Рішення

від 16.05.2017 по справі 910/4816/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.05.2017Справа №910/4816/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАПЧАСТИНА АВТО СЕРВІС"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРІН ГАЛАКСІ"

про стягнення 32 140,98 грн.

Суддя Турчин С.О.

Представники сторін:

від позивача: Назаренко І.С. (довіреність № 13 від 11.01.2017)

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗАПЧАСТИНА АВТО СЕРВІС" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРІН ГАЛАКСІ" (відповідач) про стягнення 32140,98 грн., з яких: 28660,16 грн. - сума основного боргу, 2144,03 грн. - пеня, 229,71 грн. - 3% річних, 1107,08 грн. - інфляційні втрати.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором № 04/11-16-р про надання послуг з технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів від 04.11.2016 в частині оплати за надані послуги з поточного ремонту транспортного засобу, у зв'язку з чим, у відповідача виникла заборгованість у розмірі 28660,16 грн. У зв'язку із простроченням грошового зобов'язання позивачем нараховані 3% річних у розмірі 229,71 грн., інфляційні втрати у розмірі 1107,08 грн. та пеня у сумі 2144,03 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.03.2017 порушено провадження у справі № 910/4816/17 та призначено її до розгляду на 20.04.2017.

19.04.2017 через відділ діловодства суду від позивача надійшли документи по справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.04.2017 розгляд справи №910/4816/17 відкладено на 16.05.2017.

Представник позивача в судовому засіданні 16.05.2017 надав пояснення по суті позовних вимог, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 16.05.2017 не з'явився, відзиву на позов та витребуваних судом документів не надав.

У відповідності до п. п. 3.9.1. п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвали суду про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи були надіслані на юридичну адресу відповідача (вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань). Ухвала про порушення провадження у справі повернута на адресу суду поштовим відділенням зв'язку за закінчення терміну встановленого зберігання.

Отже, відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Оскільки, відповідач не скористався належним йому процесуальними правами, зокрема на подання відзиву на позовну заяву та будь-яких письмових пояснень та інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, відповідачем суду не надано, на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд здійснює розгляд справи за відсутності уповноваженого представника відповідача, за наявними у справі матеріалами.

Водночас, судом враховано, що у відповідності до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

Враховуючи вищенаведене та те, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, в судовому засіданні 16.05.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

04.11.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗАПЧАСТИНА АВТО СЕРВІС" (виконавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ГРІН ГАЛАКСІ" (замовник, відповідач) було укладено договір № 04/11-16-р про надання послуг з технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів (надалі - договір), відповідно до умов якого виконавець бере на себе зобов'язання надавати замовнику послуги з технічного обслуговування та/або ремонту транспортних засобів, чи їх складових частин, у тому числі з використанням матеріалів (запасних частин) як замовника, так і спеціально замовлених виконавцем (надалі іменуються - "Послуги" та/або "Роботи"), а замовник бере на себе зобов'язання приймати та оплачувати ці послуги, а також вартість використаних матеріалів (запасних частин) виконавця в розмірі, строки та в порядку, що передбачені умовами цього договору.

Конкретний перелік послуг з технічного обслуговування та/або ремонту, перелік запасних частин та матеріалів, що використовуються, а також перелік деталей та матеріалів, наданих замовником для виконання робіт визначається при кожному прийманні транспортного засобу та оформляється в робочій заявці. Перелік виконаних робіт та їх вартість, перелік та вартість використаних запасних частин та допоміжних матеріалів, що використовує виконавець, а також терміни виконання робіт зазначаються в актах виконаних робіт, які є невід'ємною частиною цього договору (п. 1.2.).

Відповідно до п. 3.1. договору, прийняття транспортного засобу (його складових) на технічне обслуговування та/або ремонт здійснюється у присутності замовника, або його уповноваженого представника, шляхом складання акту приймання-передачі транспортного засобу, його складових для надання послуг з технічного обслуговування та ремонту.

Згідно із п. 3.6. договору, повернення транспортного засобу (його складових частин) замовнику відбувається при обов'язковій наявності довіреності (Додаток № 1 до договору) та паспорту довіреної особи, або іншого документа, що його заміняє.

У відповідності до п. 2.13. договору, послуги, передбачені розділом 1 цього договору, вважаються наданими з моменту підписання акта виконаних робіт, який складається у 2-х примірниках, що мають однакову юридичну силу, по одному примірнику для кожної із сторін. сторони домовилися, що акт виконаних робіт може також називатися наряд-замовлення.

В пунктах 3.7., 3.8. договору сторони погодили, що деталі, що були замінені, повертаються останньому в момент повернення транспортного засобу замовнику після проведення ремонтних робіт. Підтвердженням повернення виконавцем зазначених деталей є підписаний сторонами акт виконаних робіт. Уповноважений на отримання транспортного засобу (його складових частин) та деталей, передбачених пунктом 3.7. договору, представник замовника зобов'язаний також прийняти виконані виконавцем роботи з ремонту та технічного обслуговування та підписати відповідний акт виконаних робіт.

В разі відсутності в уповноваженого замовником представника, при отриманні транспортного засобу/його складових, печатки замовника, він розписується в акті виконаних робіт без завірення акту печаткою замовника, а акт виконаних робіт, завірений печаткою замовника зобов'язується надати на протязі 3-х робочих днів (п. 3.9.).

До моменту надання замовником акту виконаних робіт, завіреного печаткою замовника, акт виконаних робіт підписаний уповноваженим замовником представником, вважається чинним (п. 3.10.).

Згідно із п. 3.11. договору, пропуск замовником строку, передбаченого п. 3.9, цього договору, тягне за собою ті ж правові наслідки, що й підписання замовником або уповноваженим ним представником відповідного акта з завіренням печаткою.

Сума цього договору за виконані роботи та запчастини згідно умов цього договору становить суму вартості послуг та використаних запасних частин виконавця, зазначену в усіх Актах виконаних робіт (п. 4.1. договору).

Відповідно до п. 4.2. договору, розрахунки здійснюються замовником, на умовах 100% передоплати в безготівковій формі на поточний рахунок виконавця в національній валюті України (гривні), згідно:

попереднього рахунку (якщо виконавцем не проводилися додаткові роботи/послуги у відповідності до п. п. 2.7. - 2.9 договору);

попереднього рахунку та додаткового рахунку (якщо виконавцем проводилися додаткові роботи/послуги у відповідності до п. п. 2.7 - 2.9 договору.

Пунктом 4.3. договору передбачено, що замовник повинен сплатити зазначену у рахунку суму протягом 3-х банківських днів з дня отримання відповідного рахунку від виконавця.

На виконання умов договору, позивач у листопаді 2016 року надав відповідачу послуги з ремонту транспортного засобу на загальну суму 54337,26 грн., що підтверджується актом виконаних робіт №ЗАС0000940 від 07.11.2016.

Позивач виставив відповідачу рахунок-фактуру № ЗАС0001443 від 04.11.2016 на суму 24 677,10 грн. та рахунок-фактуру № ЗАС0001459 від 07.11.2016 на суму 29 660,16 грн.

Відповідач частково сплатив за надані послуги з ремонту транспортного засобу на загальну суму 25667,10 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №646 від 04.11.2016 на суму 24667,10 грн., №698 від 29.11.2016 на суму 1000,00 грн.

За розрахунком позивача, заборгованість відповідача за договором становить 28660,16 грн. У зв'язку із простроченням виконання грошового зобов'язання, позивач за періоди з 10.11.2016 по 28.11.2016, з 29.11.2016 по 30.11.2016, з 01.12.2016 по 31.12.2016, з 01.01.2017 по 31.01.2017, з 01.02.2017 по 14.02.2017 нарахував 3% річних у сумі 229,71 грн. та пеню у сумі 2144,03 грн., а також за періоди з 10.11.2016 по 28.11.2016, з 29.11.2016 по 31.12.2016, з 01.01.2017 по 31.01.2017 нарахував інфляційні втрати у розмірі 1107,08 грн.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як підтверджується актом виконаних робіт №ЗАС0000940 від 07.11.2016, позивач у листопаді 2016 року надав відповідачу послуги з ремонту транспортного засобу на загальну суму 54337,26 грн.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень №646 від 04.11.2016 на суму 24667,10 грн., №698 від 29.11.2016 на суму 1000,00 грн. відповідач частково сплатив за надані послуги з ремонту транспортного засобу на загальну суму 25667,10 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача за договором № 04/11-16-р про надання послуг з технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів від 04.11.2016 становить 28670,16 грн.

Враховуючи, що позивачем у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України не заявлялось клопотань про можливість суду виходити за межі позовних вимог, то з відповідача підлягає стягненню заборгованість у розмірі 28660,16 грн., що заявлена позивачем, а тому позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Позивачем заявлено до стягнення пеню у сумі 2144,03 грн., 3% річних у сумі 229,71 грн. (нараховані за періоди з 10.11.2016 по 28.11.2016, з 29.11.2016 по 30.11.2016, з 01.12.2016 по 31.12.2016, з 01.01.2017 по 31.01.2017, з 01.02.2017 по 14.02.2017) та інфляційні втрати у розмірі 1107,08 грн. (нараховані за періоди з 10.11.2016 по 28.11.2016, з 29.11.2016 по 31.12.2016, з 01.01.2017 по 31.01.2017).

В пункті 1.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" визначено, що з урахуванням приписів статті 549, частини другої статті 625 ЦК України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Оскільки, матеріалами справи підтверджено факт наявності прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання, то позивачем правомірно здійснено нарахування позивачем 3% річних, інфляційних втрат та пені.

За приписами ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно із ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 7.1. договору передбачено, що у випадку неналежного виконання або відмови від виконання умов дійсного договору винна сторона повинна сплатити іншій пеню в розмірі 0,2 % за кожен день такого неналежного виконання від вартості невиконаних або неоплачених послуг.

Частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України передбачено, що за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов'язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань").

Розрахунки пені у сумі 2144,03 грн., 3% річних у сумі 229,71 грн. та інфляційних втрат у розмірі 1107,08 грн. є арифметично вірними, а тому позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищенаведене, дослідивши повно та всебічно матеріали справи, на день розгляду справи, суд задовольняє повністю позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАПЧАСТИНА АВТО СЕРВІС".

Судовий збір за розгляд справи, відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України, покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРІН ГАЛАКСІ" (03110, м. Київ, вулиця Олександра Пироговського, будинок 3, квартира 139, ідентифікаційний код 39602451) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАПЧАСТИНА АВТО СЕРВІС" (02222, м. Київ, вулиця Беретті, будинок 6-А, квартира 88, ідентифікаційний код 37880861) основний борг у розмірі 28660,16 грн., пеню у розмірі 2144,03 грн., 3% річних у розмірі 229,71 грн., інфляційні втрати у розмірі 1107,08 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 1600,00 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 22.05.2017.

Суддя С.О. Турчин