Рішення

від 16.05.2017 по справі 911/924/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" травня 2017 р. Справа № 911/924/17

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Тріалтекс , м. Київ до Дочірнього підприємства Рітейл Іст , Київська обл., м. Ірпінь про стягнення 19174,91 грн. за участю представників:

позивача:ОСОБА_1 - дов. від 21.03.2017 відповідача:ОСОБА_2 - дов. від 27.12.2016 суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Тріалтекс (далі - позивач) до Дочірнього підприємства Рітейл Іст (далі - відповідач) про стягнення 19174,91 грн. основного боргу.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором від 27.01.2014 № РІ022468 щодо здійснення розрахунку за поставлений товар.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Присутній в судовому засіданні представник відповідача проти позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзив, які зводяться до того, що позивачем на підтвердження своїх вимог не надано видаткових накладних, які є первинними документами в розумінні Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , які б свідчили про здійснення господарської операції та доказів того, що у відповідача настав обов'язок здійснити оплату поставленого товару.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, присутніх в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Між сторонами у справі було укладено договір від 27.01.2014 № РІ022468 (далі - договір), відповідно до умов якого, позивач - постачальник зобов'язався в порядку та на умовах, визначених договором, та у відповідності з замовленням покупця - відповідача, поставити товар, а покупець зобов'язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти товар і оплатити його вартість за цінами, зазначеними в накладній, та які не можуть перевищувати цін узгоджених в специфікації (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 3.1 договору товар поставляється постачальником у відповідності з замовленням покупця по асортименту, кількості та цінам в строк, зазначений в замовленні.

Згідно п. 7.1 договору покупець оплачує товар, що поставляється, за цінами, погодженими сторонами в специфікації та підтвердженими у накладних.

Загальна сума цього договору складається з суми накладних, по яким була здійснена поставка товару (п. 7.8 договору).

Пунктом 7.9 договору визначено, що оплата за товар здійснюється в українській національній валюті в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на банківський рахунок постачальника після його реалізації кожні 35 (тридцять п'ять) дні(ів). При цьому сторони домовилися про те, що покупець здійснює оплату поставленого товару тільки у випадку, якщо сума за розрахунковий період буде складати не менше, ніж 500 грн. з кожного магазину.

Даний договір набирає силу з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2016 (п. 10.1 договору).

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу по видатковим накладним, завірені копії яких залучені до матеріалів справи, товар, за який останній в повному обсязі не розрахувався, внаслідок чого за ним рахується борг в розмірі заявленої до стягнення сумі 19174,91 грн. Враховуючи наявність боргу позивач надіслав відповідачу лист-претензію від 24.02.2017 № 24/02-5, в якій вимагав здійснити оплату заборгованості в сумі 19174,91 грн. Надіслання вказаної кореспонденції підтверджується описом вкладення у лист з оголошеною цінністю від 24.02.2017 та фіскальним чеком Укрпошта від 24.02.2017. Завірені копії перелічених документів залучені до матеріалів справи.

Проте, відповідач вказаний лист-претензію про оплату заборгованості залишив без відповіді та задоволення, в зв'язку з чим, за ним рахується борг в розмірі 19174,91 грн. - різниця між перерахованими грошовими коштами, повернутим товаром, проведеним зарахуванням зустрічних вимог та загальною вартістю поставленого товару.

Розмір зазначеної заборгованості підтверджується актом перевірки розрахунків між сторонами у справі від 17.03.2017, відповідно до якого сальдо на користь позивача станом на 28.02.2017 складає заявлену до стягнення суму заборгованості в розмірі 19174,91 грн. Зазначений акт підписаний в двосторонньому порядку повноважними представниками сторін та скріплений печатками підприємств, завірена копія якого залучена до матеріалів справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно п. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Приписами п. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Проте, всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору, відповідач не виконав своїх договірних зобов'язань щодо здійснення повного розрахунку за поставлений товар, в зв'язку з чим, за ним на час розгляду справи рахується борг в розмірі 19174,91 грн. Доказів сплати вказаного боргу відповідач суду не надав.

Згідно вимог ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 19174,91 грн. заборгованості за поставлений товар.

Заперечення відповідача проти позовних вимог з тих підстав того, що позивачем на підтвердження своїх вимог не надано видаткових накладних, які є первинними документами в розумінні Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , які б свідчили про здійснення господарської операції, не приймаються судом до уваги при вирішення спору та відхиляються з огляду на те, що в матеріалах справи наявні первинні документи - видаткові накладні, які підтверджують здійснення господарських операцій щодо поставки товару відповідачу.

Заперечення відповідача проти позовних вимог з тих підстав, що позивач не надав доказів того, що у відповідача настав обов'язок здійснити оплату поставленого товару, оскільки у відповідності до положень п 7.9 договору оплата за товар здійснюється в українській національній валюті в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на банківський рахунок постачальника після його реалізації кожні 35 (тридцять п'ять) дні(ів), при цьому сторони домовилися про те, що покупець здійснює оплату поставленого товару тільки у випадку, якщо сума за розрахунковий період буде складати не менше, ніж 500 грн. з кожного магазину, також не приймаються судом до уваги при вирішення спору та відхиляються судом, позаяк відповідачем не надано доказів того, що товар, поставлений позивачем по видатковим накладним, які залучені до матеріалів справи, нереалізований та знаходиться на реалізації, у т.ч. на момент розгляду даної справи.

Враховуючи, що відповідач не надав інформації про залишки непроданого товару поставленого позивачем, не довів факту наявності непроданого товару поставленого позивачем, то факт продажу такого товару, суд вважає встановленим, а відтак у відповідача на час розгляду даної справи наявний обов'язок здійснити розрахунок за поставлений позивачем товар. Доказів протилежного відповідач суду не надав та протилежне не довів.

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 19174,91 грн. основного боргу є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача.

Керуючись ст. 129 1 Конституції України, ст.ст. 4 3 , 33, 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства Рітейл Іст (08205, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Шевченка, 16, кімната 5, ідентифікаційний код 38903507) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Тріалтекс (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-Д, ідентифікаційний код 37432359) 19174 (дев'ятнадцять тисяч сто сімдесят чотири) грн. 91 коп. основного боргу, 1600 (одну тисячу шістсот) грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Ю.В. Подоляк

Дата підписання рішення 24.05.2017.