Ухвала

від 13.04.2017 по справі 804/1508/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

13 квітня 2017 рокусправа № 804/1508/16 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Бишевської Н.А.

суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.,

представників сторін:

позивача : - Васьов Р.О., дов. від 01.03.17

відповідача: - не з'явився

третя особа: -Тубольцева О.В., дов. від 10.05.16

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 червня 2016 р. у справі № 804/1508/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Опт Рітейл"

до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

третя особа Приватне підприємство "Орім"

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

16.03.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю "Опт Рітейл" звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Приватне підприємство Орім , в якому просило визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення рішення № 0000632202 від 27.08.2015, № 0000622202 від 27.08.2015, № 0000612202 від 27.08.2015, № 0001092202 від 14.12.2015, № 0001102202 від 14.12.2015, які винесено на підставі акта № 476/04-62-222/38835542 від 17 липня 2015 року, складеного за результатами документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинах з ПП Орім за період з вересня 2014 року по січень 2015 року.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю висновків податкового органу щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства, оскільки реальність здійснення господарської діяльності з ПП Орім та правомірність відображення її результатів в податковому обліку підтверджується належним чином сформованою первинною документацією.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 червня 2016р. у справі № 804/1508/16 вищевказаний адміністративний позов задоволено частково:

- визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська від 27.08.2015 №0000632202 та № 0000612202, та від 14.12.2015 № 0001092202 та № 0001102202;

- у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Постанову суду, з огляду на досліджені первинні документи та з урахуванням норм чинного законодавства, мотивовано реальністю здійснюваних господарських операцій позивача з ПП Орім та наявність права на віднесення сплачених сум податку на додану вартість до податкового періоду відповідного періоду та понесених витрат до витрат, що враховуються при визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток.

Відмова в задоволенні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення від 27.08.2015 № 0000622202 обґрунтована тим, що дане рішення податкового органу відкликано в результаті процедури адміністративного оскарження винесених податкових повідомлень-рішень.

Не погодившись з постановою суду, ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська подано апеляційну скаргу, згідно якої скаржник просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 червня 2016 р. у справі №804/1508/16, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову. Доводи апеляційної скарги повторюють зміст акту перевірки та заперечень на адміністративний позов.

Так, скаржник наполягає на тому, що надані ТОВ "Опт Рітейл" акти здачі-прийняття робіт оформлені з порушення ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , оскільки надані акти здачі-прийняття робіт не містять змісту та обсягу господарської операції, яка була виконана та надана ПП Орім в адресу ТОВ Опт Рітейл , не містять витрат, які були понесені за результатами наданих послуг, строки виконання та результати здійснених заходів, що, у свою чергу, виключає можливість оцінки подальшого використання спірних послуг у діяльності Товариства, а відображення отриманих та наданих послуг не є достатніми доказами того, що вони дійсно надавались та були використані у господарській діяльності позивача.

Крім того, скаржник зазначає, що надані позивачем до перевірки звіти не містять переліку основних питань, які ставились під час опитування споживачів, а також з аналізу цих звітів вбачається, що маркетингове дослідження Ситуація на ринку шоколад щодо шоколаду ТМ Millenium не зрозуміло чому здійснювалось на ринку в м.Харкові; в звітах відсутні конкретні адреси де здійснювалось опитування, не зазначено скільки осіб брали участь у опитуванні і найголовніше незрозуміло яке відношення має ПП Орім та ТОВ Опт Рітейл до торгової марки шоколаду ТМ Millenium ; також проведення дослідження Телефонний опит споживачів цукерок ТМ Любимов не зрозуміло чому проводилось у м.Запоріжжя, кількість респондентів - 95, не вказано по яким саме номерам воно було здійснено та яке відношення має ПП Орім та ТОВ Опт Рітейл до торгової марки шоколаду ТМ Любимов ; у звітах проект Шоколад зазначено, що були, нібито, проведені фокус-групи в м.Дніпропетровськ та м.Дніпродзержинськ, але переліку питань немає.

Крім того, скаржник зазначає, що контрагент позивача - ПП Орім за адресою: м.Дніпропетровськ, пр.Кирова, 82-Г, не знаходиться, а наданий суду першої інстанції договір оренди приміщення за вказаною адресою без первинних документів не є свідченням орендування ПП Орім даного приміщення.

Також скаржник звертає увагу, що договори про надання маркетингових послуг, укладені між ТОВ Хлібзавод № 10 , ТОВ Хлібзавод № 3 з ПП Агенція маркетингових досліджень , правовідносини за якими були предметом дослідження в адміністративних справах № 804/20000/14 і № 804/14068/15, є ідентичними договорам, складеним ТОВ Опт Рітейл з ПП Орім , а також іншим документам (додаткові угоди, акти здачі-прийняття) з тими самими загальними та однаковими фразами, як і даній справі, на думку скаржника свідчить про формальне складання первинних документів, без фактичного здійснення господарської операції, а також про відсутність індивідуальності надання маркетингових послуг, адже різні підприємства не можуть складати однакові додаткові угоди, акти здачі-прийняття робіт, оскільки у кожного працівника підприємства завжди буде своє бачення послуг, які необхідно надати наслідок буде своє відображення в актах здачі-прийняття робіт.

Крім того, скаржник звертає увагу, що ПП Орім надавав позивачу маркетингові послуги з вересня по грудень 2014 року, послуги згідно з актами прийняття робіт однакові, проте суми кожного місяця відрізняються і у зв'язку з тим, що не конкретизовано які конкретно послуги виконуються - незрозуміло чим спричинено таке коливання цін і за що.

При цьому скаржник зауважує, що маючи у штаті 21 особу, враховуючи перелічені в апеляційній скарзі підприємства, яким ПП Орім у перевірений період надавались маркетингові послуги, ПП Орім не мало фізичної можливості надавати маркетингові послуги всім підприємствам, наведеним у переліку.

Також скаржник звертає увагу, що за податковою інформацією, отриманою ДПІ у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області, ПП Орім має стан - 51 направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням; на ПП Орім відсутні трудові, матеріальні ресурси, виробничі потужності, транспортні засоби, що дає змогу ставити під сумнів факт здійснення суб'єктом господарювання господарської діяльності.

ТОВ "Опт Рітейл" проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає оскаржену постанову суду першої інстанції цілком обґрунтованою та правомірною, зазначаючи, що надані позивачем первинні документи підтверджують реальність господарських операцій з придбання маркетингових послуг.

При цьому позивач зазначає, що ТОВ "Опт Рітейл" є реалізатором (дистриб'ютором) на території України продукції торгових марок ТМ Millenium та ТМ Любимов , що підтверджує договір постачання продукції № 0301140 від 02.01.2014, укладений між ТОВ Малбі Фудс , як виробником та продавцем товарів під вищезазначеними торговими марками, та позивачем, відповідно до умов якого позивач, як покупець товару, є його власником, а тому наділений правом розпоряджатися товаром на свій розсуд, що не потребує ні яких додаткових дозволів. І як власник товару, ТОВ "Опт Рітейл", з метою збільшення долі ринку, підвищення лояльності споживачів до товару, позиціонування в мережевому рітейлі товару, який він в подальшому реалізує в торгові мережі, замовив проведення маркетингових досліджень у ПП Орім , тим самим не порушуючи жодним чином законодавства України.

Стосовно посилань скаржника на відсутність третьої особи за зареєстрованим місцезнаходженням позивач зазначає, що податкові органи, за наявності визначених законом підстав, можуть лише ініціювати перевірку місцезнаходження юридичної особи та, при підтвердженні відсутності підприємства за місцезнаходженням, направити відповідний запит державному реєстратору, який ще раз перевіряє вказану інформацію (направляє повідомлення платнику податків про необхідність підтвердити відомості про юридичну особу). Після цього державний реєстратор вносить відповідний запис до Єдиного державного реєстру, і лише після цього податкові органи можуть оновити свою інформацію в Єдиному базу даних юридичних осіб.

Стосовно посилань скаржника на зміну ціни на послуги ПП Орім позивач зазначає, що з положень Цивільного кодексу України вбачається, що ціна та її зміни встановлюються суб'єктами господарювання самостійно за домовленістю сторін та на умовах, визначених договором, а тому зміна ціни договору, укладеного між позивачем та ПП Орім у вересні 2014 року, яка встановлена за домовленістю сторін, не суперечить чинному законодавству України.

ПП Орім також проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає оскаржену постанову суду першої інстанції цілком обґрунтованою та правомірною, зазначаючи, що діяльність ПП Орім з проведення для ТОВ Опт Рітейл маркетингових досліджень по реалізації продукції ТМ Millenium та ТМ Любимов в торгових точках мережі ТОВ АТБ-Маркет , була спрямована на отримання економічної вигоди від підприємницької діяльності і, як станом на час здійснення господарських операції, так і станом на поточну дату ПП Орім не має ознак фіктивності, а є належним чином зареєстрованим суб'єктом господарювання.

Крім того, ПП Орім зазначило, що при складанні податкової інформації №170/10-13-22-05/39355541 від 18.03.2015 ДПІ у Києво-Святошинському районі не тільки не зроблено запит про надання до перевірки підприємством певних первинних документів, а навіть не прийнято до уваги фактичні дані наявної в контролюючому органі податкової звітності ПП Орім .

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Опт Рітейл з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинах з ПП Орім (код ЄДРПОУ 39355541) за період з вересня 2014 року по січень 2015 року, за результатами якої складено акт № 476/04-62-222/38835542 від 17.07.2015 (т.1, а. с.22-38).

27.08.2015 на підставі даного акта перевірки ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська було винесено наступні податкові повідомлення-рішення:

- № 0000622202, яким Товариству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на 585 188 грн. та нараховані штрафні санкції на суму 292594 грн. (т.1, а. с.16);

- № 0000632202, яким Товариству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем на 671 725 грн. та нараховані штрафні санкції на суму 167931,25 грн. (т.1, а. с.12);

- № 0000612202, яким Товариству зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 161173 грн. (т.1, а. с.14).

За результатами процедури адміністративного оскарження ГУ ДФС у Дніпропетровській області прийнято рішення про результати розгляду скарги від 06.11.2015 № 9205/10/04-36-10-07-09, яким, зокрема:

- податкове повідомлення-рішення від 27.08.2015 № 0000632202 залишено без змін;

- податкове повідомлення-рішення від 27.08.2015 № 0000622202 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 224 970 грн. (в тому числі основний платіж 149980 грн., штрафна (фінансова) санкція 74990 грн.) скасовано;

- збільшено розмірі зменшеного від'ємного значення суми податку на додану вартість на 149980 грн., визначеного в податковому повідомленні-рішенні від 27.08.2015 №0000612202 (т.1, а. с.39-44).

Так, на підставі вищевказаного рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 06.11.2015 № 9205/10/04-36-10-07-09 ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська було прийнято наступні податкові повідомлення рішення від 14.12.2015:

- № 0001102202, яким Товариству зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 149 980 грн. (т.1, а. с.18);

- № 0001092202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 435 208 грн. та штрафними санкціями на суму 217604 грн. (т.1, а. с.20).

Рішенням ДФС України від 15.02.2016 № 3150/6/99-91-10-04-25 податкові повідомлення рішення ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська від 27.08.2015 №0000632202, №0000622202, №0000612202, з урахуванням рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 06.11.2015 № 9205/10/04-36-10-07-09, прийнятого в результаті розгляду первинної скарги (податкові повідомлення-рішення від 14.12.2015 №0001092202 та №0001102202), залишені без змін, а скарга Товариства - без задоволення (т.1, а. с.45-49).

ТОВ Опт Рітейл , вважаючи зазначені податкові повідомлення-рішення відповідача неправомірними, звернулось до адміністративного суду з даним позовом.

Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська не підлягає задоволенню з таких підстав:

За приписами ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

З апеляційної скарги позивача вбачається, що доводи останнього стосуються фактично постанови суду першої інстанції в частині позовних вимог, які задоволено, тобто вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 27.08.2015 № 0000632202 і № 0000612202 та від 14.12.2015 № 0001092202 і № 0001102202, і не стосуються позовних вимог в частині скасування податкового повідомлення-рішення від 27.08.2015 № 0000622202, у задоволенні якої судом першої інстанції відмовлено з огляду на відкликання його податковим органом в результаті застосованої позивачем процедури адміністративного оскарження.

Так, переглядаючи постанову суду першої інстанції у відповідності до вимог ч.1 ст.195 КАС України, колегія суддів бере до уваги, що згідно з висновками вищевказаного акту перевірки від 17.07.2015 Товариством порушено:

- п.п.14.1.27, п.п.14.1.28 п.14.1 ст.14, п.п.138.1.1 п.138.1, п.138.2, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, в результаті чого неправомірно занижено податок на прибуток всього у сумі 671725 грн., у тому числі за 2014 рік у сумі 671 725 грн.;

- п.п.14.1.202 п.14.1 ст.14, п.185.1 ст.185, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.п.201.1, 201.4, 201.6, 201.7 ст.201 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету всього у сумі 585 188 грн., у тому числі за вересень 2014 року у сумі 282 343 грн., за жовтень 2014 року у сумі 149980 грн., за листопад 2014 року у сумі 152 865 грн. та неправомірно завищено суму від'ємного значення податку на додану вартість (рядок 24 декларації) всього у сумі 161 173 грн., у тому числі за січень 2015 року у сумі 161173 грн.

Такі висновки відповідача обґрунтовані тим, що неможливо підтвердити реальність здійснення господарських операцій ТОВ Опт Рітейл по взаємовідносинах з ПП Орім з огляду на те,що первинні документи не містять необхідної інформації щодо змісту та обсягу наданих послуг, а також інших ознак, що підтверджують реальний характер виконання господарської угоди, а також на те, що згідно до наявної інформації контрагент позивача фактично не мав змоги надати маркетингові послуги через відсутність необхідної матеріально-технічної бази та відповідних ресурсів.

Стосовно реальності господарських операцій позивача з ПП Орім колегія суддів звертає увагу, що господарською операцією, згідно зі ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

У п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України (в редакції, що діяла на момент формування позивачем податкового кредиту) визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

При цьому у Листі ВАСУ від 02.06.2011 № 742/11/13-11 зазначено, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

З матеріалів справи та перевірки вбачається, що ТОВ Опт Рітейл (Замовник) мало господарські відносини з ПП Орім (Виконавець) за договором № 121 про надання маркетингових послуг від 01.09.2014 (далі - Договір про надання маркетингових послуг), предметом якого є надання платних послуг, перелік яких наведений у Додатку 1 до даного договору (т.1, а. с.50-54).

За умовами Договору про надання маркетингових послуг вартість послуг зазначається у Додатках до договору (п.3.1); по завершенню надання щомісячних послуг Виконавець передає Замовнику акти здачі-приймання наданих послуг, для чого Замовник зобов'язаний з'явитись в строк з 12-го по 15-те числа місяця, наступного за звітним, за адресою: м.Дніпропетровськ, пр.Кирова, 82-Г (п.4.1).

Згідно з абз.1 п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат: витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, а саме витрати на: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (п.п.139.1.9. п.139.1 ст.139 ПК України).

Згідно з п.198.3. ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У відповідності до абз.1 п.198.6 ст.198 ПК України (в редакції станом на вересень-грудень 2014 р.) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У відповідності до абз.1 п.198.6 ст.198 ПК України (в редакції з урахуванням змін, внесених Законом № 71-VIII від 28.12.2014) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У відповідності до п.200.1 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п.200.3 ст.200 ПК України).

Разом з тим, з положень статей 183 та 184 ПК України вбачається, що особа як платник ПДВ підлягає реєстрації шляхом внесення відповідного запису до реєстру платників; реєстрація особи як платника ПДВ діє до дати її анулювання.

За приписами ч.2 ст.71 КАС України обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається саме на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Докази відсутності у контрагента позивача - ПП Орім , статусу юридичної особи, статусу платника ПДВ на момент реалізації господарських операцій з надання маркетингових послуг, відповідачем суду не надані, що, в свою чергу, свідчить про наявність спеціальної податкової правосуб'єктності у контрагента позивача під час реалізації вищевказаного господарського договору.

Статтею 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатись зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Опт Рітейл" придбає у ТОВ Малбі Фудс за договором постачання продукції № 0301140 від 02.01.2014 продукцію торгових марок ТМ Millenium та ТМ Любимов (т.2, а. с.113, 114), яку, в свою чергу, реалізує через мережу магазинів ТОВ АТБ-маркет за договором № 58413 від 01.03.2014 (т.2, а. с.123-136), здійснюючи поставку продукції партіями на розподільчі центри (РЦ) ТОВ АТБ-маркет (п.2.1 вказаного договору № 58413 від 01.03.2014), що підтверджується наданими позивачем видатковими накладними та товарно-транспортними накладними (т.2, а. с.115-122; 137-153).

Позивач пояснює, що замовлення маркетингових послуг у ПП Орім за вищевказаним Договором про надання маркетингових послуг мало місце з метою збільшення долі ринку, підвищення лояльності споживачів до товару, позиціонування в мережевому рітейлі товару, який він в подальшому реалізує в торговій мережі ТОВ АТБ-маркет , яка включає більш ніж 700 магазинів, розташованих на території України.

При цьому інформація щодо залишків, обсягу продажу та динаміки продажу товарів в торгових точках мережі надається ТОВ АТБ-маркет на адресу ПП Орім в рамках укладеного договору про надання послуг № 68259 від 01.09.2014 (т.2, а. с.196-258).

Так, у доказ реальності господарських операцій маркетингових послуг з ПП Орім позивачем надано суду наступні первинні документи:

- Додаткові угоди до Договору про надання маркетингових послуг (т.1, а. с.54-58);

- наказ № 18-08-14 від 18.08.2014 по ТОВ Опт-Рітейл про проведення маркетингових послуг та інших досліджень (т.2, а. с.112);

- акти здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) (т.1, а. с.64-67) та податкові накладні, в яких міститься перелік наданих послуг та їх вартість, а саме зазначено, що ПП Орім здійснено проведення фокус-груп, проведення кількісного маркетингового дослідження у форматі польового анкетування (відкриті питання), проведення телефонного опитування респондентів, визначення відносної динаміки продажу продукції у торгівельній мережі, визначення залишків продукції в магазинах, що приймали участь у дослідженні, визначення об'єму продажу товарів в торгівельних точках у грошовому виразі, що приймали участь у дослідженні, оn-lain опитування споживачів на основі розробленої анкети з фіксованою кількістю питань тощо (т.1, а. с.59-62);

- звіти про маркетингові послуги, які свідчать що дослідження проводились в торгівельній мережі ТОВ АТБ-маркет (т.1, а. с.168-290).

При цьому з акту перевірки від 17.07.2015 вбачається, що надані ПП Орім послуги позивачем оплачені частково, оскільки згідно з даними журналу-ордеру по рах.3771 Розрахунки з іншими дебіторами станом на 31.12.2014 по ПП Орім у ТОВ "Опт Рітейл" обліковується кредиторська заборгованість у сумі 771 160 грн.

Отже, вищезазначені документи підтверджують фактичний рух активів та зміни у власному капіталі позивача.

При цьому доказів порушень відображення вищевказаних господарських операцій в бухгалтерському та податковому обліку Товариства матеріали справи не містять.

Крім того, відповідачем не надано суду доказів того, що податкові накладні, які виписані вказаним контрагентом і які є за приписами Податкового кодексу України підставою для формування податкового кредиту платника податків, не відповідають положенням Наказу Міністерства доходів і зборів України Про затвердження Форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної від 14.01.2014 № 10, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.01.2014 за № 185/24962, Наказу Міністерства фінансів України Про затвердження Форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної 22.09.2014 № 957, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.10.2014 за № 1235/26012.

Доводи скаржника про те, що надані ТОВ "Опт Рітейл" акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) оформлені з порушенням ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , оскільки надані акти здачі-прийняття робіт не містять змісту та обсягу господарської операції, колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки обов'язкові реквізити первинних документів, наведені у вказаній правовій нормі носять загальний характер і зі змісту актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) (т.1, а. с.59-62) вбачається зазначення у даних актах цих обов'язки реквізитів: назви документа (форми), дати і місця складання, назви підприємства, від імені якого складено документ, зміст господарської операції , одиниці виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення та особистий підпис осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції.

При цьому на даний час відсутня законодавчо визначена форма актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) і відповідачем не наведено норму чинного законодавства, яка б встановлювала обов'язок суб'єкта господарювання будь-яким певним чином визначати обсяг наданих/отриманих послуг. Тим більш, що у спірних правовідносинах розкриття суті маркетингових послуг, їх обсяг підтверджується наданими позивачем звітами про проведені дослідження (т.1, а. с.168-290).

За таких обставин колегія суддів вваж, що відсутність в актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) обсягу отриманих послуг не може слугувати підставою для висновку щодо відсутності у даних первинних документів юридичної сили.

Доводи скаржника про те, що надані позивачем до перевірки звіти не містять переліку основних питань, які ставились під час опитування споживачів, відсутність номерів, по яких проводилось телефонне опитування, також колегією суддів не приймаються до уваги з огляду на відсутність наведення відповідачем правового обґрунтування таких доводів, і, відповідно, відсутності доказів порушення позивачем певної норми чинного законодавства через не зазначення переліку основних питань, які ставились під час опитування споживачів, та не зазначення номерів, по яких проводилось телефонне опитування.

Посилання скаржника на незрозумілість проведення маркетингових досліджень щодо шоколаду ТМ Millenium та ТМ Любимов в інших містах України (у м.Харкові, м.Запоріжжі, м.Дніпродзержинськ) також не свідчать про порушення певних норм чинного законодавства, тим більш, що проведення досліджень в інших містах та населених пунктах України не суперечить обставинам даної справи щодо реалізації ТОВ Опт-Рітейл шоколаду вказаних торгових марок в торговій мережі ТОВ АТБ-маркет , яка включає більш ніж 700 магазинів, розташованих майже на всій території України.

Обставини щодо тотожності догорів, а також інших документів (додаткових угод, актів здачі-прийняття) інших суб'єктів господарювання (ТОВ Хлібзавод № 10 , ТОВ Хлібзавод № 3 з ПП Агенція маркетингових досліджень , правовідносини за якими були предметом дослідження в адміністративних справах № 804/20000/14 і № 804/14068/15) і Договору про надання маркетингових послуг, укладеному ТОВ Опт Рітейл з ПП Орім , на якій посилається скаржник як на ознаки формального складання первинних документів позивачем та третьою особою, колегія суддів вважає такими, що не стосуються спірних правовідносин ані предметно, ані законодавчо.

Доводи скаржника про те, що послуги згідно з актами прийняття робіт однакові, але суми кожного місяця відрізняються і незрозуміло чим спричинено таке коливання цін, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки, як зазначено вище, за умовами Договору про надання маркетингових послуг вартість послуг зазначається у Додатках до даного договору (п.3.1), а не у актах прийняття робіт, що, в свою чергу, не суперечить ч.2 ст.632 ЦК України, згідно з якою зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Стосовно посилань скаржника на податкову інформацію, отриману у ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області, згідно з якою ПП Орім має у штаті 21 особу, має стан - 51 направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням; на ПП Орім відсутні трудові, матеріальні ресурси, виробничі потужності, транспортні засоби, що дає змогу ставити під сумнів факт здійснення суб'єктом господарювання господарської діяльності, колегія суддів зазначає наступне:

За витягом з Єдиному державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видами господарської діяльності за КВЕД ПП Орім , зокрема, є, дослідження кон'юктури ринку та виявлення громадської думки (73.20) (т.2, а. с.77-86).

З матеріалів справи вбачається, що ПП Орім орендувало приміщення за адресою: Київська обл., м.Вишневе, вул.Святоюр'ївська, 11, за договором оренди нежитлового приміщення № 415-2014-Н від 19.08.2014 (т.2, а. с.179-183), а в подальшому ПП Орім орендувало приміщення за адресою: м.Дніпропетровськ, пр.Кирова, 82-Г за договором оренди нежитлового приміщення № 774 від 01.10.2014 (т.2, а. с.184-191), що свідчить про зміну місцезнаходження вказаним підприємством.

При цьому відсутність платника податків за юридичною адресою (місцезнаходженням) свідчить лише про порушення даною юридичною особою законодавства, яке стосується його реєстрації, як суб'єкта підприємницької діяльності чи платника податків і зобов'язує його повідомляти державного реєстратора про зміну свого місця знаходження, а у випадку порушення даної вимоги передбачає персональну відповідальність такої особи та її посадових осіб.

Підрозділи ж податкової міліції уповноважені лише на видачу повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за формою № 18-ОПП (пункт 12.5 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого Наказом Мінфіну України від 09.12.2011 № 1588 (в редакції на період, який перевірявся), що саме по собі є етапом процедури встановлення факту відсутності юридичної особи за місцезнаходженням в порядку статті 19 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 15.05.2003 № 755-IV.

Крім того, обставини щодо відсутності платника податків за зареєстрованим місцезнаходженням, на думку колегії суддів, не можуть слугувати окремою підставою для висновку про нереальність господарської операції.

З податкових розрахунків форми 1-ДФ вбачається, що ПП Орім у періоді, що перевірявся, мало у штаті 21 особу - за 4 квартал 2014 р., 20 осіб - за 1 квартал 2015 р. (т.2, а. с.87-95; т.3, а. с.8-13).

Щодо доводів скаржника про те, що, ПП Орім не мало фізичної можливості надавати маркетингові послуги всім підприємствам, маючи у штаті 21 особу та враховуючи наведену в апеляційній скарзі чисельність підприємств, яким ПП Орім у перевірений період надавались маркетингові послуги, то такі доводи є лише припущенням податкового органу, в той час, як за приписами п.5 р.ІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 № 727, зареєстрованого в Мін'юсті України 26.10.2015 за №1300/27745, в акті перевірки відображаються лише факти порушень, а не припущення чи щодо їх наявності.

Тим більш, що спірні правовідносини у даній справі стосуються конкретних господарських операцій з надання маркетингових послуг ПП Орім конкретному суб'єкту господарювання - ТОВ Опт Рітелй , отримання яких останнім підтверджується вищенаведеними первинними документами.

При цьому колегія суддів звертає увагу, що навіть за наявності факту не відображення контрагентом платника податку податкових зобов'язань, зазначена обставина не позбавляє такого платника податку права на формування податкового кредиту і валових витрат за операціями з таким контрагентом.

Крім того, посилання податкового органу на відсутність у підприємства-контрагента у ПП Орім умов необхідних для здійснення господарської операції відсутності ресурсів (матеріальних та трудових) само по собі не свідчить про нереальність таких операцій, адже підприємство-постачальник може здійснювати реальні торговельні операції та не обов'язково має бути виробником послуги (робіт) і за відсутності дослідження первинних документів підприємства-контрагента висновки про нереальність господарських операцій, обґрунтовані відсутністю трудових та матеріальних ресурсів такого підприємства, є передчасними.

Тим більш, що податковим органом не визначено які саме матеріальні ресурси (основні фонди), необхідні для здійснення маркетингових досліджень, відсутні у ПП Орім .

Також колегія суддів вважає безпідставними посилання скаржника на те, що правочин з придбання маркетингових послуг спрямований винятково на зменшення бази оподаткування, не має під собою розумної, економічно обґрунтованої, необхідної і достатньої ділової (господарської) мети, оскільки в акті перевірки від 17.07.2015 не наведені докази, які б свідчили про невідповідність даної господарської операції цілям та задачам статутної діяльності як позивача, так і його контрагента, збитковості спірної операції чи інші обставини, які окремо або в сукупності могли б свідчити про фіктивність здійснених операцій, відсутність факту поставки, а також про те, що реалізацію вказаної операції не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії Товариства і його контрагента були направлені на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Крім того, зазначаючи про не спрямованість на реальне настання правових наслідків правочинів позивача з ПП Орім , податковим органом не враховано, що правочини, які вчинені без наміру створення правових наслідків, що обумовлені ними, визначаються законом як фіктивні і недійсність таких правочинів визнається тільки судом (ст.234 ЦК України).

При цьому стаття 204 ЦК України закріплює принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Разом з тим, податковим органом не надано суду доказів недійсності вищезазначеного Договору про надання маркетингових послуг.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість задоволення судом першої інстанції позовних вимог ТОВ Опт-Рітейл в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська від 27.08.2015 № 0000632202 та № 0000612202, та від 14.12.2015 №0001092202 та № 0001102202.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 червня 2016 р. у справі № 804/1508/16 - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 червня 2016 р. у справі № 804/1508/16 - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

Головуючий: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Я.В. Семененко