Рішення

від 25.05.2017 по справі 491/229/17

АНАНЬЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №491/229/17

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2017 року Ананьївський районний суд Одеської області в складі: головуючого Желяскова О. О.

з участю секретаря - Рачкової І.В.,

розглянувши в порядку ч.2 ст.197 ЦПК України у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ананьєві цивільну справу за позовом Арцизького районного центру зайнятості Одеської області до ОСОБА_1 про стягнення суми незаконно отриманої допомоги,

ВСТАНОВИВ:

Арцизький районний центр зайнятості Одеської області 13 березня 2017 року звернувся до суду з заявою, в якій зазначає, що відповідно до положення про Арцизький районний центр зайнятості, затвердженого наказом Одеського обласного центру зайнятості від 22 квітня 2016 року №76, Арцизький районний центр зайнятості є державною установою у централізованій системі державних установ державної служби зайнятості, виконує завдання і функції у сфері зайнятості населення, трудової міграції та соціального захисту від безробіття, а також функції виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, зазначені законами України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття , Про зайнятість населення . Згідно пункту 4 Положення Арцизький районний центр зайнятості є неприбутковою державною установою, що фінансується за рахунок коштів Фонду. Доходи, отримані базовим центром зайнятості відповідно до частини першої статті 16 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття використовуються виключно на цілі, визначені частиною другою цієї статті.

Позивач зазначає, 25 липня 2012 року, ОСОБА_2 звернувся до Арцизького центру зайнятості із заявою про надання статусу безробітного, одночасно підтвердивши, що ознайомлений з правами та обов'язками зареєстровного безробітного, що визначені Законом України Про зайнятість населення та Законом України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття .

На підставі особисто поданої заяви ОСОБА_2 був зареєстрований у Арцизькому центрі зайнятості як безробітний 25 липня 2012 року. Наказом №НТ120801 від 01 серпня 2012 року останньому надано статус безробітного на загальних підставах з 01 серпня 2012 року. Наказом від 16 листопада 2012 року №НТ121116 припинено виплату допомоги по безробіттю з 21 вересня 2012 року, у зв'язку з невідвідуванням безробітним центру зайнятості протягом 30 і більше календарних днів без поважних причин.

Відповідно до п.18 ч.2 ст.22 Закону України Про зайнятість населення від 05 липня 2012 року центри зайнятості мають право проводити розслідування страхових випадків та обгрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади у сфері соціальної політики, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та Пенсійним фондом України. Таке розслідування здійснюється шляхом звіряння даних, зазначених у документах страхувальника, з базою даних центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та Пенсійного фонду України, а у разі потреби - шляхом проведення виїзних планових та позапланових перевірок страхувальників.

Позивач вказує, що на виконання вимог чинного законодавства та згідно Порядку розслідування страхових випадків та обгрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого Наказом Міністрества праці та соціальної політиики України, Державної податкової служби України 13 лютого 2009 року №60/62 та на підставі інформації, яка надійшла від Пенсійного фонду України, Арцизьким районним центром зайнятості 11 листопада 2016 року було проведено розслідування щодо обгрунтованості виплати матеріальної допомоги та надання соціальних послуг ОСОБА_2

Згідно акту розслідування страхових випадків та обгрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття №61 від 11 листопада 2016 року було встановлено, що 12 квітня 2010 року ОСОБА_2 була призначена пенсія по інвалідності, 15 квітня 2010 року ОСОБА_2 був звільнений з роботи з посади опалювача в Ананьївському державному аграрно-економічному технікумі та був зареєстрований в Арцизькому РЦЗ, як безробітний 01 серпня 2012 року. Ці обставини суперечили чинному на той час законодавству, оскільки відповідно до п.2 ч.2 ст.23 Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття , п.2.12 Розділу 2 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності від 20 листопада 2000 року №307, які були чинні у період перебування ОСОБА_2 на обліку в Арцизькому районному центрі зайнятості, виплата допомоги не призначалася інвалідам, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали менше 26 календарних тижнів.

Таким чином, ОСОБА_2, отримуючи пенсію по інвалідності з 12 квітня 2010 року, відповідно до відповіді Любашівського об'єднаного УПФУ Одеської області №1007/02 від 23 жовтня 2016 року, не повідомив про наявність вказаних обставин Арцизький РЦЗ.

Відповідно до частини 2 статті 44 Закону України Про зайнятість населення , зареєстровані безробітні зобов'язані інформувати центр зайнятості протягом трьох робочих днів про обставини припинення реєстрації, визначені у частині першій ст.45 вказаного Закону, у тому числі у разі зайнятості особи. Згідно частини 3 ст.44 Закону України Про зайнятість населення відповідальність за достовірність поданих до центру зайнятості даних та документів, на підставі яких приймається рішення щодо реєстрації безробітного та призначення матеріального заабезпечення, надання соціальних послуг, покладається на зареєстрованого безробітного.

Згідно Закону України Про зайнятість населення , ОСОБА_2 порушив чинне на час реєстрації законодавство про зайнятість та не мав права на отримання статусу безробітного 27 липня 2012 року та призначення допомоги по безробіттю.

Відповідно до п.п.2,3 ст.36 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття - застраховані оособи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг; сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними, стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Стаття 34 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття регламентовані права органів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття. Зокрема п.5 ст.34 Закону передбачено, що органи Фонду мають право стягувати відповідно до Закону кошти Фонду, виплачені особам, зареєстрованим як безробітні, у вигляді матеріального забезпечення на випадок безробіття та витрачені на надання соціальних послуг безробітним у разі встановлення факту їх отримання на підставі недостовірних відомостей, поданих особою.

Таким чином, ОСОБА_2 необхідно повернути отриману обманним шляхом допомогу по безробіттю з 01 серпня 2012 року по 17 вересня 2012 року в сумі 852 гривні 27 копійок.

Відповідно до наказу Арцизького районного центру зайнятості №114 від 14 листопада 2016 року Про повернення незаконно отриманого матеріального заабезпечення ОСОБА_2І. , було прийнято рішення про вжиття заходів щодо повернення ОСОБА_2 незаконно отриманого матеріального забезпечення у сумі 852 гривні 27 копійок.

Позивач зазначає, що з метою досудового врегулювання спору Арцизьким районним центром зайнятості ОСОБА_2 був надіссланий лист-претензія №9 від 15 листопада 2016 року, в якому зазначено, що вказана сума переплати допомоги підлягає відшкодуванню та про можливість її добровільного відшкодування, також був зазначений термін добровільного повернення безпідставно отриманих коштів. Зазначений лист відповідач отримав 19 листопада 2016 року, про що свідчить його підпис на повідомленні про вручення поштового відправлення. Однак по теперішній час відповідач вказану вимогу не задовольнив, матеріальну шкоду не відшкодував, що стало підставою для звернення до суду, у зв'язку з чим просить задовольнити позовні вимоги.

У судове засідання, на розгляд справи представник позивача не з'явилася, однак від Арцизького районного центру зайнятості Одеської області надійшла на адресу суду письмова заява (а.с.44), відповідно до якої просять справу розглянути у відсутність їх представника, позовні вимоги підтримують в повному обсязі та проти заочного розгляду справи не заперечують.

Відповідач по справі в судове засідання не з'явився, причину неявки не повідомив, хоча сповіщався належним чином про день, час та місце розгляду справи за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання, про що свідчать поштові повідомлення (а.с.34,35,41,50,52,53), та що відповідає положенням ч.5 ст.74 ЦПК України.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

Взявши до уваги заяву позивача, неявку відповідача та вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Встановлено, що 01 серпня 2012 року ОСОБА_2 звернувся до Арцизького районного центру зайнятості Одеської області із заявою про надання статусу безробітного (а.с.7).

Згідно копії Витягу з наказів про прийняті рішення по особі ОСОБА_2 ПК № 150512072500002, персональної картки ОСОБА_2, останньому було надано статус безробітного, призначено допомогу по безробіттю та розпочато виплату допомоги (а. с. 4-5, 8-10). ОСОБА_2 був ознайомлений з правами та обов'язками зареєстрованого безробітного, про що свідчить його особистий підпис у Витязі з Закону України "Про зайнятість населення (а.с.6).

З витягу з наказу №351-к від 22 липня 2015 року Про покладення обов'язків вбачається, що у зв'язку з вакансією директора Арцизького районного центру зайнятості, виконання обов'язків директора Арцизького районного центру зайнятості покласти на ОСОБА_3 - начальника відділу надання соціальних послуг цього ж центру зайнятості, з 23 липня 2015 року до заповнення вакансії (а.с.11).

На підставі інформації, яка надійшла з Ананьївського районного центру зайнятості Одеської області за №602 від 02 листопада 2016 року з'ясовано, що ОСОБА_2 в період перебування на обліку та отримання допомоги по безробіттю в Ананьївському РЦЗ отримував пенсію по інвалідності (а.с.14), в зв'язку з чим Арцизьким районним центром зайнятості Одеської області був складений акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державнесоціальне страхування на випадок безробіття"№61 від 11 листопада 2016 року та встановлено, що ОСОБА_2 отримує пенсію за по інвалідності, у зв'язку з чим йому необхідно повернути отриману обманним шляхом допомогу по безробіттю з 01 серпня 2012 року по 17 вересня 2012 року в сумі 852 гривні 27 копійок (а. с.12-13).

З копії повідомлення Любашівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області №1007/02 від 23 жовтня 2016 року вбачається, що ОСОБА_2 перебуває на обліку, як отримувач пенсії по другій групі інвалідності з 12 квітня 2010 року по теперішній час (а.с.15).

Згідно довідки, виданої Арцизьким районним центром зайнятості Одеської області 11 листопада 2016 року, за період з 01 серпня 2012 року по 17 вересня 2012 року дохід ОСОБА_2 становить 852 гривні 27 копійок (а. с. 16).

Відповідно до наказу Арцизького районного центру зайнятості №114 від 14 листопада 2016 року Про повернення незаконно отриманого матеріального забезпечення гр.ОСОБА_2І. вбачається, що згідно Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого Наказом Міністрества праці та соціальної політики України, Державної податкової служби України 13 лютого 2009 року №60/62 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України від 12 березня 2009 року за №232/16248, на підставі проведеної перевірки шукачів роботи виявлених за результатами верифікації осіб, які за даними Пенсійного фонду України в період перебування на обліку в державній службі зайнятості отримували різні види пенсії, прийнято рішення протягом двох робочих днів направити ОСОБА_2 лист-претензію для повернення незаконно отриманого матеріального забезпечення у сумі 852 гривні 27 копійок (а.с.17).

Листом-претензією Арцизького районного центру зайнятості Одеської області №9, 15 листопада 2016 року ОСОБА_2 було направлено повідомлення про необхідність добровільного відшкодування коштів протягом 15 календарних діб, яке 19 листопада 2016 року було отримано ним особисто, про що свідчить копія повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.18,19).

Згідно копії виписки з амбулаторної карти хворого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_2, йому поставлено діагноз: шизофренія...(а.с.29).

Також з'ясовано, що ОСОБА_2 є інвалідом другої групи загального захворювання, про що свідчить копія довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії серії 10 ААВ №771632 (а.с.30).

Відповідно до довідки №103, виданої КУ "Ананьївська центральна районна лікарня" 11 квітня 2017 року, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, перебуває на обліку у лікаря психіатра Ананьївської ЦРЛ Одеської області, діагноз: ШF20.0 (а.с.39).

Згідно довідки №1059, виданої 05 травня 2017 року КУ "Одеський обласний медичний центр психічного здоров'я", ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4, мешканець м.Ананьїв, вул.Пролетарська, 83, Одеської області, знаходився на стаціонарному лікуванні в КУ "ООМЦПЗ" з 05 березня 2017 року по 03 травня 2017 року з приводу психічного розладу (а.с.54).

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожному громадянину гарантується право звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, у порядку визначеному ЦПК України.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України , здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Статтею 15 ЦПК України передбачено право кожної особи - і фізичної і юридичної (згідно з ч. 1 ст. 2 ЦК України учасниками цивільних відносин є фізичні та юридичні особи), на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

В силу ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд першої інстанції при вирішенні справи виносить рішення на підставі належних та допустимих доказів, досліджених в судовому засіданні відповідно до глави 5 ЦПК України .

Стаття 60 ЦПК України зобов'язує кожну сторону довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України . Докази подаються сторонами. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами згідно ст. 57 ЦПК України є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів. Докази мають відповідати вимогам, зазначеним у статтях 58-66 ЦПК України .

Згідно ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Відповідно до п.1 ст.43 Закону України Про зайнятість населення статусу безробітного може набути: особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи.

Згідно ч.2 ст.43 Закону України Про зайнятість населення статус безробітного надається зазначеним у частині 1 цієї статті особам за їх особистою заявою у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування.

За правилами ч.ч.2, 3 ст.36 Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття , яка визначає права, обов'язки та відповідальність застрахованих осіб, такі особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Одним із видів матеріального забезпечення на випадок безробіття згідно із ч.1 ст.7 Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття є допомога по безробіттю.

Відповідно до ст.34 Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття фонд має право, зокрема, стягувати відповідно до закону кошти Фонду, виплачені особам, зареєстрованим як безробітні, у вигляді матеріального забезпечення на випадок безробіття та витрачені на надання соціальних послуг безробітним у разі встановлення факту їх отримання на підставі недостовірних відомостей, поданих особою.

За змістом ч.1 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.

У ст. 1215 ЦК України встановлено випадки, коли набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню.

Так, не підлягають поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача (ч.1 ст.1215 ЦК України ).

Відповідно до пункту 6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 року № 307 , якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин. Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.

В силу ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. У п.9 ч.3 ст.129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.

Таким чином, давши оцінку доказам, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 не попередив Арцизький районний центр зайнятості Одеської області, що отримує пенсію по інвалідності, як це передбачено діючим законодавством, в результаті чого йому безпідставно виплачували матеріальну допомогу по безробіттю за період з 01 серпня 2012 року по 17 вересня 2012 року, яка склала 852 гривні 27 копійок, тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи те, що позивач звільнений від сплати судового збору згідно з п.18 ч.1 ст.5 Закону України Про судовий збір , а відповідач звільнений від сплати судового збору згідно з п.9 ч.1 ст.5 Закону України Про судовий збір , сума судового збору компенсується з рахунок держави, що відповідає положенням ч.2 ст.88 ЦПК України.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.124, 129 Конституції України,ст.ст. 1212,1215 ЦК України, Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" , Законом України Про зайнятість населення , ст.ст. 3, 4, 10, 11 ,15 , 57-60, 169, 208-209, 212-215, 224-227 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Арцизького районного центру зайнятості Одеської області - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5, зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_6, паспорт серії КК №609404, виданий 27 квітня 2001 року Ананьївським РВ УМВС України в Одеській області, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, на користь Арцизького районного центру зайнятості Одеської області кошти у сумі 852 гривні 27 копійок (вісімсот п'ятдесят дві гривні 27 копійок) до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття - р/р 37178300900038 банк Головне Управління Державної казначейської служби України в Одеській області, код ЄДРПОУ 20988924, МФО 828011.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутніми в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене відповідачем до апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя: ОСОБА_4

Рішення суду набуло законної сили „___»