Ухвала

від 17.05.2017 по справі 804/2667/16

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" травня 2017 р. м. Київ К/800/33057/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого - Веденяпіна О.А. (судді-доповідача), Бухтіярової І.О., Приходько І.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Огнєупорспєцстрой

на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2016 року

у справі № 804/2667/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Огнєупорспєцстрой

до Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю Огнєупорспєцстрой (далі - ТОВ Огнєупорспєцстрой ) звернулось в суд із адміністративним позовом до Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції (далі - Інспекція), в якому просив:

- визнати протиправними дії щодо проведення документальної невиїзної перевірки про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ Огнєупорспєцстрой з питань дотримання вимог податкового законодавства України під час здійснення взаємовідносин з ТОВ КБК ;

- визнати протиправними дії щодо коригування показників податкової звітності в електронній базі даних деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України на підставі акта перевірки №109/22-01/37664013 від 10.02.2014;

- зобов'язати поновити показники податкової звітності в електронній базі даних деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України .

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 травня 2016 року, адміністративний позову задоволено повністю. Визнано протиправними дії Інспекції щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки за період з 01 вересня 2013 року по 31 жовтня 2013 року, оформленої актом №109/22-01/37664013 від 10 лютого 2014 року. Визнано протиправними дії Інспекції щодо коригування показників податкової звітності ТОВ Огнєупорспєцстрой в електронній базі даних деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України на підставі акту перевірки №109/22-01/37664013 від 10 лютого 2014 року. Зобов'язано Інспекцію поновити показники податкової звітності ТОВ Огнєупорспєцстрой в електронній базі даних деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України , які були до внесення змін на підставі акта перевірки №109/22-01/37664013 від 10 лютого 2014 року.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2016 року, апеляційну скаргу Інспекції задоволено: постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 травня 2016 року скасовано, ухвалено нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить його скасувати та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження у відповідності до пункту 2 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 28 січня 2014 року Інспекцією було винесено наказ №63 та направлено повідомлення №25/04-81-22-01/37664013 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ Огнєупорспєцстрой з питань дотримання вимог податкового законодавства України під час здійснення взаємовідносин з ТОВ КБК за період з 01 вересня 2013 року по 31 жовтня 2013 року тривалістю 5 робочих днів, яку розпочати з 29 січня 2014 року, які були отримані 5 лютого 2014 року представником позивача, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №5000704444336.

Згідно з пп. 20.1.4 п.20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п.75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п.78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України (далі - ПК України), фахівцем податкового органу у період з з 29 січня 2014 року по 04 лютого 2014 року було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ ОГНЄУПОРСПЄЦСТРОЙ з питань дотримання вимог податкового законодавства України під час здійснення взаємовідносин з ТОВ КБК за період з 01 вересня 2013 року по 31 жовтня 2013 року , за результатами якої складно акт від 10 лютого 2014 року №109/22-01/37664013 .

Вказаною перевіркою встановлені наступні порушення: ч. 1,5 ст.203, ст. 228 Цивільного кодексу України та ст. 134,185,188 розділу V, п.44.1 ст.44, ст. 185, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.3, п.198.4, ст.198 ПК України, ст.1, п.2 ст.3, ст.4, п.6 ст.8, п.1 та п.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95 за №168/704, та відповідно ст.55-1 Господарського кодексу України, документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин між ПП ІТ-Спецпроммонтаж та ТОВ Руд-Інвеста - ТОВ ОГНЄУПОРСПЄЦСТРОЙ - ТОВ КБК вересень-жовтень 2013 року, за наслідками чого ТОВ ОГНЄУПОРСПЄЦСТРОЙ завищено податковий кредит по взаємовідносинам з ПП ІТ-Спецпроммонтаж та ТОВ Руд-Інвест на суму 239634,47 грн., та податкові зобов'язання по взаємовідносинах з ТОВ КБК на суму 289481,65 грн. за вересень-жовтень 2013 року.

На підставі зазначеного акта відповідачем було здійснено коригування в автоматизованій системі співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів суми податкових зобов'язань та податкового кредиту, які позивач зазначив у податковій декларації з податку на додану вартість.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що дії Інспекції щодо проведення невиїзної перевірки та по внесенню змін до електронної бази даних є протиправними, тому податковий орган зобов'язаний поновити показники податкової звітності Товариства.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції зазначив, що дії податкового органу щодо оформлення результатів перевірки ТОВ Огнєупорспєцстрой шляхом складання акта перевірки від 10 лютого 2014 року №109/22-01/37664013, вчинені на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано.

Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Особливості регулювання проведення документальної невиїзної перевірки, встановлені статтею 79 Податкового кодексу України, не виключають необхідності дотримання загальних вимог до наявності підстав та порядку проведення документальних позапланових перевірок.

Як зазначено у пункті 79.1 зазначеної вище статті, документальна невиїзна перевірка здійснюється, зокрема, у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

У підпункті 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, який був правовою підставою для проведення перевірки у цій справі (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), передбачено, що перевірка здійснюється за наявності такої обставини: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Таким чином, з наведеної норми вбачається, що виявлені факти, які свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, можуть бути підставою для проведення перевірки лише у випадку, коли сумніви не усунуті наданими поясненнями та документальними підтвердженнями.

За таких обставин у контролюючого органу є право на оцінку пояснень і їх документальних підтверджень. Якщо ці пояснення не обґрунтовані або документально не підтверджені, перевірка може бути призначена.

За правилами пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Право платника оскаржувати рішення контролюючого органу про проведення перевірки стосовно нього не залежить від виду такої. Реалізація такого права за відсутності обов'язку у контролюючого органу повідомляти про перевірку до її проведення була б неможливою.

Окрім того, незважаючи на проголошену пунктом 79.3 статті 79 Податкового кодексу України необов'язковість присутності платника податків під час проведення документальних невиїзних перевірок, останній має право бути присутнім. Такий висновок узгоджується з приписами підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України.

З аналізу зазначених норм Податкового кодексу України вбачається, що з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду України від 27.01.2015 справа №21-425а14, від 16.02.2016 №21-2749а15.

Як встановлено судом першої інстанції, наказ від 28 січня 2014 року №63 та повідомлення від 28 січня 2014 року №25/04-81-22-01/37664013 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ Огнєупорспєцстрой з питань дотримання вимог податкового законодавства України під час здійснення взаємовідносин з ТОВ КБК за період з 01 вересня 2013 року по 31 жовтня 2013 року було отримано ТОВ Огнєупорспєцстрой 5 лютого 2014 року, тоді як перевірка проведена з 29 січня 2014 року по 4 лютого 2014 року, тобто на момент початку та протягом всього часу проведення перевірки, ТОВ Огнєупорспєцстрой не було повідомлено про те, що проводиться перевірка.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що Інспекцією не було дотримано вимог наведених норм Податкового кодексу України, що зобов'язують податковий орган розпочати проведення невиїзної перевірки лише після отримання повідомлення про вручення поштового відправлення. Початок перевірки на слідуючий день після видання наказу та відправки повідомлення (або раніше), без урахування строків поштового пробігу відповідно до Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 12.12.2007 №1149 порушує право платника податку надавати матеріали, які можуть бути підставами для висновків під час проведення перевірок.

Вирішуючи питання про правомірність внесення контролюючим органом до інформаційної системи Податковий блок інформації на підставі зазначеного акта перевірки та зобов'язання відповідача поновити в АІС Податковий Блок відомості щодо задекларованих ТОВ Огнєупорспєцстрой суми податкових зобов'язань та податкового кредиту, слід зазначити наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, урегульовані Податкового кодексу України.

У пункті 61.1 статті 61 цього Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.2 статті 62 Податкового кодексу України).

Відповідно до статті 71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з приписами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 Податкового кодексу України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

У пункті 74.1 статті 74 Податкового кодексу України зазначено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Виходячи із системного тлумачення статті 71, 72, 74 Податкового кодексу України, для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, і така інформація не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що дії Інспекції щодо проведення невиїзної перевірки та по внесенню змін до електронної бази даних є протиправними, тому податковий орган зобов'язаний поновити показники податкової звітності Товариства.

За таких обставин та з урахуванням вимог частини 3 статті 2, частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходь до висновку, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог, а рішення суду апеляційної інстанції є помилковим та підлягає скасуванню.

Суд касаційної інстанції дійшов до висновку, що судом апеляційної інстанції помилково скасовано рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, яке прийнято на підставі повного та всебічного дослідження обставин справи з дотриманням вимог законодавства.

Відповідно до статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Зважаючи на викладене, постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а помилково скасована постанова суду першої інстанції - залишенню в силі.

ТОВ Огнєупорспєцстрой звернулось із клопотанням про повернення надміру сплаченого судового збору за подання касаційної скарги у сумі 87,70 грн.

У цій справі за подачу позову немайнового характеру підлягав сплаті судовий збір у розмірі 87,70 грн.

З 1 вересня 2015 року набрав чинності Закон України від 22 травня 2015 року №484-VІІІ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору , яким внесено зміни до Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VІ Про судовий збір .

Як встановлено підпунктом 3 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI Про судовий збір , в редакції Закону України від 22 травня 2015 року №484-VІІІ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору ставка судового збору за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду встановлюються у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Станом на день подання позовної заяви діяла редакція Закону України Про судовий збір , яка передбачала ставку судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру у розмірі 0,06 розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до статті 8 Закону України Про Державний бюджет на 2014 рік розмір мінімальної заробітної плати станом на 1 січня 2014 року встановлено у розмірі 1218,00 грн.

У той же час ТОВ Огнєупорспєцстрой сплачено судовий збір за подання касаційної скарги двома платіжними дорученнями № 329 від 16 листопада 2016 року в сумі 87,70 грн. та №330 від 16 листопада 2016 року в сумі 87,70 грн.

За змістом пункту 1 частини першої статті 7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Таким чином, ТОВ Огнєупорспєцстрой сплачено судовий збір у більшому розмірі, ніж визначено Законом України Про судовий збір , що є підставою для повернення переплаченої суми судового збору відповідно до пункту 1 частини 1 та частини 2 статті 7 Закону № 3674-VI, а саме: 87, 70 грн. згідно платіжного доручення № 329 від 16 листопада 2016 року.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, статтею 7 Закону України Про судовий збір , суд

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Огнєупорспєцстрой задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2016 року скасувати та залишити в силі постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 травня 2016 року.

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Огнєупорспєцстрой про повернення надміру сплаченого судового збору задовольнити.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю Огнєупорспєцстрой (50027, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Ярослава Мудрого, 48, офіс 5, код ЄДРПОУ 37664013) судовий збір у розмірі 87,70 грн. - надміру сплаченої суми судового збору згідно з платіжним дорученням від 16 листопада 2016 року № 329.

Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та на неї може бути подана заява про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстав та в порядку, що передбачені статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді О.А. Веденяпін І.О. Бухтіярова І.В. Приходько