Рішення

від 25.05.2017 по справі 927/320/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

========================================================================================================================================================================

Іменем України

РІШЕННЯ

25.05.2017 року Справа № 927/320/17

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Арктанія", туп. Автопарківський, 5, м. Глобине, Полтавська область, 39001.

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Маяк", вул. Шевченка 6, с. Лихачів, Носівський район, Чернігівська область,17111.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний інститут сої", вул. Космонавтів, 9, м. Глобине, Полтавська область, 39000.

Предмет спору: про стягнення 859 645,05 грн.

Суддя Федоренко Ю.В.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 2АР від 03.03.2017року, 25.05.2017 р. не з'явилась.

від відповідача: ОСОБА_2 довіреність від 12.01.2017року, 25.05.2017 р. не з'явився.

від третьої особи: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 594000,00 грн., пені в розмірі 51963,02 грн., штрафу в розмірі 118800,00 грн., суми інфляційних втрат 28030,81 грн. та 36 % річних у сумі 66851,22 грн. за договором купівлі-продажу насіння № 160420/1АР від 20 квітня 2016 року.

19.04.2017року від третьої особи надійшло клопотання № 14НІ від 18.04.2017року в якому просить суд проводити розгляд справи 927/320/17 без участі представника ТОВ „Науково-дослідний інститут сої» та задовольнити позовні вимоги ТОВ „Артанія» викладені в позовній заяві № 5АР від 09.03.2017року в повному обсязі.

16.05.2017року від представника позивача надійшло клопотання №8АР від 11.05.2017року про розгляд справи № 927/320/17 без участі його представника за наявними в матеріалах справи документами та зазначив, що позовні вимоги ТОВ „Артанія» підтримує в повному обсязі.

Суд задовольнив клопотання третьої особи і представника позивача про розгляд справи № 927/320/17 без участі їх представників.

У відзиві на позовну заяву від 03.05.2017року відповідач просить суд відмовити в позові в повному обсязі. Зокрема, відповідач посилається на те, що ним сплачено суму основної заборгованості за договором № 160420/1АР від 20.04.2016року, що підтверджується копіями платіжних доручень доданих до відзиву на позовну заяву. Крім того відповідач зазначає, що позивачем невірно зроблено нарахування штрафних санкцій всупереч норм законодавства та умов договору купівлі-продажу насіння № 160420/1АР від 20.04.2016року, відповідач не порушив будь-яких зобов'язань, встановлених п. 3.2 Договору № 160420/1АР, а отже відсутні підстави для застосування санкцій, передбачених п. 7.3 цього ж договору.

Наявність чи відсутність підстав для стягнення з відповідача сум заборгованості, штрафних санкцій, інфляційних втрат та 36% річних стали причиною виникнення спору.

Розглянувши подані матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи по суті, господарський суд встановив:

20.04.2016року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Науково-дослідний інститут сої» , (надалі - власник майнових прав), Товариством з обмеженою відповідальністю „Арктанія» (надалі - продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Маяк" (надалі-покупець) укладено договір купівлі-продажу насіння № 160420/1АР (далі -Договір).

У відповідності до п.1.1 вказаного Договору в порядку та на умовах, визначених цим Договором, продавець зобов'язується поставити покупцю сертифіковане насіння сорту сої (далі по тексту - „насіння» ), а покупець в порядку та на умовах, визначених цим Договором, зобов'язується прийняти, оплатити та використовувати насіння, відповідно до умов цього Договору.

Згідно п. 3.2 Договору оплата по даному договору здійснюється шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок продавця, який зазначений в договорі або рахунку, на наступних умовах: 100% передоплата на підставі виставленого продавцем рахунку в 3-денний строк з моменту направлення такого рахунку покупцеві на електронну адресу.

Відповідно до п.10.1 Договору він набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по ньому.

Згідно з п.10.5 Договору після підписання цього Договору всі попередні переговори за ним, листування, попередні договори, протоколи про наміри та будь-які інші усні або письмові домовленості сторін з питань, що так чи інакше стосуються цього Договору, втрачають юридичну силу, але можуть братися до уваги при тлумаченні умов цього Договору, окрім положень щодо проведення розрахунків за раніше поставлене насіння.

Договір підписано представниками сторін, їх підписи скріплені відбитками печаток чим підтверджується, що Договір набрав чинності з 20.04.2016 р.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю „Науково-дослідний інститут сої» , (надалі - власник майнових прав), Товариством з обмеженою відповідальністю „Арктанія» (надалі - продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Маяк" (покупець) укладено Специфікацію (додаток № 1 до договору купівлі-продажу насіння № 160420/1АР від 20.04.2016року (далі -Специфікація).

В п. 6 Специфікації сторони погодили, що оплата за насіння здійснюється у строк до 15.11.2016року.

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу сертифіковане насіння сої „Хорол» на загальну суму 894 000,00 грн. за видатковою накладною № АР-000003 від 05.05.2016року. У видатковій накладній зазначено, що поставку товару здійснено на підставі договору №160420/1АР від 20.04.16.

До порушення провадження у справі відповідачем було здійснено часткову оплату за отриманий товар на загальну суму 300 000,00 грн. з призначенням платежу: за насіння сої згідно договору КП № 4/АР від 04.12.2015року, що підтверджується копіями платіжних доручень № 98302633 від 24.11.2016року на суму 100 000,00 грн., № 4925,4053 від 25.11.2016року на суму 50 000,00 грн., № 98403318 від 02.12.2016року на суму 50 000,00 грн., № 4974,4053 від 06.12.2016року на суму 50 000,00 грн., № 98403376 від 09.12.2016року на суму 50 000,00 грн. (а.с. 33-37).

З абзацу 5 позовної заяви вбачається, що позивач зарахував оплату відповідачем 300000,00 грн. згідно вказаних платіжних доручень за договором купівлі-продажу насіння № 160420/1АР від 20.04.2016року.

Листами від 28.12.2016 р. та від 19.01.2017 р. позивач вимагав негайно оплатити суму боргу.

Листом від 23.11.2016 р. відповідач повідомив про скрутне фінансове становище та зазначив графік погашення заборгованості.

Після порушення провадження у справі відповідачем оплачено 594 200,00 грн. боргу з призначенням платежу: за насіння сої згідно договору КП № 4/АР від 04.12.2015року, що підтверджується платіжними дорученнями № 591 від 05.04.2017року на суму 200 000,00 грн., № 818 від 27.04.2017року на суму 200 000,00 грн., № 882 від 03.05.2017року на суму 194 200,00 грн.

У письмових поясненнях від 19.05.23017 р. відповідач зазначає, що в призначеннях платежу вказаних платіжних доручень було помилково вказано реквізити договору №4/1АР від 04.12.2015 р. За договором №4/1АР від 04.12.2015 р. позивачем було здійснено поставку товару на загальну суму 588000 грн. яка повністю оплачена відповідачем.

До пояснень відповідачем додано копію договору купівлі-продажу насіння №4/АР від 04.12.2015 р., укладеного між тими ж сторонами з додатком №1 на поставку відповідачу сої посівної Кубань на загальну суму 588000 грн., видаткову накладну №АР-000001 від 07.04.2016 р. на підтвердження отримання відповідачем товару на суму 588000 грн., витяг з поточної інформації по рахунку відповідача в ПАТ Сбербанк на підтвердження здійснення ним оплати за отриманий товар по договору від 04.12.2015 р. на суму 588000 грн.

Сторонами підписано акт звірки взаємних розрахунків станом на 17.05.2017 р. по договору №4/АР від 04.12.2015 р. яким сторонами підтверджено поставку товару за цим договором на суму 588000 грн. та отримання оплати позивачем в сумі 588000 грн. Про інші поставки товару за договором №4/АР від 04.12.2015 р. у акті звірки не вказано, не містять таких доказів і матеріали справи.

Разом із тим, у акті звірки станом на 17.05.2017 р. сторонами зазначено про поставку товару за видатковою накладною №АР-000003 від 05.05.2016 р. на суму 894200 грн. за даними відповідача, за даними позивача - 894000 грн., здійснення оплати відповідачем на суму 894200 грн. Тобто фактично підтверджено поставку по Договору та оплату боргу відповідачем.

Відповідно до п.2.35, 3.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Національного банку України 21.01.2004 р. №22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 р. за №377/8976, кошти, що помилково зараховані на рахунок неналежного отримувача, мають повертатися ним у строки, установлені законодавством України, за порушення яких неналежний отримувач несе відповідальність згідно із законодавством України. У разі неповернення неналежним отримувачем за будь-яких причин коштів у зазначений строк повернення їх здійснюється в судовому порядку. Реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.

Враховуючи, що позивач отримані кошти у сумі 594000 грн. прийняв і не повернув, а відповідач не ставить питання про їх повернення стверджуючи про повну оплату боргу, фактичну відсутність заборгованості за договором №4/АР від 04.12.2015 р. який припинив свою дію після укладення сторонами Договору від 20.04.2016 р., суд вважає, що відповідачем належними та допустимими доказами підтверджено відсутність основної заборгованості за Договором на дату винесення судового рішення.

Судом враховується, що клопотанням від 11.05.2017 р., тобто після оплати відповідачем боргу, позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

У відповідності до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження по справі, якщо відсутній предмет спору.

Як роз'яснено у підпункті 4.4 п.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Позивач після прийняття оплати від відповідача у сумі заявленого до стягнення боргу свої вимоги підтримує у повному обсязі, що свідчить про те, що не всі питання і частині стягнення заборгованості врегульовані сторонами і спір між ними з цього предмету існує.

В зв'язку з цим, враховуючи повну оплату боргу відповідачем та прийняття цих коштів позивачем, наявність вимог позивача про підтримання позовних вимог у повному обсязі на дату прийняття рішення, у позові про стягнення боргу має бути відмовлено. Підстав для припинення провадження у справі відповідно до п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України суд не знаходить.

У позовній заяві позивач крім основного боргу, просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 51 963,02 грн., штраф в розмірі 118 800,00 грн., 36 % річних у сумі 66 851,22 грн. на підставі п. 7.3 Договору, та суму інфляційних втрат 28 030,81 грн.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.1 та 2 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст.525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст.610 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч.1 ст.611, ч. 1 ст.612 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем нараховано інфляційні втрати за період прострочення оплати боргу з 15.11.2016 р. по 07.03.2017 р. у сумі 28030,81 грн., що відповідає умовам Договору та чинного законодавства. В зв'язку з цим позов в частині стягнення інфляційних втрат підлягає задоволенню.

У п. 7.3 Договору сторони погодили, що у разі прострочення строків оплати товару відповідно до п. 3.2 покупець сплачує продавцю:

- пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період нарахування пені, від суми заборгованості за кожен день прострочки до повного виконання стороною своїх зобов'язань;

- у випадку прострочення більш як на один місяць - штраф у розмірі 20% від несплаченої суми, яка склалася на наступний день після прострочення виконання грошового зобов'язання;

- 36 відсотків річних від простроченої суми та індекс інфляції за весь час прострочення ( ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України).

Пунктом 3.2 Договору сторонами визначено 100% передоплату на підставі виставленого позивачем рахунку в 3 денний строк з моменту направлення такого рахунку відповідачу на електронну адресу.

В п. 6 Специфікації сторонами було узгоджено інший строк розрахунку за поставлений товар - у строк до 15.11.2016року.

В п. 10.3 Договору сторони погодили, що додаткові угоди, додатки, зміни та доповнення до цього договору є його невід'ємною частиною і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі, підписані уповноваженими на те представниками сторін та скріплені їх печатками.

Специфікація підписана повноважними представниками сторін, їх підписи скріплені відбитками печаток. Отже, Специфікація набрала законної сили з дати її підписання.

Пунктом 7.3 Договору чітко визначено за невиконання якого саме зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати пені, штрафу та 36% річних, а саме зобов'язань щодо строків оплати встановлених п. 3.2 Договору.

Відповідальності у вигляді сплати відповідачем штрафних санкцій та 36% річних за порушення строків оплати товару, встановлених п. 6 Специфікації, сторонами не було передбачено.

Однак, позивач просить стягнути штрафні санкції за порушення відповідачем грошового зобов'язання в строки та розмірі, передбачені п.6 Специфікація, про що зазначено як у позовній заяві, так і у розрахунку ціни позову.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Оскільки, сторонами у Договорі не було встановлено відповідальності покупця у разі прострочення оплати товару у встановлені п.6 Специфікації строки у вигляді сплати штрафних санкцій та 36% річних суд відмовляє у стягненні з відповідача пені в розмірі 51 963,02 грн., штрафу в розмірі 118 800,00 грн., 36 % річних у сумі 66 851,22 грн.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.129 Конституції України основними засадами судочинства, зокрема, є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ст.4-3, 33, 34, 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Таким чином, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог у сумі 28030,81 грн. інфляційних втрат.

Судом при прийнятті рішення враховується, що відповідачем основну суму боргу сплачено після порушення провадження у справі і спір в цій частині виник з вини відповідача. Відповідно до ч.2 ст.49 ГПК України судом покладається судовий збір у розмірі 8910 грн. за розгляд вимог про стягнення боргу на відповідача.

В іншій частині заявлених вимог судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог - 420,46 грн. на відповідача, та 3564,21 грн. на позивача.

Отже, на користь позивача судом стягується 9393,46 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст.49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково і стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Маяк", вул. Шевченка 6, с. Лихачів, Носівський район, Чернігівська область, код 30885858, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Арктанія» , туп. Автопарківський, 5, м. Глобине, Полтавська область, код 35603687, 28 030,81 грн. інфляційних втрат та 9 393,46 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позову - відмовити.

Повне рішення складено 25.05.2017року.

Суддя Ю.В. Федоренко