Вирок

від 24.05.2017 по справі 470/144/17

БЕРЕЗНЕГУВАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 1-кп/470/24/17

Справа № 470/144/17

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2017 року смт Березнегувате

Березнегуватський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді - Міщенка Г.В.,

за участю секретаря судового засідання - Шелестюк І.С.,

учасників кримінального провадження - прокурора Березнегуватського відділу Баштанської місцевої прокуратури Миколаївської області Машарової О.В., потерпілого ОСОБА_2,

сторони захисту - неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_3 та його законного представника ОСОБА_15, захисника Терлецької Т.О., діючої на підставі Доручення регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Миколаївській області № 014-0000416 від 22 лютого 2017 року та ордеру, представника служби у справах дітей Залітко Н.М. та педагога ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальне провадження № 12017150160000028, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01 лютого 2017 року, по обвинуваченню:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця села Тетянівка Березнегуватського району Миколаївської області, громадянина України, з початковою освітою, учня 9-го класу Березнегуватської загальноосвітньої школи I-II ступенів № 1, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.185, ч.2 ст.185 КК України, в тому, що

В С Т А Н О В И В:

В період часу з 22 по 23 січня 2017 року ОСОБА_3, з метою викрадення чужого майна, проник через відчинені двері в салон автомобіля марки Opel Vektra A , державний номерний знак НОМЕР_1, що знаходився на стоянці біля будинку № 9 по вул. Кузьменка в смт Березнегувате Миколаївської області, звідки таємно викрав гаманець GFF FERRE , вартістю 189 грн. 70 коп., в якому знаходилися грошові кошти в сумі не менше 130 грн. Після чого, з місця вчинення злочину зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 319 грн. 70 коп.

30 січня 2017 року, близько 18 год., ОСОБА_3, з метою викрадення чужого майна, проник через відчинені двері в салон автомобіля марки ЗАЗ 1103 , державний номерний знак НОМЕР_2, що знаходився на стоянці біля будинку № 23 по вул. Кузьменка в смт Березнегувате Миколаївської області, звідки повторно таємно викрав грошові кошти в сумі 100 грн. та мобільний телефон марки Samsung моделі GT-E 1080i , вартістю 180 грн., із сім картою оператора Київстар , вартістю 40 грн., на рахунку якої перебували грошові кошти в сумі 20 грн. Після чого, з місця вчинення злочину зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 340 грн.

В судовому засіданні неповнолітній ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.185 та ч.2 ст.185 КК фактично визнав частково. Суду показав, що дійсно в лютому цього року викрав із салону першого автомобіля гаманець, в якому знаходилось лише 58 грн., а не 130 грн. як зазначено в обвинувачені. Через декілька днів із салону другого автомобіля знову викрав телефон і 50 грн., а не 100 грн. як зазначено в обвинувачені. Опісля гаманець, що був захований, повернув ОСОБА_2, телефон і гроші - ОСОБА_7

Проте вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих йому злочинів повністю підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, виходячи з такого.

Так, 02 лютого 2017 року ОСОБА_2 звернувся до слідчого СВ Березнегуватського відділення Снігурівського відділу ГУНП в Миколаївській області із письмовою заявою про викрадення із належного йому автомобіля, зокрема, гаманця, в якому знаходилися грошові кошти в сумі близько 150 грн. ( а. п. 91 ).

Будучи допитаним в судовому засіданні в якості потерпілого, ОСОБА_2 суду показав, що дійсно виявив крадіжку гаманця із салону свого автомобіля та звернувся в поліцію. Опісля неповнолітній ОСОБА_3, який зізнався в крадіжці, повернув йому гаманець, та стверджував, що витратив на свої потреби 130 грн., які в ньому знаходилися.

Тому ці докази, а саме зміст заяви та покази потерпілого ОСОБА_2, які свідчать про викрадення саме 130 грн., спростовують покази ОСОБА_3 про вилучення ним із гаманця лише 58 грн., розцінюються судом як спосіб захисту неповнолітнього з метою зменшення обсягу відповідальності, а відтак відкидаються.

В судовому засіданні неповнолітній свідок ОСОБА_8, за участі своєї матері ОСОБА_9, суду показав, що в січні цього року ОСОБА_3 на зауваження не реагував та заліз в машину ОСОБА_2, але сказав, що нічого не взяв. Далі вони пішли кататися на річку.

Під час проведення 25 лютого 2017 року слідчого експерименту із свідком ОСОБА_10, останній на місці показав як неповнолітній ОСОБА_3 повернув ОСОБА_2 гаманець, який був захований ним в чагарниках біля річки ( а. п. 116-119 ).

04 лютого 2017 року ОСОБА_2 добровільно видав працівникам поліції гаманець коричневого кольору GFF FERRE , який того ж дня був оглянутий старшим слідчим відділення поліції та сфотографований, залишкова вартість якого, згідно висновку товарознавчої експертизи № 09/3-68 від 17.02.2017 року, станом на 23.01.2017 року, могла становити 189 грн. 70 коп. ( а. п. 91, 92-97, 99-111 ).

01 лютого 2017 року ОСОБА_7 звернувся до старшого слідчого СВ Березнегуватського відділення Снігурівського відділу ГУНП в Миколаївській області із письмовою заявою про викрадення із належного йому автомобіля, зокрема, мобільного телефону марки Samsung та 100 грн. ( а. п . 61 ).

В той же день вказаний автомобіль марки ЗАЗ 1103 , державний номерний знак НОМЕР_2, був оглянутий старшим слідчим відділення поліції та сфотографований ( а. п. 62-65 ).

В судовому засіданні неповнолітній свідок ОСОБА_11, за участі своєї матері ОСОБА_12, суду показала, що ОСОБА_7 вимагав від неї телефон та 100 грн., які з його автомобіля викрав ОСОБА_3, а потім повернув потерпілому.

Тому відомості, викладені в заяві потерпілого ОСОБА_7 та покази свідка ОСОБА_11 свідчать про викрадення неповнолітнім з другого автомобіля, крім іншого, 100 грн., що спростовує покази ОСОБА_3 про вилучення ним із салону другого автомобіля лише 50 грн., розцінюються судом як спосіб захисту неповнолітнього з метою зменшення обсягу відповідальності, а відтак відкидаються.

04 лютого 2017 року ОСОБА_7 добровільно видав працівникам поліції телефон марки Samsung моделі GT-E 1080i , який опісля був оглянутий старшим слідчим відділення поліції та сфотографований, залишкова вартість якого, згідно висновку товарознавчої експертизи № 09/3-68 від 16.02.2017 року, станом на 30.01.2017 року, могла становити 180 грн. ( а. п. 66, 68-80, 81-84 ).

В судовому засіданні неповнолітній свідок ОСОБА_13, за участі своєї матері ОСОБА_14, суду показав, що бачив як ОСОБА_3 викрав гроші з автомобіля ОСОБА_2, а вдруге з іншої машини викрав телефон, який потім заховав.

26 лютого 2017 року під час проведення старшим слідчим відділення поліції слідчого експерименту із ОСОБА_3, останній, за участі матері та захисника, на місці події підтвердив обставини та показав як викрав гроші і гаманець із автомобіля ОСОБА_2, та гроші і телефон із автомобіля ОСОБА_7 ( а. п. 120-129 ).

Допитана в якості свідка законний представник неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_3 суду показала, що син проживає з нею та співмешканцем, а в школі навчається посередньо. Дізнавшись про вчинення ним крадіжок, розмовляли з ОСОБА_2 та повернула ОСОБА_7 100 грн., відносини із сином добрі, тому має на нього позитивний вплив.

Представник служби у справах дітей Березнегуватської районної державної адміністрації Залітко Н.М. вважає, що виправлення й перевиховання неповнолітнього ОСОБА_3 можливе без ізоляції його від суспільства.

Таким чином, вину неповнолітнього ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих йому злочинів суд вважає доведеною, а такі його дії кваліфікує за правилами повторності і сукупності: за ч.1 ст.185 КК України - як таємне викрадення чужого майна (крадіжка); за ч.2 ст.185 КК України - як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

Уповноважений представник персоналу органу пробації досудову доповідь суду не складав, тому суд досліджує характеризуючи матеріали обвинуваченого на підставі наявних у справі документів.

Вивченням особи неповнолітнього ОСОБА_3 встановлено, що він раніше не судимий, про що свідчить довідка на а. п. 134-135, на обліку в лікаря нарколога та психіатра, обліку служби у справах дітей Березнегуватської районної державної адміністрації та молодіжній превенції Березнегуватського відділення Снігурівського відділу поліції ГУ НП в Миколаївській області не перебуває ( а. п. 138, 140, 141-143 ). Являється учнем 9 класу Березнегуватської ЗОШ I-II ступенів № 1, де характеризується як недисциплінований учень, що має середнього рівня та низькі навчальні досягнення, рідко бере участь у громадських справах, часто ухиляється від виконання будь-якої справи, правила поведінки ігнорує, схильний до протиправної поведінки (дрібних крадіжок), має шкідливі звички, зокрема, тютюнопаління ( а. п. 137 ).

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчинених двох злочинів, які відносяться до злочинів середньої тяжкості, дані про особу обвинуваченого, який в основному характеризується негативно, умови його життя та виховання.

Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_3 судом визнається часткове добровільне відшкодування завданого збитку потерпілому ОСОБА_7 та вчинення злочинів неповнолітнім, а обставин, що обтяжують йому покарання судом не встановлено.

Згідно зі ст.66 КК щирим каяття вважається тоді, коли воно ґрунтується на визнанні особою своєї провини, виявленні жалю з приводу вчиненого та бажані виправити ситуацію, що склалася. Даних про таку оцінку неповнолітнім ОСОБА_3 своїх дій матеріали справи не містять. Тому суд не визнає цю обставину, яка зазначена в обвинувальному акті, як пом'якшуючу покарання.

За такого підстав для застосування до неповнолітнього примусових заходів виховного характеру у суду немає.

Виходячи з цього, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_3 покарання, з урахуванням його п'ятнадцятирічного віку, за ч.1 ст.185 КК - у виді мінімального строку позбавлення волі, а за ч.2 ст.185 КК - ближче до мінімального строку позбавлення волі, що передбачений ч.1 ст.102 КК України.

Крім того, враховуючи, що потерпілий ОСОБА_2 не наполягав на реальному покаранні обвинуваченого, суд доходить висновку про можливість звільнення його від відбування покарання з випробуванням із застосуванням ст.ст.75, 104 КК України, що є необхідним й достатнім для виправлення та попередження нових злочинів неповнолітнім.

У відповідності з ч.2 ст.124 ЦПК України суд стягує з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави витрати, пов'язані з проведенням двох товарознавчих експертиз в розмірі 1650 грн. 75 коп., а в разі відсутності у неповнолітнього самостійного заробітку цю суму слід стягнути із матері обвинуваченого - ОСОБА_15, що відповідає положенням ч.2 ст.1179 ЦК України, за змістом якої слідує, що у разі відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками (усиновлювачами) або піклувальниками, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини.

Долю речових доказів по справі, що передані на зберігання потерпілим ОСОБА_7 і ОСОБА_2, слід вирішити відповідно до положень п.5 ч.9 ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.368, 370, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.185, ч.2 ст.185 КК України, призначивши йому покарання:

- за ч.1 ст.185 КК України - у виді 6 (шести) місяців позбавлення волі;

- за ч.2 ст.185 КК України - у виді 7 ( семи ) місяців позбавлення волі.

На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді 7 (семи) місяців позбавлення волі.

На підставі ст.ст.75, 104 КК України ОСОБА_3 від відбування покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік з покладенням відповідно до п.п.1, 2 ч.1, п.2 ч.2 ст.76 КК України обов'язків: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з неповнолітнього ОСОБА_3 на користь держави витрати, пов'язані з проведенням товарознавчих експертиз в розмірі 1650 грн. 75 коп., а в разі відсутності в нього самостійного заробітку стягнути цю суму з матері обвинуваченого - ОСОБА_15.

Речові докази по справі, а саме: гаманець, водійське посвідчення, три візитні картки та бонусну картку - залишити в потерпілого ОСОБА_2 як власника, а мольний телефон марки Samsung - залишити в потерпілого ОСОБА_7 як власника.

Вирок суду може бути оскаржений до Апеляційного суду Миколаївської області через Березнегуватський районний суд Миколаївської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим у той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя Г. В. Міщенко