Рішення

від 25.05.2017 по справі 927/419/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

========================================================================================================================================================================

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

« 23 » травня 2017 року Справа №927/419/17

ЗА ПОЗОВОМ: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім-"Фрегат"

вул. Магнітогорська, 1, м. Київ, 02660

До ВІДПОВІДАЧА: Куликівського районного споживчого товариства

вул. Шевченка, 9-А, смт. Куликівка, Чернігівська область, 16300

Про стягнення 25060,97 грн.

Суддя І.В. Кушнір

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від Позивача: ОСОБА_1 - представник, довіреність №15/12/16-1 від 15.12.2016.

Від Відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім-"Фрегат" подано позов до Куликівського районного споживчого товариства про стягнення 25060,97 грн., в тому числі 20034,23 грн. основного боргу, 2003,43 грн. штрафу, 1749,64 грн. пені, 188,40 грн. - 3% річних та 1085,16 грн. інфляційних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем умов договору поставки №59 ф/11 від 01.01.2011.

Ухвалою суду від 26.04.2017 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №927/419/17, розгляд справи призначено на 11.05.2017.

До початку судового засідання 11.05.2017 електронною поштою від Відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з тим, що голова правління Куликівського районного споживчого товариства ОСОБА_2 - особа, яка статутом уповноважена на представництво споживчого товариства у судах, знаходиться у відрядженні, а в штатному розписі товариства відсутня посада юриста - особи, яка б могла представляти інтереси організації в судовому процесі.

Також до початку судового засідання 11.05.2017 через відділ документального забезпечення (канцелярію) суду Позивачем подано клопотання про долучення до позовної заяви додаткових копій документів та пояснень, а також уточнення позовних вимог, в якому зазначено, що в прохальній частині позовної заяви помилково була зазначена сума основного боргу 20034,23 грн. в зв'язку з опискою, правильною є сума основного боргу 20034,34 грн. При цьому, загальна сума позовних вимог складає 25060,97 грн., як і було зазначено в описовій та прохальній частині позовної заяви, в тому числі 20034,34 грн. основного боргу, 2003,43 грн. штрафу, 1749,64 грн. пені, 188,40 грн. - 3% річних, 1085,16 грн. інфляційних.

Ухвалою суду від 11.05.2017 розгляд справи відкладено та призначено на 23.05.2017.

До початку судового засідання 23.05.2017 через відділ документального забезпечення (канцелярію) суду Відповідачем подано клопотання про припинення провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу у зв'язку з відсутністю предмету спору на підставі п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України. При цьому, Відповідач просить відмовити в задоволенні позову в частині нарахування 2003,43 грн. штрафу, 1749,64 грн. пені, 188,40 грн. - 3% річних, 1085,16 грн. інфляційних у зв'язку зі сплатою суми основного боргу.

Одночасно Відповідачем заявлено клопотання про розгляд справи без участі повноважного представника Відповідача за наявними у справі матеріалами.

До клопотання, зокрема, додані копії платіжних доручень на підтвердження сплати Відповідачем суми основного боргу.

У судовому засіданні представник Позивача надав клопотання про припинення провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу 20034,34 грн., яка була сплачена Відповідачем, у зв'язку з відсутністю предмету спору в цій частині. До клопотання додані копії виписок по рахунку Позивача на підтвердження сплати Відповідачем суми основного боргу.

Представник Позивача повністю підтримав позовні вимоги в частині стягнення 2003,43 грн. штрафу, 1749,64 грн. пені, 188,40 грн. - 3% річних, 1085,16 грн. інфляційних.

Враховуючи, що Відповідач належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, проте не скористався своїм правом брати участь у судових засіданнях, передбаченим ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, до суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі його повноважного представника, суд доходить висновку про розгляд справи без участі представника Відповідача на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, заслухавши пояснення представника Позивача, суд,

В С Т А Н О В И В:

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 02.09.2016, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім-"Фрегат" (Позивач) зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 27.08.2008.

Куликівське районне споживче товариство (Відповідач) зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 27.02.2004 (свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серія А00 №118419).

01.01.2011 року між Позивачем та Відповідачем укладено договір поставки №№59ф/11 (далі - Договір).

Згідно з п.п.1.1.-1.2. Договору Постачальник (Позивач) зобов'язується поставити і передати у власність Покупцю, а Покупець (Відповідач) - прийняти й оплатити Товар у повному розмірі на умовах та в порядку, визначених цим Договором. Постачальник зобов'язується поставляти товар окремими партіями в кількості і асортименті, визначених у письмових або усних Заявках-Замовленнях (далі-Заявках) Покупця переданих усно або письмово представнику Постачальника. Ціна товару зазначається у видаткових накладних.

За умовами п.п.1.3.-1.4. Договору загальна вартість даного Договору визначається вартістю товару, отриманого протягом дії цього Договору згідно накладних, що є невід'ємними частинами даного Договору. Поставка товару здійснюється Постачальником за адресами згідно Додатку №1, в якому також зазначаються відповідальні особи Покупця та отримання товару.

Відповідно до п.2.1., п.2.4. Договору асортимент та ціна на товар, що поставляється, визначаються на підставі Специфікації Постачальника яка надається Покупцю (прайс-цін) а також в видаткових накладних. Специфікація носить інформаційний характер про асортимент та ціну товару та не потребує двостороннього засвідчення ні Постачальником ні Покупцем. В ціну товару включені вартість тари, упаковки та транспортування товару.

За умовами п.4.1. Договору поставка товарів здійснюється Постачальником в межах наявного у нього асортименту протягом строку дії Договору, відповідно до попереднього Замовлення Покупця, в якому визначається асортимент (вид) та обсяг товару (кількість), ціна за одиницю товару (відповідно до підписаної Сторонами Специфікації), загальна ціна партії товару та інші умови. Замовлення може проводитись шляхом листування, телеграмою, через телефонний або факсимільний зв'язок, по електронній пошті e-mail або надаватися усно через представника Постачальника.

Згідно з п.п.4.4.-4.5. Договору моментом здійснення поставки товару Постачальнику є їх отримання Покупцем з відповідною відміткою в супроводжувальній первинній обліково-видатковій документації (товарно-транспортна накладна, видаткова накладна). Право власності на товар, а також ризик випадкової загибелі товару, переходять до Покупця в момент підписання відповідальною особою Покупця видаткової (та/або товарно-транспортної) накладної, що є підтвердженням належного виконання Постачальником умов даного Договору. Підписання представником Покупця видаткової накладної та скріплення печаткою або штампом (у разі наявності) підпису представника Покупця у видатковій накладній засвідчує належне виконання Постачальником умов даного Договору по поставці товару та засвідчує узгодження з Покупцем асортименту, кількості, якості та вартості (ціни) товару зазначеної в видатковій накладній.

Відповідно до п.п.5.1.-5.4. Договору Покупець оплачує поставлені товари за цінами, вказаними у товаросупроводжувальній документації (видатковій накладній, податковій накладній), на умовах даного Договору в порядку і формах, які не суперечать чинному законодавству України. Розрахунки за поставлений Постачальником товар здійснюються протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту поставки товару або у інший строк, попередньо домовлений між Сторонами, про що Сторонами укладається додаткова угода до даного Договору. Розрахунок здійснюється в безготівковій або готівковій формі в національній грошовій одиниці України. Днем здійснення платежу вважається день, в який сума, що підлягає сплаті, поступає на розрахунковий рахунок або до каси Постачальника.

За умовами п.6.1., 6.3 Договору Постачальник зобов'язується постачати Покупцю товари в межах наявного у нього асортименту на умовах даного Договору, а Покупець - прийняти та оплатити поставлені товари відповідно до вимог даного Договору.

Відповідно до п.8.1. Договору він вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2018 року.

На виконання умов Договору Позивачем було передано Відповідачу товар на загальну суму 24627,30 грн., що підтверджується видатковими накладними:

- ОЧр0000025278 від 06.10.2016 на суму 4946,77 грн.;

- ОЧр0000025279 від 06.10.2016 на суму 1251,11 грн.;

- ОЧр0000025280 від 06.10.2016 на суму 2781,19 грн.;

- ОЧр0000025281 від 06.10.2016 на суму 546,46 грн.;

- ОЧр0000025282 від 06.10.2016 на суму 540,61 грн.;

- ОЧр0000025283 від 06.10.2016 на суму 1814,75 грн.;

- ОЧр0000025284 від 06.10.2016 на суму 1780,98 грн.;

- ОЧр0000026505 від 19.01.2017 на суму 2889,47 грн.;

- ОЧр0000026506 від 19.01.2017 на суму 2018,99 грн.;

- ОЧр0000026507 від 19.01.2017 на суму 2018,99 грн.;

- ОЧр0000026508 від 19.01.2017 на суму 2018,99 грн.;

- ОЧр0000026509 від 19.01.2017 на суму 2018,99 грн.

Відповідач за поставлений товар розрахунок здійснив частково, а саме: 18.01.2017 Відповідачем було сплачено 5000,00 грн., що підтверджується випискою по рахунку від 18.01.2017, з яких, як зазначено Позивачем 407,04 грн. погашено залишок заборгованості за видатковою накладною від 15.09.2016 №ОЧр0000024946 на суму 1858,57 грн., а 4592,96 грн. зараховано в погашення суми боргу за видатковими накладними від 06.10.2016.

Як вбачається з акту звірки взаємних розрахунків станом на 01.04.2017, підписаним між сторонами, заборгованість Відповідача на користь Позивача становить 20034,34 грн.

У позовній заяві Позивач просив стягнути з Відповідача 20034,34 грн. основного боргу.

З наданих Відповідачем платіжних доручень №5640 від 11.05.2017 на суму 7000,00грн., №5651 від 16.05.2017 на суму 1000,00 грн., №5663 від 18.05.2017 на суму 4000,00 грн., №5667 від 22.05.2017 на суму 8034,34 грн., а також виписок по рахунку від 11.05.2017, 16.05.2017, 16.05.2017, 18.05.2017, 22.05.2017, наданих Позивачем, вбачається, що Відповідачем було сплачено 20034,34 грн. основного боргу.

Тобто, в період розгляду справи сторонами було врегульовано спір щодо стягнення 20034,34 грн. основного боргу і предмет спору в цій частині між сторонами відсутній, а тому суд доходить висновку, що провадження у справі в частині стягнення 20034,34 грн. основного боргу підлягає припиненню на підставі п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору.

Таким чином, на момент прийняття рішення сума основного боргу Відповідачем сплачена у повному обсязі.

Згідно з ч.1 ст.265 Господарського кодексу України:

»За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.»

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України

«Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).«

Згідно з ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГКУ):

«Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.«

Відповідно до ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.2 ст.193 ГКУ:

«Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.»

Згідно з ч.1 ст.216 ГКУ:

«Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.217 ГКУ:

«Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.»

Згідно з ч.1 ст.218 ГКУ:

«Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.»

Відповідно до ч.1 ст.230 ГКУ:

«Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.»

Згідно з п.1 ст.546 Цивільного кодексу виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 547 Цивільного кодексу правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно з ч.1 ст.548 Цивільного кодексу виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

За умовами п.7.2. Договору за несвоєчасну оплату за даним Договором Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від простроченої суми за кожен день прострочення платежу.

Згідно з п.7.3. Договору крім пені, передбаченої п.7.2. у випадку несвоєчасної оплати товару понад 10 (десять) календарних днів, Покупець зобов'язаний сплатити штраф в розмірі 10% від вартості неоплаченого товару.

На підставі зазначеного Позивач просить стягнути з Відповідача пеню в розмірі 1749,64 грн. за період з 22.11.2016 по 21.04.2017 та штраф у сумі 2003,43 грн. відповідно до наданих розрахунків.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач, враховуючи вищевикладене, просить стягнути з Відповідача 3% річних у розмірі 188,40 грн. за період з 22.11.2016 по 21.04.2017 та 1085,16 грн. інфляційних за грудень 2016 року-квітень 2017 року.

Відповідно до п.п.1.9 п.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" (із змінами) з огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

За результатами здійсненої судом перевірки нарахування Позивачем заявленої до стягнення суми штрафу встановлено, що розмір штрафу Позивачем розрахований правильно, а тому дана сума підлягає стягненню з Відповідача в повному обсязі.

Щодо стягнення пені, 3% річних та інфляційних суд зазначає таке.

У п.п.1.9 п.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" (із змінами) зазначено, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.

Як вбачається з розрахунків пені та 3% річних, Позивачем, зокрема, здійснено нарахування пені та 3% річних на суму 13661,87 грн. за період з 01.01.2017 по 18.01.2017 включно.

Разом з тим, відповідно до виписки по рахунку, наданої Позивачем, 18.01.2017 Відповідачем було сплачено 5000,00 грн., з яких, як було зазначено Позивачем 407,04 грн. погашено залишок заборгованості за видатковою накладною від 15.09.2016 №ОЧр0000024946 на суму 1858,57 грн., а 4592,96 грн. зараховано в погашення суми боргу за видатковими накладними від 06.10.2016.

Тобто, день фактичної сплати частини суми заборгованості Позивачем включено в період часу, за який здійснюється стягнення пені та 3% річних.

З урахуванням зазначеного, позов в частині стягнення пені та 3% річних підлягає частковому задоволенню в сумі 1739,15 грн. пені та 187,27 грн. - 3% річних.

У стягненні 10,49 грн. пені та 01,13 грн. - 3% річних має бути відмовлено.

За результатами здійсненої судом перевірки нарахування Позивачем заявленої до стягнення суми інфляційних встановлено, що відповідно до повідомлення Державної служби статистики України від 12.05.2017 індекс інфляції у квітні 2017 року становив 100,9%. Разом з тим, нарахування інфляційних квітень 2017 року на суму 20034,34 грн. Позивачем здійснено з урахуванням індексу інфляції 101,8%.

На підставі викладеного суд доходить висновку, що позов в частині стягнення інфляційних підлягає частковому задоволенню в сумі 904,86 грн.

У стягненні 180 грн. 30 коп. має бути відмовлено.

Згідно зі ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч.1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч.1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, у договорі поставки №59ф/11 від 01.01.2011 сторони визначили строк та умови оплати поставленого товару, а також відповідальність сторін за недотримання умов даного Договору, в тому числі нарахування пені та штрафу.

Крім того, відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідач доказів своєчасної оплати товару , як і доказів, які б спростовували вищевикладені обставини щодо нарахування штрафу, пені, 3% річних та інфляційних, не надав, сума основного боргу була сплачена Відповідачем фактично після порушення провадження у справі.

З урахуванням викладеного судом не приймається клопотання Відповідача про відмову в задоволенні позову в частині нарахування 2003,43 грн. штрафу, 1749,64 грн. пені, 188,40 грн. - 3% річних, 1085,16 грн. інфляційних у зв'язку зі сплатою суми основного боргу, оскільки Відповідачем не наведено норм чинного законодавства, які б передбачали погашення основного боргу в якості підстави саме відмови в позові про стягнення нарахованих на такий основний борг штрафних санкцій, річних та інфляційних.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню в частині стягнення 2003,43 грн. штрафу, 1739,15 грн. пені, 187,27 грн. - 3% річних та 904,86 грн. інфляційних.

В решті позову має бути відмовлено з підстав, зазначених вище.

В частині розподілу судових витрат суд доходить наступних висновків.

Згідно з ч.ч.1,2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України:

"Судовий збір покладається:

· у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;

· у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. "

Відповідно до п.п.4.7. п.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" (із змінами):

"4.7. Частиною другою статті 49 ГПК передбачено, що в разі коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною.

У такому застосуванні суду слід виходити з широкого розуміння даної норми, маючи на увазі, що передбачені нею наслідки можуть наставати і в разі неправомірної бездіяльності винної особи, яка не вжила заходів до поновлення порушених нею прав і законних інтересів іншої особи (зокрема, ухилялася від задоволення її заснованих на законі вимог), що змусило останню звернутися за судовим захистом. Так, якщо зменшення позивачем розміру позовних вимог пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судовий збір у відповідній частині покладається на відповідача. Або у разі коли в позові відмовлено, але з обставин справи вбачається, що спір доведено до судового розгляду внаслідок ухилення відповідача від розгляду претензії позивача, якщо вона пред'являлася (статті 6-8 ГПК), то судовий збір також покладається на відповідача. При цьому якщо у відповідних випадках позивача звільнено від сплати судового збору, то останній стягується в доход державного бюджету України."

Оскільки матеріалами справи підтверджується те, що Відповідачем сума основного боргу в сумі 20034,34 грн. була сплачена після порушення провадження у справі, що свідчить про обґрунтованість поданого Позивачем позову та що спір виник внаслідок неправильних дій Відповідача, суд доходить висновку, що відповідно до ч.2 ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у сумі 1600,00 грн. в повному обсязі має бути покладений на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 49, 75, п.1-1 ст.80, ст.ст.82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Провадження у справі в частині стягнення 20034 грн. 34 коп. основного боргу припинити.

2. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Куликівського районного споживчого товариства (вул. Шевченка, 9-А, смт. Куликівка, Чернігівська область, 16300, ідентифікаційний код 01776493) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім-"Фрегат" (вул. Магнітогорська, 1, м. Київ, 02660, ідентифікаційний код 36100206) 2003 грн. 43 коп. штрафу, 1739 грн. 15 коп. пені, 187 грн. 27 коп. - 3% річних, 904 грн. 86 коп. інфляційних та 1600 грн. 00 коп. на відшкодування судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. У стягненні 10 грн. 49 коп. пені, 01 грн. 13 коп. - 3% річних та 180 грн. 30 коп. інфляційних відмовити.

Повне рішення складено 25 травня 2017 року.

Суддя І.В. Кушнір