Ухвала

від 15.05.2017 по справі 520/5521/17

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 520/5521/17

Провадження № 1-кс/520/1097/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.05.2017 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_3 , слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 , розглянувши у судовому засіданні в м. Одесі клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 , погодженого з прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_3 про проведення обшуку у кримінальному провадженні за №42016160000000439 від 06.06.2016, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,

ВСТАНОВИВ:

15.05.2017 року в провадження слідчого судді надійшло клопотання про проведення обшуку.

Як вбачається з клопотання, слідчим відділом Київського ВП в м. Одесі ГУ НП в області в групі слідчих із СУ ГУ НП в області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42016160000000439 віл 06.06.2016, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України, за фактом привласнення та розтрати грошових коштів, вчинене в особливо великих розмірах.

В ході досудового розслідування встановлено, що з метою заволодіння коштами інвестиційної програми, службові особи ПАТ «ЕК Одесаобленерго» за попередньою змовою з службовими особами ТОВ «Чорноморенергоспецмонтаж», TOB «Будмісткомплекс», ТОВ «Укрспецбуд1», ТОВ «Комплекселектромонтаж» штучно завищили в актах виконаних робіт їх вартість та обсяги, які були оплачено енергопостачальною компанією ПАТ «ЕК Одесаобленерго» та в результаті чого останній завдано матеріальних збитків в особливо великих розмірах.

Крім того, в ході досудового розслідування встановлено, що ТОВ «Комплекселектромонтаж» ЄДРПОУ 34930207 зареєстровано за адресою: м.Одеса, вул. Розумовська, буд. 18. к. 1, директором є ОСОБА_5 , засновником та фактичним власником ТОВ «Комплекселектромонтаж» є ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ). Крім того ОСОБА_6 є бенефіціарним власником TOB «Будмісткомплекс».

ОСОБА_6 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , але фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Крім того, встановлено, що ОСОБА_6 пересувається на автомобілі марки «Hyundai Santa FE», номерний знак НОМЕР_1 (Vin - НОМЕР_2 ), який належить на праві власності.

Своє клопотання слідчий обґрунтовує тим, що зазначена у клопотанні інформація є предметом доказування та може мати значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні.

У судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали клопотання в повному обсязі та просили його задовольнити.

Розглянувши клопотання, заслухавши думку слідчого та прокурора, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 41 Конституції України право приватної власності є непорушним.

Згідно зКонституцією УкраїнитаЗаконом України «Про міжнародні договори і угоди», чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України і підлягає застосуванню поряд з національним законодавством України.

Згідно ст. 2 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», рішення ЄСПЛ є обов`язковими для виконання Україною відповідно до ст. 46 Конвенції.

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово зазначав, що аби не суперечити ст. 8 Конвенції, втручання у приватне життя повинно здійснюватися «згідно із законом», мати легітимну мету та бути необхідним у демократичному суспільстві для досягнення цієї мети (рішення у справі «Кривіцька та Кривіцький проти України», п. 42; «Шалімов проти України», п. 84; «Кузнецов проти України», п. 134).

У рішенні «Michaud v. France», п. 94-1175, ЄСПЛ вказав, що вираз «передбачене законом» вимагає насамперед, щоб втручання ґрунтувалося на внутрішньому праві.

Згідно рішення «S. and Marper v. the UK», п. 101, втручання буде таким, що є «необхідним у демократичному суспільстві», якщо воно відповідає вимогам «нагальної суспільної необхідності», зокрема є пропорційним його «законній меті», і якщо причини, наведені національними властями в його виправдання, є «суттєвими і достатніми».

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Геращенко проти України», п. 132, для винесення постанови про проведення обшуку житла чи іншого володіння особи суди відповідно до законодавства повинні переконатися в тому, що існують достатні підстави вважати, що розшукувані предмети знаходяться там».

Згідно ст. 223 КПК України слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.

Згідно ст. 234 КПК України обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.

Відповідно до ч. 5 ст. 234 КПК України, слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про обшук, якщо прокурор, слідчий не доведе наявність достатніх підстав вважати, що:

- було вчинено кримінальне правопорушення;

- відшукуванні речі і документи мають значення для досудового розслідування;

- відомості, які містяться у відшукуванних речах і документах, можуть бути доказами під час судового розгляду;

- відшукуванні речі, документи або особи знаходяться у зазначеному в клопотанні житлі чи іншому володінні особи.

Як вбачається з клопотання, слідчим належним чином не обґрунтовано можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КПК України. Не доведено слідчим і можливої причетності до зазначених у клопотанні дій ОСОБА_6 . В цілому слідчим поверхнево зазначається, що зазначені у клопотанні речі знаходяться у вказаному у клопотанні транспортному засобі, при цьому жодних матеріалів, які б це підтверджували до клопотання не долучено. Слід також зазначити, що нормами Кримінального процесуального кодексу України передбачено процедуру тимчасово доступу до речей та документів, зміст якої полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться речі та документи можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх. Твердження ж слідчого про можливу зміну, втрату або знищення речей та документів, які зазначені у клопотанні нічим не підтверджується.

На підставі вищевикладеного, з метою не порушення гарантованого Конституцією України та міжнародними договорами права власності особи, враховуючи, що клопотання слідчого є необґрунтованим та невмотивованим, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання слідчого задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 223, 233, 234, 369 ч.2, 370, 372 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 , погодженого з прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_3 про проведення обшуку у кримінальному провадженні за №42016160000000439 від 06.06.2016, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1