печерський районний суд міста києва
Справа № 757/47949/16-ц
Категорія 56
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(ЗАОЧНЕ)
12 травня 2017 року Печерський районний суд м. Києва
у складі:
головуючого судді - Писанець В.А.
при секретарі - Ясеновенко К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю ПЛЮС АВЕРС про захист прав споживача, -
В С Т А Н О В И В :
У вересні 2016 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом до відповідача, в якому просив:
- розірвати договір купівлі-продажу № СЕ-016/09-2015 від 16.09.2015;
- стягнути з відповідача на його користь сплачений аванс у розмірі 39520 + 474,24 грн. банківські послуги, що в сумі становить 39994,24 грн.;
- стягнути з відповідача на його користь пеню в розмірі 29921,60 грн.;
- стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду в розмірі 10000 грн.
В обґрунтування позову зазначив, що 16.09.2015 між ним та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу термопанель фасадна Дакота № СЕ-016/09-2015. 22.09.2015 на виконання умов договору позивач перерахував відповідачу в якості авансу кошти за товар у сумі 39520 грн. та 474,24 грн. за банківські послуги. В подальшому відповідач порушив умови договору та не передав товар у визначені договором строки. На момент звернення до суду із позовом відповідач не передав позивачу товар та не повернув сплачені останнім в якості авансу грошові кошти. Позивач також зазначив, що такі обставини спричинили моральні страждання, які він оцінює у 10000 грн., оскільки він не зміг продовжувати ремонт у житловому приміщенні, куди планував переїхати разом з родиною.
В судове засідання представник позивача не з'явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, до суду подав заяву про розгляд справи у його відсутність, в якій також зазначив, що проти заочного порядку розгляду справи не заперечує.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час, місце судового засідання був належним чином повідомлений, незалежно від причин, суд розглядає справу за наявністю у справі доказів у відсутність відповідача. Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Суд, оголосивши та дослідивши матеріали справи прийшов до наступного.
Судом встановлено, що 16.09.2015 між сторонами було укладено договір № СЕ-016/09-2015, відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати, а покупець прийняти та оплатити Термопанеь фасадна Дакота, яка належить продавцю на праві власності
У розділі 3 договору визначені умови поставки та розрахунку, за якими строк поставки товару становить 10 робочих днів після зарахування передплати від покупця на розрахунковий рахунок продавця. Перехід права власності на термопанель фасадна Дакота відбувається після підписання сторонами акту прийому-передачі. Оплата проводиться покупцем за безготівковим розрахунком шляхом передплати в розмірі 70 % від вартості вказаної у рахунку-фактурі на розрахунковий рахунок продавця. Підставою для остаточного розрахунку покупцем - сплати в розмірі 30 % є акт прийому-передачі.
Вартість замовленої позивачем у відповідача продукції складає 61618,50 грн.
22.09.2015 позивач перерахував відповідачу на реквізити зазначені у рахунку-фактурі № 1609 в якості авансу кошти за товар в розмірі 39520 грн., при цьому він сплатив додатково 474,24 грн. за банківські послуги.
02.06.2016 позивач звернувся до відповідача із заявою про повернення сплачених грошових коштів, у зв'язку із невиконанням останнім умов договору.
07.07.2016 відповідач направив позивачу гарантійний лист, в якому зазначив, що гарантує повернення передплати за ненадану продукцію в сумі 39994,24 грн. на розрахунковий рахунок до 30.07.2016.
Як зазначає позивач, на момент звернення до суду із даним позовом, відповідач грошові кошти сплачені на виконання умов договору в якості авансу йому не повернув, тобто не виконав зобов'язання, а тому він набув право на відшкодування штрафних санкцій, передбачених у ст. 549, ч. 2 ст. 625 ЦК України.
За правилами ст. ст. 629, 526 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).
За приписами ст. 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
Враховуючи те, що позивач на виконання умов договору сплатив відповідачу грошові кошти в сумі 39520 грн. в якості авансу кошти за товар, разом з тим останній зі своєї сторони умови договору не виконав, не надав товар та не повернув грошові кошти сплачені за нього, тобто уникає від виконання договору, то суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позову про розірвання договору та стягнення авансового платежу.
При цьому також обґрунтованими є вимоги позову про стягнення з відповідача на користь позивача пені та підлягають задоволенню, як наслідок порушення договірних зобов'язань.
Разом з тим, суд знаходить безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди, виходячи з наступного.
Пунктом 5 Постанови Пленуму Верхового Суду України від 31.03.1995 № 4 Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди визначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Так, в ході судового розгляду суду не було надано достатніх доказів, які б підтверджували факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, а також наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача, а тому в задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди слід відмовити.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.10, 11, 60, 61, 212, 213, 215, 224-226 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю ПЛЮС АВЕРС про захист прав споживача - задовольнити частково.
Розірвати договір купівлі-продажу № СЕ-016/09-2015 від 16.09.2015, укладений між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю ПЛЮС АВЕРС .
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ПЛЮС АВЕРС , код ЄДРПОУ 33808074, на користь ОСОБА_1 сплачений аванс в розмірі 39520 грн. та 474,24 грн. сплачені за банківські послуги, що в сумі становить 39994,24 грн.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ПЛЮС АВЕРС , код ЄДРПОУ 33808074, на користь ОСОБА_1 пеню в розмірі 29921,60 грн.
В задоволенні решти вимог позову - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Апеляційна скарга подається Апеляційному суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя В.А. Писанець
Суд | Печерський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 12.05.2017 |
Оприлюднено | 29.05.2017 |
Номер документу | 66711906 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Печерський районний суд міста Києва
Писанець В. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні