Постанова

від 11.05.2017 по справі 910/4787/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" травня 2017 р. Справа№ 910/4787/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мартюк А.І.

суддів: Алданової С.О.

Зубець Л.П.

при секретарі Мурашко М.С.

за участю представників

від позивача: не з'явились

від відповідача-1: Глобенко Л.В., за довіреністю

від відповідача-2: Субота О.В., за довіреністю

розглянувши у

відкритому судовому

засіданні апеляційну

скаргу Київської міської ради

на рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2016 року

у справі № 910/4787/16 (суддя Плотницька Н.Б.)

за позовом Приватного малого підприємства "Георг"

до 1) Київської міської ради

2) Управління державної реєстрації Головного

територіального управління юстиції у місті Києві

про визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Приватне мале підприємство "Георг" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Київської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно - торговельний павільйон, що АДРЕСА_1, та про зобов'язання Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві зареєструвати право власності Приватного малого підприємства "Георг" на нерухоме майно - торговельний павільйон, що АДРЕСА_1.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.06.2016 у справі №910/4787/16 позовні вимоги задоволено частково. Визнано право власності на нерухоме майно - - торговельний павільйон, що АДРЕСА_1 за Приватним малим підприємством "Георг". В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Київська міська рада звернулась до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями, апеляційну скаргу Київської міської ради по справі № 910/4787/16 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Дідиченко М.А., судді Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2016р. колегією суддів у визначеному складі апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 07.09.2016 року.

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції склад колегії суддів змінювався, строк розгляду справи згідно ст. 69 ГПК України продовжувався, розгляд справи відповідно до ст. 77 ГПК України відкладався.

Розпорядженням керівника апарату Київського апеляційного господарського суду № 09-52/5713/16 від 27.10.2016р., у зв'язку з перебуванням судді Дідиченко М.А. у відпустці, відповідно до підпункту 2.3.50 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/4787/16.

Відповідно до повторного автоматизованого розподілу справ між суддями апеляційну скаргу 27.10.2016р. передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Тищенко А.І., Михальська Ю.Б.

Розпорядженням керівника апарату Київського апеляційного господарського суду № 09-52/7/17 від 11.01.2017р., у зв'язку з перебуванням судді Скрипки І.М. у відпустці, відповідно до підпункту 2.3.50 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/4787/16.

Відповідно до повторного автоматизованого розподілу справ між суддями апеляційну скаргу 11.01.2017р. передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Мартюк А.І., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Буравльов С.І., Чорногуз М.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.01.2017 р. у справі № 910/4787/16 колегією суду у складі головуючого судді Мартюк А.І., суддів Буравльов С.І., Чорногуз М.Г. прийнято апеляційну скаргу до провадження у названому складі суддів та призначено розгляд справи на 02.02.2017р..

В судовому засіданні 02.02.2017р. оголошено перерву до 23.02.2017р., відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

20.02.2017 р. через відділ забезпечення документообігу та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від представника позивача надійшли письмові пояснення по справі.

Розпорядженням Київського апеляційного господарського суду від 22.02.2017 р. по справі № 910/4787/16 було призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи, у зв'язку перебуванням судді Буравльов С.І. у відпустці з 23.02.2017 р.,

Відповідно до Протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 22.02.2017 р. для розгляду справи № 910/4787/16 було сформовано склад колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Мартюк А.І., судді: Зубець Л.П., Чорногуз М.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.02.2017 р. у справі № 910/4787/16 колегією суду у складі головуючого судді Мартюк А.І., суддів Зубець Л.П., Чорногуз М.Г. прийнято апеляційну скаргу до провадження у названому складі суддів та призначено розгляд справи на 23.02.2017р..

23.02.2017 р. через відділ забезпечення документообігу та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від представника відповідача-1 надійшли письмові пояснення по справі.

В судовому засіданні 23.02.2017р. оголошено перерву до 11.04.2017р., відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

09.03.2017 р. через відділ забезпечення документообігу та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від представника позивача надійшли письмові пояснення по справі.

В судовому засіданні 11.03.2017р. оголошено перерву до 24.04.2017р., відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

24.04.2017р. через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від Приватного малого підприємства "Георг" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.04.2017 р. у справі № 910/4787/16 продовжено строк розгляду справи та відкладено розгляд справи на 11.05.2017р.

Розпорядженням Київського апеляційного господарського суду від 11.05.2017 р. по справі № 910/4787/16 було призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи, у зв'язку перебуванням судді Чорногуза М.Г. у відпустці.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 11.05.2017 р. для розгляду справи № 910/4787/16 було сформовано склад колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Мартюк А.І., судді: Зубець Л.П., Алданова С.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.02.2017 р. у справі № 910/4787/16 колегією суду у складі головуючого судді Мартюк А.І., суддів Зубець Л.П., Алданова С.О. прийнято апеляційну скаргу до провадження у названому складі суддів.

Представник апелянта в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі та просив її задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив у її задоволенні відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Відповідно до договору підряду від 05.01.1992, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Реасма ЛТД" (підрядник за договором) та ОСОБА_4 (замовник за договором), та підписаного між сторонами акту прийому-передачі від 25.04.1992, підрядником були виконані роботи по заливці фундаменту, кладці цегляних стін, монтажу даху, встановленні вікон та дверей, підключенні до міської мережі об'єкту за адресою: АДРЕСА_2.

Згідно розпоряджень Мінської районної ради народних депутатів № 135 від 12.04.1995 та № 1146 від 04.12.1997 "Про реорганізацію павільйону МПП "Георг" за адресою: АДРЕСА_1" розглянувши прохання керівництва Малого підприємства "Георг" про реконструкцію павільйону, Малому підприємству "Георг" дозволено провести реконструкцію павільйону за адресою: АДРЕСА_1.

Задовольняючи позовну вимогу про визнання права власності на нерухоме майно - торговельний павільйон, що АДРЕСА_1 за Приватним малим підприємством "Георг" суд першої інстанції виходив з того, що будівництво торгового павільйону відбувалось на земельній ділянці, яка відведена для цілей на підставі рішення Київської міської ради № 170/1147 від 30.01.2001 "Про погодження місць розташування об'єктів". Оскільки позивачем виконані розпоряджень № 135 від 12.04.1995 та № 1146 від 04.12.1997 про реорганізацію павільйону, слід визнати, що ці дії виконані з відома Київської міської ради на виділеній для цих цілей земельній ділянці, за користування якою позивач сплачує земельний податок, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями.

З таким твердженням колегія суддів не погоджується, виходячи з наступного.

Місцевим судом не прийнято до уваги, що розпорядженнями дозволено реконструкцію та зобов'язано ПМП "Георг" отримати дозвіл на реконструкцію, укласти договір оренди.

Як вбачається з матеріалів справи, ПМП "Георг" не виконало вимоги зазначених розпоряджень, що не заперечується сторонами.

Також, місцевим судом проігноровано факт незаконного знаходження позивача на земельній ділянці, оскільки з 1997 до 2016 року ПМП "Георг" не уклало договір оренди з Київською міською радою.

Положення п. 34 ч. 1 ст. 26, ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , згідно з якими вирішення відповідно до Закону питань регулювання земельних відносин є виключною компетенцією пленарних засідань сільських, селищних, міських рад.

Відповідно до п.п. а , д ч. 1 ст. 9 Земельного кодексу України розпорядження землями територіальної громади міста, припинення права користування земельними ділянками у випадках, передбачених цим Кодексом належить до повноважень, відповідно, Київської міської ради.

Оскільки Київська міська рада є колегіальним органом, вона приймає нормативні та інші акти у формі рішень на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради в порядку визначеному ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні .

Таким чином, згода зі сторони Київської міської ради (як на укладання, так і на розірвання договору оренди), згідно законодавства, оформлюється у вигляді рішення Київської міської ради.

Судом встановлено, що Київська міська рада не приймала рішення про надання земельної ділянки ПМП "Георг" по АДРЕСА_1.

Посилання суду першої інстанції на рішення Київської міської ради від 30.01.2001 №170/1147 є безпідставним, оскільки зазначене рішення не є рішенням про надання земельної ділянки.

Також, Департаментом земельних ресурсів проведено обстеження земельної ділянки по АДРЕСА_1 та складено акт від 21.04.2016 №16-0788-05, з якого вбачається, що у позивача відсутні документи на майно і земельну ділянку, а також зазначено, що земельна ділянка належить до зеленої зони (парк "Дружби народів").

Відповідно до ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 317 цього Кодексу власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, які не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлено судом.

Згідно зі ст. 21 Закону України "Про власність" майно, набуте в результаті господарської діяльності, є власністю господарюючого суб'єкта.

За приписами ст. 48 Закону України "Про власність" власник має право вимагати усунення будь-яких порушень свого права, а на підставі ч. 1 ст. 392 ЦК України власник майна має право пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право заперечується або не визнається іншою особою.

Відповідно до ст. 55 Конституції України та статті 2 Господарського процесуального кодексу України кожна особа має звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів.

Мотивуючи рішення місцевий суд посилається на ст. 392 ЦК України, в якій зазначено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Тобто, за вказаною нормою права, вимога про визнання права власності може бути пред'явлена лише власником спірного майна.

При цьому умовою задоволення позову про визнання права власності на майно є наявність у позивача доказів, що підтверджують його право власності на таке майно.

Виходячи зі змісту наведеної норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб'єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється, а не в тому разі, коли цими особами не виконується відповідне рішення суду, ухвалене раніше.

Крім того, позивачем не надано суду доказів того, що у нього виникло право власності на спірну нерухомість, і це право зареєстровано в порядку встановленому ст. 331 ЦК України, тобто, що ПМП Георг є власником спірного майна.

Передумовою для застосування ст. 392 ЦК є відсутність іншого, окрім судового, шляху для відновлення порушеного права. Наприклад, позов про визнання права власності у разі втрати документа, що засвідчує право власності особи на річ, подається за відсутності можливості одержати у відповідних органах дублікат правовстановлюючого документа.

Позивач у позові про визнання права власності - особа, яка вже є власником.

В постанові Верховного Суду України від 20 червня 2011 у справі N 3-55гс11 зазначено, що не можуть підлягати задоволенню пред'явлені формальмальні позови про визнання права власності на новостворене чи реконструйоване нерухоме майно, щоб спростити чи уникнути встановленої законодавством досить тривалої в часі та фінансово затратної процедури оформлення прав на це майно, оскільки набуття права власності регулюється окремими нормами і зазначені вище позови заявляються формально не для визнання, а для набуття права власності.

Відмова органу державної реєстрації прав в оформленні права власності на об'єкт нерухомого майна та видачі свідоцтва у зв'язку з ненаданням необхідних " документів для оформлення такого права не є оспорюванням права власності на об'єкт нерухомого майна.

Відповідачем у позові про визнання права власності є будь-яка особа, яка сумнівається в належності майна позивачеві або не визнає за ним права здійснювати правомочності власника, або така особа, що має до майна власний інтерес.

Орган, уповноважений здійснювати державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, вчиняє відповідні дії тільки в межах чинного законодавства і не перебуває з позивачем у правовідносинах щодо здійснення ним прав володіння, користування та розпорядженням майном, стосовно якого заявлено позовні вимоги про визнання права власності, не оспорює та не претендує на таке право, а отже, не може бути стороною у справі.

Для звернення до суду позивач повинен довести наявність порушеного або оспорюваного Київською міською радою права, за захистом якого він звертався, проте всупереч даній норми останнім не було доведено зазначених обставин та визначено правовідносин, які виникли у нього з Київською міською радою.

Відповідно до п. 37 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, від 07.02.2014 № 5 "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав" з урахуванням положень частини першої статті 15 та статті 392 ЦК власник майна має право пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб'єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється, а не в тому разі, коли цими особами не виконується відповідне рішення суду, ухвалене раніше. Стаття 392 ЦК не регулює правовідносин щодо самочинно збудованого нерухомого майна.

В процесі перегляду справи судом апеляційної інстанції доводи представника апелянта, наведені в апеляційній скарзі, підтвердились, що свідчить про неповне з'ясування місцевим господарським судом обставин, які мають значення для справи.

В ст. 4-2 Господарського процесуального кодексу України визначено, що правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Дана норма кореспондується зі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки.

Згідно зі ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

З вищенаведеного слідує, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки. Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами, в тому числі подавати докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються.

Згідно зі ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Київської міської ради є обґрунтованою та підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Київської області від 06.06.2016 року у справі № 910/4787/16 не відповідає вимогам чинного законодавства, фактичним обставинам справи та підлягає частковому скасуванню в частині задоволених вимог з прийняттям в цій частині нового рішення, про відмову в задоволенні позову повністю.

Керуючись ст.ст. 32-34, 49, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Київської міської ради задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2017 року у справі № 910/4787/16 скасувати в частині задоволення позову про визнання права власності на нерухоме майно - торговельний павільйон, що АДРЕСА_1 за Приватним малим підприємством "Георг".

3. Прийняти в цій частині нове рішення., яким в позові відмовити повністю.

4. В іншій частині рішення залишити без змін.

5. Стягнути з Приватного малого підприємства "Георг" (04210, АДРЕСА_1) на користь Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36) 3031,60 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

6. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

7. Матеріали справи № 910/4787/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

8. Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів у встановленому законом порядку.

Головуючий суддя А.І. Мартюк

Судді С.О. Алданова

Л.П. Зубець