Рішення

від 23.05.2017 по справі 922/1040/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" травня 2017 р.Справа № 922/1040/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Хотенця П.В.

при секретарі судового засідання Гаврильєву О.В.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МАСТЕР КОРП", м. Тернопіль до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПТА ЛТД", м. Харків про стягнення 210675,56 грн. за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, дов. від 20.03.2017 року

відповідача - не з*явився

ВСТАНОВИВ:

Розглядається позовна вимога про стягнення з відповідача 210675,56 грн. заборгованості за договором поставки № 01-09/14-2 від 01 вересня 2014 року.

Враховуючи, що заяв та клопотань представниками сторін не заявлено, суд переходить до розгляду справи по суті.

Представник позивача у судовому засіданні та у наданих письмових поясненнях підтримує заявлені позовні вимоги і просить їх задовольнити у повному обсязі. Також у наданих письмових поясненнях вказує, що 29 березня 2017 року відбулась зміна директора Товариства з обмеженою відповідальністю "МАСТЕР КОРП" та юридичної адреси позивача. Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 04 квітня 2017 року юридична адреса Товариства з обмеженою відповідальністю "МАСТЕР КОРП": 46400, Тернопільська область, м. Тернопіль, вул. Гайова, буд. 60.

Представник відповідача у судове засідання не з*явився, у наданому відзиві на позовну заяву проти заявлених позовних вимог заперечує, просить відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, судом встановлено наступне.

01 вересня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "МАСТЕР КОРП" (позивачем, продавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ОПТА ЛТД" (відповідачем, покупцем) було укладено договір поставки № 01-09/14-2.

Згідно пункту 1.1. договору поставки № 01-09/14-2 продавець зобов*язується передати у власність покупця товар, а покупець прийняти й оплатити його. Товар передається на умовах оплати його ціни згідно специфікацій.

Датою передачі та отримання товару вважається дата, вказана на відповідній видатковій накладній. Право власності на товар переходить до відповідача з моменту приймання товару і оформлення документів та його повної оплати.

Відповідно до пункту 7 договору поставки від 01 вересня 2014 року оплата товарів здійснюється шляхом безготівкової оплати протягом 30 днів з моменту отримання товару на підставі рахунків-фактур.

Термін дії договору поставки № 01-09/14-2 - до 31 грудня 2015 року.

Згідно додаткової угоди від 15 листопада 2015 року до договору поставки від 01 вересня 2014 року позивач зобов*язаний передати у власність відповідача матеріали та обладнання для систем відеоспостереження та системи контролю й керування доступом згідно додатку № 1 до даної додаткової угоди, а відповідач зобов*язаний прийняти та оплатити товар. Загальна ціна товару складає 1499619,34 грн. за асортиментом та кількістю відповідно додатку № 1 до додаткової угоди від 15 листопада 2015 року.

Фактичними обставинами підтверджується, що відповідач отримав товар за додатковою угодою від 15 листопада 2015 року на загальну суму 1499619,34 грн., згідно видаткових накладних, що підписані уповноваженими представниками сторін спору. В той же час в порушення умов договору поставки № 01-09/14-2 відповідач оплатив не повну ціну отриманого товару, що спричинило виникнення заборгованості в сумі 210675,56 грн., що підтверджується банківськими документами.

З матеріалів справи вбачається, що 20 листопада 2015 року між сторонами було укладено договір № МК-1/84-В-БЕФ-15Ю, за умовами якого позивач зобов*язався здійснити на користь відповідача монтаж і забезпечення функціонування у Бердянському морському порту системи відеоспостереження та системи контролю й керування доступом згідно технічного завдання з використанням матеріалів, придбаних відповідачем за додатковою угодою від 15 листопада 2015 року.

Відповідно до акту приймання виконаних будівельних робіт, складеного до договору від 20 листопада 2015 року № МК-1/84-В-БЕФ-15Ю, з боку Товариства з обмеженою відповідальністю "МАСТЕР КОРП" виконано, а з боку Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПТА ЛТД" прийнято замовлені роботи в повному обсязі на загальну суму 669646,73 грн., в тому числі - встановлені IP-відеокамери 36IV та W132, за які відповідач не розрахувався.

Таким чином, придбавши у Товариства з обмеженою відповідальністю "МАСТЕР КОРП" товари за договором поставки від 01 вересня 2014 року, відповідач використав їх за господарським призначенням згідно договору від 20 листопада 2015 року № МК-1/84-В-БЕФ-15Ю у власних цілях, проте повну ціну придбаних товарів на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МАСТЕР КОРП" не сплачено, що вказує на наявність порушення господарських зобов*язань.

Щодо твердження у відзиві на позов відповідача про невідповідність цін на деякі товари (зокрема IP-відеокамери 36IV на загальну суму 87650,00 грн. та W132 на загальну суму 123778,20 грн.) суд вказує, що відповідно до статті 190 Господарського кодексу України вільні ціни визначаються на всі види продукції (робіт, послуг), за винятком тих, на які встановлено державні регульовані ціни. Вільні ціни визначаються суб*єктами господарювання самостійно за згодою сторін.

Тобто, уклавши додаткову угоду від 15 листопада 2015 року до договору поставки № 01-09/14-2, сторони визначили ціни на товар за взаємною згодою, тому доводи відповідача у відзиві на позов про невідповідність деяких цін ринковим цінам, суд не може прийняти до уваги, оскільки це не є обов*язком сторін данного договору.

Матеріали справи свідчать про те, що позиція позивача щодо рівня цін на IP-відеокамери 36IV та W132 підтверджується висновком експерта Харківської торгово-промислової палати № 50-283 від 13 квітня 2017 року, яким встановлено, що станом на грудень 2015 року ринкова вартість цих товарів дорівнює цінам додаткової угоди від 15 листопада 2015 року до договору поставки № 01-09/14-2.

Згідно статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).

Згідно статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару; договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Таким чином, дослідивши умови договору поставки поставки № 01-09/14-2 від 01 вересня 2014 року, на підставі якого виникло первісне грошове зобов'язання, суд вважає, що вказаний договір за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу та до якого повинні застосовуватись положення Цивільного кодексу України, що регулюють загальні умови виконання зобов'язання, а також положення параграфу 1, 3 глави 54 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статтей 526 та 525 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (стаття 610 Цивільного кодексу України).

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, законними, підтвердженими матеріалами справи і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору, у разі задоволення позовних вимог, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 8, 124, 129 Конституції України, статтями 6, 509, 525, 526, 530, 549, 551, 610, 611, 655 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПТА ЛТД" (61013, м. Харків, вул. Шевченко, буд. 193, код ЄДРПОУ 24669498) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МАСТЕР КОРП" (46400, Тернопільська область, м. Тернопіль, вул. Гайова, буд. 60, код ЄДРПОУ 39258947) 210675,56 грн. заборгованості за договором поставки № 01-09/14-2 від 01 вересня 2014 року та 3160,14 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 24.05.2017 р.

Суддя ОСОБА_2