Рішення

від 18.05.2017 по справі 906/302/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "18" травня 2017 р. Справа № 906/302/17

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Давидюка В.К.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - дов. від 30.03.17р.

від відповідача: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аверс канцелярія" (м. Дніпро)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомиргрупп" (м. Житомир)

про стягнення 124310,00 грн.

Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача на свою користь 124310,00 грн. заборгованості за поставлений товар згідно договору поставки №0045/2017 від 15.02.17р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві. Просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача в засідання суду не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся вчасно і належним чином, оскільки ухвала суду направлялась відповідачеві на адресу, зазначену у позовній заяві та у витягу з ЄДР.

10.05.17р. та 12.05.17р. до суду повернулися ухвали, які направлялись на адресу відповідача та на адресу директора підприємства ОСОБА_2, з відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 №01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Пунктом 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Отже, суд вжив всі необхідні заходи для повідомлення відповідача своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи.

Проте, відповідач своїм правом на участь у судовому засіданні не скористався, а тому неявка відповідача належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ст.75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

15.02.17р. між сторонами був укладений договір поставки №0045/2017 (а.с.10-13), відповідно до умов якого позивач (постачальник) поставляє, а відповідач (покупець) приймає у власність та повністю оплачує передбачений договором товар (п.1.1 договору).

Згідно з п. 1.2 договору, найменування (номенклатура, асортимент) та кількість продукції, що постачається за даним договором, вказуються у специфікаціях, які у свою чергу є невід'ємними частинами цього договору. Сторони домовились, що у випадку відсутності окремої специфікації підписаної сторонами на відповідну поставку, найменування (номенклатура, асортимент), ціна та кількість продукції вказуються у відповідній видатковій накладній на поставку товару, що в даному випадку буде прирівнюватись до специфікації.

Відповідно до п. 2.3 даного договору, ціна договору складається із сумарної вартості товару, що поставлений у рамках дії цього договору.

Факт постачання, а також перехід права власності наступає в момент приймання-передачі товару між представниками постачальника і покупця, який фіксується підписом цих уповноважених представників сторін на видаткових накладних на дану партію товару (п. 3.9 договору).

Пунктом 5.1 даного договору сторони визначили, що розрахунки згідно із цим договором виражаються в грошових одиницях і проводяться в національній валюті - гривні; в безготівковій формі.

Умови оплати за товар: оплата з відстроченням платежу. При постачанні партії товару на умовах відстрочення платежу, покупець зобов'язаний провести розрахунки за товар у строк не більше ніж 14 календарних днів з моменту приймання-передачі цієї партії товару, у розмірі 100% вартості поставленого товару (п.п. 5.3, 5.4 договору).

Відповідно до п. 6.5 договору, зобов'язання по оплаті товару вважаються виконаними в день зарахування коштів на рахунок постачальника.

На виконання умов даного договору, позивач поставив, а відповідач прийняв передбачений договором товар на суму 144210,00 грн., що підтверджується видатковими накладними №0000005814 від 02.03.17р., №0000006690 від 13.03.17р. та довіреностями (а.с. 14-17).

Пунктом 6.1 договору сторони визначили, що покупець зобов'язаний прийняти і оплатити товар у порядку та на умовах, передбачених договором і чинним законодавством України.

Проте, відповідач свої зобов'язання щодо своєчасної оплати вартості товару виконав частково, сплативши позивачеві 19900,00 грн., про що свідчить виписка по рахунку (а.с.33).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, внаслідок невиконання відповідачем свого обов'язку щодо оплати вартості товару, станом на день звернення з позовом до суду та на день розгляду справи в суді за відповідачем рахується заборгованість перед позивачем в сумі 124310,00 грн. (144210,00 грн. - 19900,00 грн.), яку останній і просить суд стягнути в позовній заяві.

Суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правовідносини між сторонами у справі виникли на підставі договору поставки №0045/2017 від 15.02.17р.

Частиною 1 ст.193 ГК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Такі ж положення містить ст.526 ЦК України.

Згідно ч.2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання.

Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як передбачено частинами 1 і 2 ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ч.1 і ч.2 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, відповідач не виконав передбаченого договором зобов'язання щодо сплати вартості отриманого товару в повному обсязі та у встановлений договором строк.

Відповідно до вимог ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати боргу суду не надав, в судове засідання не з'явився.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи та підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомиргрупп", 10003, м. Житомир, вул. Чехова, 1, корпус 7, код ЄДРПОУ 41093018

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аверс Канцелярія", 49069, м. Дніпро, вул. Суворова, 35, код ЄДРПОУ 39417349

- 124310,00 грн. - заборгованості;

- 1864,65 грн. - витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено: 23.05.17

Суддя Давидюк В.К.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - позивачу

3 - відповідачу (рек. з пов. про вручення)