Постанова

від 23.05.2017 по справі 812/489/17

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10.2.4

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 травня 2017 рокуСєвєродонецькСправа № 812/489/17

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Борзаниця С.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області до Державного підприємства "Науково - дослідний інститут техніки безпеки хімічних виробництв" про стягнення невідшкодованих сум наукових пенсій,-

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області (далі за текстом - Позивач) звернулось до суду з позовом до Державного підприємства "Науково - дослідний інститут техніки безпеки хімічних виробництв" (далі за текстом - Відповідач) про стягнення невідшкодованих сум наукових пенсій.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач зазначив, що Державне підприємство "Науково - дослідний інститут техніки безпеки хімічних виробництв" відповідно Закону України Про наукову і науково-технічну діяльність повинно сплачувати різницю між сумою пенсії, призначеної згідно із Законом України Про наукову і науково-технічну діяльність та сумою пенсії, обчисленої відповідно до законодавчих актів, на яку має право особа.

Суми, які підлягають відшкодуванню підприємство обчислює самостійно та перераховує органу пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням щомісяця до 25 числа, керуючись порядком, затвердженим Постановою КМУ №372 від 24.03.2004.

Заборгованість відповідача перед управлінням Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області за період 01.01.2017 по 31.03.2017 становить 20337,96 грн.

Оскільки відповідач вищевказану заборгованість не сплатив, позивач звернувся до суду та просить задовольнити його вимоги, стягнути з відповідача вказану суму заборгованості.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надіслав клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, (а.с. 23, 39) заперечення проти позову не надав.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Оскільки представник позивача, представник відповідача про час, дату та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, відсутні потреби заслухати свідка чи експерта, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшов наступного.

Державне підприємство "Науково - дослідний інститут техніки безпеки хімічних виробництв" (ідентифікаційний код 00209102, місцезнаходження: 93400, Луганська обл., місто Сєвєродонецьк, проспект Гвардійський, будинок 34) зареєстровано в УПФУ м.Сєвєродонецьку Луганської області, як платник страхових внесків відповідно до ст.14 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , що сторонами по справі не оспорюється.

Законом України від 13 грудня 1991 року № 1977-XIІ "Про наукову і науково-технічну діяльність" визначені правові, організаційні та фінансові засади функціонування і розвитку науково-технічної сфери, створення умов для наукової і науково-технічної діяльності, забезпечення потреб суспільства і держави у технологічному розвитку (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до статті 2 Закону України від 13 грудня 1991 року № 1977-XIІ "Про наукову і науково-технічну діяльність" метою цього Закону є врегулювання відносин, пов'язаних з науковою і науково-технічною діяльністю, та створення умов для підвищення ефективності наукових досліджень і використання їх результатів для забезпечення розвитку усіх сфер суспільного життя.

Основними завданнями цього Закону є визначення: правового статусу суб'єктів наукової і науково-технічної діяльності, матеріальних та моральних стимулів забезпечення престижності та зумовленої суспільними потребами пріоритетності цієї сфери людської діяльності, залучення до неї інтелектуального потенціалу нації; економічних, соціальних та правових гарантій наукової і науково-технічної діяльності, свободи наукової творчості; основних цілей, напрямів та принципів державної політики у сфері наукової і науково-технічної діяльності; повноважень органів державної влади щодо здійснення державного регулювання та управління у сфері наукової і науково-технічної діяльності.

Суб'єктами наукової і науково-технічної діяльності є: вчені, наукові працівники, науково-педагогічні працівники, а також наукові установи, наукові організації, вищі навчальні заклади III-IV рівнів акредитації, громадські організації у науковій та науково-технічній діяльності (далі - громадські наукові організації) (стаття 4 Закону України від 13 грудня 1991 року № 1977-XIІ "Про наукову і науково-технічну діяльність").

Відповідно до статті 6 Закону України від 13 грудня 1991 року № 1977-XIІ "Про наукову і науково-технічну діяльність" науковий працівник може виконувати науково-дослідну, науково-педагогічну, дослідно-конструкторську, дослідно-технологічну, проектно-конструкторську, проектно-технологічну, пошукову, проектно-пошукову роботу та (або) організовувати виконання зазначених робіт у наукових установах та організаціях, вищих навчальних закладах III-IV рівнів акредитації, лабораторіях підприємств.

Статтею 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" від 13.12.1991 року за № 1977-XII передбачено, що держава встановлює для наукових (науково-педагогічних) працівників, які мають необхідний стаж наукової, науково-технічної, науково-педагогічної, науково-організаційної роботи на державних підприємствах, в установах, організаціях пенсій на рівні, який забезпечує престижність наукової праці та стимулює систематичне оновлення наукових кадрів.

Різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується, зокрема:

- для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів державного бюджету;

- для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом;

- для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.

26 листопада 2015 року прийнятий новий Закон України "Про наукову і наукову - технічну діяльність" за № 848-VIII.

Статтею 37 Закону України "Про наукову і наукову - технічну діяльність" від 26.11.2015 № 848-VIII передбачено, що держава встановлює для наукових (науково-педагогічних) працівників, які мають необхідний стаж наукової роботи, пенсії на рівні, що забезпечує престижність наукової праці.

Різниця між сумою пенсії, призначеної відповідно до цього Закону, та сумою пенсії із солідарної системи, обчисленої згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на яку має право науковий працівник, фінансується:

- для наукових (науково-педагогічних) працівників державних, комунальних наукових установ, організацій, підприємств та вищих навчальних закладів, а також інших наукових установ, які згідно із статтею 12 цього Закону включені до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави, - за рахунок коштів державного бюджету з урахуванням надходжень від сплати єдиного внеску у розмірі, встановленому частиною дев'ятою статті 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" для цієї категорії працівників;

- для наукових (науково-педагогічних) працівників інших наукових установ, організацій, підприємств та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів цих установ, організацій, підприємств та закладів.

Пунктом 1 Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України 24 березня 2004 року за № 372 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) (надалі - Порядок від 24 березня 2004 року № 372), визначено механізм фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи (далі - різниця у розмірі пенсії).

Пунктом 2 Порядку від 24 березня 2004 року № 372 визначено, що за рахунок коштів державного бюджету фінансується 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів.

Відповідно до пункту 5 Порядку від 24 березня 2004 року № 372 розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення за зразком, що додається.

Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.

У разі порушення строку сплати коштів, які спрямовуються на фінансування різниці у розмірі пенсії, органи Пенсійного фонду стягують відповідні суми у порядку, визначеному законодавством (пункт 8 Порядку від 24 березня 2004 року № 372).

На підприємстві відповідача працювали працівники, яким призначено пенсію згідно із Законом України від 13 грудня 1991 року № 1977-XIІ "Про наукову і науково-технічну діяльність".

На відповідача покладено обов'язок щодо сплати до пенсійного фонду різниці між сумою пенсії, призначеної за Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність" та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник відповідача.

На виконання вимог пункту 5 Порядку № 372 Позивачем та ПФУ було надіслано Відповідачу повідомлення про суми витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів:

у січні 2017 року сума до стягнення 5429,28 грн, у лютому 2017 року - 8098,09 грн, у березні 2017 року - 6810,59 грн, що підтверджується розрахунком суми заборгованості (а. с. 5).

Отримавши повідомлення про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", і сумою пенсій, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів за період з 01.01.2017 по 31.03.2017 у загальній сумі 20337,96 грн (а.с.7-13), не надавши на них заперечень та не оскарживши повідомлення в суді, Відповідач фактично узгодив такі повідомлення.

Сума по виплаті різниці між сумою пенсії, призначена науковому працівнику, який працював на підприємстві, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право зазначена особа, в загальній сумі 20337,96 грн, підтверджується повідомленнями про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" і сумою пенсій, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів за період з 01.01.2017 по 31.03.2017, розрахунком суми заборгованості (а.с.4) та карткою особового рахунку (а.с.6,25).

Оскільки, в порушення вимог пункту 5 Порядку № 372 відповідач щомісяця до 25-го числа з 01.01.2017 по 31.03.2017 не вніс до управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області визначену суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та не сплатив існуючу заборгованість у розмірі 20337,96 грн на час судового розгляду справи, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, ст. ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області до Державного підприємства "Науково - дослідний інститут техніки безпеки хімічних виробництв" про стягнення невідшкодованих сум наукових пенсій задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства "Науково - дослідний інститут техніки безпеки хімічних виробництв" (ідентифікаційний код 00209102, місцезнаходження: 93400, Луганська обл., місто Сєвєродонецьк, проспект Гвардійський, будинок 34) на користь Управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області (ідентифікаційний код 21792459, р/р 25605301738 в ЛОУ ВАТ Державний ощадний банк України, МФО 304665, місцезнаходження: 93400, Луганська обл., місто Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, будинок 9) заборгованість по відшкодуванню виплати різниці між сумою пенсії, призначеної науковим працівникам, які працювали на підприємстві, та сумою пенсії, призначеною відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи за період з 01.01.2017 по 31.03.2017 у сумі 20337,96 грн (двадцять тисяч триста тридцять сім гривень 96 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Суддя С.В. Борзаниця