Рішення

від 18.05.2017 по справі 910/4553/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.05.2017Справа №910/4553/17 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр "М.Т.К."

до Товариства з обмеженою відповідальністю"Аптеки швидкої допомоги 03"

про стягнення 15 113,80 грн.

Суддя Турчин С.О.

Представники сторін:

від позивача: Мітлицький В. П . (довіреність)

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Медичний центр "М.Т.К." (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю"Аптеки швидкої допомоги 03" (відповідач) 15113,80 грн. заборгованості за договором постачання продукції медичного призначення № 171/14 від 03.07.2014.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором постачання продукції медичного призначення № 171/14 від 03.07.2014, у зв'язку із чим, у відповідача утворилась заборгованість за поставлений позивачем товар у розмірі 15113,80 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.03.2017 порушено провадження у справі № 910/4553/17 та призначено її до розгляду на 13.04.2017.

06.04.2017 через відділ діловодства суду від позивача надійшли документи по справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.04.2017 розгляд справи відкладено на 18.05.2017 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача в судовому засіданні 18.05.017 позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити, надав документи для долучення до матеріалів справи.

Представник відповідача в судове засідання 18.05.2017 не з'явився, відзиву на позов та витребуваних судом документів не надав.

У відповідності до п.п. 3.9.1. п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідач був повідомлений про час та місце розгляду справи ухвалами суду від 23.03.2017, від 13.04.2017, які надіслані на юридичну адресу відповідача.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Враховуючи те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Водночас, судом, враховано, що у відповідності до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

Приймаючи до уваги те, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, з метою запобігання безпідставному затягуванню розгляду справи, в судовому засіданні 18.05.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

03.07.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Медичний центр "М.Т.К." (далі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю"Аптеки швидкої допомоги 03" (далі - покупець) укладено договір постачання продукції медичного призначення № 171/14 (далі - Договір), відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця лікарські засоби і вироби медичного призначення, у кількості, асортименті і по цінах згідно накладних, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах цього Договору.

Відповідно до п. 3.4 Договору, в редакції протоколу розбіжностей, при отриманні товару оформляється накладна, яка підписується повноважними представниками сторін. Ризики, пов'язані з товаром та право власності на товар переходять до покупця після моменту фактичного його одержання та підписання відповідної накладної. Датою отримання товару вважається дата фактичного отримання товару покупцем від постачальника.

Пунктом 4.2 Договору встановлено, що покупець оплачує поставлений постачальником товар по цінам, які вказуються в накладних, які є невід'ємними частинами цього договору.

Оплата здійснюється шляхом відтермінування платежу на розрахунковий рахунок постачальника протягом 30 календарних днів з моменту отримання товару покупцем на підставі відвантажувальних документів (п. 4.3 Договору).

Положеннями п. 5.1 Договору встановлено, що останній набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2014, але в будь-якому випадку до завершення взаєморозрахунків між сторонами.

Позивач, на виконання умов договору, у період з 16.09.2014 по 22.10.2014 поставив відповідачу товар на суму 19 479,75 грн.

Відповідачем лише частково здійснено оплату поставленого товару на суму 4365,95 грн.

У зв'язку із чим, заборгованість відповідача перед позивачем за договором становить 15 113,80 грн. (19479,75 грн. - 4 365,95 грн.).

Враховуючи наявність заборгованості за договором у розмірі 15113,80 грн. позивач звернувся до суду з даним позовом.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем у період з 16.09.2014 по 22.10.2014 здійснено відповідачу поставку товару на загальну суму 19 479,75 грн., що підтверджується наступними видатковими накладними: № МТК468522 від 16.09.2014 на суму 4379,44 грн., № МТК468527 від 16.09.2014 на суму 197,42 грн., № МТК468530 від 16.09.2014 на суму 22,80 грн., № МТК468532 від 16.09.2014 на суму 206,72 грн., № МТК474285 від 23.09.2014 на суму 39,48 грн., № МТК474284 від 23.09.2014 на суму 206,72 грн., № МТК474283 від 23.09.2014 на суму 716,61 грн., № МТК474289 від 23.09.2014 на суму 166,92 грн., № МТК474376 від 24.09.2014 на суму 892,95 грн., № МТК474379 від 24.09.2014 на суму 164,39 грн., № МТК474384 від 24.09.2014 на суму 95,23 грн., № МТК474383 від 24.09.2014 на суму 794,74 грн., № МТК474386 від 24.09.2014 на суму 181,90 грн., № МТК479125 від 01.10.2014 на суму 238,08 грн., № МТК479124 від 01.10.2014 на суму 1568,79 грн., № МТК483761 від 07.10.2014 на суму 258,41 грн., № МТК483762 від 07.10.2014 на суму 78,97 грн., № МТК483763 від 07.10.2014 на суму 126,84 грн., № МТК484033 від 07.10.2014 на суму 137,50 грн., № МТК484036 від 07.10.2014 на суму 103,36 грн., № МТК484041 від 07.10.2014 на суму 18,24 грн., № МТК484043 від 07.10.2014 на суму 364,02 грн., № МТК484189 від 07.10.2014 на суму 285,69 грн., № МТК489037 від 14.10.2014 на суму 43,34 грн., № МТК489038 від 14.10.2014 на суму 220,42 грн., № МТК489043 від 14.10.2014 на суму 1174,86 грн., № МТК489089 від 14.10.2014 на суму 22,80 грн., № МТК489087 від 14.10.2014 на суму 47,62 грн., № МТК489096 від 14.10.2014 на суму 75,97 грн., № МТК489085 від 14.10.2014 на суму 1081,58 грн., № МТК490533 від 15.10.2014 на суму 1349,62 грн., № МТК494547 від 21.10.2014 на суму 156,22 грн., № МТК494552 від 21.10.2014 на суму 2772,71 грн., № МТК495591 від 22.10.2014 на суму 312,44 грн., № МТК495601 від 22.10.2014 на суму 976,95 грн.

Зазначені видаткові накладні підписані сторонами без зауважень та заперечень, та скріплені печатками підприємств.

В свою чергу відповідач за поставлений товар розрахувався лише частково на суму 4365,95 грн., у зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем становить 15113,80 грн.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:

- суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;

- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем зобов'язань за договором постачання продукції медичного призначення № 171/14 від 03.07.2014 в частині своєчасної оплати за поставлений позивачем товар.

Заборгованість відповідача перед позивачем за договором постачання продукції медичного призначення № 171/14 від 03.07.2014 у розмірі 15113,80 грн. належним чином доведена та документально підтверджена.

Згідно із ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оскільки, невиконане зобов'язання за договором у розмірі 15113,80 грн. підтверджується матеріалами справи, доказів оплати заборгованості відповідачем не надано, сума боргу не спростована, то позовні вимоги про стягнення 15113,80 грн. заборгованості визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, суд задовольняє позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр "М.Т.К." повністю.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 49 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю"Аптеки швидкої допомоги 03" (04116, м. Київ, вул. Старокиївська, буд. 26, код 33240143) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр "М.Т.К." (03141, м. Київ, вул. М. Амосова, буд. 10, код 21633086) 15113,80 грн. основного боргу та 1600,00 грн. витрат зі сплати судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 23.05.2017.

Суддя С.О. Турчин