Рішення

від 23.05.2017 по справі 917/528/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.05.2017 Справа № 917/528/17

м. Полтава

за позовом Козельщинського районного центру зайнятості, 39100, Полтавська область, смт. Козельщина, вул. Партизанська, 10

до Головного управління національної поліції в Полтавській області, 36000, м. Полтава, вул. Пушкіна, 83

про стягнення 1765,77 грн.

Суддя Пушко І.І.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 25.04.2017 року №194;

Від відповідача: ОСОБА_2, довіреність від 18.11.2016 року № 12/115/26-2016.

Резолютивна частина рішення оголошена згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України 23.05.2017 року.

Повне рішення складено та підписано 24.05.2017 року.

Суть справи: Розглядається позовна заява про стягнення з відповідача шкоди у вигляді 1765,77 грн. допомоги по безробіттю, отриманої гр.ОСОБА_3 з 30.11.2016 року по 27.12.2016 року.

Позивач позовні вимоги підтримує в повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач письмового відзиву на позов не надав, в судовому засіданні представник проти позову заперечує.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

В обґрунтування позовної заяви позивач посилається на те, що гр. ОСОБА_3 перебував на обліку в Козельщинському районному центрі зайнятості, як безробітний з 23.11.2016 року по 27.12.2016 року, виплата допомоги по безробіттю розпочата з 30.11.2016 року та припинена з 27.12.2016 року.

За період перебування на обліку у Козельщинському районному центрі зайнятості, у статусі безробітного з 23.11.2016 року по 27.12.2016 року гр. ОСОБА_3 було виплачено 1765,77 грн. допомоги по безробіттю. Зазначене підтверджується відомістю виплат за видами забезпечення №120 за грудень 2016року, платіжним дорученням №916 від 23.12.2016 року (а. с.71-73).

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 06.12.2016року по справі №816/1598/16 задоволено позов гр. ОСОБА_3 до Головного Управління Національної поліції в Полтавській області, Атестаційної комісії №1 Головного Управління Національної поліції в Полтавській області про незаконне звільнення з роботи, поновлення його на робочому місці з 21.09.2016р. та стягнуто з Головного управління Національної поліції в Полтавській області на його користь грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 21.09.2016р. по 06.12.2016р. в розмірі 12816 грн. 65 коп. Постанову в частині поновлення на посаді та стягнення середньомісячного грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з розрахунку за один місяць допущено до негайного виконання.

Таким чином, згаданим судовим рішенням встановлено факт незаконного звільнення відповідачем гр. ОСОБА_3 Відповідно до ч.3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

27.12.2016 року Козельщинським районним центром зайнятості відповідно до ст. 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", "Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення" прийнято наказ №282 щодо відшкодування коштів Головним Управлінням Національної поліції в Полтавській області, виплачених як допомога по безробіттю ОСОБА_3

Листом від 28.12.2016року за вих. №894 позивач звернувся до відповідача з вимогою, щодо відшкодування Козельщинському районному центру зайнятості коштів в сумі 1765,77грн., виплачених громадянину ОСОБА_3, як допомога по безробіттю.

Внаслідок несплати відповідачем вказаних коштів позивач, посилаючись на ст. 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", звернувся до суду про стягнення з відповідача, як з роботодавця, суми виплачених коштів у розмірі 1765,77грн.

При прийнятті рішення суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 ст. 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір.

Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Оскільки позивачем заявлені вимоги щодо відшкодування шкоди, без вимоги щодо вирішення публічно-правового спору, даний спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства. При цьому судом враховується правова позиція, викладена в постанові Верховного суду України від 18.06.2013р. № 21- 204а13.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Фактично підставою для застосування такого виду відповідальності є вчинення особою правопорушення. При цьому, для виникнення зобов'язання з відшкодування шкоди необхідна наявність сукупності умов, які формують склад правопорушення, що є підставою для цивільно-правової відповідальності, а саме: шкоди, протиправної поведінки, причинного зв'язку між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача, а також вини.

Відповідно до п. 1 ч. 2 Цивільного кодексу України, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно ч. 4 ст. 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", із роботодавця утримується сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Як встановлено судом, поновлення звільненого відповідачем гр. ОСОБА_3 відбулось за постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 06.12.2016року по справі №816/1598/16, про що видано наказ від 03.02.2017року (витяг в матеріалах справи, а.с.75). Дана постанова залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2017року.

Відповідно наказу та довідки позивача, допомога по безробіттю виплачувалася гр. ОСОБА_3 з 30.11.2016 року по 27.12.2016 року, таким чином понесені позивачем витрати складають 1765,77 грн.

На час розгляду справи доказів перерахування коштів в сумі 1765,77 грн. на користь Козельщинського районного центру зайнятості відповідачем не надано.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі статтею 33 цього ж Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Частиною 1 ст.43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а згідно ч. 2 цієї ж статті ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Матеріалами справи доведено суму виплаченого забезпечення у розмірі 1765,77 грн., правомірність звернення Козельщинського районного центру зайнятості з позовом до суду, правомірність та обґрунтованість Законом заявлених вимог. За таких обставин з відповідача підлягає до стягнення 1765,98грн. допомоги по безробіттю виплаченої гр. ОСОБА_4

Судовий збір у відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Головного управління національної поліції в Полтавській області, (36000, м. Полтава, вул. Пушкіна, 83; ідентифікаційний код 40108630) на користь Козельщинського районного центру зайнятості (39100, Полтавська область, смт. Козельщина, вул. Партизанська, 10; р/р 37172160903202 ГУДКУ у Полтавській області м. Полтава; МФО 831019; код ЄДРПОУ 22550557) грошові кошти в розмірі 1765,98грн. на відшкодування понесених збитків.

3. Стягнути з Головного управління національної поліції в Полтавській області, (36000, м. Полтава, вул. Пушкіна, 83; ідентифікаційний код 40108630) в дохід Державного бюджету України (рахунок УДКСУ у м. Полтаві, р/р 31214206783002 в ГУ ДКСУ у Полтавській області, МФО 831019, ЄДРПОУ 38019510, код платежу 22030101) 1600,00 грн. судового збору.

4. Видати накази з набранням цим рішенням законної сили.

Суддя І.І. Пушко