Рішення

від 18.05.2017 по справі 404/8222/16-ц

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 404/8222/16-ц

Номер провадження 2/404/1181/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2017 року Кіровський районний суд м. Кіровограда

в складі: головуючого судді- Бершадської О.В.

за участі секретаря - Чайка О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Національного авіаційного університету, Відокремленого структурного підрозділу Національного авіаційного університету «Кіровоградська льотна академія Національного авіаційного університету» , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: начальник Кіровоградської льотної академії Національного авіаційного університету ОСОБА_2 про поновлення на роботі, виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом, яким з урахуванням уточнень , просить : -визнати незаконним та скасувати наказ начальника Кіровоградської льотної академії Національного авіаційного університету «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» від 06.12.2016 року №1013/о; - поновити , його, ОСОБА_1, на роботі в Кіровоградській льотній академії НАУ, на посаді першого заступника начальника академії; - стягнути із Національного авіаційного університету ( ЄДРПОУ 01132330) на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу ; - стягнути із Національного авіаційного університету ( ЄДРПОУ 01132330) на його користь 10 000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди та понесені ним судові витрати ( а.с. 84-89; 103-104).

Вимоги мотивує тим, що наказом начальника Відокремленого структурного підрозділу Національного авіаційного університету «Кіровоградська льотна академія Національного авіаційного університету» від 06.12.2016 року №1013/о до нього, як першого заступника начальника КЛА НАУ за одноразове грубе порушення трудових обов язків застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення. Вважає такий наказ незаконним, а дисциплінарне стягнення застосованим з порушенням вимог КЗпП України. Жодного порушення трудових обов язків, в тому числі грубого порушення , допущено ним не було, а висновки відповідача щодо його наявності є хибними. Крім того, він , позивач, є членом виборного органу первинної профспілкової організації авіапрацівників ВСП КЛА НАУ, то для його звільнення начальник повинен був отримати згоду виборного органу даної первинної організації та вищестоящого виборного органу цієї профспілки, що зроблено не було. Разом з цим, також при його звільненні , не було дотримано обов язковий порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, не було отримано від нього письмові пояснення.

Вказує на те, що працював у академії з 1 серпня 1994 року , за час роботи пройшов трудовий шлях від старшого лаборанта кафедри організації повітряного руху до першого заступника начальника академії. Усі життєві зв язки та сформована ділова репутація були пов язані виключно із роботою в академії. З дня звільнення, за одноразове грубе порушення трудових обов язків він переживає сильні душевні хвилювання , пов язані із його незаконним звільненням з роботи, якій він присвятив майже половину свого життя; втратив нормальні життєві зв язки , як з колегами, так і з діловими партнерами, представниками міжнародних установ та організацій, з якими працював упродовж багатьох років. Робота в академії була для нього пріоритетом, а її втрата змусила докласти значних зусиль (як моральних так і матеріальних) для організації свого подальшого життя. Вважає, що незаконне звільнення з формулюванням … за одноразове грубе порушення трудових обов язків завдало непоправної шкоди його діловій репутації, в зв язку з чим оцінює моральну шкоду від незаконного звільнення з роботи в 10 000,00 грн.

В судовому засіданні представники позивача заявлені вимоги підтримали повністю, просили їх задовольнити, пославшись на обставини, які викладені у позовній заяві та уточненнях до неї.

Відповідачі - Національний авіаційний університет, Відокремлений структурний підрозділ Національного авіаційного університету «Кіровоградська льотна академія Національного авіаційного університету» , їх представники, в суді позов не визнавали, у його задоволенні просили відмовити, так як при застосуванні до позивача дисциплінарного стягнення відповідачем дотримано було порядок застосування стягнень, передбачених КЗпП України, відібрано пояснення та для його звільнення згода профспілки не потребувалася. В наступні судові засідання 10.05.2017 року, 17.05.2017 року представник відповідача та залученого співвідповідача не з явився, повідомлявся, подавав клопотання про його відкладення , в зв язку з його хворобою ( а.с. 185 , 201-202).

Згідно зі ст.ст. 5,10,11 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах рівності сторін, змагальності та диспозитивності.У відповідності до ст.11, ч.3 ст.27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки і разом з тим, з огляду на принцип диспозитивності у цивільному судочинстві сторони розпоряджаються процесуальними правами на свій розсуд.

Відповідно до положень ст.157 ЦПК України суд першої інстанції розглядає справи протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, а про поновлення на роботі- одного місяця. У випадкових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду справи, суд ухвалою може подовжити розгляд справи, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Аналіз фактичних обставин справи свідчить про те, що відповідач і її представники не зацікавлені у якнайшвидшому вирішення справи, що тягне за собою порушення як розумних строків розгляду справи, так і принципу рівності сторін, а хвороба представника не заважає керівнику направити для участі в розгляді справи іншого. При цьому, від представника ОСОБА_3 клопотань про надання додаткових письмових доказів для захисту сторони відповідача повідомлено суд не було. На підставі викладеного, суд визнає за можливе розглянути справу, відхиливши клопотання представника відповідачів про її відкладення.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: начальник Кіровоградської льотної академії Національного авіаційного університету ОСОБА_2 , залучений до участі в справі ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 19.01.2017 року не з являвся, повідомлявся належно.

Заслухавши пояснення представників позивача, представників відповідача та залученого співвідповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково, з наступного.

Відповідно до вимог ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частина шоста статтi 43 Конституцiї України гарантує громадянам захист вiд незаконного звiльнення.

Пiдстави розiрвання трудового договору з ініціативи власника передбачено у статтях 40, 41 КЗпП України.

Згідно з п. 1 ч.1 ст. 41 КЗпП України, крім підстав, передбачених статтею 40 цього Кодексу, трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадках одноразового грубого порушення трудових обов'язків керівником підприємства, установи, організації всіх форм власності (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу).

У п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 Про практику розгляду судами трудових спорів роз'яснено, що на підставі п. 1 ч.1 ст. 41 КЗпП України за одноразове грубе порушення трудових обов'язків трудовий договір може бути розірвано лише з керівником підприємства, установи, організації (філії, представництва, відділення, іншого відокремленого підрозділу), його заступниками, головним бухгалтером підприємства, установи, організації, його заступниками, а також із службовими особами митних органів, державних податкових інспекцій, яким присвоєно персональні звання, і службовими особами державної контрольно-ревізійної служби та органів контролю за цінами.

У цій же постанові ВСУ роз'яснив, що вирішуючи питання про законність звільнення на підставі п. 1 ст. 41 КЗпП України за одноразове грубе порушення трудових обов'язків, та, з'ясовуючи, чи є порушення трудових обов'язків грубим, суд повинен виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, яку завдано (могло бути завдано) шкоду.

Таким чином, однією з умов застосування п. 1 ч.1 ст. 41 КЗпП України є встановлення не тільки самого факту одноразового порушення трудових обов'язків, а й вини працівника у такому порушенні.

Вирішуючи питання про те, чи є порушення трудових обов'язків грубим, суд повинен виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, та істотностих наслідків порушення трудових обов'язків. При цьому, суд повинен установити не тільки факт невиконання працівником обов'язку, який входить до кола його трудових обов'язків, а й можливість виконання ним зазначеного обов'язку за встановлених судом фактичних обставин справи, тобто встановити вину працівника та наявність причинного зв'язку між невиконанням працівником трудових обов'язків і негативними наслідками, які настали внаслідок такого порушення.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 21 травня 2014 року у справі № 6-33цс14, яка відповідно до ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для усіх судів.

Відповідно до п.2.1 Статуту Національного авіаційного університету до складу університету у якості відокремленого структурного підрозділу входить Кіровоградська льотна академія Національного авіаційного університету .

Згідно з п.п.5.1,7.1 Положення про Відокремлений структурний підрозділ Національного авіаційного університету «Кіровоградська льотна академія Національного авіаційного університету» , затвердженого ректором НАУ 02.09.2013 року, управління діяльністю академії здійснює начальник, який , серед іншого, наділений повноваженнями приймати на роботу та звільняти з роботи працівників академії.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 працював на посаді першого заступника начальника Кіровоградської льотної академії Національного авіаційного університету і наказом начальника Кіровоградської льотної академії НАУ ОСОБА_2 №1013/о від 06.12.2016 року був звільнений з роботи на підставі п.1ч.1 ст.41 КЗпП - за одноразове грубе порушення трудових обов'язків. Підставами для звільнення з роботи у наказі зазначено: що тимчасово виконуючим обов язки начальника Кіровоградської льотної академії Національного авіаційного університету -першим заступником начальника Кіровоградської льотної академії Національного авіаційного університету ОСОБА_1 12.08.2016 року підписано та спрямовано для розгляду до Міністерства освіти і науки України лист за вихідним номером 2447 стосовно можливості укладення договору спільного вирощування врожаю на земельній ділянці, яка перебуває у постійному користуванні КЛА НАУ, а також щодо можливості вилучення в академії вказаної земельної ділянки. При цьому, оскільки зазначений лист підготовлено, підписано та скеровано для розгляду до Міністерства освіти і науки України, всупереч вимогам п.4.1 Положення про ВСП НАУ КЛА НАУ , без попереднього погодження позиції із Національним авіаційним університетом, відокремленим структурним підрозділом якого є академія, ОСОБА_1 у даному випадку допустив грубе порушення трудових обов язків ( а.с. 55).

Позивач отримав копію наказу -06.12.2016 року .

Так, згідно листа за № 2447 від 12.08.2016 року спрямованого для розгляду до Міністерства освіти і науки України , за підписом Т.в.о. начальника КЛА ОСОБА_4ОСОБА_1 ( а.с. 70), вик. ОСОБА_5, зазначається, що ВСП НАУ Кіровоградська льотна академія Національного авіаційного університету, просить повторно розглянути лист звернення академії від 14.07.2016 року №2119 додатками, на засіданні майнової комісії та по можливості винести позитивне рішення. На лист №1/11-10222 від 26.07.2016 року надали додаткові роз яснення. Ділянка площею 516,7429 га, з яких 478,2426 га ріллі, яка належить КЛА НАУ являла собою злітну посадкову смугу, після закінчення використання якої, академія мала здійснити рекультивацію земель. Також акцентують увагу, що КЛА НАУ не має жодних пільг зі сплати земельного податку за зазначену ділянку та здійснює їх сплату на загальних підставах. Крім того, оскільки бюджетом загального та спеціального фондів КЛА НАУ не передбачено жодних витрат на закупівлю ПММ, посівного матеріалу, добрив, оренди спеціалізованої сільськогосподарської техніки прийнято рішення про спільний обробіток земельних ділянок на підставі глави 77 ЦК України. Принагідно просили розглянути можливість вилучення зазначеної земельної ділянки з балансу КЛА НАУ , тому що вона є не профільним активом, розташованим більш ніж за 100 км від учбового закладу та утримання якого є економічно не доцільним (а.с. 70).

Пункт 4.1 Положення про ВСП НАУ КЛА НАУ , зазначених у наказі порушень для звільнення не містить ( а.с. 33-36), а погодження фінансово-господарської діяльності КЛА НАУ ректором університету , згідно рішень спільної наради з НАУ, має проводитись тільки з 01.01.2017 року.

Крім того, відповідно до п.п.3.2., 3.4, 7.1 Положення, академія має окремі права фінансово-господарської самостійності, може від свого імені набувати майнових і немайнових прав, нести обов язки та відповідальність. З метою здійснення своєї діяльності НАУ наділяє академію основними та обіговими засобами, іншим майном, надає право розпоряджатися ними відповідно до чинного законодавства.

Суд приходить до висновку щодо недоведеності факту одноразового грубого порушення трудових обов язків позивачем, які як вбачається із оскаржуваного наказу виразилися у підготовці, підписанні та скеруванні для розгляду листа від 12.08.2016 року за №2447 , без попереднього погодження позиції із НАУ, та звільнення позивача в порушення вимог трудового законодавства . При цьому, відсутня сама вина позивача та наявність причинного зв'язку між невиконанням працівником трудових обов'язків і негативними наслідками, які настали внаслідок такого порушення. Зазначені дії були вчинені в інтересах КЛА НАУ , в межах наданих позивачу повноважень , за відсутності будь-якого юридично закріпленого обов язку погоджувати лист із НАУ, жодного порушення трудових обов язків , в тому числі грубого, позивачем допущено не було, а висновки щодо його наявності відповідача є хибними. Вина працівника визначається тим, що працівник передбачав чи повинен був передбачити негативні наслідки своїх дій. Якщо вини працівника немає, то звільнення на цій підставі недопустиме.

Відповідно до принципів та засад трудового законодавства України, умовами притягнення до дисциплінарної відповідальності є наявність складу дисциплінарного правопорушення, що передбачає єдність об'єкта та об'єктивної сторони, суб'єкта та суб'єктивної сторони.

Об'єктом дисциплінарного проступку є внутрішній трудовий розпорядок певної установи або підприємства, а точніше ті суспільні відносини, які складаються в процесі його реалізації та охороняються нормами цієї галузі права. Ознака протиправності, що відноситься до об'єктивної сторони правопорушення, тісно пов'язана із об'єктом. Вона означає заборону дії під погрозою настання певної санкцій. До об'єктивної сторони дисциплінарного проступку відносяться шкідливі наслідки та причинний зв'язок між ними та діями (бездіяльністю) правопорушника. Суб'єктивну сторону дисциплінарного проступку характеризує вина, яка може виражатися в умислі або в необережності. Таким чином, відсутність однієї з умов дисциплінарної відповідальності свідчить про необґрунтованість притягнення працівника до неї.

Разом з цим, звільнення за пунктом 1 ст. 41 КЗпП України є дисциплінарним стягненням і має проводитись із додержанням правил, встановлених для застосування дисциплінарних стягнень згідно з чинним законодавством.

Відповідно до роз'яснень, які містяться в п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 Про практику розгляду судами трудових спорів , у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, необхідно з'ясувати, чи додержано власником або уповноваженим ним органом передбачених статтями 147, 147-1, 148, 149 КЗпП України правил і порядку застосування дисциплінарних стягнень.

Відповідно до ст. 147 КЗпП України, за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення догана або звільнення.

Відповідно до ст.149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

Суд не погоджується із твердженням позивача про те, що в порушення вимог ч.1 ст. 149 КЗпП України відповідач не зажадав від нього письмових пояснень, оскільки 24.11.2016 року позивач власноручно надав начальнику КЛА НАУ пояснювальну записку по даному факту ( а.с. 102).

Відповідно до ст.149 КЗпП України при обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати попередню роботу працівника. Відповідно до ст. 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Крім того, встановлено, що позивач являвся членом виборного органу первинної профспілкової організації авіапрацівників ВСП КЛА НАУ, обраним до її складу на звітно- виборній конференції первинної профспілкової організації , про що свідчить лист голови первинної профспілкової організації авіапрацівників ВСП НАУ КЛА НАУ №4 від 16.12.2016 року ( а.с. 72) та витяг з протоколу №3 від 20.05.2016 року ( а.с. 73) , та був звільнений з роботи без згоди профспілкового органу підприємства та вищестоящого органу профспілки.

Водночас, згідно до вимог ч.3 ст. 252 КЗпП України, ч.3 ст. 41 ЗУ Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності звільнення членів виборного профспілкового органу підприємства, установи, організації (у тому числі структурних підрозділів), його керівників, профспілкового представника (там, де не обирається виборний орган профспілки), крім додержання загального порядку, допускається за наявності попередньої згоди виборного органу, членами якого вони є, а також вищестоящого виборного органу цієї профспілки (об'єднання профспілок).

Ці норми встановлюють додаткові гарантії для працівників, обраних до профспілкових органів, і застосовуються, крім дотримання загальних норм.

У п.16. постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" дано роз'яснення про те, що у тих випадках, коли крім додержання загальних вимог щодо порядку звільнення з ініціативи власника або уповноваженого ним органу згідно з чинним законодавством на звільнення певних категорій працівників (наприклад, неповнолітніх, працівників, обраних до складу народних депутатів, профспілкових органів, ради (правління) підприємства, ради трудового колективу) необхідна також згода відповідного органу, вона має бути і в тому випадку, коли за ст. 43-1 КЗпП допускається звільнення без згоди профспілкового органу підприємства, установи, організації (крім ліквідації). Якщо за погодженнями чинного законодавства у цих випадках згода відповідного органу має бути попередньою, суд бере до уваги лише таку згоду, оскільки іншого законом не передбачено.

Проте, на час винесення рішення по справі Первинна профспілкова організація Відокремленого структурного підрозділу НАУ КЛА НАУ та Професійна спілка авіапрацівників України надали згоду щодо звільнення ОСОБА_1 з посади першого заступника начальника КЛА НАУ відповідно до п.1 ч.1 ст. 41 КЗпП України , про що свідчить витяг із протоколу засідання профспілкового комітету №7 від 20.03.2017 року та постанова Президії Центрального комітету Профспілки авіапрацівників України №П-3-8 від 30.03.2017 року ( а.с. 166-170).

Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення

Вiдповiдно до частини першої статтi 235 КЗпП України у разi звiльнення без законної пiдстави працiвник повинен бути поновлений на попереднiй роботi органом, який розглядає трудовий спiр. Звiльнення працiвника з пiдстав, не передбачених законом, або з порушенням установленого законом порядку свiдчить про незаконнiсть такого звiльнення та тягне за собою поновлення порушених прав працiвника.

Аналiз зазначених правових норм у їх сукупностi з положеннями статтi 43 Конституцiї України та статтi 240-1 КЗпП України дає пiдстави для висновку про те, що за змiстом частини першої статтi 235 КЗпП України працiвник пiдлягає поновленню на попереднiй роботi у разi незаконного звiльнення, пiд яким слiд розумiти як звiльнення без законної пiдстави, так i звiльнення з порушенням порядку, установленого законом.

За загальним правилом кожна особа має право на захист свого цивільного права лише в разі його порушення, невизнання або оспорювання (частина перша статті 15 ЦК України, частина перша статті 3 ЦПК України).

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що позивач був звільнений за одноразове грубе порушення трудових обов язків за п. 1 ч. 1 ст. 41 КЗпП України без законних підстав, тому його трудові права порушені й у відповідності до ст. ст. 15, 16 ЦК України його право підлягає захисту судом шляхом визнання незаконним та скасування наказу про звільнення з роботи та поновлення його на попередній роботі, з 07.12.2016 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 235 КЗпП України при ухваленні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до ст. 27 Закону України "Про оплату праці" за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 .

З урахуванням цих норм, зокрема абз. 3 п. 2 Порядку, середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана виплата, тобто, що передують дню звільнення працівника з роботи.

Згідно довідки №183 від 07.12.2016 року , виданої керівником установи, в якій працював позивач, середньоденна заробітна плата складає -543,40 грн ( 9346,50 + 9672,43 : 35 днів ) ( а.с. 75).

Таким чином, періодом, за який підлягає стягненню на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу, є період з 07.12.2016 року по 18.05.2017 року (дата постановлення рішення судом про поновлення позивача на роботі) і цей період складає 110 робочих днів (грудень 2016 року - 18 робочих днів; січень 2017 року - 20 робочий день; лютий 2017 - 20 робочих днів; березень 2017 року - 22 робочих днів; квітень 2017 року - 19 робочих днів; травень 2017 року - 11 робочих днів).

Отже, розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, складає - 59 774,00 грн. ( 543,40 грн. х 110 дні ). Цей середній заробіток визначений судом, без утримання прибуткового податку та інших обов'язкових платежів, оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян та інших обов'язкових платежів є відповідно обов'язком роботодавця та працівника.

Щодо вимог про стягнення моральної шкоди, суд зазначає наступне. Законодавством встановлено, що моральна шкода - це втрати немайнового характеру, яких позивач зазнав внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, що настали через незаконні винні дії відповідача.

За змістом ст.237-1 КЗпП України обов'язок по відшкодування моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконне звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до роз'яснень, що містяться у п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. №4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди - при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд приймає до уваги стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його житті, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Факт спричинення позивачу моральної шкоди, в результаті його незаконного звільнення, знайшов підтвердження при розгляді справи по суті, а тому виходячи з дійсних обставин справи та наслідків, що наступили для позивача в результаті порушення його трудових прав, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 5000,00 грн. у відшкодування моральної шкоди, а не 10 000,00 грн. як просив позивач, тобто позовні вимоги, щодо відшкодування моральної шкоди, задовольнити частково.

Стороною у справі є юридична особа , від імені якої діє відокремлений структурний підрозділ, і рішення приймається саме стосовно підприємства чи організації юридичної особи, але в особі її відокремленого підрозділу.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, суд стягує із Національного авіаційного університету ( ЄДРПОУ 01132330) на користь ОСОБА_1 -1653,60 грн. внесеного судового збору та на користь держави -551,20 грн. судового збору за вимогу поновлення на роботі відповідно якої позивача було звільнено при подачі позову в суд.

На підставі ст. 367 ЦПК України необхідно допустити негайне виконання рішення в частині поновлення на роботі в Кіровоградській льотній академії НАУ, на посаді першого заступника начальника академії, з 07 грудня 2016 року та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах виплат за один місяць.

Керуючись ст. ст. 3,10,11,60, 88, 213-215, 218, 367 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов - задовольнити частково .

Визнати незаконним та скасувати наказ начальника Кіровоградської льотної академії Національного авіаційного університету «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» від 06.12.2016 року №1013/о.

Поновити ОСОБА_1, на роботі в Кіровоградській льотній академії НАУ, на посаді першого заступника начальника академії, з 07 грудня 2016 року.

Стягнути із Національного авіаційного університету ( ЄДРПОУ 01132330) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 07.12.2016 року по 18.05.2017 року в розмірі

59 774 грн. 00 коп.,без врахування обов»язкових платежів та податків.

Стягнути із Національного авіаційного університету ( ЄДРПОУ 01132330) на користь ОСОБА_1 - 5 000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди .

Стягнути із Національного авіаційного університету ( ЄДРПОУ 01132330) на користь ОСОБА_1 -1653,60 грн. внесеного судового збору.

Стягнути із Національного авіаційного університету ( ЄДРПОУ 01132330) на користь держави -551,20 грн. судового збору за вимогу поновлення на роботі.

У задоволенні решти вимог -відмовити.

Рішення , в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, але не більше, ніж за один місяць, - допустити до негайного виконання.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Кіровоградської області через Кіровський районний суд м. Кіровограда шляхом подачі протягом десяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Кіровського О. В. Бершадська

районного суду

м.Кіровограда