Постанова

від 17.05.2017 по справі 12/5027/877-б/2011

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2017 року Справа № 12/5027/877-б/2011 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Короткевича О.Є.(доповідач у справі), суддів:Погребняка В.Я., Полякова Б.М. розглянувши касаційну скаргу гр. ОСОБА_4 на постанову та ухвалуЛьвівського апеляційного господарського суду від 28.11.2016 року Господарського суду Чернівецької області від 07.09.2016 року у справі№ 12/5027/877-б/2011 за заявою доУправління Пенсійного фонду України в Кельменецькому районі Товариства з обмеженою відповідальністю "Т.Г. Шевченка" пробанкрутство

Представники сторін в судове засідання не з'явилися.

ВСТАНОВИВ:

Господарський суд Чернівецької області (суддя Бутирський А.А.) ухвалою від 07 вересня 2016 року у справі № 12/5027/877-б/2011 визнав недійсними результати аукціону, проведеного ТОВ "Буковина-аукціон" 18.02.2016 щодо продажу майна ТОВ "Т.Г. Шевченка", а саме адмінбудівлі 2-го поверху за адресою: АДРЕСА_1 та котельні по АДРЕСА_2, оформлених протоколами № 1 та № 2 від 18.02.2016; у задоволенні скарги Оселівської сільської ради в частині виключення з ліквідаційної маси спірного майна банкрута відмовив.

Постановою від 28 листопада 2016 року Львівський апеляційний господарський суд (судді: Михалюк О.В. - головуючий, Малех І.Б., Давид Л.Л.) ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 07 вересня 2016 року у справі № 12/5027/877-б/2011 залишив без змін.

Не погоджуючись з прийнятими у справі процесуальними рішеннями, скаржник громадянин ОСОБА_4 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, якою просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 28 листопада 2016 року та ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 07 вересня 2016 року у справі № 12/5027/877-б/2011 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні скарги Оселівської сільської ради відмовити в повному обсязі.

Доводи касаційної скарги зводяться до порушення судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 58 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі по тексту Закон про банкрутство).

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, постановою Господарського суду Чернівецької області від 29.08.2011р. ТОВ "Т.Г. Шевченка" визнано банкрутом згідно ст. 52 Закону про банкрутство.

Ухвалою суду від 04.01.2012 р. припинено процедуру ліквідації, передбачену ст. 52 Закону про банкрутство, введено процедуру розпорядження майном та призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Нестіну О.В.

Постановою Господарського суду Чернівецької області від 15.08.2012р. боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком один рік, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Нестіну О.В., яку зобов'язано після закінчення ліквідаційної процедури надати суду звіт про свою діяльність та ліквідаційний баланс банкрута.

Провадження у справі здійснюється в редакції Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що діяла у редакції до 19.01.2013р.

Разом з тим, відповідно до п. 1-1 Розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" положення цього Закону, що регулюють продаж майна в провадженні у справі про банкрутство, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом.

Якщо процедура продажу майна боржника розпочата до набрання чинності Законом, то вона повинна бути завершена в порядку, передбаченому у попередній редакції Закону, в разі якщо станом на 19.01.2013 здійснено публікацію оголошення про продаж майна або комітетом кредиторів встановлено порядок реалізації майна боржника.

Разом з тим, судами встановлено, що дії по продажу майна здійснювались відповідно до положень нової редакції Закону України про банкрутство в редакції від 22.12.2011 N 4212-VI.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ліквідатором виявлено та включено до складу ліквідаційної маси майно банкрута, зокрема , адміністративну будівлю літ. А-2 загальною площею 188,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; приміщення котельні літ. А загальною площею 110,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

19.01.2016 р. на сайті Вищого господарського суду України та Міністерства юстиції України опубліковано оголошення про проведення 18.02.2016 р. аукціону з продажу майна боржника.

27.01.2016р. Оселівською сільською радою прийнято рішення про включення до об'єктів комунальної власності, серед іншого, адміністративного приміщення по АДРЕСА_1 та котельні по АДРЕСА_2.

Відповідно до ч. 3 ст. 58 Закону про банкрутство, під час продажу на аукціоні нерухомого майна оголошення повинно бути також розміщено на нерухомому майні. Однак, судами встановлено, що в порушення вимог закону про банкрутство зазначене оголошення на нерухомому майні розміщено не було. Крім того, відсутні такі відомості і в оголошеннях, які розміщені на сайті Вищого господарського суду України та Міністерства юстиції України.

Водночас, судами досліджено акт про відсутність будь-якого оголошення про продаж адмінприміщення від 11.02.2016р., підписаного депутатами та громадянами Оселівської сільської ради (всього 90 осіб), і з якого вбачається, що на відчужуваному об'єкті нерухомості відсутнє оголошення про продаж, що є порушенням ч. 3 ст. 58 Закону про банкрутство.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до протоколу № 1 продажу на аукціоні від 18.02.2016р. гр. ОСОБА_4 є переможцем торгів з реалізації майна банкрута (другого поверху заг. площею 188,90 кв.м. у двохповерховій адміністративній будівлі літ А-2 заг. площею 239,50 кв.м.), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до протоколу № 2 продажу на аукціоні від 18.02.2016р. гр. ОСОБА_9 є переможцем торгів з реалізації майна банкрута (одноповерхова будівля котельні літ. А заг. площею 110,30 кв.м.), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

Згідно ч.ч. 1-2 ст. 49 Закону про банкрутство продаж майна боржника в провадженні у справі про банкрутство здійснюється в порядку, встановленому цим Законом, шляхом проведення торгів у формі аукціону, за винятком майна, продаж якого відповідно до законодавства України здійснюється шляхом проведення закритих торгів. Продажу підлягають всі види майна боржника, призначеного для здійснення господарської діяльності, за винятком прав і обов'язків, які не можуть бути передані іншим особам.

Відповідно до ч. 3 ст. 55 Закону про банкрутство, результати аукціону, проведеного з порушенням вимог закону, можуть бути визнані в судовому порядку недійсними. Визнання результатів аукціону недійсними тягне за собою визнання недійсним укладеного з переможцем договору купівлі-продажу.

З аналізу правової природи процедури реалізації майна на аукціоні, яка полягає у продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно банкрута до покупця - учасника аукціону, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення аукціону, складання за результатами його проведення передавального акта, аукціон є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна, а отже, є правочином.

Цей висновок узгоджується з положеннями ст. ст. 650, 655 та ч. 4 ст. 656 Цивільного кодексу України, що відносять до договорів купівлі-продажу аукціон.

Отже, відчуження майна на аукціоні належить до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, установлених ч.ч. 1-3 ст. 203 Цивільного кодексу України (зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі).

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.

Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками господарських судів, що аукціон від 18.02.2016р. проводився без додержання вимог ч. 3 ст. 58 Закону про банкрутство, а відтак проведений з порушенням вимог закону.

Виходячи із системного аналізу ст. ст. 5, 26 Закону про банкрутство, положень Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", об'єкти комунальної інфраструктури може визначити лише орган місцевого самоврядування відповідної територіальної громади з огляду на ті послуги, які надаються комунальними підприємствами для жителів територіальних громад.

Проте, суди встановили відсутність доказів прийняття органом місцевого самоврядування відповідної територіальної громади рішення щодо включення до об'єктів комунальної інфраструктури майна банкрута (адмінбудівлю 2-го поверху та котельню).

Відповідно до частини 2 статті 111 5 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

За приписами ст. 111 7 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Львівського апеляційного господарського суду від 28 листопада 2016 року та ухвала Господарського суду Чернівецької області від 07 вересня 2016 року у справі № 12/5027/877-б/2011, прийняті у відповідності до фактичних обставин справи та вимог чинного законодавства і підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 11 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу гр. ОСОБА_4 залишити без задоволення.

2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 28 листопада 2016 року та ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 07 вересня 2016 року у справі № 12/5027/877-б/2011 залишити без змін.

Головуючий О.Є. Короткевич

Судді В.Я. Погребняк

Б.М. Поляков