Рішення

від 22.05.2017 по справі 904/3966/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.05.2017 Справа № 904/3966/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ВЕГА УКРАЇНА", м. Дніпро

до Відповідача - 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "ШАРАВАРА", м. Кагарлик, Київська область

Відповідача - 2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Купецький ОСОБА_1", м.Дніпро

про стягнення заборгованості у розмірі 3 249,77 грн. за договором поставки

Суддя Назаренко Н.Г.

Секретар судового засідання Гриценко І.О.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2 представник - дов. б/н від 27.03.2017

Від відповідача -1: не з'явився

Від відповідача -2: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ВЕГА УКРАЇНА" звернулось до господарського суду з позовом в якому просить:

- стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "КУПЕЦЬКИЙ ДІМ ГАРАНТ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ШАРАВАРА", на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ВЕГА УКРАЇНА" заборгованість за договором поставки в розмірі 100,00 грн.;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ШАРАВАРА" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ВЕГА УКРАЇНА" заборгованість за договором поставки в розмірі 2 160,00грн., інфляційних втрат - 213,12 грн., 30% річних - 447,67 грн. - пені - 328,98 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем-1 умов договору поставки № КВ/2016/24 від 23.05.2016 в частині своєчасного та повного розрахунку за отриманий товар та невиконанням відповідачем-2 умов договору поруки від 06.10.2016 в частині погашення заборгованості відповідача-1.

Позивач у судовому засіданні 22.05.2017 надав уточнену заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить зменшити розмір позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ВЕГА УКРАЇНА" на суму основного боргу у розмірі 2 260,00 грн. та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ШАРАВАРА" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ВЕГА УКРАЇНА" інфляційні втрати у сумі 213,12 грн., 30% річних - 447,67 грн., пеню - 328,98 грн. та 1 600,00 грн. - судовий збір.

Щодо вимог до відповідача -2 позивач пояснив, що, оскільки умовами договору поруки було передбачено солідарну відповідальність відповідачів в сумі 100,00 грн. лише за основну заборгованість, то, зважаючи на те, що відповідач-1 борг сплатив в повному обсязі, станом на дату розгляду справи вимоги до відповідача -2 відсутні.

Згідно ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Відповідно до п. 3.10 Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011р. передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК України права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК, ціну позову вказує позивач.

Враховуючи, що зменшення розміру позовних вимог не суперечить чинному законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, суд приймає заяву позивача до розгляду.

Відповідачі -1 та -2 в судове засідання своїх представників не направили, відзив на позов не надали.

Суд вважає, що відповідачі про розгляд справи в господарському суді були повідомлені належним чином на підставі наступного.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.(п.3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011р.)

Так, ухвалу про порушення провадження у справі № 904/3966/17 відповідач - 1 отримав 08.04.2017, про що свідчить поштове повідомлення № 0920100220719 (а.с. 19), відповідач - 2 отримав 11.04.2017, про що свідчить поштове повідомлення № 4904409697900 (а.с. 20).

Відповідно до приписів ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами та вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами.

Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК).

Отже, приймаючи до уваги, що відповідачі знали про наявність в господарському суді справи, вони не були позбавлені можливості після отримання ухвали про порушення провадження у справі з'ясувати як в телефонному режимі, так і на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень про стан розгляду справи та надати свої заперечення на позов та докази в їх обґрунтування.

Також в ухвалі про порушення провадження у справі, яка була отримана відповідачами зазначено, що інформацію про дату та час розгляду справи можна отримати за електронною адресою суду: http://dp.arbitr.gov.ua/sud5005/spisok/csz\.

Всупереч цьому, відповідачі не скористалися належними їм процесуальними правами та не вжили заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України, за відсутності представників відповідачів, оскільки про час та місце розгляду справи вони повідомлені належним чином.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу сторонами не подавалось.

24.04.2017 у судовому засіданні розгляд справи відкладався до 22.05.2017.

У судовому засіданні 22.05.2017 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, вислухавши представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ВЕГА УКРАЇНА" (далі - позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ШАРАВАРА" (далі - віповідач-1, покупець) укладений договір поставки №КВ/2016/24 від 23.05.2016 (далі - Договір).

В порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов'язується поставити непродовольчі товари (далі - товари) відповідно до поданого покупцем замовлення, а покупець зобов'язується прийняти товар та своєчасно оплатити його вартість (п. 1.1 Договору).

Предметом даного договору є товари, що визначені у відповідних супровідних документах (накладних, товарно-транспорних накладних тощо), які є невід'ємною частиною цього договору (п.1.2. Договору).

Право власності на товар переходить до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін товарної накладної, яка засвідчує момент передачі товару (п. 1.3. Договору).

Відповідно до п. 2.1. Договору постачальник здійснює постачання товару, а покупець приймає та оплачує товар за цим договором окремими партіями. Кількість товару у кожній партії товару визначається виходячи з усної чи письмової заявки покупця та наявності товару у постачальника на момент отримання заявки, і вказується в первинних документах, які підтверджують передачу товару (накладні та/або акти прийому-передачі).

Згідно п. 4.1. Договору ціна на кожне найменування товару за цим договором визначається виходячи з відпускних цін встановлених постачальником на момент отримання заявки покупця та вважається остаточно узгодженою в розмірі вказаному у документах, що підтверджують передачу товару (накладні та/або акти прийому - передачі), якщо інше визначено постачальником відповідно до умов цього договору.

Пунктом 4.4. Договору встановлено, що покупець сплачує за поставлений йому товар у строк до останнього числа кожного поточного календарного місяця з моменту поставки такого товару по мірі реалізації товару третім особам.

Сума оплати за поставлений товар розраховується на підставі звіту про реалізований товар, який покупець зобов'язаний надати постачальнику 25-го числа кожного місяця. Звіт повинен надаватися у простій та зрозумілій формі, що не потребує особливих знань в області економіки та бухгалтерського обліку. Вказаний звіт має бути підписаний повноважною особою покупця та скріплений його печаткою. У разі якщо покупець систематично (більше двох разів підряд) порушує умови щодо надання звіту про реалізований товар, то покупець тим самим підтверджує, що поставлений йому товар був повністю ним реалізований, та зобов'язується сплатити постачальнику його вартість (пп. 4.1.1. Договору).

Згідно п. 4.5. Договору сторони домовились, що у разі не реалізації покупцем поставленого постачальником товару протягом 60 календарних днів з моменту його поставки, покупець зобов'язаний за першою вимогою постачальника повернути йому увесь поставлений та не реалізований товар протягом семи календарних днів з моменту пред'явлення такої вимоги. Повернення товару здійснюється силами та за рахунок постачальника. У разі якщо покупець не повернув поставлений товар на вимогу постачальника. Покупець тим самим підтверджує, що поставлений йому товар був повністю реалізований, та зобов'язується сплатити постачальнику його вартість.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими на те сторонами і діє до 31.12.2017р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором, в тому числі і щодо нарахування неустойки за цим договором. Сторони домовились, що у випадку, якщо жодна із сторін за 30 календарних днів до закінчення строку дії даного договору, не повідомить другу сторону про припинення його умов (розірвання), договір вважається автоматично пролонгованим на наступний рік на тих же умовах (п. 6.1. Договору).

Позивач свої зобов'язання виконав в повному обсязі, відповідно до умов договору окремими партіями постав відповідачеві -1 товар на загальну суму 7 548,66 грн., що підтверджується видатковими накладними (а.с. 16, 26, 27).

Відповідач-1 за поставлений товар розрахувався з порушенням строку, що підтверджується банківськими виписками (а.с. 28-33).

Зважаючи на викладене, позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі 328,98 грн. за період з 01.08.2016 по 01.02.2017, 30 % річних у сумі 447,67 грн. за період з 01.08.2016 по 30.03.2017 та інфляційні втрати у сумі 213,12 грн. за період з серпня 2016р. по лютий 2017р.

Вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про задоволення спору на підставі наступного.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України, а саме цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що непередбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В силу ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як взаємовідносини, що випливають із договору поставки, згідно якого та в силу ст. 712 Цивільного кодексу України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В ч. 1 ст. 691 Цивільного Кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до ст. 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, а також покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Пунктом 5.1. Договору встановлено, що у випадку порушення своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, визначену цим договором та чинним в Україні законодавством. Порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до п. 5.2. Договору у випадку порушення покупцем строку оплати товару, що передбачений цим договором, покупець зобов'язаний сплатити на користь постачальника пеню в розмірів подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, зо який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.

В силу п.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

За вимогами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки.

Сума пені за період з 01.08.2016 по 01.02.2017 становить 333,72 грн., однак, суд не може вийти за межі позовних вимог, тому до стягнення підлягає сума заявлена позивачем 328,98 грн.

Згідно з ст. 625 ЦК України, Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 5.3. Договору у випадку порушення покупцем строку оплати товару, що передбачений цим договором, покупець зобов'язаний сплатити на користь постачальника суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також тридцять відсотків річних від простроченої суми.

30% річних за період з 01.08.2016 по 30.03.2017 становлять 448,75 грн., однак, суд не може вийти за межі позовних вимог, тому до стягнення підлягає сума заявлена позивачем 447,67 грн.

Щодо нарахування інфляційних втрат, суд зазначає наступне.

Так, п. 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур'єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Зазначена позиція суду узгоджена з позицією Вищого господарського суду України, викладеною в постановах № 905/707/16 від 26.10.2016, № 905/711/16 від 22.11.2016 та № 904/6149/16 від 27.12.2016.

З врахуванням викладеного, інфляційні втрати, що підлягають до стягнення за період з серпня 2016 р. по лютий 2017 р. становлять 213,18 грн.

З огляду на викладене, вимоги позивача щодо стягнення пені - 328,98 грн., 30% річних - 447,67 грн. та інфляційних втрат - 213,12 грн. з відповідача -1 підлягають задоволенню у повному обсязі.

Разом з тим, 06.10.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ВЕГА УКРАЇНА" (далі - кредитор) та Товариство з обмеженою відповідальністю «КУПЕЦЬКИЙ ДІМ ГАРАНТ» (далі - відповідач -2, поручитель) було укладено договір поруки (далі - Договір поруки).

Відповідно до цього договору поручитель зобов'язується перед кредитором частково виконати грошові зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «ШАРАВАРА» (ідентифікаційний код 38085833), надалі - боржник, за договором поставки № КВ/2016/24 від 23.05.2016р. на поставку непродовольчих товарів, який укладений між кредитором і боржником (далі - основний договір), по оплаті за поставлений товар за основним договором (п. 1.1 Договору поруки).

Кредитор після виконання поручителем умов п.п. 1.1. цього договору здійснює погашення заборгованості боржника за основним договором на суму виконаних зобов'язань (п. 1.2. Договору поруки).

Відповідно до п. 1.3. Договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за невиконання боржником своїх зобов'язань за основним договором солідарно в межах 100,00 грн.

Згідно п. 2.1. Договору поруки при невиконанні боржником зобов'язань за основним договором, зміст та правові наслідки якого відомі та зрозумілі поручителю, кредитор має право пред'явити поручителю вимогу. В такому разі поручитель зобов'язується протягом 3 банківських днів з дня отримання вимоги виконати зобов'язання боржника з оплати поставлених товарів за основним договором в межах, передбачених п. 1.3. цього договору.

Пунктом 3.1. Договору поруки встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язань за основним договором поручитель зобов'язується самостійно виконати зобов'язання боржника перед кредитором шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок кредитора.

У випадку невиконання боржником зобов'язань за основним договором, поручитель відповідає перед кредитором як солідарний боржник відповідно до ч.1 ст. 554 Цивільного кодексу України в межах, передбачених п. 1.3. цього договору (п. 4.1. Договору поруки).

Цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє протягом 3 місяців з дати його укладення, але в будь-якому разі до повного виконання зобов'язань за цим договором (п. 4.3. Договору поруки).

Відповідно до ст. 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб (ст.553 Цивільного кодексу України).

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ст. 554 Цивільного кодексу України).

Порука припиняється з припинення забезпеченого нею зобов'язання. Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. (ч. 1, 4 ст.559 Цивільного кодексу України).

Відповідно до умов п.п. 1.2. та 1.3. Договору поруки кредитор після виконання поручителем умов п.п. 1.1. цього договору здійснює погашення заборгованості боржника за основним договором на суму виконаних зобов'язань. Поручитель відповідає перед кредитором за невиконання боржником своїх зобов'язань за основним договором солідарно в межах 100,00 грн.

Зважаючи, що відповідач -1 основний борг погасив в повному обсязі, підстави для солідарного стягнення з відповідача -1 та відповідача -2 грошові кошти у сумі 100,00 грн. відсутні, однак, враховуючи те, що бездіяльність як відповідача -1 так і відповідача-2 щодо оплати за договором поставки призвела до звернення позивача з позовом до суду, суд вважає за необхідне витрати по сплаті судового збору покласти на відповідачів -1 та -2 по 50% на кожного, що дорівнює сумі 800,00 грн.

Керуючись ст.ст. 526, 541, 543, 610, 611 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-85, 87, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ШАРАВАРА" (09200, Київська область, Кагарлицький район, місто Кагарлик, вул. Комунарська, буд. 6-2, код ЄДРПОУ 38085833) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ВЕГА УКРАЇНА» (49044, м. Дніпропетровськ, вул. Шевченка, буд. 17, код ЄДРПОУ 38199399) пеню у сумі 328,98 грн . (триста двадцять вісім грн. 98 коп.), 30% річних - 447,67 грн. (чотириста сорок сім грн. 67 коп.), інфляційних втрат - 213,12 грн . (двісті тринадцять грн. 12 коп.) та витрат по сплаті судового збору 800,00 грн. (вісімсот грн. 00 коп.), про що видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КУПЕЦЬКИЙ ДІМ ГАРАНТ" (49044, м. Дніпропетровськ, вул. Шевченка, буд. 17, код ЄДРПОУ 37215021) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ВЕГА УКРАЇНА» (49044, м. Дніпропетровськ, вул. Шевченка, буд. 17, код ЄДРПОУ 38199399) 800,00 грн. (вісімсот грн. 00 коп.) - витрат по сплаті судового збору, про що видати наказ.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення, оформленого

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України,

- 24.05.2017

Суддя ОСОБА_3