Рішення

від 19.05.2017 по справі 757/2248/17-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/2248/17-ц

Категорія 19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2017 року Печерський районний суд м.Києва

в складі головуючого судді Остапчук Т.В.

при секретарі Медведєва М.Г.

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів Укрфінінвест до ОСОБА_1 про розірвання договорів купівлі - продажу квартир, скасування рішення про державну реєстрацію та запису про права власності, визнання права власності

В С Т А Н О В И В :

16 січня 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів Укрфінінвест , яке діє за рахунок та в інтересах пайового венчурного інвестиційного фонду Фінінвест не диверсифікованого виду закритого типу звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 з позовом, в якому просять розірвати договори купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2, який укладено 30 січня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів Укрфінінвест , яке діє за рахунок та в інтересах пайового венчурного інвестиційного фонду Фінінвест недиверсифікованого виду закритого типу та ОСОБА_1, який посвідчений ОСОБА_2, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстровано в реєстрі за № 35, скасувати рішення про державну реєстрацію та запис про право власності номер: 4503446, щодо державної реєстрації квартири загальною площею 83,5 кв. м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та запис про право власності номер: 4502306, щодо державної реєстрації квартири загальною площею 467,5 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_4визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів Укрфінінвест , яке діє за рахунок та в інтересах пайового венчурного інвестиційного фонду Фінінвест не диверсифікованого виду закритого типу право власності на квартиру АДРЕСА_5, загальною площею 83,5 кв.м. та право власності на квартиру АДРЕСА_6 загальною площею 467,5 кв.м.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 30 січня 2014 року між ТОВ Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів Укрфінінвест , яке діє за рахунок та в інтересах пайового венчурного інвестиційного фонду Фінінвест не диверсифікованого виду закритого типу та ОСОБА_1 30.01.2014 року укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 який посвідчено ОСОБА_2, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстровано в реєстрі за № 35 (далі - Договір-1) та договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_4 (далі - квартира 2), який укладено 30 січня 2014 року та посвідчено ОСОБА_2, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстровано в реєстрі за № 33 (далі - Договір-2). Позивач свої обов'язки продавця за Договором-1 та Договором-2 виконав в повному обсязі та передав відповідачу квартиру 1 та квартиру 2 за Актами прийому-передачі від 30.01.2014 року. Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на квартири 1 та 2 зареєстроване за відповідачем. Проте, відповідач взяті на себе обов'язки за договорами не виконав, що стало підставою для звернення до суду за захистом свого порушеного права.

Представник позивача ОСОБА_3 в судовому засіданні позов підтримав, просив задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_4 проти позову заперечував, вказував на те що всі договори укладались в один день , посвідчувались одним і тим же нотаріусом, від імені ОСОБА_1 були підписані одним і тим же довірителем ОСОБА_5 на підставі однієї довіреності , якому вона передала кошти. Протягом 3-х років ніяких претензій щодо коштів не надходило, сплачує комунальні послуги, здійснює ремонт в квартирах. В зв'язку з непорозумінням в оплаті коштів за придбання квартир, повторно сплатила їх вартість.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази по справі, приходить до наступного висновку.

Судовим розглядом встановлено, що 30.01.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів Укрфінінвест , яке діє за рахунок та в інтересах пайового венчурного інвестиційного фонду Фінінвест не диверсифікованого виду закритого типу та ОСОБА_1 укладено договори купівлі-продажу квартир: договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2, який укладено 30 січня 2014 року та посвідчено ОСОБА_2, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстровано в реєстрі за № 35 та договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_4, який укладено 30 січня 2014 року та посвідчено ОСОБА_2, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстровано в реєстрі за № 33.).

Зазначені Договори купівлі-продажу квартир містять аналогічні умови.

Відповідно до п. 1.1. Договору-1 позивач передає у власність відповідача, а відповідач приймає у власність квартиру АДРЕСА_2 і зобов'язується сплатити за неї визначену цим Договором грошову ціну.

Згідно п. 1.1. Договору-2 позивач передає у власність відповідача, а відповідач приймає у власність квартиру АДРЕСА_4 і зобов'язується сплатити за неї визначену цим Договором грошову ціну.

Умовами Договору-1 та Договору-2 позивач та відповідач погодили ціну продажу квартири 1 та квартири 2, порядок та строк розрахунку.

Відповідно до п. 2.1. Договору-1 продаж квартири 1 за домовленістю сторін вчиняється за 677 260,00 грн. без ПДВ, які відповідач повинен сплатити шляхом перерахування всієї суми позивачу за вказаними у Договорі-1 банківськими реквізитами строком до 01 березня 2014 року.

Відповідно до п. 2.1. Договору-2 продаж квартири 2 за домовленістю сторін вчиняється за 4 450 980,00 грн. без ПДВ, які відповідач повинен сплатити шляхом перерахування всієї суми позивачу за вказаними у Договорі-2 банківськими реквізитами строком до 01 березня 2014 року.

Відповідно до п. 2.1. Договору-1 та Договору-2 факт повного розрахунку з позивачем та отримання відповідачем належних йому від продажу квартири грошових коштів у повному обсязі, підтверджується відповідними банківськими документами, засвідченими підписами відповідального виконавця та відбитком штампа банку та заявою від імені позивача про повний розрахунок.

Відповідно до п. 2.1. Договору-1 та Договору-2 відповідач набуває право власності на квартиру з моменту державної реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Згідно Інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на квартиру 1 та квартиру 2 зареєстроване за відповідачем

Позивач обов'язки продавця за Договором-1 та Договором-2 виконав в повному обсязі та передав відповідачу квартири 1 та 2 за Актами прийому-передачі від 30 січня 2014 року, які підписані відповідачем та позивачем за Договорами.

Встановлено , що до 01 березня 2014 року, визначеного Договором-1 та Договором-2, як строк повного розрахунку, на рахунок позивача не надійшли кошти за Договорами , після отримання копії заочного рішення 13.04.2017р. , що підтверджується платіжними дорученнями (а.с. (89,90)

Як вказував в судовому засіданні представник відповідача між сторонами 30.01.2014р. було укладено 4 договори купівлі-продажу , від імені відповідачки за одним і тим самим дорученням діяв ОСОБА_5, ніяких претензій щодо оплати від позивача ніколи не надходило, комунальні послуги сплачуються регулярно.

Положеннями статей 6, 627 ЦК України визначено, що свобода договору полягає в праві сторін вільно вирішувати питання при укладенні договору, виборі контрагентів та погодженні умов договору.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

Частиною 1 ст. 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Стаття 655 ЦК України закріплює законодавче визначення договору купівлі-продажу, згідно з яким одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Істотними умовами договору купівлі-продажу є умови про предмет та ціну.

Ціна товару - це грошова сума, яка підлягає сплаті покупцем за одержану від продавця річ.

Відповідно до ч. 1 ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

За загальним правилом (ч. 1 ст. 692 ЦК України) оплата товару за договором купівлі-продажу здійснюється після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За п. 2 ст. 692 ЦК України покупець повинен виконати свій обов'язок щодо оплати одразу в повному обсязі, тобто сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Однак сторони можуть відійти від цього положення, застосувавши розстрочення платежу (ч. 2 ст. 692 ЦК України).

У випадку, якщо договором купівлі-продажу передбачена оплата товару через певний час після його передачі покупцю, покупець повинен провести оплату в строк, передбачений договором.

Якщо покупець не виконує свого обов'язку щодо оплати переданого йому товару в установлений договором купівлі-продажу строк, продавець набуває право вимоги такої оплати (ч. 3 ст. 692 ЦК України), або розірвання договору з підстав, передбачених ст. 651 ЦК України.

Згідно з чч. 1, 2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Умовами Договору-1 та Договору-2 сторонами було погоджено інший строк оплати, а саме до 01.03.2014 року , відповідачкою здійснено оплату 13.04.2017р.

За загальними положеннями ЦПК України обов'язок суду під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.

Крім того, важливим є визначення правовідносин сторін, які випливають із встановлених обставин. Саме визначення цих правовідносин дає можливість суду остаточно визначитись, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Однією з підстав розірвання договору є істотне порушення стороною цього договору.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (абзац другий частини другої статті 651 ЦК України).

Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.

Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена як у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди; її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору, а також установити, чи є дійсно істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.

Вказана правова позиція викладена у Постановах Верховного Суду України від 06 червня 2012 р. та від 18 вересня 2013 р. № 6-75цс13.

Відповідно до ст..360-7 ЦПК України Висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2частини першої статті 355 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Відповідно до ст..11 ЦПК України Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.2. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги.

Згідно ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Згідно ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього кодексу.

Позивачем не надано належних та допустимих доказів наявності шкоди, завданої порушенням відповідачкою договорів , понесених реальних збитків та (або) упущеної вигоди; її розмір, який не дозволяв отримати очікуване при укладенні договорів.

При таких обставинах суд приходить до висновку , що позовні вимоги є безпідставними, не знайшли підтвердження в судовому засіданні , не встановлено істотного порушення відповідачкою договорів , тому не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 16, 392, 651, 655, 692, 694 ЦК України, ст.ст.10, 11, 60, 61,209, 212, 213, 215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів Укрфінінвест до ОСОБА_1 про розірвання договорів купівлі - продажу квартир, скасування рішення про державну реєстрацію та запису про права власності, визнання права власності залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Остапчук Т.В.