Рішення

від 23.05.2017 по справі 469/293/17

БЕРЕЗАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

23.05.2017

Справа № 469/293/17

2/469/354/17

З а о ч н е р і ш е н н я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2017 року Березанський районний суд Миколаївської області

в складі : головуючої - судді - Старчеус О.П.

за участю секретаря - Якубець С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Березанка цивільну справу за позовом першого заступника прокурора Миколаївської області в інтересах держави в особі Березанської районної державної адміністрації до Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державне підприємство «Очаківське лісомисливське господарство» , про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності, витребування земельних ділянок , -

в с т а н о в и в :

Перший заступник прокурора Миколаївської області 02.03.2017 року звернувся до Березанського районного суду із зазначеним позовом, мотивуючи тим, що прокуратурою області виявлені порушення вимог законодавства при прийнятті Коблівською сільською радою (далі с/рада) рішень із земельних питань. Так, п.2 рішення с/ради від 15.11.2013р. №7 вилучено у ДП «Очаківське ЛМГ» земельні ділянки загальною площею 46,8 га та переведено їх до земель запасу с/ради в межах населеного пункту с. Коблеве. Рішенням господарського суду Миколаївської області від 07.06.2016р., яке набрало законної сили, задоволено позов прокурора про визнання незаконним та скасування зазначеного рішення с/ради. Водночас установлено, що пунктами 1,2 рішення с/ради від 01.12.2014р. №30 затверджено проект землеустрою та надано безоплатно у приватну власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 1,58 га з кадастровим номером 4820982200:12:046:0106 у с. Коблеве для ведення особистого селянського господарства. На підставі вказаного рішення реєстраційною службою Березанського РУЮ 03.10.2014 року відповідачу ОСОБА_1 видано свідоцтво про право власності на земельну ділянку №27630037, про що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис за №7211179. У подальшому вказану ділянку на підставі договорів купівлі-продажу від 13.10.2014р. №936 відчужено на користь відповідача ОСОБА_2. У подальшому, рішенням Коблівської сільсьської ради №31 від 16.12.2014 року затверджено проект із землеустрою щодо зміни цільового призначення вищезазначеної земельної ділянки на будівництво та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення. За рахунок вказаної земельної ділянки відповідач ОСОБА_2 утворив 5 нових ділянок з кадастровими номерами 4820982200:12:046:0114, 4820982200:12:046:0115, 4820982200:12:046:0116, 4820982200:12:046:0117 4820982200:12:046:0118, права власності на які не реєструвались.

Посилаючись на те, що вказані рішення с/ради прийняті з порушенням вимог законодавства, а саме:

- ст.19 Конституції України, ст.ст.84, 56 ЗК України, оскільки спірна земельна ділянка фактично належить до земель лісогосподарського призначення, відведення яких у приватну власність заборонено;

- ст.17 Закону України «Про основи містобудування» , ст.48 Закону України «Про охорону земель» , ст.118 ЗК України, оскільки спірна земельна ділянка розташована в зоні рекреації, в межах якої, відповідно до Проекту планування та забудови Березанського району, затвердженого постановою Державного комітету Української РСР у справах будівництва від 23.10.1985р. №112, дозволяється розміщення баз відпочинку, пансіонатів та будинків відпочинку, кемпінгів, піонертаборів, таборів праці та відпочинку, пляжів, пам'яток археології, заказників пам'яток культури та забороняється індивідуальне будівництво в 3-х кілометровій зоні узбережжя Чорного моря. Аналогічна заборона міститься і в п.10.17 ДБН 360-92 «Планування і забудова міських і сільських поселень» , які є обов'язковими у сфері будівництва, містобудування та архітектури. Отже, ведення особистого селянського господарства та будівництво комерційних об'єктів в 3-х кілометровій зоні узбережжя Чорного моря суперечить містобудівній документації - Проекту планування та забудови Березанського району Миколаївської області та діючому містобудівному законодавству, будівельним нормам, державним стандартам і правилам;

- що зазначена земельна ділянка за даним НСК розташована у межах прибережної захисної смуги Чорного моря на відстані 10-100м. від урізу води; згідно ст.88 ВК України та ст.60 ЗК України з метою охорони водних об'єктів уздовж морів та навколо морських заток і лиманів виділяється прибережна захисна смуга шириною не менше двох кілометрів від урізу води та що відповідно до ст.ст.85,88 Водного кодексу України, ст.ст.59,84 ЗК України землі прибережних захисних смуг перебувають виключно у державній та комунальній власності і можуть надаватися лише в користування та для спеціально визначених цілей, а землі, на яких розташована прибережна смуга, не підлягають відчуженню. Фактичний розмір і межі прибережної захисної смуги визначені нормами закону, а проект землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги є лише документом, який містить графічні матеріали та відомості про обраховану площу в розмірі й межах, встановлених законодавством. Відсутність такого проекту та не визначення відповідними органами державної влади на території межі прибережної захисної смуги в натурі не може трактуватися як відсутність самої прибережної захисної смуги та правомірність передачі у приватну власність ділянки, розташованої у нормативно-визначеній смузі від урізу води;

- що надання у власність спірної ділянки суперечить вимогам ст.90 Водного кодексу України та ст.62 ЗК України, відповідно до яких прибережна захисна смуга уздовж морів, морських заток і лиманів входить у зону санітарної охорони моря і може використовуватися лише для будівництва військових та інших оборонних об'єктів, об'єктів, що виробляють енергію за рахунок використання енергії вітру, сонця і хвиль, об'єктів постачання, розподілу, передачі (транспортування) енергії, а також санаторіїв, дитячих оздоровчих таборів та інших лікувально-оздоровчих закладів, з обов'язковим централізованим водопостачанням і каналізацією, гідротехнічних, гідрометричних та лінійних споруд;

- що всупереч вимогам ч.8 ст.118, ч.3 ст.186-1 ЗК України РДА прийнято спірне рішення за відсутності позитивних висновків управління екології та природних ресурсів та управління містобудування та архітектури Миколаївської облдержадміністрації про погодження проекту землеустрою,

перший заступник прокурора просить визнати незаконними та скасувати вищезазначені рішення Коблівської сільської ради.

Враховуючи, що оспорювані рішення с/ради видано із численними порушеннями законодавства, без необхідних погоджень проекту землеустрою, з порушенням правового режиму земель прибережної захисної смуги, перший заступник прокурора просить визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право власності №327630037, видане на ім'я ОСОБА_1 03.10.2014 року реєстраційною службою Березанського районного управління юстиції на земельну ділянку з кадастровим номером 4820982200:12:046:0106, яке є похідним документом і лише посвідчує виникнення права власності. Оскільки відповідачем ОСОБА_1 у подальшому спірну земельну ділянку відчужено за договором купівлі-продажу на користь відповідача ОСОБА_2, на підставі ст.388 ЦК України прокурор просить витребувати від ОСОБА_2 у власність держави в особі Березанської районної державної адміністрації отриману ним земельну ділянку, за рахунок якої відповідач ОСОБА_2 утворив 5 нових земельних ділянок.

Сторони в судове засідання не з'явились, прокурор та представник відповідача - Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області направили до суду заяву про розгляд справи в їх відсутність, прокурор позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти винесення заочного рішення по справі не заперечував.

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2, представник третьої особи - Державного підприємства «Очаківське лісомисливське господарство» в судове засідання не з'явилися та не повідомили причину своєї неявки, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи.

Зі згоди прокурора суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Пунком 2 рішення Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області №7 від 15.11.2013 року «Про вилучення земельних ділянок та переведення до земель запасу» вилучено у ДП «Очаківський ЛМГ» земельні ділянки загальною площею 46,8 га та переведено до земель запасу Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області в межах населеного пункту с. Коблеве (а.с.18).

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 07.06.2016 року, яке вступило в законну силу, задоволено позов керівника Миколаївської місцевої прокуратури №1 в інтересах держави в особі Березанської РДА до Коблівської сільської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ДП «Очаківське ЛМГ» , про визнання незаконним та скасування п.2 рішення Коблівської сільської ради №7 від 15.11.2013р.: визнано незаконним та скасовано вказаний пункт рішення про вилучення земельних ділянок та переведення до земель запасу та вилучення у ДП «Очаківське ЛМГ» земельної ділянки площею 46,8га та переведення до земель запасу Коблівської сільської ради в межах населеного пункту с. Коблеве (а.с.22-24).

Рішенням Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області №26 від 01.07.2014 року затверджено проект із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам України для ведення особистого селянського господарства із земель, не наданих у власність та постійне користування, в межах території населеного пункту с.Коблеве, Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області, та надано відповідачу ОСОБА_1 у власність та постійне користування земельну ділянку площею 1,5000 га (пасовища) із земель, не наданих у власність та постійне користування, для ведення особистого селянського господарства в межах території населеного пункту с. Коблеве, Коблівської сільської ради (а.с.15).

У подальшому пунктом рішенням Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області №31 від 16.12.2014 року «Про затвердження проекту із землеустрою щодо зміни цільового призначення земельних ділянок» затверджено проекти із землеустрою щодо зміни цільового призначення земельних ділянок, що перебувають у власності громадян України (для ведення особистого селянського господарства) в межах населеного пункту с.Коблеве, Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області, у тому числі цільове призначення належної ОСОБА_2 земельної ділянки площею 1,5000 га (пасовища), кадастровий номер 4820982200:12:046:0106, змінено на будівництво та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення (а.с.16).

З інформації відділу Держгеокадастру у Березанському районі від 23.12.2016р. вбачається, що спірні земельні ділянки з кадастровими номерами 4820982200:12:046:0114, 4820982200:12:046:0115, 4820982200:12:046:0116, 4820982200:12:046:0117 4820982200:12:046:0118 утворилися за рахунок поділу земельної ділянки з кадастровим номером 4820982200:12:046:0106. Відповідно до даних НКС (Національної кадастрової системи) приблизна відстань від урізу Чорного моря меж земельної ділянки за кадастровим номером 4820982200:12:046:0114 до південної межі становить 90-100м., до північної - 110.120м.; 4820982200:12:046:0115 - до південної межі становить 90-100м., до північної - 110-120м.; 4820982200:12:046:0116 - до південної межі становить 95-100м., до північної - 120.130м.; 4820982200:12:046:0117 - до південної межі становить 80-90м., до північної - 100.110м.; 4820982200:12:046:0118 - до південної межі становить 10-12м., до північної - 105-108м.. Зазначені земельні ділянки відносяться до категорії земель промислового транспорту, зв'язку, енергетики та оборони та іншого призначення; при цьому земельні ділянки з кадастровими номером 4820982200:12:046:0114, 4820982200:12:046:0115, 4820982200:12:046:0116, 4820982200:12:046:0117 відносяться до земель з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування об'єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування, земельна ділянка з кадастровим номером 4820982200:12:046:0118 відноситься до земель з цільовим призначенням для комерційного використання (а.с.19).

Спірні земельні ділянки розміщені на території, яка обліковувалася як землі державного лісового фонду кв.40 вид.1.4 Березанського лісництва ДП «Очаківське ЛМГ» , відповідно до рішення Коблівської сільської ради №7 від 15.11.2013р. вилучені із складу державного лісового фонду 20га у кв.40 Березанського лісництва, що вбачається з повідомлення Державного агентства лісових ресурсів України (а.с.20).

З повідомлень управління екології та природних ресурсів Миколаївської ОДА вбачається, що землевпорядна документація щодо відведення спірних земельних ділянок на розгляд до управління не надходила, висновок про погодження (відмову) не надавався (а.с.24,25).

Згідно даних Управління містобудування та архітектури Миколаївської ОДА спірні земельні ділянки розташовані в зоні рекреації на території зелених насаджень загального користування (а.с.26).

Зазначені обставини підтверджені також витягом з поземельних книг (а.с.30-39).

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 4820982200:12:046:0106 належало на підставі свідоцтва про право власності серія та номер 27630037, виданого 03.10.2014р. Державним реєстратором прав на нерухоме майно реєстраційної служби Березанського РУЮ у Миколаївській області, право власності припинено на підставі договору купівлі-продажу №936 від 13.10.2014р., укладеного зі ОСОБА_2, який записаний власником земельної ділянки (а.с.44).

З акту обстеження спірних земельних ділянок, складеного Коблівською сільською радою Березанського району Миколаївської області вбачається, що будівельні матеріали, споруди, нерухомі об'єкти, тощо на спірних земельних ділянках відсутні (а.с.43).

Відповідно до ст.116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Згідно з ч.6 ст.118 ЗК України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб).

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.122 ЗК України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб; районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для ведення водного господарства, будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті, індивідуального дачного будівництва.

Відповідно до норм ч.5 ст.116 ЗК України (в редакції, що була чинною на момент прийняття рішень), земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

На підставі ст.149 ЗК України земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування на підставі та в порядку, передбачених цим Кодексом; вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.

Відповідно до ч.5 ст.149 ЗК України районні державні адміністрації на їх території вилучають земельні ділянки державної власності (крім випадків, визначених частиною дев'ятою цієї статті), які перебувають у постійному користуванні, в межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: сільськогосподарського використання; ведення водного господарства; будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, лікарень, підприємств торгівлі, інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції тощо) з урахуванням вимог частини восьмої цієї статті.

Сільські, селищні, міські ради вилучають земельні ділянки комунальної власності відповідних територіальних громад, які перебувають у постійному користуванні, для всіх потреб, крім особливо цінних земель, які вилучаються (викупляються) ними з урахуванням вимог статті 150 цього Кодексу (ч.3 ст.149 ЗК України).

Таким чином, оскільки спірна земельна ділянка на момент прийняття рішення Коблівської сільської ради Березанського району №26 від 01.07.2014 року перебувала у державній власності та знаходилась у межах с.Коблеве, на підставі ч.5 ст.149 ЗК України повноваження щодо розпорядження вказаною земельною ділянкою належали Березанській районній державній адміністрації, а тому Коблівською сільською радою надано земельну ділянку у приватну власність відповідача ОСОБА_1 поза волею належного власника.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10.04.2008 року №610-р «Деякі питання розпорядження земельними лісовими ділянками» з метою недопущення фактів порушення інтересів держави і суспільства під час відчуження та зміни цільового призначення земельних лісових ділянок (далі - ділянки) Міністерству екології та природних ресурсів, Міністерству аграрної політики та продовольства, Міністерству оборони, Державному агентству лісових ресурсів та Державному агентству земельних ресурсів до законодавчого врегулювання питань запобігання зловживанням у цій сфері заборонено приймати рішення про надання згоди на вилучення ділянок, їх передачу у власність та оренду із зміною цільового призначення, крім випадків, коли за умови обґрунтування неможливості реалізації альтернативних варіантів вирішення питання ділянки вилучаються і передаються у постійне користування та/або в оренду для будівництва, реконструкції та капітального ремонту залізничних ліній та автомобільних доріг загального користування; для розміщення кладовищ та за рішенням Кабінету Міністрів України - для: будівництва та обслуговування об'єктів енергетичної інфраструктури (газо-, нафтопроводів, газових та нафтових терміналів, газових та нафтових свердловин, ліній електропередачі, електростанцій, електропідстанцій, розподільних пунктів, ядерних установок); видобування корисних копалин відповідно до спеціальних дозволів на користування надрами; облаштування державного кордону та будівництва пунктів пропуску через нього; забезпечення відбудови та функціонування монастирів на місцях їх історичного заснування; будівництва, реконструкції та капітального ремонту об'єктів, визначених Державною цільовою програмою підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу; розміщення інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції; створення та забезпечення функціонування об'єктів природно-заповідного фонду і виробничо-соціальних об'єктів, необхідних для ведення лісового господарства; розміщення інших об'єктів, вилучення і надання ділянок для яких здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України.

Таким чином, вилучення земель лісогосподарського призначення з передачею їх у власність громадян заборонено.

Відповідно до ст.116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третью статті 62 ЗК України, частиною третьою статті 90 ВК України у межах пляжної зони прибережних захисних смуг заборонено будівництво будь-яких споруд, крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних.

Як передбачено ч.4 ст.59 ЗК України, земельні ділянки прибережних захисних смуг можуть передаватися громадянам та юридичним особам на умовах оренди для сінокосіння, рибогосподарських потреб (у тому числі рибництва (аквакультури), культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт, догляду, розміщення та обслуговування об'єктів портової інфраструктури і гідротехнічних споруд тощо, а також штучно створені земельні ділянки для будівництва та експлуатації об'єктів портової інфраструктури та інших об'єктів водного транспорту.

Передача земельних ділянок прибережних захисних смуг у приватну власність та для потреб, не зазначених у ч.4 ст.59 ЗК України, законодавством України не передбачено.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про основи містобудування» основою для вирішення питань про вилучення (викуп), передачу (надання) земельних ділянок у власність чи користування громадян та юридичних осіб є містобудівна документація.

Абзацом 2 ст.48 Закону України «Про охорону земель» передбачено, що розміщення і будівництво об'єктів житлово-комунального, промислового, транспортного, іншого призначення здійснюються відповідно до затверджених у встановленому порядку містобудівної документації та проектів цих об'єктів.

Містобудівною документацією, що діяла на момент прийняття спірного розпорядження, є «Проект планування та забудови Березанського району Миколаївської області» , затверджений постановою Державного комітету Української РСР у справах будівництва від 23.10.1985 року №112, в розділі 4 якого зазначено, що в межах 3-кілометрової зони узбережжя в Березанському районі відповідно до Постанови РМ УРСР №272 від 22.04.1969 року заборонено будівництво промислових об'єктів, які не пов'язані з розвитком та обслуговуванням курорту, а також індивідуальне будівництво (а.с.27-29).

Аналогічна заборона щодо будівництва індивідуальних будинків встановлена п.10.17 ДБН 360-92 «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» , затверджених наказом Держкоммістобудування №44 від 17.04.1992 р..

Отже, надання спірної земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та будівництва комерційних об'єктів в 3-кілометровій зоні узбережжя Чорного моря суперечить містобудівній документації - Проекту планування та забудови Березанського району Миколаївської області та діючому містобудівному законодавству, будівельним нормам, державним стандартам і правилам.

Крім того, за положеннями ст.60 ЗК України та ст.88 ВК України (у редакціях, які були чинними на час виникнення правовідносин) вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності встановлюються прибережні захисні смуги.

Уздовж морів та навколо морських заток і лиманів встановлюється прибережна захисна смуга шириною не менше двох кілометрів від урізу води.

Відповідно до ст.ст.85,88 Водного кодексу України, ст.ст.59,84 Земельного кодексу України, землі прибережних захисних смуг перебувають виключно у державній та комунальній власності і можуть надаватися лише в користування та для спеціально визначених цілей.

Прибережні захисні смуги встановлюються за окремими проектами землеустрою.

Як зазначено в правовій позиції, висловленої Верховним Судом України у постанові № 6-52цс15 від 22 квітня 2015 року, яка відповідно до вимог ч.1 ст.360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України, прибережна захисна смуга - це частина водоохоронної зони визначеної законодавством ширини вздовж річки, моря, навколо водойм, на якій встановлено особливий режим.

Існування прибережних захисних смуг визначеної ширини передбачене нормами закону (стаття 60 ЗК України, стаття 88 ВК України). Відтак відсутність проекту землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги не свідчить про відсутність самої прибережної захисної смуги, оскільки її розміри встановлені законом.

Системний аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що при наданні земельної ділянки за відсутності проекту землеустрою зі встановлення прибережної захисної смуги необхідно виходити із нормативних розмірів прибережних захисних смуг, встановлених статтею 88 ВК України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 8 травня 1996 року № 486 «Про затвердження Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них» . Тобто сама по собі відсутність землевпорядної документації не змінює правовий режим захисної смуги, а відтак передача у приватну власність земельних ділянок, які знаходяться у прибережній захисній смузі суперечить вимогам ст.ст.59, 83, 84 ЗК України.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України при розгляді справ: №6-523цс15 від 01.07.2015р., №6-184цс15 від 01.07.2015р., №6-206цс14 від 24.12.2014р., №6-193цс14 від 17.12.2014р., №6-182цс14 від 19.11.2014р., №6-175цс14 від 19.11.2014р., №6-171цс14 від 05.11.2014р..

Як вбачається з фрагменту кадастрової карти України та повідомлення відділу Держгеокадастру у Березанському районі спірна земельна ділянка знаходиться у межах прибережної захисної смуги Чорного моря , в зв'язку з чим не може передаватися у приватну власність.

Таким чином, надання у приватну власність земельної ділянки, яка знаходиться у прибережній захисній смузі без урахування обмежень, зазначених у ст.59 ЗК України, суперечить нормам ст.ст.83,84 ЗК України (правовий висновок ВС у справі №6-162цс15 від 10.06.2015р.).

Відповідно до ч.8 ст.118 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується у порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу, зокрема, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки лісогосподарського призначення підлягає погодженню з органом лісового господарства, а земельної ділянки в межах прибережної захисної смуги - з природоохоронним органом (ч.3 ст.186-1 ЗК України).

Як вбачається з матеріалів справи, проект землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки ОСОБА_1 до Управління екології та природних ресурсів Миколаївської ОДА на погодження не надходив та управлінням не погоджувався (а.с.24).

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки рішення Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області від 01.07.2014 року №26 в частині затвердження проекту землеустрою та надання у власність ОСОБА_1 земельної ділянки суперечить зазначеним нормам законодавства, воно підлягає визнанню недійсним та скасуванню на підставі ч.10 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» .

Згідно зі ст.126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» .

Відповідно до п.8-1 ч.1 ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» свідоцтво про право власності на нерухоме майно, що підтверджує виникнення права власності при здійсненні державної реєстрації прав на нерухоме майно, видається фізичним та юридичним особам у разі безоплатної передачі їм земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності за рішеннями органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування.

Враховуючи, що рішення Коблівської сільської ради Березанського району №26 від 01.07.2014 року в частині затвердження проекту землеустрою та надання у власність ОСОБА_1 земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства видані з порушенням норм чинного законодавства, свідоцтво про право власності, видане відповідачу ОСОБА_1 реєстраційною службою Березанського РУЮ на спірну земельну ділянку необхідно визнати недійсним та скасувати.

У зв'язку зі скасуванням рішення та правовстановлюючого документу щодо права власності ОСОБА_1 на спірну земельну ділянку є незаконним та підлягає скасуванню і рішення Коблівської сільської ради №31 від 16.12.2014 року в частині затвердження проекту землеустрою та зміни цільового призначення належної ОСОБА_1 земельної ділянки з кадастровим номером 482092200:12:046:0106 на будівництво та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення.

Згідно з ч.3 ст.388 Цивільного кодексу України, якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Про наявність правових підстав для витребування в добросовісного набувача в порядку ст.388 ЦК України спірної земельної ділянки, що належить до земель лісового фонду та яка на час прийняття незаконного рішення про її відчуження перебувала в державній власності і вибула з володіння власника - держави поза його волею, зазначено в правовій позиції Верховного Суду України від 17.12.2014 року у справі №6-99цс14.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вимоги прокурора щодо витребування у відповідача ОСОБА_2 спірної земельної ділянки, яка вибула з володіння держави незаконно, та повернення земельної ділянки на користь держави в особі Березанської районної державної адміністрації підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача сплачені ним судові витрати в рівних частках з кожного.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,11,60,212,214-215,218,224-226 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги першого заступника прокурора Миколаївської області в інтересах держави в особі Березанської районної державної адміністрації до Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державне підприємство «Очаківське лісомисливське господарство» , про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності, витребування земельних ділянок задовольнити повністю.

Визнати незаконним та скасувати рішення Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області №26 від 01 липня 2014 року в частині затвердження проекту землеустрою та надання безоплатно у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 1,5 га з кадастровим номером 4820982200:12:046:0106 у с. Коблеве для ведення особистого селянського господарства.

Визнати незаконним та скасувати рішення Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області №31 від 16 грудня 2014 року в частині затвердження проекту землеустрою та зміни цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 4820982200:12:046:0106 з ведення особистого селянського господарства на будівництво та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення.

Визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право власності №27630037 на земельну ділянку із кадастровим номером 4820982200:12:046:0106, видане 03.10.2014 року реєстраційною службою Березанського районного управління юстиції у Миколаївській області на ім'я ОСОБА_1 .

Зобов'язати ОСОБА_2 повернути у власність держави в особі Березанської районної державної адміністрації земельні ділянки:

-площею 0,0906 га з кадастровим номером 4820982200:12:046:0115,

-площею 0,0906 га з кадастровим номером 4820982200:12:046:0114,

-площею 0,0907 га з кадастровим номером 4820982200:12:046:0116,

-площею 0,0907 га з кадастровим номером 4820982200:12:046:0117,

-площею 0,1374 га з кадастровим номером 4820982200:12:046:0118,

розташовані в с. Коблеве в межах території Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області.

Стягнути з Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2) на користь прокуратури Миколаївської області (р/р 35215058000340, ЄДРПОУ 02910048, Банк ДКСУ м. Києва, МФО 820172) судовий збір в сумі по 37883,17 грн. з кожного.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку в десятиденний строк з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Миколаївської області через Березанський районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подавати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку.

Суддя: