Рішення

від 16.05.2017 по справі 910/4225/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.05.2017Справа №910/4225/17

За позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТА СЕРВІСІЗ"

про стягнення 50 431,62 грн.

Суддя Турчин С.О.

Представники сторін:

від позивача: Діденко І.В. (довіреність)

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТА СЕРВІСІЗ" (відповідач) про стягнення 50431,62 грн., з яких: 10000,00 грн. - заборгованість за кредитом, 15471,30 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 20470,32 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 4490,00 грн. заборгованість по комісії за користування кредитом.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.03.2017 за вищевказаним позовом порушено провадження по справі №910/4225/17, призначено розгляд справи на 13.04.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.04.2017 розгляд справи №910/4225/17 відкладено на 16.05.2017.

15.05.2017 через відділ діловодства суду від позивача надійшли витребувані судом документи.

Представник позивача в судовому засіданні 16.05.2017 надав пояснення по суті позовних вимог, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 16.05.2017 не з'явився, відзиву на позов та витребуваних судом документів не надав.

У відповідності до п. п. 3.9.1. п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвали суду про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи були надіслані на юридичну адресу відповідача (вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань) та повернуті на адресу суду поштовим відділенням зв'язку.

Отже, відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Оскільки, відповідач не скористався належним йому процесуальними правами, зокрема на подання відзиву на позовну заяву та будь-яких письмових пояснень та інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, відповідачем суду не надано, на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд здійснює розгляд справи за відсутності уповноваженого представника відповідача, за наявними у справі матеріалами.

Водночас, судом враховано, що у відповідності до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

Враховуючи вищенаведене та те, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, в судовому засіданні 16.05.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

22.10.2013 Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮТА СЕРВІСІЗ" (клієнт) звернулось до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (банк) із заявою про приєднання до умов і правил надання банківських послуг та відкриття рахунку.

У поданій до банку відповідачем заяві зазначено, що підписавши цю заяву, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮТА СЕРВІСІЗ" погоджується з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами банку, які разом з даною заявою складають договір банківського обслуговування.

Згідно заяви про відкриття рахунку, відповідачу відкрито поточний рахунок №26000052624211 у гривні.

Підпунктом 3.2.1.1.1 Умов та Правил надання банківських послуг (далі - Умов) передбачено, що кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів і здійснення поточних платежів клієнта в межах кредитного ліміту (ліміт). Техніко-економічне обґрунтування кредиту - фінансування поточної діяльності. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір: або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших). банк здійснює обслуговування ліміту клієнта,що полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку клієнта при наявності вільних грошових ресурсів за рахунок кредитних коштів у межах ліміту, шляхом дебетування поточного рахунку; при цьому утворюється дебетове сальдо.

Кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта з повернення кредиту, сплати процентів та винагороди. Кредитний ліміт може бути збільшений для оплати судових витрат в порядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг. Сторони погодили, що кредитний ліміт може бути збільшений для оплати судових витрат у порядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг. Ліміт овердрафту встановлюється банком на кожний операційний день. У випадку зниження банком ліміту в односторонньому порядку клієнт зобов'язується погасити різницю між фактичною заборгованістю і сумою нового ліміту не пізніше дня, вказаного в повідомлені Банка щодо зміну ліміту, направленого клієнту в будь-якій формі. В іншому випадку грошове зобов'язання вважається порушеним, а вказана різниця між фактичною заборгованістю і новою сумою ліміту вважається простроченою від дня, вказаного в повідомлені (підпункт 3.2.1.1.3 пункту 3.2.1 Умов).

Згідно із пп. 3.2.1.1.6 п. 3.2.1 Умов, ліміт може бути змінений банком в односторонньому порядку у разі зниження надходження грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами банка. Підписавши угоду, клієнт висловлює свою згоду з тим, що зміни ліміту здійснюється банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення клієнта на свій вибір: або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банка та клієнта.

Відповідно до пп. 3.2.1.1.8 п. 3.2.1 Умов, проведення платежів клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту проводиться банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання клієнта до Умов і правил надання банківських послуг (у формі Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки; у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк; у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі). У зв'язку з порушенням клієнтом будь-якого зобов'язання банк на власний розсуд має право змінити умови кредитування, встановивши інший строк повернення кредиту. У разі належного виконання клієнтом зобов'язань, за відсутності заперечення за місяць до закінчення строку обслуговування ліміту, проведення платежів клієнта в порядку обслуговування ліміту може бути продовжено банком на той же строк. Строк також може бути змінений Банком відповідно до підпункту 3.2.1.2.3.4 пункту 3.2 розділу умов та правил надання банківських послуг. Відповідно до статей 212 та 651 ЦК України при порушенні клієнтом будь-якого зобов'язання за кредитом, банк на свій розсуд, починаючи з 91 (дев'яносто першого) дня порушення будь-якого із зобов'язань має право встановити інший строк повернення кредиту. При цьому банк надсилає клієнту повідомлення із зазначенням дати строку повернення кредиту на свій вибір: або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших). При непогашенні заборгованості в строк, вказаний в повідомленні, уся заборгованість, починаючи з наступного дня дати, зазначеної в повідомлені, вважається простроченою.

Для розрахунку відсотків за користування кредитним лімітом встановлюється фіксована процентна ставка.

Клієнт зобов'язується сплатити відсотки за весь час фактичного користування кредитом згідно з підпунктами 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2 та 3.2.1.4.3 пункту 3.2 Договору (підпункт 3.2.1.2.2.2 пункту 3.2.1.2.2. Умов).

Відповідно до п. 3.2.1.4.4. Умов, клієнт сплачує банку комісію за використання ліміту відповідно до п. п. 3.2.1.1.6., 3.2.1.2.3.2., 1-го числа кожного місяця у розмірі 0,9%від суми максимального сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому Умовами.

Відповідно до п. 3.2.1.4 Умов, за сумами кредиту, отриманими клієнтами до 31.01.2015 включно і до моменту обнуління кредитного ліміту, за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат до 25-го числа поточного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 1-го до 20-го (включно) числа поточного місяця або до 25-го числа наступного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 21-го до кінцевого числа поточного місяця (далі - "період, в який дебетове сальдо підлягає обнуленню"), розрахунок відсотків проводиться за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

За сумами кредиту, отриманими клієнтами до 31.01.2015 включно і до моменту обнуління кредитного ліміту у випадку необнулювання дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулюванню, на протязі 90 днів з кінцевої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулюванню, клієнт виплачує банку за користування кредитом відсотки в розмірі 36 % річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулюванню.

За сумами кредиту, отриманими з 01.02.2015 за користування кредитом у період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку позичальника при закритті банківського дня клієнт сплачує банку за користування кредитом відсотки в розмірі 30% річних.

За сумами кредиту, отриманими з 01.05.2015 за користування кредитом у період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку позичальника при закритті банківського дня клієнт сплачує банку за користування кредитом відсотки в розмірі 33% річних.

За сумами кредиту, отриманими з 01.01.2016, при наявності дебетового сальдо на поточному рахунку позичальника при закритті банківського дня, проводиться нарахування відсотків за користування кредитом у розмірі 32% річних. Списання нарахованих відсотків проводяться по 1-х числах кожного місяця, за попередній місяць.

Судом встановлено, що на виконання умов договору позивач надав відповідачу кредитний ліміт на рахунок №26000052624211 у наступних розмірах: 10000,00 грн. (23.10.2013), 10000,00 грн. (01.03.2014), 9901,37 грн. (02.03.2014), що підтверджується наявними в матеріалах справи довідкою від 10.02.2017 вих. №08.7.0.0.0/1702010152113 та випискою з рахунку відповідача.

Позивач звертався до відповідача з вимогою за вих. №E0209K2U4O04K від 25.01.2017, в який вимагав від відповідача виконання грошового зобов'язання за договором. Однак, вказана вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Оцінивши подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Стаття 181 Господарського кодексу України передбачає загальний порядок укладання господарських договорів. Частина 1 зазначеної статті визначає, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до положень статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори.

Внаслідок укладання договору банківського обслуговування, у вигляді заяви на відкриття рахунку від 22.10.2013, між сторонами виникли цивільні права та обов'язки.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У силу положень ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частинами 1, 2 статті 1056-1 Цивільного кодексу України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

У разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором (ч. 3, ч. 4 ЦК ст.1056-1 України).

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Як підтверджено матеріалами справи, позивач на виконання умов договору надав відповідачу кредитний ліміт на рахунок №26000052624211 у наступних розмірах: 10000,00 грн. (23.10.2013), 10000,00 грн. (01.03.2014), 9901,37 грн. (02.03.2014).

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як підтверджено матеріалами справи, відповідачем порушені договірні зобов'язання у частині своєчасного повернення кредитних коштів, жодних повідомлень щодо незгоди із умовами надання грошових коштів не висувалось, доказів погашення відповідачем заборгованості суду не надано, у зв'язку із чим вимоги в частині стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 10000,00 грн. визнаються судом обґрунтованими.

Згідно наданого позивачем та перевіреного судом розрахунку, сума нарахованих та несплачених процентів за користування кредитом складає 15471,30 грн. та сума комісії за користування кредитом - 4490,00 грн. Позовні вимоги в цій частині також визнані судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодекс і визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка,штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За приписами ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Згідно із пп. 3.2.1.5.1. Умов та Правил, у разі порушення клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 3.2.1.2.2.2, 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3, цього договору, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.2.1.1.8, 3.2.1.2.2.3, 3.2.1.2.3.4, цього договору, винагороди, передбаченого п.п. 3.2.1.2.2, 3.2.1.4.4, 3.2.1.4.5, 3.2.1.4.6 цього договору, клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, (у% річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, клієнт сплачує банку пеню в розмірі, зазначеному у п. 3.2.1.4.1.3, від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

Судом встановлено, що розрахунок пені у сумі 20470,32 грн. є арифметично вірним.

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідачі доказів на спростування викладених у позові обставин та доказів сплати заборгованості на користь позивача не надали.

Враховуючи встановлені вище обставини, оскільки, відповідач не виконав належним чином зобов'язання щодо сплати кредиту за договором від 22.10.2013, розмір заборгованості за кредитом у сумі 10000,00 грн. належним чином доведений та розрахунки процентів у сумі 15471,30 грн., пені у розмірі 20470,32 грн., комісії у сумі 4490,00 грн. є арифметично вірними, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

З огляду на наведене, суд задовольняє позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" повністю.

Судовий збір за розгляд справи у розмірі 1600,00 грн. відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТА СЕРВІСІЗ" (01103, м. Київ, вулиця Кіквідзе, будинок 28, ідентифікаційний код 36591018) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (01001, м. Київ, вулиця Грушевського, будинок 1Д; ідентифікаційний код 14360570) заборгованість по кредиту у розмірі 10000,00 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом у розмірі 15471,30 грн., пеню за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором 20470,32 грн., заборгованість по комісії за користування кредитом у сумі 4490,00 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1600,00 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 22.05.2017.

Суддя С.О. Турчин