Рішення

від 22.05.2017 по справі 699/2/17

КОРСУНЬ-ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 699/2/17

Номер провадження 2/699/128/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.05.2017 року м.Корсунь-Шевченківський

Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Свитки С.Л.,

за участю секретаря Таран О.В.,

представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Корсуні-Шевченківському цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

В січні 2017 року позивач звернувся до суду з даним позовом і просив стягнути з відповідача борг за договором позики в сумі 1380000 грн та три відсотки річних від простроченої суми позики в сумі 32099 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказав, що 05 січня 2016 року надав відповідачу в позику 50000 доларів США зі строком повернення до 25 березня 2016 року. На підтвердження отримання коштів та зобов язання повернення вказаних коштів відповідач надав власноручно написану розписку про отримання коштів, зобов язання їх повернути та строк виконання даного зобов язання - 25 березня 2016 року.

До вказаного строку відповідач в добровільному порядку борг не повернув, у зв язку з чим позивач просить стягнути 3% річних згідно ст.625 ЦК України в сумі 32099 грн.

У суді представник позивача ОСОБА_1 позов повністю підтримав та надав пояснення аналогічні до змісту позову, проти ухвалення заочного рішення не заперечив.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання, призначене на 25.04.2017 року, не з явився, направив до суду заяву про відкладення розгляду справи через зайнятість його представника у іншому судовому засіданні (а.с.а.с.52,53). За таких обставин справа була відкладена слуханням на 22.05.2017 року.

Будучи належним чином повідомленим про нову дату розгляду справи (22.05.2017 року), що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №1940201739345 (а.с.65), відповідач повторно не з*явився до суду, направивши заяву про відкладення розгляду справи на іншу дату з мотивів перебування у службовому відрядженні (а.с. 73)

За таких обставин, у відповідності до приписів ч.4 ст.169 ЦПК України, суд прийшов до висновку про заочний розгляд вказаної справи у відсутність відповідача або його представника.

З наданої позивачем розписки від 05.01.2016 року, (а.с.6) вбачається, що відповідач ОСОБА_3 отримав від позивача ОСОБА_2 кошти в сумі 50000 доларів США на строк до 25.03.2016 року.

Вислухавши пояснення представника позивача, з ясувавши обставини справи, суд вважає, що позов підлягає до повного задоволення.

Судом встановлено, що 05.01.2016 року ОСОБА_2 передав у позику ОСОБА_3 кошти в сумі 50000 доларів США, а останній мав повернути вказані кошти в строк до 25.03.2016 року.

Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із частиною другою статті 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Отже, письмова форма договору позики з огляду на його реальний характер є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.

Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договір позики є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов'язки за ним, у тому числі повернення предмета позики або визначеної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.

За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми.

Крім того, частиною першою статті 1049 ЦК України встановлено, що за договором позики позичальник зобов'язаний повернути суму позики у строк та в порядку, що передбачені договором.

Таким чином, розписка як документ, що підтверджує боргове зобов'язання, має містити умови отримання позичальником в борг грошей із зобов'язанням їх повернення та дати отримання коштів.

Досліджена судом розписка відповідача вказує, що останній отримав від позивача кошти на певний період, до настання конкретної дати (25 березня 2016 року). Отже після настання вказаної дати відповідач зобов язаний був повернути позивачу отримані кошти.

За таких обставин суд приходить до висновку, що розписка відповідача підтверджує умови отримання позичальником в борг грошей із зобов'язанням їх повернення та дати отримання коштів.

Вказана позиція суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеній в постанові №6-1967цс15 від 11.11.2015 року.

Частиною 1 ст. 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З вказаних підстав суд приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 3% річних грунтується на вимогах закону, а тому підлягає до задоволення.

Разом з тим, враховуючи, що розрахунок позивача є зменшеним, оскільки станом на день розгляду справи у суді відповідачем прострочено повернення коштів більше, ніж на 278 днів, але розглядаючи справу в межах заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача коштів в сумі саме 32099 грн( 1380000 грн:100%*3%:365 днів * 278 днів), оскільки така сума була визначена позивачем станом на день подачі позовної заяви.

Статтею 11 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст..60 ЦК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до приписів ст..212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

За таких обставин суд приходить до висновку про повне задоволення позову та стягує з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 1 380000 грн, що є еквівалентом суми 50000 доларів США, та 32099 грн у відшкодування 3% річних в порядку ст.625 ЦК України.

Задовольняючи позов, суд стягує з відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в сумі 8640 грн.

Заходи забезпечення позову, вжиті ухвалами Корсунь-Шевченківського районного суду від 17.01.2017 року та від 14.02.2017 року підлягають скасуванню після повного виконання даного рішення суду.

Керуючись ст.212-215, 224-226 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця, жителя та зареєстрованого в АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_1, інші відомості суду не відомі на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, жителя АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_2 кошти в сумі 1380000,00 грн в рахунок повернення боргу; 32099,00 грн в рахунок стягнення 3% річних; 8640,00 грн у відшкодування судового збору.

Заходи забезпечення позову, вжиті ухвалами Корсунь-Шевченківського районного суду від 17.01.2017 року та від 14.02.2017 року у справі № 699/2/17 скасувати після повного виконання даного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте Корсунь-Шевченківським районним судом Черкаської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Черкаської області через Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області протягом 10 днів з дня його оголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя Свитка С.  Л.