Рішення

від 18.05.2017 по справі 311/201/17

ВАСИЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

311/201/17

2/311/370/2017

18.05.2017

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2017 року м. Василівка

Василівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Пушкарьової С.П.

при секретарі Четвертак Л.М.

за участю:

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представників відповідача ОСОБА_3

ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Василівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до комунального закладу Василівський центр первинної медико-санітарної допомоги Василівської районної ради Запорізької області, про стягнення заборгованості із витрат на службове відрядження, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до КЗ Василівський центр первинної медико-санітарної допомоги Василівської районної ради Запорізької області, про стягнення заборгованості із витрат на службове відрядження.

Уточнивши позов, ОСОБА_1 вказала, що протягом періоду з 01 листопада по 30 листопада 2016 року вона, як лікар загальної практики - сімейної медицини Василівської амбулаторії загальної практики - сімейної медицини КЗ "Василівський центр первинної медико-санітарної допомоги" Василівської районної ради Запорізької області з 01.11.2016 р. по 30.11.2016 р. перебувала у службовому відрядженні у м. Запоріжжя в ДЗ Запорізька медична академія післядипломної освіти МОЗ України" згідно з наказом від 31.10.2016 № 144-К головного лікаря КЗ "Василівський центр первинної медико-санітарної допомоги" Василівської районної ради Запорізької області ОСОБА_5

Позивач вказала, що наказом Міністерства фінансів України від 21 червня 2011 року №738 "Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Державної податкової адміністрації України від 28.07.1997 №260" було скасовано форму посвідчення про відрядження. Посвідчення про відрядження відповідачем не оформлювалося. Згідно вищевказаного наказу достатньо лише видати наказ по установі про відрядження, відповідно до якого визначається кількість днів, проведених у відрядженні, що і було зроблено відповідачем.

Після повернення з відрядження ОСОБА_1 звернулася до бухгалтерії установи з метою подання документів, що підтверджують витрачені нею кошти під час відрядження, зокрема: витрати на проїзд - 1 290 гривень; вартість проїзду з м. Василівка до м. Запоріжжя та в зворотному напрямку становить 30 гривень; добові за 22 календарних дні - 660 грн. 00 коп. (одна доба відрядження 30 грн.). Всього сума витрат на відрядження складає -1 950 грн. 00 коп. Проте бухгалтерією відповідача документи прийняті не були, гроші за відрядження позивачу не виплачено.

ОСОБА_1 вказала, що такі дії відповідача є незаконними та порушують її трудові права, зокрема передбачені ст.. 121 Кодексу законів про працю України.

На підставі викладеного, позивач просила суд стягнути з відповідача вищевказану суму коштів.

В письмових запереченнях на позов відповідач вказав, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими з нижченаведених підстав.

Відповідно пункту 1 розділу 1 інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон (надалі - Інструкція), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.03.98 N 59, службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника органу державної влади, підприємства, установи та організації, що повністю або частково утримується (фінансується) за рахунок бюджетних коштів (далі - підприємство), на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи (за наявності документів, що підтверджують зв'язок службового відрядження з основною діяльністю підприємства).

Позивач ОСОБА_1 направлена на курси підвищення кваліфікації за фахом Педіатрія для підвищення рівня кваліфікації на роботі за сумісництвом в КУ Василівська ЦРЛ ВРР. ЗО КЗ Василівський Центр ПМСД ВРР ЗО і КУ Василівська ЦРЛ ВРР ЗО - це заклади, які тісно співпрацюють і невідривно пов'язані послідовністю та маршрутами надання медичної допомоги пацієнтам, тому адміністрація Центру посприяла проханню ОСОБА_6, щодо підвищення рівня вищезазначеної кваліфікації для забезпечення надання відповідного рівня медичної допомоги в КЗ Василівська ЦРЛ .

Відповідач вважає, що у зв'язку з тим, що професійна підготовка проводилася по спеціальності, яка необхідна для роботи за сумісництвом в КЗ Василівська ЦРЛ , витрати на відрядження повинні бути виплачені закладом для якого ця підготовка проводилася.

Крім цього, відповідно до підпункту 1 пункту 11 розділу 2 Інструкції, після повернення з відрядження працівник зобов'язаний до закінчення п'ятого банківського дня, наступного за днем прибуття до місця постійної роботи, подати звіт про використання коштів, своєчасного надання законодавчо правильно оформлених документі, що підтверджують фактичні витрати на проїзд до бухгалтерії закладу не було.

Крім того, згідно діючого законодавства, в разі направлення працівника у службове відрядження до іншого населеного пункту, звідки він має змогу щоденно повертатися до місця постійного проживання, про можливість такого щоденного повернення має бути зазначено в наказі керівника про відрядження. Про таку можливість і бажання щоденного повернення до місця постійного проживання ОСОБА_6 не було попередженого головного лікаря і відповідно не було зазначено у наказі № 144-К від 31.10.2016 про відрядження.

На думку відповідача надані позивачем документи на підтвердження витрат на оплату проїзду до м. Запоріжжя та в зворотному напрямку мають сумнівне походження, оскільки заповнені одним почерком, з допущенням помилок та частково відсутністю печаток, а серія та номери проїзних документів мають послідовну нумерацію, що при щоденному проїзді на маршрутному транспорті неможливо. Просив суд відмовити в позові.

В судовому засіданні позивач і її представник ОСОБА_2 підтримали позов з підстав, викладених в уточненій позовній заяві.

Представники відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_7 у судовому засіданні заперечували проти позову з підстав, викладених у письмових запереченнях.

Розглянувши надані сторонами докази, заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовом підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що наказом № 144-К від 31.1.0.2016 головного лікаря КЗ Василівський Центр ПМСД ВРР ЗООСОБА_5 позивача ОСОБА_1, лікаря загальної

практики сімейної медицини Василівської амбулаторії загальної практики - сімейної медицини КЗ "Василівський центр первинної медико-санітарної допомоги" Василівської районної ради Запорізької області відряджена на курси підвищення кваліфікації на цикл Передатестаційний. Лікарі-педіатри з 01.01.2016 по 30.11.2016 (а.с. 58).

Відповідно до ст.. 121 КЗпП України, працівники мають право на відшкодування витрат та одержання інших компенсацій у зв'язку з службовими відрядженнями (частина 1); працівникам, які направляються у відрядження, виплачуються: добові за час перебування у відрядженні, вартість проїзду до місця призначення і назад та витрати по найму жилого приміщення в порядку і розмірах, встановлюваних законодавством (частина 2); за відрядженими працівниками зберігаються протягом усього часу відрядження місце роботи (посада) (частина 3); працівникам, які направлені у службове відрядження, оплата праці за виконану роботу здійснюється відповідно до умов, визначених трудовим або колективним договором, і розмір такої оплати праці не може бути нижчим середнього заробітку (частина 4).

Відповідно до ст. 122 КЗпП України, при направленні працівників для підвищення кваліфікації з відривом від виробництва за ними зберігається місце роботи (посада) і провадяться виплати, передбачені законодавством.

Таким чином, діючим законодавством передбачений певний перелік гарантій і компенсацій за працівниками, які відряджаються для підвищення кваліфікації, зокрема, добові за час перебування у відрядженні та вартість проїзду до місця призначення і назад.

З наданих позивачем доказів встановлено, що вона дійсно перебувала в службовому відрядженні протягом періоду з 01.11.2016 р. по 30.11.2016 р., що підтверджується ксерокопією свідоцтва № 2133 про складання іспиту зі спеціальності після проведення передатестаційного циклу Педіатрія, виданого ректором академії 30.11.2016 р. ОСОБА_1 (а.с. 14).

Згідно Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 № 59 визначає службове відрядження, як поїздку працівника за розпорядженням керівника органу державної влади, підприємства, установи та організації, що повністю або частково утримується (фінансується) за рахунок бюджетних коштів (далі - підприємство), на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи за наявності документів, що підтверджують зв'язок службового відрядження з основною діяльністю підприємства.

Постановою Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 № 98 Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів , затверджено суми та склад витрат на відрядження осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів. Відповідно до пункту 7 цієї постанови за наявності підтвердних документів відшкодовуються, зокрема: 1) витрати: на проїзд до місця відрядження і назад, а також за місцем відрядження; на оплату вартості проживання у готелях; на побутові послуги, що включені до рахунків на оплату вартості проживання у місцях проживання (прання, чищення, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни); на бронювання місць у готелях у розмірах не більш як 50 відсотків вартості місця за добу; на користування постільними речами в поїздах. Додатком 1 до вказаної постанови суму витрат на відрядження в межах території України визначено в 30 грн. (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Таким чином розмір витрат на відрядження, який підлягає відшкодуванню позивачу становить 660 грн., виходячи з розрахунку 30 грн.х22дні = 660 грн.

Крім того, на підтвердження витрат на проїзд до місця відрядження і назад позивачем ОСОБА_1 надано оригінали проїзних документів на загальну суму 1 290 грн., якими підтверджено факт проїзду позивача до м. Запоріжжя щоденно в період з 01.11.2016 по 30.11.2016. Вказані витрати також підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Пояснення представника відповідача у частині неналежності, як доказу, наданих позивачем проїзних документів, спростовуються долученими в судовому засіданні оригіналами вказаних білетів з необхідними реквізитами.

Суд критично відноситься до заперечень відповідача, оскільки факт видання наказу № 487-в від 31.10.2016 р. головним лікарем КУ Василівська ЦРЛ ВРР, де позивач працює за сумісництвом, не спростовує факту направлення саме відповідачем, як основним роботодавцем, ОСОБА_1 в службове відрядження для підвищення кваліфікації.

Відповідно до ч.2 ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь держави підлягає стягненню сума судового збору.

Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 88, 131, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до комунального закладу Василівський центр первинної медико-санітарної допомоги Василівської районної ради Запорізької області, про стягнення заборгованості із витрат на службове відрядження, задовольнити.

Стягнути з комунального закладу Василівський центр первинної медико-санітарної допомоги Василівської районної ради Запорізької області (ЄДРПОУ 38625415) на користь ОСОБА_1 (ін. НОМЕР_1) 1 950 грн. в якості витрат на службове відрядження.

Стягнути з комунального закладу Василівський центр первинної медико-санітарної допомоги Василівської районної ради Запорізької області (ЄДРПОУ 38625415) на користь держави судовий збір в розмірі 640 грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Запорізької області через Василівський районний суд Запорізької області протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Василівського районного суду

Запорізької області ОСОБА_8

Суддя С.П. Пушкарьова

Помічник судді О.М. Коваль