Рішення

від 18.05.2017 по справі 910/5077/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.05.2017Справа №910/5077/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека низьких цін ТМ"

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Глорія трейд"

про стягнення 106 129,03 грн.

Суддя Турчин С.О.

Представники учасників процесу:

від позивача: Головенко Т.О. (довіреність б/н від 12.09.20146)

Дудник І.Г. (довіреність б/н від 14.04.2017)

від відповідача: ОСОБА_1

від третя особа: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аптека низьких цін ТМ" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (відповідач) про стягнення 106 129,03 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором суборенди № 2/2015-03/К від 25.03.2015 в частині повернення сплаченої орендної плати у зв'язку з неможливістю використання орендованого приміщення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.03.2017 порушено провадження у справі № 910/5077/17 та призначено її до розгляду на 25.04.2017.

20.04.2017 через відділ діловодства суду від позивача надійшли документи по справі.

25.04.2017 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення справи.

В судове засідання 25.04.2017 з'явились представники позивача, представник відповідача не з'явився, витребуваних документів суду не надав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.04.2017 залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Глорія трейд", розгляд справи відкладено на 18.05.2017.

17.05.2017 від позивача надійшли письмові пояснення по справі та документи для долучення до матеріалів справи.

18.05.2017 до початку судового засідання від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог.

У судовому засіданні 18.05.2017 представник позивача підтримав заяву про зменшення розміру позовних вимог, просив суд прийняти її до розгляду.

Заява про зменшення розміру позовних вимог мотивована тим, що 14.04.2017 та 17.05.2017 відповідач здійснив часткове погашення заборгованості, а тому позивач просить суд стягнути з відповідача 96 629,03 грн. основного боргу та 1600,00 грн. витрат зі сплати судового збору.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Судом встановлено, що заява позивача про зменшення розміру позовних вимог відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, у зв'язку з чим, подальший розгляд справи буде здійснюватись щодо позовних вимог викладених у даній заяві та відповідно має місце нова ціна позову.

Представник відповідача у судовому засіданні 18.05.2017 визнав позовні вимоги, надав пояснення по справі.

Представник третьої особи в судове засідання 18.05.2017 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Враховуючи те, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, в судовому засіданні 18.05.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників учасників процесу, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

25.03.2015 між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аптека низьких цін ТМ" (суборендар) укладено договір суборенди № 2/2015-03/К (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого орендодавець передає, а суборендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення, розташоване на 1 поверсі в будівлі за адресою: АДРЕСА_2, площею 70,00 кв.м.

Відповідно до п. 3.1 Договору, строк оренди встановлюється з моменту підписання Акту прийому-передачі приміщення і діє до 10.04.2017.

Згідно з п. 4.1 Договору, передача приміщення в користування суборендарю здійснюється в день підписання уповноваженими представниками сторін відповідного Акту приймання-передачі, який підтверджує факт передачі приміщення і є невід'ємною частиною договору.

08.04.2015 між сторонами підписано Акт приймання-передачі нежитлового приміщення, відповідно до якого відповідач передав, а позивач прийняв нежитлове приміщення, за адресою: АДРЕСА_2, площею 70,00 кв.м.

Відповідно до п. 5.1 Договору, розмір орендної плати за все приміщення за один повний календарний місяць становить 65000,00 грн.

Додатковою угодою № 1 від 01.02.2016 сторони дійшли згоди доповнити п. 5.1 договору наступним: Розмір орендної плати за користування приміщенням за повний місяць орендного використання, починаючи з 01.03.2016 становить 75000,00 грн. .

Орендна плата сплачується суборендарем до 10-го числа кожного місяця орендного користування.

Положеннями п. 5.5 Договору встановлено, що суборендар протягом 3-х календарних днів з моменту підписання Акта приймання-передачі приміщення в оренду, перераховує на поточний рахунок орендодавця орендну плату за останній місяць орендного користування в розмірі 65 000,00 грн.

Підпунктом 13.2.1 п. 13.1 Договору встановлено, що даний договір припиняється достроково у випадку загибелі приміщення - з дати загибелі приміщення.

Позивач, звертаючись до суду з даним позовом та обґрунтовуючи позовні вимоги зазначає, що 15.12.2016 нежитлове приміщення, яке є предметом оренди, було зруйновано.

Оскільки з 15.12.2016 позивач не міг користуватись орендованим майном, останній просить сягнути з відповідача 65 000,00 грн. - плату за суборенду за останній місяць оренди та 31629,03 грн. - перехованої орендної плати за грудень 2016.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частина 1 статті 759 ЦК України передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Приписами ч. 1, 3 ст. 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як встановлено судом вище, 08.04.2015 між сторонами підписано Акт приймання-передачі нежитлового приміщення, відповідно до якого відповідач передав, а позивач прийняв нежитлове приміщення, за адресою: АДРЕСА_2, площею 70,00 кв.м.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов 5.5 Договору, позивач платіжним дорученням від 10.04.2015 № 559 перерахував відповідачеві 65 000,00 грн. суборендної плати за останній місяць суборендного користування примушенням.

Крім того, у відповідності до п. 5.1 Договору позивач сплатив 75 000,00 грн. суборендної плати за грудень 2016, що підтверджується платіжним доручення № 41539/1 від 09.12.2016.

Підпунктом 13.2.1 п. 13.1 Договору встановлено, що даний договір припиняється достроково у випадку загибелі приміщення - з дати загибелі приміщення.

Відповідно до положень ч. 2 т. 291 Господарського кодексу України, договір оренди припиняється у разі загибелі (знищення) об'єкта оренди.

З наявного в матеріалах справи листа Управління поліції охорони Оболонського районного відділу від 26.01.2017 № 57/43/22 вбачається, що 15.12.2016 приміщення, яке є предметом договору оренди, знищене. Так, у вказаному листі зазначається, що 15.12.2016 о 03:28 год. працівниками КП Київблагоустрій на підставі розпорядчих документів проводився демонтаж павільйонів, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2.

Таким чином, враховуючи зазначені обставини, суд дійшов висновку, що з 15.12.2016 позивач був позбавлений можливості користуватися орендованим майном.

Крім того, 15.12.2016 між сторонами підписано Акт № ОУ-0000046 здачі-прийняття робіт (надання послуг), відповідно до якого відповідач у грудні 2016 надав послуги з суборенди приміщення на суму 33 870,97 грн.

Положеннями ч. 6 ст. 762 Цивільного кодексу України встановлено, що наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Таким чином, враховуючи приписи зазначеної норми, відповідач звільняється від орендної плати за період з 15.12.2016 по 31.12.2016 у розмірі 41 129,03 грн. (75000,00 грн. -33870,97 грн.= 41 129,03 грн.).

Також, оскільки приміщення знищене 15.12.2016, а строк дії договору встановлено 10.04.2017, то позивач звільняється від оплати і за останній місяць оренди, оскільки договір припинився 15.12.2016.

Тобто, перераховані позивачем грошові кошти за останній місяць оренди у розмірі 65 000,00 грн. підлягають поверненню позивачу.

Відповідач частково повернув позивачеві грошові кошти у розмірі 9500,00 грн.

Невиконане відповідачем зобов'язання за договором суборенди № 2/2015-03/К становить 96629,03 грн. (65000,00 грн. +41 129,03 грн. - 9500,00 грн. =96629,03 грн.).

У судовому засіданні 18.05.2017 відповідач визнав наявність заборгованості у вказаному розмірі.

Відповідно до ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Оскільки, невиконане зобов'язання за договором суборенди № 2/2015-03/К у розмірі 96 629,03 грн. підтверджується матеріалами справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення 96 629,03 грн.

Враховуючи вищенаведене, дослідивши повно та всебічно матеріали справи, на день розгляду справи, суд задовольняє повністю позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека низьких цін ТМ".

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 49 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (01015, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека низьких цін ТМ" (03142, м. Київ, вул. Семашка, буд. 13, ідентифікаційний код 36853266) 96 629,03 грн. заборгованості та 1600,00 грн. витрат зі сплати судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 23.05.2017.

Суддя С.О. Турчин