася 26.09.2013 року і не була погашена в момент, коли відповідач не здійснив внесення чергового платежу на рахунок погашення заборгованості, тобто відповідач порушив умови договору.

Відповідно до п. 3.2.2.2 Умов у разі непогашення заборгованості Клієнтом за кредитом у строк до 30 днів, включно, на 31-й день - заборгованість по кредиту стає простроченою. При цьому за користування кредитом Клієнт платить відсотки в розмірі 56 % річних від суми заборгованості.

Відповідно до п.3.2.2.7.5. Умов - Банк має право при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов`язань, передбаченого Умовами, змінити умови кредитування-вимагати від Клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі.

Строки позовної давності за вимогами про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за цим Договором (кредит за послугою «Гарантовані платежі» ) встановлюються Сторонами тривалістю 15 років (п. 3.2.2.10.7 Умов).

За приписами п.3.2.2.10.4 Умов нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбачених п.п. 3.2.2.10.1 - 3.2.2.10.3 цього Договору, здійснюється протягом 15 років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано Клієнтом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного Кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договорами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться . Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У зв'язку з невиконанням зобов'язань за договором № б/н від 20.01.2014 року (кредит за послугою «Гарантовані платежі» ) ТОВ «КОРПОРАЦІЯ ГЕРМЕС» має заборгованість перед ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» , яка станом на 08.02.2017 року становить 93 318,70 грн. і складається з наступного:

- заборгованість за кредитом - 20 000 грн.,

- заборгованість за відсотками за період з 31.01.2014 року по 08.02.2017 року - 33 988,89 грн.,

- пеня за період з 29.08.2014 року по 08.02.2017 року - 39 329,81 грн.

Враховуючи порушення відповідачем умов кредитного договору (кредит за послугою «Кредитний ліміт на поточний рахунок» та кредит за послугою «Гарантовані платежі» ), позивач набув право стягнення основного боргу, процентів, комісії та пені з відповідача.

Разом з тим, суд вважає за можливе зменшити розмір пені, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Системний аналіз вищевказаних норм дозволяє дійти висновку про те, що суди мають право при прийнятті рішення про стягнення пені зменшувати її розмір з урахуванням усіх конкретних обставин справи.

Відповідно до п. 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.11 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

У зазначеній нормі ГПК йдеться про можливість зменшення розміру саме неустойки (штрафу, пені), а тому вона не може застосовуватися у вирішенні спорів, пов'язаних з відшкодуванням сум збитків та шкоди (стаття 22, глава 82 Цивільного кодексу України).

Крім того, ця процесуальна норма може застосовуватись виключно у взаємозв'язку (сукупності) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), а саме частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України і статтею 233 Господарського кодексу України. Якщо відповідні санкції застосовуються не у зв'язку з порушенням зобов'язання, а з інших передбачених законом підстав (наприклад, за порушення вимог конкурентного законодавства), їх розмір не може бути зменшено судом.

У резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги те, що позивачем не надано суду доказів понесення ним збитків внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договорами від 23.04.2012 року (кредит за послугою «Кредитний ліміт на поточний рахунок» ) та від 20.01.2014 року (кредит за послугою «Гарантовані платежі» ), залучення кредитних коштів зі сплатою процентів, тощо або погіршення матеріального стану товариства саме у зв'язку з порушенням відповідачем умов зазначених договорів, стягнення ж з відповідача пені у повному обсязі, на думку суду, не є співрозмірним з можливими негативними наслідками від порушення відповідачем зобов'язання, суд вважає за можливе зменшити розмір належної до стягнення неустойки:

за договором б/н від 23.04.2012 року (кредит за послугою «Кредитний ліміт на поточний рахунок» ) - до 12 000,00 грн.,

за договором б/н від 20.01.2014 року (кредит за послугою «Гарантовані платежі» ) - до 20 000,00 грн.

Як стало відомо ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» з відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОРПОРАЦІЯ ГЕРМЕС» (ідентифікаційний код 38011911, 55214, АДРЕСА_2) перебуває в стані припинення з 12.02.2014 року.

При цьому, строк для пред'явлення вимог кредиторами встановлений ліквідаційною комісією/ліквідатором до 20.04.2014 року.

23.02.2017 року ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» направило голові ліквідаційної комісії ТОВ «КОРПОРАЦІЯ ГЕРМЕС» заяву з кредиторськими вимогами № б/н від 23.02.2017 року (а.с.40-41).

Проте, 30.03.2017 року вищезазначена заява була повернута неврученою на адресу позивача, що підтверджується відомостями з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» (а.с.42).

Вказана обставина свідчить про протиправне ухилення ліквідаційної комісії ТОВ «КОРПОРАЦІЯ ГЕРМЕС» від виконання обов'язку щодо визнання реально існуючої заборгованості перед ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та включення вимог позивача до ліквідаційного балансу для їх подальшого задоволення за рахунок коштів та майна особи, яка ліквідується.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного Кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договорами.

В матеріалах справи відсутні відомості щодо прийняття ліквідатором вимог Банку або відомості про їх відхилення.

Згідно з ч.ч. 3 - 6 статті 105 Цивільного кодексу України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог. до юридичної особи, що припиняється. Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи. Кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

Частинами 8, 11 ст. 111 ЦК України встановлено, що ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду.

Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Після завершення розрахунків з кредиторами ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає ліквідаційний баланс, забезпечує його затвердження учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, та забезпечує подання органам доходів і зборів.

Згідно з частинами 3-5 статті 112 Цивільного кодексу України у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.

Вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред'явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно.

Вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що кредитор у разі ліквідації юридичної особи-боржника повинен звернутися до ліквідаційної комісії/ліквідатора протягом встановленого останньою (-ім) строку. Вимоги, пред'явлені у межах встановленого строку та визнані боржником включаються до проміжного ліквідаційного балансу, який затверджується учасниками юридичної особи, що ліквідується.

Вимоги, пред'явлені поза встановленим строком, можуть бути задоволені з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно.

Після завершення розрахунків з усіма кредиторами ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає ліквідаційний баланс, забезпечує його затвердження учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, та забезпечує подання органам доходів і зборів.

У разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії.

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що кредиторські вимоги заявлені банком поза строком, встановленим ліквідаційною комісією (ліквідатором) для пред'явлення кредиторських вимог, однак такі вимоги можуть бути задоволені з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно, тобто тих, які внесені до проміжного ліквідаційного балансу та затверджені учасником (-ами).

При цьому, боржник в особі уповноваженого органу/особи ухиляється від їх розгляду, заходів щодо дотримання вимог статей 105, 111, 112 ЦК України не вчинив. В той же час остаточний ліквідаційний баланс повинен містити як заявлені вчасно і визнані боржником кредиторські вимоги так і заявлені невчасно, однак обґрунтовані кредиторські вимоги, проте від розгляду яких боржник ухиляється, але за включенням яких кредитор звернувся до суду вчасно (у межах місячного строку) і вони визнані судом.

Враховуючи, що кредиторські вимоги банку визнані судом частково (зменшено пеню), то позовні вимоги про включення таких вимог до ліквідаційного балансу боржника є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судовий збір у сумі 1 600,00 грн. відповідно до ст. 49 ГПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача.

При цьому, судом враховано, що відповідно до абз. 4 п. 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.11 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Керуючись ст. ст. 49, 82 - 84 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «КОРПОРАЦІЯ ГЕРМЕС» (ідентифікаційний код 38011911, 55214, АДРЕСА_1) в особі ліквідаційної комісії/ліквідатора включити до ліквідаційного балансу кредиторські вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, ідентифікаційний код 14360570) за договорами:

- № б/н від 23.04.2012 року (послуга «Кредитний ліміт на поточний рахунок» ) в розмірі 42 995,53 грн. (сорок дві тисячі дев'ятсот дев'яносто п'ять грн. 53 коп.), в тому числі:

заборгованість за кредитом - 10 000,00 грн. (десять тисяч грн. 00 коп.),

заборгованість за відсотками - 16 235,55 грн. (шістнадцять тисяч двісті тридцять п'ять грн. 55 коп.),

заборгованість по комісії - 4 759,98 грн. (чотири тисячі сімсот п'ятдесят дев'ять грн. 98 коп.),

пеня - 12 000,00 грн. (дванадцять тисяч грн. 00 коп.);

- № б/н від 20.01.2014 року (послуга «Гарантовані платежі» ) в розмірі 73 988,89 грн. (сімдесят три тисячі дев'ятсот вісімдесят вісім грн. 89 коп.), в тому числі:

заборгованість за кредитом - 20 000 грн. (двадцять тисяч грн. 00 коп.),

заборгованість за відсотками - 33 988,89 грн. (тридцять три тисячі дев'ятсот вісімдесят вісім грн. 89 коп.),

пеня - 20 000,00 грн. (двадцять тисяч грн. 00 коп.).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРПОРАЦІЯ ГЕРМЕС» (55214, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код 38011911) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, ідентифікаційний код 14360570) судовий збір у сумі 1 600,00 грн. (одна тисяча шістсот грн. 00 коп.)

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги до канцелярії господарського суду Миколаївської області протягом десяти днів з дня його проголошення, а у випадку проголошення судом вступної та резолютивної частин рішення - з дня підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складений 22.05.2017 року.

Суддя В.О. Корицька