Рішення

від 16.05.2017 по справі 910/4228/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.05.2017Справа № 910/4228/17 За позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"

до 1. Фермерського господарства "Діва-Агро"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім харчових технологій"

про стягнення 32 140,71 грн., -

Суддя Морозов С.М.

За участю представників сторін:

від позивача: Діденко І.В. (представник за довіреністю №7590-К-О від 27.12.2016р.);

від відповідача-1: не з'явились;

від відповідача-2: не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" (надалі - позивач) звернулося до суду з позовною заявою про солідарне стягнення з Фермерського господарства "Діва-Агро" (надалі - відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім харчових технологій" (надалі - відповідач-2) суми заборгованості за Договором банківського обслуговування № б/н від 27.11.2013р. в розмірі 32 140,71 грн., з яких 25 000,00 грн. заборгованості за кредитом, 6 179,16 грн. процентів за користування кредитом, 225,00 грн. комісії за користування кредитом та 736,55 грн. пені.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем-1 своїх зобов'язань за договором в частині своєчасного повернення кредитних коштів та сплати процентів, комісії за користування кредитом, у зв'язку з чим позивачем також нараховано пеню та в забезпечення виконання відповідачем-1 своїх обов'язків між відповідачем-2 та позивачем було укладено Договір поруки №E0209ODIZO00C від 18.07.2016р.

Відповідач-1 надав для долучення до матеріалів справи письмовий відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що позивачем помилково визначено підсудність даної справи Господарському суду міста Києва, оскільки місцезнаходженням відповідача-1 є 68652, Одеська область, Ізмаїльський район, с. Муралівка, вул. Кутузова, буд.18.

Як зазначає відповідач-1 у своєму відзиві, йому невідомо яким чином відповідач-2 міг поручитися за невиконання або неналежне виконання ним зобов'язань перед позивачем та останній є неналежною стороною, у зв'язку з чим, на думку відповідача-1, даний спір за правилами ст. 15 ГПК України має бути розглянутий за місцезнаходженням відповідача-1.

Крім того, відповідач-1 вказав на те, що позивач здійснював/здійснює часткове стягнення коштів за вказаним вище договором за рахунок коштів ОСОБА_2, а також на те, що на рахунку відповідача-1 у позивача наявні кошти, які можна використати для погашення заборгованості, проте позивач не задовольняє свої вимоги за рахунок вказаних коштів, а також зазначив про те, що він неодноразово звертався до позивача для вирішення питання щодо погашення наявної заборгованості мирним шляхом.

Відповідачем-2 письмового відзиву на позовну заяву, в тому числі й на виконання вимог ухвали суду, до матеріалів справи не надано.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.03.2017р. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі, розгляд призначено на 25.04.2017р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.04.2017р. розгляд справи відкладено до 16.05.2017р.

В судове засідання 16.05.2017р. представники відповідачів не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Судом враховано, що відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідачів, належним чином повідомленого про час та місце судового засідання, не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду справи, а також зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні 16 травня 2017 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

27.11.2013р. відповідач-1 звернувся до позивача з заявою про відкриття поточного рахунку та приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг" (далі - Умови), Тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із Заявою складають Договір банківського обслуговування (далі - Договір) та взяв на себе зобов'язання виконувати умови Договору.

Відповідно до умов договору відповідачу-1 було встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок НОМЕР_1 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг".

Відповідно до пункту 3.2.1.1.16 Умов, при укладанні договорів та угод, або вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до "Умов та правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі), Банк і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронного цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований Банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис" електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті.

Відповідно до пункту 3.2.1.1.1 Умов кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів і здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банка та Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших).

Згідно з пунктом 3.2.1.1.3. Умов, кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта з повернення кредиту, сплаті відсотків та винагороди.

Відповідно до пункту 3.2.1.1.8. Умов проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі - Угода).

Пункт 3.2.1.1.6. Умов визначає, що ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Підписавши Угоду, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна Ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших).

Відповідно до п. 3.2.1.4.1. Умов за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом (диференційована процентна ставка). Порядок розрахунку відсотків:

Відповідно до п. 3.2.1.4.1.1. Умов за сумами кредиту, отриманими клієнтами до 31.01.2015 включно і до моменту обнулення кредитного ліміту, за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат до 25-го числа поточного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 1-го до 20-го (включно) числа поточного місяця або до 25-го числа наступного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 21- го до кінцевого числа поточного місяця (далі - період , в який дебетове сальдо підлягає обнулення ), розрахунок відсотків проводиться за процентною ставкою у розмірі, 0 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. За сумами кредиту, отриманими з 01.02.2015 період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо не повинен перевищувати 30 днів.

Відповідно до п. 3.2.1.4.1.2. Умов за сумами кредиту, отриманими клієнтами до 31.01.2015 включно і до моменту обнулення кредитного ліміту у випадку необнулювання дебетового сальдо в одну з дат періоду , в якому дебетове сальдо підлягає обнулюванню, на протязі 90 днів* з кінцевої дати періоду , в якому дебетове сальдо підлягало обнулюванню, Клієнт сплачує Банку за користування кредитом відсотки в розмірі 36 (тридцять шість) % річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулюванню. За сумами кредиту, отриманими з 01.02.2015 за користування кредитом у період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Позичальника при закритті банківського дня Клієнт сплачує Банку за користування кредитом відсотки в розмірі 30 (тридцять) % річних.

Відповідно до п. 3.2.1.4.1.3. Умов за сумами кредиту, отриманими клієнтами до 31.01.2015 включно і до моменту обнулення кредитного ліміту у разі непогашення кредиту впродовж 90 днів з дати закінчення періоду , в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91 -го* дня після дати закінчення періоду , в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань Клієнт сплачує Банку відсотки за користуванням кредитом у розмірі 56 (п'ятдесят шість) % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання Банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється з дня , наступного за датою порушення зобов'язань.

Пунктом 3.2.1.4.4 Умов встановлено, клієнт сплачує Банку комісію за використання Ліміту відповідно до п.п. 3.2.1.1.6, 3.2.1.2.3.2, 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг. Банк може на свій розсуд не стягувати зазначену комісію в разі, якщо максимальне сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній календарний місяць, не перевищувало 100 гривень. Сума стягуваної комісії не менше за 200 грн.

Під непогашенням кредиту мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня (п. 3.2.1.4.1.4. Умов).

Відповідно до пункту 3.2.1.4.9. Умов, розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.

Відповідно до пункту 3.2.1.2.3.4. Умов Банк має право при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого Умовами, змінити умови кредитування - зажадати від Клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі шляхом подання відповідного повідомлення.

Свої зобов'язання за договором позивач виконав в повному обсязі, надавши відповідачу-1 кредит на суму 35 000,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи випискою по рахунку за період з 02.06.2016р. по 15.02.2017р. та довідкою №08.7.0.0.0/170215110213 від 15.02.2017р.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач-1 скористався наданими позивачем грошовими коштами у розмірі 35 000,00 грн., проте свої зобов'язання по погашенню кредиту виконав частково, сплативши суму кредиту в розмірі 10 000,00 грн., грошові кошти згідно умов договору у повному обсязі не повернув.

Позивачем на адресу відповідача-1 направлялась претензія №E0209ODIZO00C від 04.01.2017р., в якій позивач просив погасити прострочену заборгованість (копія претензії та доказів її направлення на адресу відповідача в матеріалах справи), яка була залишена без відповіді та задоволення зі сторони відповідача-1.

В забезпечення виконання відповідачем-1 за Договором № б/н від 27.11.2013р., між позивачем та відповідачем-2 було укладено Договір поруки №E0209ODIZO00C від 18.07.2016р., предметом якого є надання поруки за виконання відповідачем-1 всіх своїх обов'язків за Договором № б/н від 27.11.2013, р/р НОМЕР_1 (п. 1. Договору поруки).

Згідно з п. 2 Договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання обов'язків за кредитним договором в тому ж розмірі, що і боржник включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагороди, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків, зазначених в кредитному договорів.

Пунктом 4 Договору поруки визначено, що за кредитним договором, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Відповідно до п. 5 та п. 6 Договору поруки у випадку невиконання боржником будь-якого обов'язку, передбаченого п. 1 цього Договору, кредитор направляє на адресу поручителя письмову вимогу із зазначенням невиконаного обов'язку. Поручитель зобов'язаний виконати обов'язок зазначений в письмові вимозі кредитора впродовж 5 календарних днів з моменту отримання вимоги, зазначеної в п. 5 цього Договору.

Цей Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 01.01.2030 (п. 8 Договору поруки).

Позивачем на адресу відповідача-2 направлялась претензія №E0209ODIZO00C від 04.01.2017р., в якій позивач просив погасити прострочену заборгованість (копія вимоги та доказів її направлення на адресу відповідача-2 в матеріалах справи), яка була залишена без відповіді та задоволення зі сторони відповідача-2.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач-1 неналежним чином виконує свої зобов'язання щодо повернення кредитних коштів, зокрема, погашення заборгованості в сумі 32 140,71 грн., з яких 25 000,00 грн. заборгованості за кредитом, 6 179,16 грн. процентів за користування кредитом, 225,00 грн. комісії за користування кредитом та 736,55 грн. пені, в забезпечення виконання яких між відповідачем-2 та позивачем було укладено Договір поруки №E0209ODIZO00C від 18.07.2016р. У зв'язку з чим, позивач просить стягнути з відповідачів вказану вище заборгованість в солідарному порядку.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Стаття 181 Господарського кодексу України передбачає загальний порядок укладання господарських договорів. Частина 1 зазначеної статті визначає, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Статтею 207 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Відповідно до положень статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори.

Внаслідок укладання договору банківського обслуговування у вигляді заяви від 27.11.2013р., а також Договору поруки №E0209ODIZO00C від 18.07.2016р. між сторонами виникли цивільні права та обов'язки.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У силу положень ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частинами 1, 2 статті 1056-1 Цивільного кодексу України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

У разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором (ч. 3, ч. 4 ЦК ст.1056-1 України).

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів належних йому.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Проте, відповідач-1 належним чином не виконав умови Договору, внаслідок чого станом на 20.01.2017р. за ним утворилася та є непогашеною перед позивачем заборгованість по кредиту в розмірі 25 000,00 грн., за процентами - 6 179,16 грн. та комісії за користування кредитом в розмірі 225,00 грн.

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок вищевказаних сум заборгованості і визнано його обґрунтованим та арифметично правильним.

Статтею 553 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Відповідно до ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

З огляду на вищенаведене, оскільки між позивачем та відповідачем-2 було укладено Договір поруки, поручитель зобов'язався відповідати перед банком за зобов'язання позичальника, в разі порушення останнім зобов'язань за Договором.

Таким чином, оскільки факт порушення позичальником зобов'язань за Кредитним договором встановлений судом, а розмір заборгованості позичальника доведений суду первинними документами, вимоги банку до боржника та поручителя є обґрунтованими.

Щодо посилань відповідача-1 на непідсудність даної справи Господарському суду міста Києва, суд відзначає, що за приписами ч. ч. 2, 3 ст. 15 ГПК України Справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також справи про визнання недійсними актів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача. Справи у спорах за участю кількох відповідачів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.

Предметом позову у даній справі є солідарне стягнення з Фермерського господарства "Діва-Агро" (надалі - відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім харчових технологій" (надалі - відповідач-2) суми заборгованості за Договором банківського обслуговування № б/н від 27.11.2013р. в розмірі 32 140,71 грн., в забезпечення виконання якого між відповідачем-2 та позивачем було укладено Договір поруки №E0209ODIZO00C від 18.07.2016р. та оскільки місцезнаходженням відповідача-2 є 04050, м. Київ, вул. Мельникова, буд. 12, у зв'язку з дана справа, з урахуванням положень ч. 3 ст. 15 ГПК України є підсудною Господарському суду міста Києва.

Суд також критично ставиться до тверджень про те, що позивач здійснював/здійснює часткове стягнення коштів за вказаним вище договором за рахунок коштів ОСОБА_2, про те, що на рахунку відповідача-1 у позивача наявні кошти, які можна використати для погашення заборгованості, проте позивач не задовольняє свої вимоги за рахунок вказаних коштів, а також про те, що він неодноразово звертався до позивача для вирішення питання щодо погашення наявної заборгованості мирним шляхом, з огляду на ненадання відповідачем-1 належних та допустимих доказів в розумінні ст. ст. 32 - 34 ГПК України.

Позивачем також заявлено до стягнення з відповідачів 736,55 грн. пені.

Виходячи з положень ст. 610, ч. 1 ст. 612, ст. 611 ЦК України, ч. 2 ст. 193 ГК України, відповідач є порушником зобов'язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пункту 3.2.1.5.1. Умов при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених Умовами п.п. 3.2.1.2.2.2, 3.2.1.4,1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.2.1.1.8, 3.2.1.2.2.3, 3.2.1.2.3.4, винагороди, передбаченої п.п. 3.2.1.2.2, 3.2.1.4.4, 3.2.1.4.5, 3.2.1.4.6, Клієнт сплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації Банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі, зазначеному в п. 3.18.4.1.3 від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

Частиною 6 ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 3.2.1.5.4 Умов сторони встановили та погодились, що нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п. 3.2.1.5.1, 3.2.1.5.2, 3.2.1.5.3, здійснюється протягом 3 років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано Клієнтом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, арифметичну правильність, відповідність вимогам закону та умовам Договору, а відтак, позовні вимоги про стягнення 20 784,18 грн. пені також підлягають задоволенню.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачами не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування позовних вимог.

За таких обставин, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено, що позовні вимоги в справі №910/4228/17 підлягають задоволенню в повному обсязі та до солідарного стягнення з відповідачів підлягає 25 000,00 грн. заборгованості за кредитом, 6 179,16 грн. процентів за користування кредитом, 225,00 грн. комісії за користування кредитом та 736,55 грн. пені.

Згідно з абз. 3 п. 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України від 21 лютого 2013 року N 7 у разі коли позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.

Судовій збір в розмірі 1 600,00 грн., відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідачів в рівних частинах.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути солідарно з Фермерського господарства "Діва-Агро" (ідентифікаційний код 35279476, адреса: 68652, Одеська область, Ізмаїльський район, с. Муралівка, вул. Кутузова, буд.18) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім харчових технологій" (ідентифікаційний код 32597173, адреса: 04050, м. Київ, вул. Мельникова, буд. 12) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (ідентифікаційний код 14360570, адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д) 25 000,00 грн. (двадцять п'ять тисяч гривень 00 коп.) заборгованості за кредитом, 6 179,16 грн. (шість тисяч сто сімдесят дев'ять гривень 16 коп.) процентів за користування кредитом, 225,00 грн. (двісті двадцять п'ять тисяч 00 коп.) комісії за користування кредитом та 736,55 грн. (сімсот тридцять шість гривень 55 коп.) пені.

3. Стягнути з Фермерського господарства "Діва-Агро" (ідентифікаційний код 35279476, адреса: 68652, Одеська область, Ізмаїльський район, с. Муралівка, вул. Кутузова, буд.18) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (ідентифікаційний код 14360570, адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д) витрати по сплаті судового збору в розмірі 800,00 грн. (вісімсот грн. 00 коп.).

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім харчових технологій" (ідентифікаційний код 32597173, адреса: 04050, м. Київ, вул. Мельникова, буд. 12) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (ідентифікаційний код 14360570, адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д) витрати по сплаті судового збору в розмірі 800,00 грн. (вісімсот грн. 00 коп.).

5. Після вступу рішення в законну силу видати накази.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 22.05.2017р.

Суддя С.М. Морозов