Рішення

від 23.05.2017 по справі 188/206/17

ПЕТРОПАВЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 188/206/17

Провадження № 2/188/175/2017

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2017 року смт.Петропавлівка

Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді Курочкіної О. М.

секретар судового засідання Лукіна Л. Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Петропавлівка цивільну справу за позовом:

ОСОБА_1 до Миколаївської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області про визнання права власності на спадкове майно, третя особа Управління Держгеокадастру у Петропавлівському районі Дніпропетровській області, ПАТ "Ощадбанк"

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулася ОСОБА_1 з позовом про визнання права власності на спадкове майно після смерті матері.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що її мати ОСОБА_2 та її батько ОСОБА_3, знаходячись у зареєстрованому шлюбі, у 1961 році побудували будинок № 118 по вул. Вокзальна с. Миколаївка Петропавлівського району де проживали до дня своєї смерті.

Після смерті батька ОСОБА_3, її мати успадкувала будинок. Але, ні батько, ні мати право власності на будинок в БТІ не реєстрували.

На час закінчення будівництва будинку державна реєстрація нерухомого майна не вимагалась і реєстрація будинку здійснювалась сільською радою с. Миколаївка у господарській книзі (шнуровой) під № 21 господарського обліку 1978-1. Таким чином, після смерті батька мати фактично прийняла спадщину, але свідоцтво на право власності на спадщину за законом не отримала.

16 липня 2013 року мати позивачки померла.

Після смерті матері, позивачка залишилася проживати у будинку і проживає до цього часу. Після смерті матері відкрилася спадщина у вигляді земельного паю площею 5, 9110 га, розташовані в с. Миколаївка Петропавлівського району, будинок № 118 по вул. Вокзальна с. Миколаївка з господарськими спорудами, та грошовий вклад на суму 11269 грн. в Ощадбанку № 2992/069 с. Миколаївка.

В 2013 році позивачка зверталася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. Але для прийняття спадщини були відсутні правовстановлюючі документи на будинок.

17 листопада 2016 року вона повторно звернулася до нотаріальної контори з приводу отримання свідоцтва на спадщину, але їй знову було відмовлено.

Згідно листа ВССУ від 16.05.2013 року № 24 Господарські побутові-будівлі та споруди у домоволодіннях які належать громадянам і були побудовані до Указу Президії Верховної Ради Української СРС від 22 січня 1979 року Про боротьбу з самовільним будівництвом господарсько-побутових будівель і під час технічної інвентаризації не були відображені в матеріалах інвентаризації як самовільні, не відносяться до категорії самовільних (самочинних). Відповідно до п. 11 Постанови ПВС України № 7 від 30.05.2008 року пленуму зазначено, що при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай), основним документом що підтверджує таке право, є сертифікат на земельну частку (пай). Право на земельну ділянку її матері підтверджено розпорядженням Петропавлівської райдержадміністрації № 59 від 01.03.2002 року. Відповідно до ч. 2 ст. 1228 ч. 2 ЦК України право заощадження входить до складу спадщини незалежно від способу розпорядження ним.

Тобто, позивачка через відсутність правовстановлюючих документів на ім'я померлої не може оформити вказане спадкове майно у нотаріальному порядку, тому змушена звернутися до суду з даним позовом.

Позивачка в судове засідання надала заяву з проханням розглянути справу у її відсутність, позов підтримано в повному обсязі, просить позовні вимоги задовольнити.

Від відповідача надійшла заява з проханням розглянути справу без участі їх представника, позов визнають.

Треті особи, будучи належним чином повідомлені про розгляд справи, до суду не з'явилися, причини неявки суду не повідомили, заяв про розгляд справи у їх відсутність не до суду надходили.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Судом встановлено, що спадкодавець, ОСОБА_2, померла 16.07.2013 року, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі №35416757 від 16.10.2013 року.

Відповідно до копії заповіту від 13.11.1998 року та Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру№35416125 від 16.10.2013 року заповіт є і він чинний.

Згідно наданої копії спадкової справи спадкоємці за заповітом: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 письмово та своєчасно написали заяви про відмову від прийняття спадщини за заповітом на користь позивачки.

Згідно заяви від 16.07.2013 року позивачка прийняла спадщину після смерті матері.

Відповідно до постанови державного нотаріуса від 17.11.2016 року позивачці відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у вигляді житлового будинку за адресою: вул. Вокзальна буд.118 Петропавлівського району Дніпропетровської обл. в зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів.

Суд бере до уваги, що позивачка заявила вимогу не тільки щодо будинку в с. Миколаївка, а і на грошові кошти на рахунку, які належали померлій та земельну ділянку сільськогосподарського призначення.

Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-1202230662015 підтверджується, що земельна ділянка кадастровий номер 1223882500:04:001:0458 площею 5.9110 га є приватною власністю померлої ОСОБА_2 на підставі Державного акту від 12.03.2002 року І-ДП 005865.

Державним актом від 12.03.2002 року І-ДП 005865 та кадастровим планом підтверджується право власності ОСОБА_2 та розташування зазначеної земельної ділянки, її призначення.

Судом встановлено, відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю виданого громадянці України ОСОБА_2 грошова оцінка земельної ділянки становить 81764.98 грн.

Листом ПАТ "ОЩАДБАНК" підтверджується, що на ім'я ОСОБА_2 відкритий рахунок в ТВБВ №10003/0525 №11833-0,82 (компенсація №9155104814-11269,73 національна картка №26250501047738 - 0,00 грн. Копією ощадної книжки підтверджується , що на рахунку 9760/НОМЕР_1 станом на 16.04.2004 року компенсаційні кошти в сумі 11269.73 грн.

Відповідно до технічного паспорту померлий ОСОБА_6 є власником домоволодіння за адресою: вул. Вокзальна буд.118 с. Миколаївка Петропавлівського району Дніпропетровської області.

Відповідно до довідки Миколаївської сільської ради від 08.02.2017 р. №543 померла ОСОБА_2 на день смерті проживала та була зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1

Відповідно до довідки Миколаївської сільської ради від 08.02.2017 р. №542 померлій ОСОБА_2 відповідно до запису погосподарської книги №21 господарський облік 1778-1 належало домоволодіння за адресою: вул. Вокзальна буд.118 с. Миколаївка Петропавлівського району Дніпропетровської області.

Згідно звіту про оцінку майна від 27.02.2017 року вартість зазначеного домоволодіння складає 39544 грн.

Відповідно до рішення Петропавлівського районного суду від 27.01.2014 року за ОСОБА_1 визнано право приватної власності на земельну ділянку згідно Державного акту ДП б/н виданого на ім'я ОСОБА_2 на підставі рішення Миколаївської сільської ради від 13.12.1995 року №72, яким померлій ОСОБА_2 передано у приватну власність земельну ділянку площею 0.68 га для обслуговування житлового будинку за адресою: вул. Вокзальна буд.118 с. Миколаївка Петропавлівського району Дніпропетровської обл.

Згідно з ч. 1 ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов'язків від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Таким чином позивачка є єдиним спадкоємцем за заповітом після смерті померлої матері ОСОБА_2

Відповідно до діючого законодавства позивач звернулася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини за заповітом у вигляді житлового будинку, земельної ділянки та грошових коштів на рахунку в ПАТ "Ощадбанку" після смерті ОСОБА_2

Проте у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок нотаріусом позивачеві було відмовлено через відсутність правовстановлюючих документів на даний житловий будинок.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в Інформаційному листі "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13, у період чинності Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, що затверджена Міністерством комунального господарства Українського РСР 31 січня 1966 року державна реєстрація нерухомого майна не проводилася в сільській місцевості, а право власності на житловий будинок підтверджується лише записом в погосподарській книзі сільської ради.

В даному інформаційному листі також вказано, що суди обґрунтовано задовольняють позови спадкоємців про визнання за ними права власності на житловий будинок при поданні документів щодо права користування або права власності на земельну ділянку на якій розташовано житловий будинок, висновку БТІ або сертифікату відповідності, виписки з погосподарської книги сільської ради щодо належності будинку, а також наявних рішень видачу спадкодавцю свідоцтва про право власності на будинок, яке він не отримав.

Відповідно до вивчених в судовому засіданні документів право власності спадкодавця на спадкове майно документально підтверджено.

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її на час відкриття.

Від спадщини позивач не відмовлялася, зверталася до нотаріуса з відповідною заявою, проте через відсутність правовстановлюючих документів на ім'я померлої не може оформити вказане спадкове майно на свої ім'я та розпоряджатися ним на правах власника.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону, або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши та оцінивши докази позивачки, надані нею на підтвердження своїх вимог, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 212-215 ЦПК України, ст.ст. 328, 1216, 1217, 1218, 1241, 1268, 1270, 1272-1274 ЦК України , суд

ВИРІШИВ:

Цивільний позов ОСОБА_1 до Миколаївської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області про визнання права власності на спадкове майно, третя особа Управління Держгеокадастру у Петропавлівському районі Дніпропетровської області, ПАТ "Ощадбанк" задовольнити .

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом право власності на домоволодіння за адресою: вул. Вокзальна буд.118 с. Миколаївка Петропавлівського району Дніпропетровської обл.,

а саме: А- будинок; а- сіни; Б - сарай; б-сарай; В-гараж; Г - літня кухня; г-прибудова до літньої кухні; Д-сарай; Е - убиральня; Ж - сарай; ж- навіс; З - погріб; пдж - погріб; 1-2-огорожа.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом право власності на земельну ділянку для ведення товарно сільськогосподарського виробництва кадастровий номер 1223882500:04:001:0458 площею 5.9110 га, розташованої на території Миколаївської сільської ради, яка на праві приватної власності належала померлій ОСОБА_2 на підставі Державного акту від 12.03.2002 року І-ДП 005865.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом право власності на компенсаційні кошти в сумі 11269.73 грн. станом на 16.04.2004 року на рахунку в ТВБВ №10003/0525 №11833-0,82 №9155104814 ПАТ "ОЩАДБАНК" .

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя ОСОБА_7