Постанова

від 24.05.2017 по справі 906/745/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2017 року Справа № 906/745/16

Вищий господарський суд України у складі колегії:

головуючого:Студенця В.І., суддів:Бондар С.В., Палія В.В., за участю представників сторін позивача - Уряшев А.В., Пирогівський В.В.; відповідача - Поліщук І.О.; розглянувши касаційну скаргу Комунальної установи "Обласна База спеціального медичного постачання" Житомирської обласної ради на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 11.01.2017 у справі№ 906/745/16 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Союз медицини та технології" доКомунальної установи "Обласна База спеціального медичного постачання" Житомирської обласної ради простягнення 468 900, 62 грн

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Союз медицини та технологій" (далі - ТОВ "Союзмедтех") звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом до Комунальної установи "Обласна База спеціального медичного постачання" Житомирської обласної ради про стягнення 3% річних від суми заборгованості за договором № 26/11-2012/32 від 29.11.2012 в розмірі 148 067, 26 грн та збитків від інфляції в сумі 320 833, 36 грн за період з 08.07.2015 по 28.07.2016.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 29.07.2016 порушено провадження у справі № 906/745/16 за позовом ТОВ "Союзмедтех" до Комунальної установи "Обласна База спеціального медичного постачання" про стягнення 468 900, 62 грн.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 13.10.2016 у позові відмовлено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 11.01.2017 рішення Господарського суду Житомирської області від 13.10.2016 скасовано, прийнято нове, яким позов ТОВ "Союзмедтех" задоволено. Суд стягнув з Комунальної установи "Обласна База спеціального медичного постачання" Житомирської обласної ради на користь ТОВ "Союзмедтех" інфляційні витрати у розмірі 320 833, 36 грн та 3% річних у розмірі 148 067, 26 грн.

Не погоджуючись з постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 11.01.2017, Комунальна установа "Обласна База спеціального медичного постачання" Житомирської обласної ради подала касаційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову суду скасувати та залишити в силі рішення Господарського суду Житомирської області від 28.07.2016.

Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції порушено норми матеріального права, а саме ст.ст. 610, 614, 628, 629 ЦК України, ст. ст. 216, 218, 230 ГК України.

При цьому скаржник посилається на те, що з огляду на особливості закупівлі медичного обладнання за рахунок коштів субвенції з Державного бюджету, Комунальна установа "Обласна База спеціального медичного постачання" Житомирської обласної ради була позбавлена можливості самостійно впливати на своєчасність розрахунків з позивачем за поставлений товар, що підтверджує відсутність вини з боку відповідача та, у свою чергу, виключає застосування до нього штрафних санкцій в силу ст. 218 ГК України та ст. 614 ЦК України.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 09.03.2017 касаційну скаргу Комунальної установи "Обласна База спеціального медичного постачання" Житомирської обласної ради прийнято до провадження та призначено до розгляду на 29.03.2017.

ТОВ "Союзмедтех" через канцелярію суду 29.03.2017 подано відзив на касаційну скаргу Комунальної установи "Обласна База спеціального медичного постачання" Житомирської обласної ради, в якій товариство просить відмовити в її задоволенні, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 29.03.2017 зупинено провадження у даній справі до вирішення Верховним Судом України пов'язаної з нею справи № 906/1072/16.

Ухвалою Вищого господарського суду від 13.05.2017 поновлено провадження у даній справі та призначено розгляд справи на 24.05.2017..

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено господарськими судами між Комунальною установою "Обласна база спеціального медичного постачання" Житомирської обласної ради (замовник) і ТОВ "Союз медицини та технології" (постачальник) 29.11.2012 укладено договір №26/11-2012/32, за умовами якого постачальник, що є переможцем відкритих торгів на закупівлю: 33.10.1 Устаткування медичного, хірургічного та ортопедичного (Рентгенівські апарати для діагностики - 8 од.) (надалі - товар) поставляє для замовника товар, зазначений у специфікації на медичне обладнання (додаток №1 до договору), а замовник купує товар в асортименті та за цінами згідно специфікації, що надається до цього договору і є його невід`ємною частиною (п. 1.1 договору).

Згодом, 29.11.2012 між Комунальною установою "Обласна база спеціального медичного постачання" Житомирської обласної ради та ТОВ "Союз медицини та технології" підписано специфікацію на медичне обладнання, оформлену додатком №1 до договору, якою визначено, що товаром який постачається є: Комплекс рентгенівський діагностичний з цифровою обробкою зображення РДК-ВСМ-18 (виробник ТДВ "КВО "Медапаратура" у кількості 8 комплектів, загальною вартістю 5320000,00 грн. без ПДВ (ціна за одиницю 665000,00 грн. без ПДВ).

Згідно з п. 6.3 договору постачальник зобов`язався поставити товар у строки, встановлені цим договором; забезпечити якість товару, встановленим умовами договору; провести первинний інструктаж персоналу замовника; здійснити установку, налагодження та введення в експлуатацію обладнання протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту 100% оплати товару замовником та отримання листа про готовність приміщення де обладнання буде встановлено відповідно до вимог виробника обладнання.

ТОВ "Союз медицини та технології" 21.12.2012 здійснило поставку обладнання Комунальній установі "Обласна база спеціального медичного постачання" Житомирської обласної ради, на суму 4 655 000, 00 грн, про що складено акт здачі-прийняття медичного обладнання згідно з договором №26/12-2012/32 від 29.11.2012.

З квітня по серпень 2013 сторони підписали акти здачі-приймання робіт з пусконалагодження, введення в експлуатацію та навчання персоналу згідно з договором №26/12-2012/32 від 29.11.2012.

Відповідно до п.4.1 договору розрахунок за поставлений товар здійснюється у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на підставі виставленого рахунку-фактури з відтермінуванням платежу протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту одержання товару на склад покупця. У разі затримки бюджетного фінансування покупець звільняється від відповідальності за порушення строків оплати товару, а розрахунки за поставлений товар здійснюються при отриманні покупцем бюджетного фінансування закупівлі.

Згідно з п. 6.1.1 договору відповідач прийняв на себе зобов`язання своєчасно проводити оплату за отриманий товар.

Пунктом 6.1.2 договору передбачено, що у разі затримки бюджетного фінансування розрахунок за поставлений товар здійснюється протягом трьох банківських днів з дати отримання замовником бюджетного призначення на фінансування закупівлі на свій реєстраційний рахунок.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що рішенням Господарського суду Житомирської області від 28.07.2015 у справі №906/1072/15 за позовом ТОВ "Союз медицини та технології" до Комунальної установи "Обласна база спеціального медичного постачання" Житомирської обласної ради про стягнення 11 366 246, 98 грн, яке постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 20.09.2016 у справі № 906/1072/15 залишено без змін в частині стягнення основного боргу в сумі 4 655 000 грн, та скасовано в частині стягнення 351 229, 32 грн річних, 3 531 690, 67 грн інфляційних, 343 577, 26 грн. пені, прийнято в цій частині нове рішення - в позові відмовити, встановлено факт неналежного виконання Комунальною установою "Обласна база спеціального медичного постачання" Житомирської обласної ради умов договору № 26/11-2012/32 від 29.11.2012 в частині оплати отриманого товару - медичного обладнання та стягнуто з останнього - 4 655 000, 00 грн боргу.

Однак, у зв'язку з неналежним виконанням Комунальною установою "Обласна база спеціального медичного постачання" Житомирської обласної ради зобов'язань за договором №26/11-2012/32 від 29.11.2012 та рішення Господарського суду Житомирської області 28.07.2015 у справі №906/1072/15, ТОВ "Союз медицини та технології" звернулося з позовом про стягнення на свою користь з відповідача штрафних санкцій у розмірі 468 900, 62 грн, з яких 148 067, 26 грн 3% річних, нарахованих за період з 08.07.2015 по 28.07.2016 та 320 833, 36 грн інфляційних нарахувань, нарахованих за період з 08.07.2015 по 28.07.2016.

Предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога ТОВ "Союзмедтех" звернулось до Комунальної установи "Обласна База спеціального медичного постачання" Житомирської обласної ради про стягнення 3% річних від суми заборгованості за договором № 26/11-2012/32 від 29.11.2012 в розмірі 148 067, 26 грн та збитків від інфляції в сумі 320 833, 36 грн за період з 08.07.2015 по 28.07.2016.

Місцевий господарський суд, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з того, що Рівненським апеляційним господарським судом у справі № 906/1072/15 встановлено факт безпідставного, всупереч умовам договору, нарахування та стягнення з відповідача штрафних санкцій за неналежне виконання умов договору № 26/11-2012/32 від 29.11.2012, який в силу ч. 3 ст. 35 ГПК України визнано судом першої інстанції преюдиційним при розгляді даної справи.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення місцевого господарського суду та приймаючи нове про задоволення позову, в свою чергу, виходив з того, що п. 4.1 договору, яким передбачено, що у разі затримки бюджетного фінансування покупець звільняється від відповідальності за порушення строків оплати товару, а розрахунки за поставлений товар здійснюються при отриманні покупцем бюджетного фінансування закупівлі, кореспондується з п. 6.2.1 договору, яким передбачено, що замовник зобов`язаний своєчасно проводити оплату за отриманий товар, у разі затримки бюджетного фінансування розрахунок за поставлений товар здійснюється протягом трьох банківських днів з дати отримання замовником бюджетного призначення на фінансування закупівлі на свій реєстраційний рахунок.

При цьому судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем на підтвердження своїх позовних вимог здійснено адвокатський запит до Головного управління Державної казначейської служби України у Житомирській області з вимогою надати підтверджуючи документи руху коштів державної субвенції, призначеної для оплати позивачу за поставлене ним медичне обладнання відповідачу, на який 27.07.2016 отримано завірені підписом начальника відділу діловодства казначейства Багінською Л.В. та печаткою казначейства документи, які підтверджують щомісячне надходження коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на придбання медичного обладнання з рахунків Управління охорони здоров`я Житомирської обласної державної адміністрації на рахунок Комунальної установи "Обласна база спеціального медичного постачання" Житомирської обласної ради, а саме: 1) копія виписки з рахунку №35426014002628 з урахуванням КЕВК Облбази спецмедпостачання за 06.06.2012, згідно з якою, на рахунок Облбази спецмедпостачання поступили кошти субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на придбання медичного обладнання з рахунку Управління охорони здоров`я Житомирської обласної державної адміністрації в розмірі 942 000, 00 грн; 2) копія виписки з рахунку №35426014002628 з урахуванням КЕВК Облбази спецмедпостачання за 27.06.2012, згідно з якою, на рахунок Облбази спецмедпостачання поступили кошти субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на придбання медичного обладнання з рахунку Управління охорони здоров`я Житомирської обласної державної адміністрації в розмірі 471 000, 00 грн; 3) копія виписки з рахунку №35426014002628 з урахуванням КЕВК Облбази спецмедпостачання за 20.08.2012, згідно з якою, на рахунок Облбази спецмедпостачання поступили кошти субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на придбання медичного обладнання з рахунку Управління охорони здоров`я Житомирської обласної державної адміністрації в розмірі 651 500, 00 грн; 4) копія виписки з рахунку №35426014002628 з урахуванням КЕВК Облбази спецмедпостачання за 28.08.2012, згідно з якою, на рахунок Облбази спецмедпостачання поступили кошти субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на придбання медичного обладнання з рахунку Управління охорони здоров`я Житомирської обласної державної адміністрації в розмірі 651 500, 00 грн; 5) копія виписки з рахунку №35426014002628 з урахуванням КЕВК Облбази спецмедпостачання за 02.10.2012, згідно з якою, на рахунок Облбази спецмедпостачання поступили кошти субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на придбання медичного обладнання з рахунку Управління охорони здоров`я Житомирської обласної державної адміністрації в розмірі 651 500, 00 грн; 6) копія виписки з рахунку №35426014002628 з урахуванням КЕВК Облбази спецмедпостачання за 09.11.2012, згідно з якою, на рахунок Облбази спецмедпостачання поступили кошти субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на придбання медичного обладнання з рахунку Управління охорони здоров`я Житомирської обласної державної адміністрації в розмірі 651 500, 00 грн; 7) копія виписки з рахунку №35426014002628 з урахуванням КЕВК Облбази спецмедпостачання за 06.12.2012, згідно з якою, на рахунок Облбази спецмедпостачання поступили кошти субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на придбання медичного обладнання з рахунку Управління охорони здоров`я Житомирської обласної державної адміністрації в розмірі 651 500, 00 грн; 8) копія виписки з рахунку №35426014002628 з урахуванням КЕВК Облбази спецмедпостачання за 28.12.2012, згідно з якою, з рахунку Облбази спецмедпостачання були переведені всі виділені кошти в розмірі 4 670 000, 00 грн на рахунок Управління охорони здоров`я Житомирської обласної державної адміністрації.

Таким чином, в період з червня по грудень 2012 надійшли кошти на придбання медичного обладнання (мамографічного, рентгенологічного та апаратів ультразвукової діагностики) вітчизняного виробництва в сумі 4 670 500, 00 грн Остання сума відповідно до помісячних призначень в розмірі 651 500, 00 грн надійшла 06.12.2012, тобто на рахунку відповідача станом на 06.12.2012 закумулювалась сума в розмірі 4 670 000, 00 грн, якою можна було погасити заборгованість за договором №26/11-2012/32 від 29.11.2012.

Проте, не виконавши приписи п. 6.1.2 договору №26/11-2012/32 від 29.11.2012 - "У разі затримки бюджетного фінансування розрахунок за поставлений товар здійснюється протягом трьох банківських днів з дати отримання замовником бюджетного призначення на фінансування закупівлі на свій реєстраційний рахунок.", а саме по 11.12.2012 включно, як встановлено судом апеляційної інстанції, відповідач не здійснив розрахунок з позивачем за поставлений товар, що в результаті бездіяльності відповідача призвело до виникнення заборгованості перед позивачем у сумі 4 655 000, 00 грн.

За змістом положень ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України ).

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Положеннями ст. 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Статтею 617 ЦК України встановлено підстави звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, а саме: особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Норми ст.ст. 614, 617 ЦК України кореспондуються із нормами ст. 218 ГК України, згідно з якими учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Особливості регулювання грошових зобов'язань встановлено статтею 625 ЦК України, відповідно до якої боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Формулювання ст. 625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов'язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів.

Отже, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Наявність у договорі застереження про звільнення покупця від відповідальності за порушення строків оплати товару у разі затримки бюджетного фінансування не звільняє його від відповідальності, встановленої ч. 2 ст. 625 ЦК України, оскільки норма ч. 1 ст. 625 цього Кодексу є імперативною і не передбачає жодних винятків незалежно від причин прострочення виконання грошового зобов'язання.

Таке застереження є підставою для звільнення покупця від відповідальності, яка має іншу правову природу - неустойка (штраф, пеня), збитки тощо.

Аналіз зазначених норм права та умов договору в справі, яка розглядається, дає підстави для висновку, що порушення відповідачем умов договору щодо своєчасної оплати товару є підставою для нарахування визначених ст. 625 ЦК України платежів, адже відсутність бюджетних коштів не звільняє відповідача від встановленого законом обов'язку відшкодувати матеріальні втрати кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та не позбавляє кредитора права на компенсацію за користування утримуваними боржником грошовими коштами.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 12.04.2017 у справі № 906/1072/15, до вирішення якої було зупинено провадження у даній справі Вищим господарським судом України.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок сум втрат від інфляції та 3% річних, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про їх обґрунтованість в розмірі 320 833, 36 грн та 148 067, 26 грн відповідно, нарахованих за період з 08.07.2015 по 28.07.2016.

При цьому судом апеляційної інстанції зазначено, що прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України сум (постанова пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань"(із змінами)).

Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 20 грудня 2010 р. у справі N 3-57гс10, від 4 липня 2011 р. у справі N 3-65гс11, від 12 вересня 2011 р. у справі N 3-73гс11, від 24 жовтня 2011 р. у справі N 3-89гс11, від 14 листопада 2011 р. у справі N 3-116гс11, від 23 січня 2012 р. у справі N 3-142гс11.

З врахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом апеляційної інстанції обґрунтовано ухвалено рішення про задоволення позовних вимог про стягнення сум 3% річних та втрат від інфляції, нарахованих після ухвалення Господарським судом Житомирської області рішення від 28.07.2015 у справі №906/1072/15 про стягнення суми основного боргу, 3% річних та втрат від інфляції, за період з 08.07.2015 по 28.07.2016, у зв'язку з простроченням виконання Комунальною установою "Обласна база спеціального медичного постачання" Житомирської обласної ради свого грошового зобов'язання за договором №26/11-2012/32 від 29.11.2012.

Відповідно до ст. 111 7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи Комунальної установи "Обласна база спеціального медичного постачання" Житомирської обласної ради, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та передусім зводяться до переоцінки доказів, а суд касаційної інстанції в силу положення ч. 2 ст. 111 7 ГПК України не має права додатково перевіряти докази.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені судом апеляційної інстанції на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки суду відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваної постанови суду.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Комунальної установи "Обласна База спеціального медичного постачання" Житомирської обласної ради залишити без задоволення, а постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 1101.2017 у справі № 906/745/16 - без змін.

Головуючий - суддя Студенець В.І.

Судді: Бондар С.В.

Палій В.В.