Постанова

від 18.05.2017 по справі 806/1234/17

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2017 року м.Житомир справа № 806/1234/17

категорія 8.3.1

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Черноліхова С.В.,

секретар судового засідання Матвєєва В.К.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Комунального підприємства "Житомирська госпрозрахункова стоматологічна поліклініка" Житомирської міської ради до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекцї Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги,

встановив:

Комунальне підприємство "Житомирська госпрозрахункова стоматологічна поліклініка" звернулось з адміністративним позовом до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги №161-17 від 03.01.2017 року з вимогою про сплату податкового боргу в сумі 47508,48 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідачем безпідставно виставлено податкову вимогу у розмірі 47508,48 грн., так як частина чистого прибутку не відноситься до системи загальнодержавних та місцевих зборів, які визначені ст.ст.9, 10 Податкового кодексу України, а тому не є грошовим та податковим зобов'язанням в розумінні Податкового кодексу України. На підставі вказаного, заборгованість зі сплати частини чистого прибутку не може бути податковим боргом, а отже на неї не поширюються вимоги ст. 59 та глави 9 Податкового кодексу, яким регулюється стягнення на погашення податкового боргу платників податків.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила позов задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечувала з підстав, викладених в письмових запереченнях на позовну заяву. Зазначила, що податковим органом правомірно було винесено вимогу на суму 47508,48 грн. за узгодженими грошовими зобов'язаннями, відповідно до ст.59 ПК України

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Встановлено, що 03.01.2017 р. Житомирською об'єднаною державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області винесено податкову вимогу форми №161-17 про сплату податкового боргу за узгодженим грошовим зобов'язанням частини чистого прибутку (доходу) комунальних унітарних підприємств та їх об'єднань в розмірі 47508, 48 грн., у тому числі основний платіж 37508,62 грн. та 9999,86 грн. пені.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Виходячи зі змісту п.1.1. ст. 1 Податкового кодексу України (далі - ПК України) відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства з 01.01.2011 року врегульовано Положеннями Податкового кодексу України.

Приписами ст. 6 ПК України визначено, що податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Збором (платою, внеском) є обов'язковий платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників зборів, з умовою отримання ними спеціальної вигоди, у тому числі внаслідок вчинення на користь таких осіб державними органами, органами місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами та особами юридично значимих дій. Сукупність загальнодержавних та місцевих податків та зборів, що справляються в установленому цим Кодексом порядку, становить податкову систему України.

У відповідності до пункту 8.1 статті 8 ПК України, в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори.

Статтями 9 та 10 ПК України визначено вичерпний перелік загальнодержавних і місцевих податків і зборів, серед яких відсутній такий вид податку (збору) як "частина чистого прибутку (доходу)".

Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 ст. 14 ПК України передбачено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Грошове зобов'язання в розумінні податкового кодексу України це обов'язок платника сплатити до відповідного бюджету суму коштів як податкове зобов'язання.

Підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Податковий борг, відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого зобов'язання.

Згідно з підпунктом 14.1.153 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податкова вимога - письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Відповідно до пункту 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПК України, контролюючими органами є органи державної податкової службу - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгоджені суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

З аналізу вказаних вище норм вбачається, що в переліку загальнодержавних податків (зборів), встановлених у статях 9 та 10 Податкового кодексу України, відсутній такий податок (збір) як «частина чистого прибутку (доходу)» .

Таким чином, частина чистого прибутку не відноситься до системи загальнодержавних та місцевих податків і зборів, не є грошовим та податковим зобов'язанням в розумінні Податкового кодексу України, а тому заборгованість зі сплати частини чистого прибутку не може бути податковим боргом.

Отже, в умовах дії Податкового кодексу України на нього не поширюються норми ст. 59 Податкового кодексу України.

За таких обставин, суд вважає, що прийнята Житомирською об'єднаною державною податковою інспекцією ГУ ДФС у Житомирській області податкова вимога №161-17 від 03.01.2017 року є протиправною та підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 86, 94, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства

постановив:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області №161-17 від 03.01.2017.

Стягнути на користь Комунального підприємства "Житомирська госпрозрахункова стоматологічна поліклініка" Житомирської міської ради за рахунок бюджетних асигнувань Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області 1600,00 грн. сплаченого судового збору.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Суддя С.В. Черноліхов

Повний текст постанови виготовлено: 23 травня 2017 р.