Рішення

від 23.05.2017 по справі 917/482/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.05.2017р. Справа № 917/482/17

За позовом Приватного підприємства "Полтавське підприємство геофізичних робіт", вул. Комарова, 9-А, м. Полтава, 36008

до Державного підприємства "Полтавське управління геофізичних робіт", вул. Заводська, 16, м. Полтава, 36007

про стягнення 259990,23 грн.

Суддя Семчук О.С.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 19.04.2017р.);

від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність № 01-533 від 28.09.2016р.).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "Полтавське підприємство геофізичних робіт" (далі - позивач/ ПП "Полтавське підприємство геофізичних робіт") звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовною заявою до Державного підприємства "Полтавське управління геофізичних робіт" (далі - відповідач/ ДП "Полтавське управління геофізичних робіт") про стягнення 259 990,23 грн. заборгованості за виконані роботи. В обґрунтування позову позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору підряду № 21/06 від 21.06.2016р.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 30.03.2017р. порушено провадження у справі, розгляд якої призначено на 20.04.2017р.

За клопотанням відповідача, суд ухвалою від 20.04.2017р. відклав розгляд справи на 16.05.2017р.

В судовому засіданні 16.05.2017р. суд оголосив перерву до 23.05.2017р.

Відповідач у відзиві від 15.05.2015р. (вх. № 6280) проти позову заперечує, посилаючись на те, що умовами договору не передбачено конкретний строк оплати виконаних робіт, позивачем не дотримано обов'язкову процедуру досудового врегулювання спору, а також на те, що подані відповідачем копії документів не засвідчені належним чином.

16.05.2017р. від відповідача надійшло клопотання про розстрочення виконання рішення суду на два роки. В обґрунтування клопотання відповідач посилається на втрату прибутковості основної діяльності та тяжкий фінансовий стан підприємства.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та підтримав клопотання про розстрочення виконання рішення.

Представник позивача заперечував проти надання відповідачу розстрочки виконання рішення.

В судовому засіданні 23.05.2017р. суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення на підставі ст. 85 ГПК України та повідомив дату виготовлення повного тексту рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Державним Підприємством Полтавське управління геофізичних робіт (замовник) та Приватним підприємством Полтавське підприємство геофізичних робіт (підрядник) 21.06.2016р. був укладений договір № 21/06 на виконання промислово-геофізичних та прострілювально-вибухових робіт (далі - договір, копія договору - в матеріалах справи).

Згідно з п. 1.1. договору, замовник доручає, а підрядник бере на себе зобов'язання виконати своїми силами та з використанням відповідних матеріалів і обладнання промислово-геофізичні та прострілювально-вибухові роботи згідно до поданого технічного завдання (заявки).

Відповідно до п. 3.4. договору замовник зобов'язаний протягом семи банківських днів з моменту отримання від підрядника акту приймання-передачі комплексу робіт, прийняти роботи та підписати цей акт або надати мотивовану відмову від прийняття комплексу робіт та підписання відповідного акту. У разі неотримання підрядником у вказаний термін повідомлення про відмову від прийняття робіт, такі роботи вважаються прийнятими.

На виконання умов договору позивач здійснив комплекс прострілювально-вибухових робіт на загальну суму 625215,84 грн., що підтверджується підписаними сторонами актами здачі-приймання виконаних робіт (копії актів - в матеріалах справи):

- від 30.06.2016р. на суму 56960,60 грн.;

- від 23.08.2016р. на суму 54388,94 грн.;

- від 31.08.2016р. на суму 345916,33 грн.;

- від 25.11.2016р. на суму 84885,01 грн.;

- від 26.12.2016р. на суму 83064,96 грн.

Пунктом 5.4 договору сторони погодили, що для проведення робіт, замовник проводить попередню оплату в розмірі 100% вартості вибухових матеріалів. Оплата вартості виконаних робіт відповідно до цього Договору, проводиться замовником на підставі виставленого підрядником рахунку-фактури і підписаного ОСОБА_1 приймання-передачі виконаних робіт шляхом перерахування грошових коштів (з урахуванням авансового платежу) на розрахунковий рахунок підрядника.

Відповідач виконані роботи оплатив частково, на загальну суму 365225,61 грн., що підтверджується доданими до позовної заяви копіями платіжних доручень.

Таким чином, залишається непогашеною заборгованість відповідача за виконані позивачем роботи на суму 259990,23 грн. Вказану суму позивач просить стягнути з відповідача.

Відповідач у відзиві стверджує, що конкретний строк оплати виконаних робіт договором не встановлений, в зв'язку з цим, на його думку, до даних зобов'язань необхідно застосовувати ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Так, відповідно до положень ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Суд вважає, що у даному випадку застосування передбаченого ч. 2 ст. 530 ЦК України строку оплати зобов'язання є безпідставним, оскільки порядок оплати робіт, виконаних по договору підряду врегульовано ст. 854 ЦК України, згідно якої, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно п. 5.2. договору, датою закінчення виконання робіт вважається дата підписання акту виконаних робіт.

З врахуванням викладеного, обов'язок по сплаті виконаних позивачем робіт, виникає у відповідача після підписання актів.

Таким чином, відповідач безпідставно стверджує про те, що строк оплати по договору не настав, мотивуючи це тим, що позивач не надсилав відповідачу вимоги щодо оплати.

Також відповідач вказує на те, що позивачем не дотримано встановлений п. 8.1. договору обов'язковий порядок досудового врегулювання спору.

Так, відповідно до п. 8.1. договору, на який посилається відповідач, спори, які виникають за даним договором або у зв'язку з ним, не вирішені шляхом переговорів, вирішуються у судовому порядку.

Текст п. 8.1. договору не свідчить про обов'язкове досудове врегулювання спору, до того ж формулювання шляхом переговорів не зобов'язує сторону договору направити контрагенту претензію, оскільки переговори можуть проходити і в усній формі. До того ж, сам відповідач у відзиві на позов посилається на факт проведення переговорів між сторонами.

В зв'язку з цим, такі заперечення відповідача судом до уваги не беруться.

Крім цього, відповідач зазначає, що позивачем при поданні позовної заяви порушено п. 2 ст. 57 ГПК України, згідно якого, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів, а саме, позивач не надіслав відповідачу копію платіжного доручення про сплату судового збору. При цьому відповідач вказує, що Господарським процесуальним кодексом України не передбачена можливість надіслання відповідачу лише частини доданих до позовної заяви документів. В зв'язку з цим відповідач вважає, що справа може бути розглянутою по суті лише у разі надання позивачем доказів направлення відповідачу копії позовних матеріалів, зокрема - копії платіжного доручення про сплату судового збору.

Згідно доданого до позову опису вкладення на ім'я відповідача, йому дійсно не було направлено копію платіжного доручення про сплату судового збору (додаток № 1 до позовної заяви), що є підставою для повернення позовної заяви на підставі п. 6 ст. 63 ГПК України.

Проте, відповідно до ч. 10 п. 3.5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", якщо передбачені у пунктах 2, 3, 4, 5 і 6 частини першої статті 63 ГПК підстави повернення позовної заяви виявлено господарським судом після прийняття позовної заяви до розгляду, справа підлягає розглядові по суті.

Окрім цього, представник відповідача 16.09.2017р. був ознайомлений з матеріалами справи, в тому числі і з платіжним дорученням про сплату судового збору. Таким чином, відсутність в матеріалах справи доказів надіслання відповідачу копії платіжного доручення про сплату судового збору, не є перешкодою для розгляду спору по суті.

Посилання відповідача на те, що більшість копій документів, що містяться в матеріалах справи, не містить всіх необхідних елементів відмітки про засвідчення копій, а тому, суд не може їх брати до уваги у вирішенні спору, судом не приймаються, оскільки ухвалою суду від 30.03.2017р. оригінали всіх документів по суті спору були витребувані та досліджені в судовому засіданні, з'ясовано відповідність копій цим оригіналам.

Отже, вимоги позивача підтверджені належними та допустимими доказами. Факт виконання позивачем робіт, їхню вартість та розмір залишку неоплаченої суми відповідач не заперечує. Крім цього, згідно наданої позивачем копії акту звірки розрахунків, підписаного обома сторонами, несплачений відповідачем залишок по договору також підтверджений та становить 259990,23 грн.

Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача заборгованості, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами для виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 202 ЦК України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, правочини можуть бути двохсторонніми.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язаннями є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від виконання певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обв'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Статтею 837 ЦК України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що порушуючи договірні зобов'язання, заборгованість в сумі 259990,23 грн. відповідач не сплатив.

Отже, вимога позивача про стягнення заборгованості в розмірі 259990,23 грн. є правомірною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідач у клопотанні № 03-301 від 15.05.2017р. просить суд розстрочити виконання рішення на два роки рівними помісячними платежами. В обґрунтування клопотання відповідач посилається на втрату прибутковості основної діяльності підприємства, велику суму безнадійної заборгованості, що обліковується на балансі відповідача, тяжкий фінансовий стан підприємства. На підтвердження обставин, викладених у клопотання відповідачем надано копії звітів про фінансові результати ДП "Полтавське управління геофізичних робіт" за 2016 рік та за І квартал 2017 року з від'ємними показниками в графі "Сукупний дохід". Також відповідачем надано копії постанов державного виконавця про повернення без виконання наказів судів щодо стягнення коштів на користь ДП "Полтавське управління геофізичних робіт". Крім цього, згідно копії листа вих. № 3046 від 07.12.2015р. Відділ державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції Донецької області повідомив ДП "Полтавське управління геофізичних робіт" про те, що виконавчі дії з примусового виконання наказу № 5006/16/31/2012 від 01.06.2012р. про стягнення з ПАТ "Шахта ім. О.Ф. Засядька" 756279,05 грн. не провадяться у зв'язку із місцезнаходженням боржника на тимчасово некерованій Україною території (зона АТО).

Також відповідач зазначає, що ДП "Полтавське управління геофізичних робіт" уклало договір на виконання геофізичних досліджень та прострілювально-вибухових робіт з ПАТ "Укргазвидобування" на загальну суму 13207000,00 грн, що надасть можливість відповідачу виконати рішення суду по даній справі у разі надання судом розстрочки (копія договору № УБГ205104-17 від 28.04.2017р. - в матеріалах справи).

Позивач проти надання відповідачу відстрочки виконання рішення заперечує.

Пунктом 6 ст. 83 ГПК України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Суд вважає, що наведені відповідачем обставини, які підтверджені належними доказами, ускладнять виконання рішення, проте зважаючи на суму боргу, строк розстрочення - 2 роки, на думку суду є надмірним. В зв'язку з цим, суд вирішив розстрочити виконання рішення строком на 6 місяців, щомісячними рівними частинами.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства "Полтавське управління геофізичних робіт" (вул. Заводська, 16, м. Полтава, 36007; код ЄДРПОУ 00147921) на користь Приватного підприємства "Полтавське підприємство геофізичних робіт", вул. Комарова, 9-А, м. Полтава, 36008; код ЄДРПОУ 35206261) 259990 грн. 23 коп. заборгованості та 3899 грн. 85 коп. судового збору, розстрочивши виконання рішення на шість місяців рівними частинами, а саме:

- 43981,68 грн. - до 15.06.2017р.;

- 43981,68 грн. - до 15.07.2017р.;

- 43981,68 грн. - до 15.08.2017р.;

- 43981,68 грн. - до 15.09.2017р.;

- 43981,68 грн. - до 15.10.2017р.;

- 43981,68 грн. - до 15.11.2017р.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 25.05.2017р.

Суддя О.С. Семчук