Рішення

від 23.05.2017 по справі 918/283/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" травня 2017 р. Справа № 918/283/17

Господарський суд Рівненської області у складі судді Марач В.В. розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк"

до відповідача ОСОБА_1 підприємства "Авто-Транс-Рівне" в особі голови ліквідаційної комісії ОСОБА_2

про зобов'язання включити грошові вимоги до проміжного ліквідаційного балансу

За участю представників сторін:

Від позивача : представник ОСОБА_3;

Від відповідача : не з'явився.

Статті 20,22 Господарського процесуального кодексу України сторонам роз'яснені.

Відводи з підстав визначених статтею 20 ГПК України відсутні.

ВСТАНОВИВ:

24 квітня 2017 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" (позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовом до ОСОБА_1 підприємства "Авто-Транс-Рівне" (відповідач) про зобов'язання включити грошові вимоги до проміжного ліквідаційного балансу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що: 24.02.2012 року між позивачем (банк) та відповідачем (клієнт) підписано заяву про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів і відбитка печатки, а також заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг, за якими позивач приєднався до Умов і Правил надання банківських послуг, Тарифів банку, які разом складають договір банківського обслуговування.

На виконання умов договору банківського обслуговування від 24.02.2012 року банком надавалися кредитні кошти у межах ліміту, встановленого на суму 2 500, 00 грн. В подальшому розмір кредитного ліміту було збільшено до 52 000, 00 грн.

Відповідач своїх зобов'язань зі своєчасного повернення кредиту та сплати процентів за договором від 24.02.2012 року не виконав, внаслідок чого за ним станом на 07.02.2017 року утворилася заборгованість в розмірі 171 942, 80 грн., з яких: 36 424, 38 грн. заборгованості за кредитом, 55 300, 31 грн. заборгованості по відсотках за користування кредитом, 10 630, 42 грн. комісії, 69 587, 69 грн. пені.

Крім того 17.10.2013 року позивачем була підписана Заява про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів і відбитка печатки, а також Заява про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг, за якими останній приєднався до Умов і Правил надання банківських послуг, Тарифів банку, які разом складають договір банківського обслуговування від 17.10.2013 року. Починаючи з жовтня 2013 року відповідач почав користуватися послугою "Гарантований платіж".

Однак, відповідач своїх зобов'язань зі своєчасного повернення кредиту та сплати процентів за договором від 17.10.2013 року також не виконав, внаслідок чого за ним станом на 07.02.2017 року утворилася заборгованість в розмірі 656 244, 53 грн., з яких: 144 278, 11 грн. заборгованості за кредитом, 237 322, 341 грн. заборгованості за відсотками, 274 644, 18 грн. пені.

Починаючи з 24.01.2017 року відповідач перебуває у стані припинення, у зв'язку з чим 06.03.2017 року позивач направив на адресу голови ліквідаційної комісії відповідача заяву із грошовими вимогами.

Однак від відповідача жодної відповіді щодо визнання чи відмови у визнанні грошових вимог не надходило, що стало підставою звернення позивача до суду з відповідним позовом.

Представник відповідача в судові засідання не з'являвся, відзиву на позов не подав, до господарського суду повернулись ухвали суду про порушення провадження у справі та відкладення розгляду справи, які були направлені Відповідачу за адресою: 33028, м.Рівне, вул. Міцкевіча, буд. 32, із відміткою поштового повідомлення "за зазначеною адресою не проживає".

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зробленого на запит суду від 25.04.2017 року, місцезнаходження юридичної особи: 33028, м.Рівне, вул. Міцкевіча, буд. 32.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі ГПК, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Крім того частиною першою статті 64 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Як роз'яснив Пленум Вищого господарського суду України у п.п. 3.9.1., 3.9.2. Постанови від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Відтак, суд вважає, що Відповідач про дату, час, місце розгляду справи повідомлений належним чином.

На підставі вищенаведеного, господарський суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача та відзиву, з його боку, за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши копії документів на їх відповідність оригіналам, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

24 лютого 2012 року між позивачем (банк) та відповідачем (клієнт) підписано заяву про відкриття поточного рахунку.

Згідно з вказаною заявою банк за наявності вільних грошових ресурсів здійснює обслуговування кредитного ліміту клієнта за рахунок кредитних коштів у межах ліміту, про розмір якого банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку та клієнта; порядок встановлення, зміни ліміту, погашення заборгованості та розмір відсоткової ставки за користування кредитним лімітом регламентуються Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, що розміщенні в мережі Інтернет на сайті www.privatbank, які разом із цією анкетою (заявою) складають Договір банківського обслуговування; сторони приєднуються і зобов'язуються виконувати умови, викладені в Умовах та Правилах надання банківських послуг, договорі банківського обслуговування в цілому.

Підписавши вказану заяву, відповідач погодився з Умовами і Правилами надання банківських послуг, у тому числі з Умовами і правилами обслуговування за розрахунковими картками, тарифами банку, які разом із заявою та карткою зі зразками підписів і відбитка печатки складають договір банківського обслуговування; своїм підписом відповідач зобов'язався виконувати умови, викладені в Умовах і Правилах надання банківських послух, договорі банківського обслуговування в цілому.

Відповідно до договору клієнту встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок № 26001060910275 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших), що визначено і врегульовано Умовами.

На виконання умов договору банківського обслуговування від 24 лютого 2012 року банком надавалися кредитні кошти у межах ліміту, встановленого на суму 2 500, 00 грн. якій в процесі користування кредитними коштами був збільшений до 52 000, 00 грн., які використовувались клієнтом, що підтверджується банківською випискою з рахунку № 26001060910275, яка знаходиться в матеріалах справи (а.с. 57-131).

Крім того позивачем 17.10.2013 року була подана заява про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг, за якими приєднався до Умов і Правил надання банківських послуг, Тарифів банку, які разом складають договір банківського обслуговування від 17.10.2013 року. Відтак, починаючи з 22 жовтня 2013 року відповідач почав користуватися послугою "Гарантований платіж", що підтверджується банківською випискою по рахунку № 26001054713604, яка наявна в матеріалах справи (а.с.22-40).

Як встановлено судом, позивач свої зобов'язання за договором банківського обслуговування від 17.10.2013 року виконав у повному обсязі, у свою чергу, відповідач дій, пов'язаних із повернення кредиту, сплати процентів та комісії, своєчасно та у повному обсязі не вчинив, у зв'язку з чим рішенням Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/9533/15 від 10.12.2015 року з відповідача на користь позивача стягнуто 273 040, 04 грн, з яких: 144 278, 11 грн - заборгованість за кредитом, 86 279, 09 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом, 42 482, 84 грн - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.Станом на день розгляду справи стягнення за даним рішенням не відбулося.

За приписами ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як стало відомо позивачу з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з 24.01.2017 року відповідач перебуває у стані припинення, строк пред'явлення своїх вимог до 25.03.2017 року.

06.03.2017 року позивач направив на адресу голови ліквідаційної комісії відповідача заяву про розгляд кредиторських вимог на суму 828 187, 33 грн. та включення їх до проміжного ліквідаційного балансу боржника, що стверджується описом вкладення в цінний лист та фіскальним чеком, однак 12.04.2017 року вищезазначена заява була повернута неврученою на адресу Позивача, що підтверджується відомостями з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" вказавши причину повернення "за закінченням встановленого терміну зберігання".

Відповідно до ч. 1 ст. 104 ЦК України (у редакції, чинній станом на дату внесення запису про припинення) юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.

Згідно зі ст. 105 ЦК України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію. Після внесення запису про прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців повідомлення про внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи. До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється. Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи. Кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

Частинами 1, 8, 9, 11, 14 ст. 111 ЦК України врегульовано, що з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу щодо ліквідації юридичної особи ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобов'язана вжити всіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості юридичної особи, що ліквідується, та письмово повідомити кожного з боржників про припинення юридичної особи в установлені цим Кодексом строки. Ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи. Виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується, у тому числі за податками, зборами, єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та іншими коштами, що належить сплатити до державного або місцевого бюджету, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, провадиться у порядку черговості, встановленому ст. 112 цього Кодексу. У разі недостатності в юридичної особи, що ліквідується, коштів для задоволення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) організовує реалізацію майна юридичної особи. Після завершення розрахунків з кредиторами ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає ліквідаційний баланс, забезпечує його затвердження учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, та забезпечує подання органам доходів і зборів. Ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує подання державному реєстраторові документів, передбачених законом для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в установлений законом строк.

За ч.ч. 1, 3-5 ст. 112 ЦК України у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у такій черговості: 1) у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом; 2) у другу чергу задовольняються вимоги працівників, пов'язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання результату його інтелектуальної, творчої діяльності; 3) у третю чергу задовольняються вимоги щодо податків, зборів (обов'язкових платежів); 4) у четверту чергу задовольняються всі інші вимоги. Вимоги однієї черги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належать кожному кредитору цієї черги. У разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи. Вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред'явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно. Вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними.

З урахуванням викладеного, судом встановлено таке.

Як зазначалося, відомості про те, що відповідач перебуває у процесі припинення, внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 24.01.2017 року за рішенням засновників та встановлено строк для пред'явлення вимог до 25.03.2017 року, у той же час позивач заявив свої вимоги до ліквідаційної комісії 06.03.2017 року, що стверджується штемпелем підприємства зв'язку на описі вкладення в цінний листі та фіскальним чеком, тобто в межах строку, встановленого ч. 5 ст. 105 ЦК України.

Відповідно до ч. ч. 3-5 ст. 112 ЦК України у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії.

Судом встановлено, що банком подано позов з дотриманням вимог вказаної норми.

Судом також встановлено, що позивач звернувся до суду з відповідним позовом у місячний строк (12.04.2017 року вищезазначена заява була повернута неврученою на адресу Позивача, що підтверджується відомостями з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта", 24.04.2017 року позивач звернувся до суду).

Відповідь на кредиторську вимогу позивача не надана відповідачем також під час розгляду вказаної справи в суді.

Таким чином, має місце ухилення відповідача від розгляду кредиторських вимог позивача, враховуючи приписи ст. 105 ЦК України.

Судом встановлено, що позивачем відповідно до умов договору від 24.02.2012 року заявлено вимоги в розмірі 171 942, 80 грн., що виникли станом на 07.02.2017 року, з яких: 36 424, 38 грн заборгованості за кредитом, 55 300, 31 грн заборгованості по відсотках за користування кредитом, 10 630, 42 грн комісії, 69 587, 69 грн пені. Водночас відповідно до умов договору від 17.10.2013 року позивачем заявлено вимоги в розмірі 656 244, 53 грн, з яких: 144 278, 11 грн заборгованості за кредитом, 237 322, 34 грн. заборгованості за відсотками, 274 644, 18 грн пені. Частина заборгованності за договором від 17.10.2013 року на загальну суму 273 040, 04 грн, підтверджена рішенням Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/9533/15 від 10.12.2015 року.

За приписами ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

У силу вимог ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 ЦК України).

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно із ст. 525 ЦК України одностороння відмов від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

За ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Статтею 611 ЦК України передбачено, що уразі порушення зобов'язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом. Відповідно ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею).

У силу положень ст. ст. 16, 549-551, 611, 625 ЦК України та ст. ст. 20, 216-220, 224-226 та 230 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку передбачених Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими законами і договором, а держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі, відшкодування збитків та застосування штрафних санкцій.

Суд, перевіривши правильність розрахунку заявлених грошових вимог, дійшов висновку про їх обґрунтованість.

Згідно із ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Згідно із ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи те, що в матеріалах справи наявні виписки з банківських рахунків відповідача, які свідчать про те, що відповідач відповідно до умов укладених договорів користувався кредитними коштами, однак не здійснив їх повне повернення, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судовий збір відповідно до ст. 49 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Зобов'язати Приватне підприємство "Авто-Транс-Рівне" (33028, м. Рівне, вул. Міцкевича, буд. 32, код ЄДРПОУ 37685379) в особі голови ліквідаційної комісії ОСОБА_2 включити грошові вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) у загальному розмірі 828 187 (вісімсот двадцять вісім тисяч сто вісімдесят сім) грн. 33 коп., з яких: 36 424, 38 грн. заборгованості за кредитом, 55 300, 31 грн. заборгованості по відсотках за користування кредитом, 10 630, 42 грн. комісії, 69 587, 69 грн. пені за договором банківського обслуговування від 24.04.2012 року та за договором банківського обслуговування від 17.10.2013 року 144 278, 11 грн. заборгованості за кредитом, 237 322, 34 грн. заборгованості за відсотками, 274 644, 18 грн. пені до проміжного ліквідаційного балансу.

3. Стягнути з ОСОБА_1 підприємства "Авто-Транс-Рівне" (33028, м. Рівне, вул. Міцкевича, буд. 32, код ЄДРПОУ 37685379) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) судовий збір в розмірі 1 600, 00 грн.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 ГПК України . Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 ГПК України .

Повний текст рішення складено та підписано 25.05.17 р.

Суддя Марач В.В.