Постанова

від 17.05.2017 по справі 816/503/17

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2017 року Справа № 816/503/17

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Клочка К.І.,

за участю:

секретаря судового засідання Мекенченко М.А.,

представника позивача Козленка О.М.,

представника відповідача Коломійця В.М.,

представника третьої особи - Муравйова О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Командувач військ оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (Військова частина НОМЕР_1 ) Міністерства оборони України, третя особа - Полтавський обласний військовий комісаріат Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування наказу, -

В С Т А Н О В И В:

07 квітня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Командувача військ оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (Військова частина НОМЕР_1 ) Міністерства оборони України, третя особа - Полтавський обласний військовий комісаріат Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування пункту 1 наказу № 43 від 31.01.2017 про накладення дисциплінарного стягнення у виді попередження про неповну посадову відповідність.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що накази про преміювання працівників Полтавського обласного військового комісаріату готувалися виключно за вказівкою військового комісару. Підстави для застосування до нього дисциплінарного стягнення відсутні з огляду на відсутність вчинення ним дисциплінарного проступку. Крім того, відповідачем порушено вимоги ч. 1 ст. 86 Дисциплінарного статуту, оскільки з порушником не проведено бесіду перед накладенням дисциплінарного стягнення.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував з підстав викладених у запереченні.

Представник третьої особи проти позову заперечив, посилаючись на правомірність застосування дисциплінарного стягнення.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи суд встановив наступне.

В період з 06.12.2016 по 20.12.2016 інспектором відділу аудиту державних закупівель та моніторингу ризикових операцій ЦТ УВА капітаном ОСОБА_2 та старшим аудитором відділу аудиту державних закупівель та моніторингу ризикових операцій ЦТ УВА працівником ЗСУ ОСОБА_3 проведено фінансовий аудит окремих питань ІНФОРМАЦІЯ_2 за період з 01.01.2016 по 30.11.2016.

За наслідками перевірки складено аудиторський звіт № 234/3/22/аз від 23.12.2016 (а.с. Т. № 2, а.с.76 - 97).

Фінансовим аудитом встановлено, що керівництвом ОВК та відділу фінансового забезпечення державних службовців та працівників виплата заробітної плати в періоді, що підлягав аудиту, здійснювалася з недотриманням принципів соціальної справедливості, без урахування вкладу кожного працівника в загальні результати роботи.

Фактично, без будь - яких письмових підтверджень щодо більш добросовісного, чесного та професійного виконання окремими державними службовцями (працівниками) своїх обов`язків, виявлення ініціативи і творчих здібностей, здійснювалося преміювання одних і тих же працівників ОВК в значних сумах за рахунок економії фонду заробітної плати та використання фонду преміювання інших структурних підрозділів (РВК та ОМВК), таким чином відбувалося надання фінансових переваг і виявлення прихильності до окремих фізичних осіб зі сторони керівництва ОВК та начальника відділу фінансового забезпечення ОВК.

Виплата премій працівникам ОВК здійснювалася з перевищенням встановленого фонду преміювання та фонду економії на загальну суму 1 796 032,73 грн. Таким чином, начальник відділу фінансового забезпечення Полтавського ОВК підполковник ОСОБА_1 в порушення п. 1.3 Положення про преміювання, п. 11, 13 функціональних обов`язків надавав недостовірну інформацію військовому комісару ОВК та своїми діями стосовно недоведення фонду преміювання та економії фонду оплати праці до керівників РВК (МВК, ОМВК) сприяв преміюванню одних і тих же працівників ОВК (т. № 2, а.с. 87 - 88).

Проведеним аналізом встановлено, що щомісячні премії працівникам РВК (ОМВК), які знаходяться на фінансовому забезпеченні в ОВК, незважаючи на наявність відповідного фінансового ресурсу, виплачувалися в менших розмірах (10-30% від посадових окладів) ніж заплановано у фонді преміювання (50 % посадових окладів).

При цьому, перевіркою встановлено, що премії за підсумками роботи за місяць, за квартал, за рік та до державних і професійних свят виплачувалися в значних розмірах (від 2 до 15 середньомісячних заробітних плат на одного працівника в місяць) в основному одним і тим же працівникам.

Всього зазначено 14 працівників, які складають 5 % від усієї кількості працівників.

Крім вищезазначених премій за січень - листопад 2016 року перелічені працівники отримували щомісячні премії разом з усіма працівниками на загальних підставах (в розмірі 10-70% посадового окладу).

Згідно роздавальних відомостей 14 працівників отримали премій на суму 2 393 328,56 грн., що складає 82% від усіх виплачених премій за 11 місяців 2016 року, а решта працівників (95%) отримали премій на суму 534 540,48 грн., що складає 18 % від усіх виплачених премій. При цьому для аудиту не надано жодного підтвердження стосовно виконання цими 14 особами обов`язків інших працівників чи інших завдань.

В порушення п.п. 4.2. Колективного договору та п.п. 3.2 Положення про преміювання рапорти керівників структурних підрозділів на виплату премій надавалися не завжди. В свою чергу керівниками структурних підрозділів ОВК не завжди подавалися до відділення персоналу рапорти на виплату премій. В наданих рапортах відсутні дати їх написання та дати резолюцій. Також зазначені рапорти не підшиті в справи, та не зареєстровані в Книзі вхідних документів ОВК .

Зазначені порушення призвели до ризику незаконного використання бюджетних коштів на загальну суму 2 080 036,39 грн. (Т. № 2, а.с. 90).

Також аудитом встановлено нецільове використання бюджетних коштів на загальну суму 143 686, 51 грн., а саме порушення ч. 4 ст. 48 Бюджетного кодексу України та п. 15 Наказу про бюджетну політику № 60 внаслідок виплати заробітної плати (премії) за 2015 рік за рахунок видатків 2016 року (Т. № 2, а.с. 90).

Крім того, аудитом встановлено незаконне використання бюджетних коштів у сумі 595 262,06 грн. (в тому числі зайво перераховані внески до державних цільових фондів на суму 107 342,34 грн.) внаслідок виплати премій згідно наказу № 63 від 21.06.2016.

Згідно зазначеного наказу 11 працівникам за 1 місяць нараховано премії на загальну суму 487 919,72 грн.

Як встановлено судом, під час перебування полковника ОСОБА_4 у військовому госпіталі з 24.05.2016 по 09.06.2016 тимчасове виконання обов`язків військового комісара наказом № 107 від 28.05.2016 покладено на полковника ОСОБА_5 , призначеного на посаду наказом Міністерства оборони України від 23.05.2016 № 457. Згідно акту прийому - передачі посади військового комісара, затвердженого Командувачем військ оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " генерал - майором ОСОБА_6 31.05.2016 на підставі наказу командувача військ оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 25.05.2016 № 210 у період з 26 травня 2016 року по 30 травня 2016 року полковник ОСОБА_4 здав, а полковник ОСОБА_5 прийняв посаду військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_2 .

По прибуттю з лікування полковника ОСОБА_4 його виключено зі списків особового складу ОВК згідно наказу № 125 від 21.06.2016 та направлено для подальшого проходження служби у м. Вінниця начальником відділу розквартирування військ та землекористування управління тилового забезпечення логістики Командування Повітряних сил Збройних Сил України (на нову посаду ОСОБА_4 призначено наказом Міністра Оборони України (по особовому складу) № 457 від 23.05.2016).

Як зазначено в аудиторському звіті (Т. № 2, а.с. 91), не приступаючи до виконання посадових обов`язків обласного військового комісара полковником ОСОБА_4 видано вищезазначений наказ № 63 від 21.06.2016.

При цьому, в порушення вимог п.п. 3.3.4 Положення № 590 начальник відділу фінансового забезпечення ОСОБА_1 прийняв до виконання документ, який не містив ознак розпорядчого документу, підписаний особою, яка не перебувала на посаді військового комісара. (Т. № 2, а.с. 92).

Аудитом встановлено порушення вимог п. 3 Розділу 1 Типового положення, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України № 646 від 13.06.2016, а саме: незаконна виплата місячної премії в сумі 56 869,08 грн. за підсумками роботи за липень 2016 року в місяці, в якому було виплачено квартальну премію.

Зазначене порушення призвело до незаконної витрати бюджетних коштів на загальну суму 56 869,08 грн. (в тому числі зайво перерахованих внесків до державних цільових фондів на суму 10 255,08 грн.) (Т. № 2, а.с. 92).

Крім того, фінансовим аудитом виявлено, що в порушення вимог п. 2.3 Інструкції № 457 в розрахунок фонду оплати праці фахівцям ОВК включено в максимальних розмірах надбавку працівникам за вислугу років (40%) від посадового окладу та надбавки за роботу з таємними документами (15%), а не в фактично встановлених розмірах відповідно до вислуги працівників та відповідно до номенклатури посад, за якими передбачено доступ до роботи з таємними документами. Також в порушення зазначених вимог в розрахунок фонду оплати праці включено потребу за вакантними посадами в максимальних розмірах, замість необхідних до включення тільки посадових окладів та мінімальної надбавки за ранг.

Зазначені порушення допущені головним спеціалістом відділу фінансового забезпечення ОВК працівником ЗСУ ОСОБА_7 , а також начальником відділу фінансового забезпечення підполковником ОСОБА_1 , призвели до завищення річної потреби на оплату праці станом на жовтень 2015 року за КЕКВ 2111 на суму 3 929 952,84 грн. та за КЕКВ 2120 на суму 1 426 572 грн.

Згідно наказу командувача військ оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " № 8 від 05.01.2017 року "Про призначення службового розслідування по факту незаконного використання бюджетних коштів на виплату премії державним службовцям ІНФОРМАЦІЯ_2 " проведено службове розслідування, за наслідками якого складено акт, затверджений командувачем військ оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " 20.01.2017 (Т. № 1, а.с. 158 - 170).

31.01.2017 командувачем військ оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " видано наказ № 43, пунктом 1 якого на начальника відділу фінансового забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковника ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення - попередження про неповну службову відповідність за порушення вимог статей 16, 58, 88 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, п.п. 3.2.21 Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 16.07.97 № 300, п.п. 3.3.1, 3.3.2, 3.3.4 Положення про фінансове господарство військової частини Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 12.11.2010 № 590, п. 20 Порядку складання, розгляду, затвердження, використання фонду оплати праці та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228 та п. 2.3 Інструкції про порядок визначення, затвердження, використання фонду оплати праці працівників (не військовослужбовців) Збройних Сил України та складання штатного розпису, затвердженої наказом Міністерства оборони України № 457 від 30.08.2010 (а.с. 44 - 49).

Позивач не погодився із дисциплінарним стягненням та оскаржив наказ про його накладення до суду.

Перевіряючи правомірність оскарженого наказу в частині накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення суд виходить з наступного.

Згідно частини 2 статті 65 Конституції України громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Загальними положеннями Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року N 548-XIV, визначено, що військова служба у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до законів України, є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком осіб, пов`язаній із захистом України.

Проходження військової служби в Збройних Силах України врегульовано Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу", Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008, Інструкцією про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 10.04.2009 № 170, Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженим Законом України від 24 березня 1999 року N 548-XIV, Статутом Збройних Сил України, затвердженим Законом України 24 березня 1999 року N 551-XIV.

Загальними положеннями Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України ви- значено, що військова служба у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до законів України, є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком осіб, пов`язаній із захистом України.

Статтею 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (далі - Статут внутрішньої служби) на військовослужбовців покладено обов`язок свято і непорушно додержуватися Конституції України ( 254к/96-ВР ) та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок.

Відповідно до статті 16 Статуту внутрішньої служби кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

Як встановлено службовим розслідуванням у ІНФОРМАЦІЯ_3 у порушення вимог п.п. 3.3.1, 3.3.2, 3.3.4 Положення про фінансове господарство військової частини Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 12.11.2010 № 590, п. 20 Порядку складання, розгляду, затвердження, використання фонду оплати праці та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228 та п. 2.3 Інструкції про порядок визначення, затвердження, використання фонду оплати праці працівників (не військовослужбовців) Збройних Сил України та складання штатного розпису, затвердженої наказом Міністерства оборони України № 457 від 30.08.2010 з вини начальника відділу фінансового забезпечення обласного військкомату підполковника ОСОБА_1 , головного спеціаліста відділу фінансового забезпечення ОСОБА_7 при складанні розрахунків річного фонду оплати праці на 2016 рік, та їх перевірці на адресу забезпечувального фінансового органу була надана інформація, що не відповідала дійсному стану справ, що призвело до отримання військовим комісаріатом коштів для виплати заробітної плати у збільшених розмірах на суму 3929,0 тис. грн. Зазначене давало змогу здійснювати одноразові виплати премій окремим (визначеним) державним службовцям ІНФОРМАЦІЯ_4 у завищених розмірах, що призвело до виникнення соціальної напруги серед працівників районних військових комісаріатів ІНФОРМАЦІЯ_4 та військовослужбовців і працівників безпосередньо ІНФОРМАЦІЯ_4 . Крім того, під час видання наказів на виплату премій допущені порушення, які призвели до незаконних виплат премій, що призвело до втрат фінансових ресурсів на суму 795,8 тис. грн., які підлягають відшкодуванню за рахунок винних посадових осіб.

Статтями 16, 58, 88 Статуту внутрішньої служби, порушеннях яких ОСОБА_1 виявлено службовим розслідуванням, визначено його обов`язки його як військовослужбовця, командира та начальника фінансової служби.

Підпунктом 3.2.1. Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 16.07.97 № 300 визначено повноваження начальника фінансової служби частини, який відповідає за фінансовий стан частини та виконує свої обов`язки відповідно до пункту 3.1.9 цього Положення, а зі спеціальних питань виконує вказівки начальника фінансової служби вищого штабу.

Пунктом 20 Порядку складання, розгляду, затвердження, використання фонду оплати праці та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228 встановлено, що під час визначення обсягів видатків бюджету та/або надання кредитів з бюджету розпорядників нижчого рівня головні розпорядники повинні враховувати об`єктивну потребу в коштах кожної установи, виходячи з її основних виробничих показників і контингентів, які встановлюються для установ (кількість класів, учнів у школах, ліжок у лікарнях, дітей у дошкільних закладах тощо), обсягу виконуваної роботи, штатної чисельності, необхідності погашення дебіторської і кредиторської заборгованості та реалізації окремих програм і намічених заходів щодо скорочення витрат у плановому періоді.

Під час визначення видатків у проектах кошторисів установи повинен забезпечуватися суворий режим економії коштів і матеріальних цінностей. До кошторисів можуть включатися тільки видатки, передбачені законодавством, необхідність яких обумовлена характером діяльності установи. При цьому видатки на заробітну плату з коштів спеціального фонду обчислюються залежно від обсягу діяльності, що провадиться за рахунок цих коштів, із застосуванням встановлених законодавством норм, які використовуються установами аналогічного профілю.

Зважаючи на викладене, факт порушення службової дисципліни ОСОБА_1 , встановлений службовим розслідуванням, який полягав у порушенні ним вимог вищезазначених нормативних актів підтверджено в повному обсязі. Позивач та його представник жодним чином цього факту не спростували та відповідних доказів на підтвердження цього не надали.

Посилання представника позивача на довідку № 9/638 від 28.03.2017 (а.с. 98), яка на його думку спростовує факт порушення ОСОБА_1 законодавства в частині надання завищених показників при складанні розрахунків річного фонду оплати праці на 2016 рік, суд не бере до уваги, оскільки перевищення фактично затвердженого фонду оплати праці над плановим показником лише свідчить про наявність у Міністерства оборони України додаткових коштів і ніяким чином не спростовує факту завищення відділом фінансового забезпечення планових показників.

Перевіряючи правомірність обрання дисциплінарного стягнення до позивача суд виходить з наступного.

Згідно пункту 3 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано.

Це узгоджується з передбаченим пунктом 1 статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року правом особи на доступ до суду, що, зокрема, включає такий аспект, як право на розгляд справи судом із "повною юрисдикцією", тобто судом, що має достатні та ефективні повноваження щодо: повторної (після адміністративного органу) оцінки доказів; встановлення обставин, які були підставою для прийняття оскарженого адміністративного рішення; належного поновлення прав особи за результатами розгляду справи по суті (п.70 рішення Європейського суду з прав людини від 28 червня 1990 року у справі "Обермейєр проти Австрії"; п. 155 рішення Європейського суду з прав людини від 04 березня 2014 року у справі "Гранд Стівенс проти Італії".

При цьому стосовно судового контролю за дискреційними адміністративними актами Європейський суд з прав людини виробив позицію, за якою за загальним правилом національні суди повинні утриматися від перевірки обґрунтованості таких актів, однак все ж суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь - якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об`єктивність та обґрунтованість є ключовими питаннями правового спору (п. 111 рішення від 31 липня 2008 року у справі "Дружстевні заложна пріа та інші проти Чеської Республіки"; п. 157 рішення від 21 липня 2011 року у справі "Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру"; п. 44 рішення від 22 листопада 1995 року у справі "Брайєн проти Об`єднаного Королівства; п. 4 рішення Європейської комісії з прав людини щодо прийнятності від 08 березня 1994 року у справі "Ісксон та 8 інших проти Об`єднаного королівства"; п. 47 -56 рішення від 2 грудня 2010 року у справі "Путтер проти Болгарії".

Загальними положеннями Статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України 24 березня 1999 року N 551-XIV визначене поняття військової дисципліни - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.

Статтею 45 Статуту Збройних Сил України у разі невиконання (неналежного виконан- ня) військовослужбовцем своїх службових обов`язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов`язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.

Статтею 73 Статуту Збройних Сил України командувачу військ оперативного командування надано, зокрема, право попереджувати офіцерів про неповну службову відповідність.

Згідно статті 86 Статуту Збройних Сил України під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.

Обираючи до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення командувач військ оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", погодившись із висновками дисциплінарної комісії, застосував до нього не найсуворіший вид дисциплінарного стягнення, передбачений статтею 73 Статуту Збройних Сил України.

Таким чином, застосований до ОСОБА_1 вид дисциплінарного стягнення від-повідає обставинам, передбаченим статтею 86 Статуту Збройних Сил України, які мають братися до уваги при обранні виду дисциплінарного стягнення.

Посилання представника позивача на порушення командувачем військ оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " частини 1 статті 86 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України (в редакції, що діяла на момент накладення стягнення, а в подальшому була змінена Законом України від 16.03.2017, яким виключено обов`язок командира проводити бесіду) щодо проведення бесіди з порушником суд також не бере до уваги, оскільки факт непроведення бесіди з порушником ніяким чином не спростовує факту вчинення ним дисциплінарного проступку і не може бути підставою для звільнення його від дисциплінарної відповідальності.

Враховуючи вищевикладене наказ командувача військ оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " № 43 від 31.01.2017 про накладення дисциплінарного стягнення на начальника відділу фінансового забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковника ОСОБА_1 в оскарженій частині є правомірним, відтак позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 23.05.2017.

СуддяК.І. Клочко