Рішення

від 23.05.2017 по справі 914/501/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.05.2017р. Справа № 914/501/17

Суддя господарського суду Львівської області Пазичев В.М., розглянувши матеріали справи

за позовом: Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (м. Львів)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Сомиг ЛТД (м. Львів)

про: виселення з об'єкта оренди та стягнення боргу в розмірі 38148,56 грн.

Суддя: Пазичев В.М.

При секретарі: Прокопів І.І.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - довіреність № 2302-вих-95 від 11.01.2017 року.

від відповідача: Не з'явився.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (м. Львів) до Товариства з обмеженою відповідальністю Сомиг ЛТД (м. Львів) про виселення з об'єкта оренди та стягнення боргу в розмірі 38148,56 грн.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 15.03.2017 року порушено провадження у справі і призначено до розгляду на 23.03.2017 року. Ухвалою суду від 23.03.2017 року розгляд справи відкладено до 28.03.2017 року, в зв'язку з відсутністю представника відповідача. Ухвалою суду від 28.03.2017 року розгляд справи відкладено до 05.04.2017 року, згідно клопотання відповідача та зв'язку з відсутністю його представника. Ухвалою суду від 05.04.2017 року розгляд справи відкладено до 20.04.2017 року, в зв'язку з відсутністю представника відповідача. Ухвалою суду від 20.04.2017 року розгляд справи відкладено до 04.05.2017 року, в зв'язку з відсутністю представників позивача та відповідача. Ухвалою суду від 04.05.2017 року розгляд справи відкладено до 23.05.2017 року, згідно клопотання позивача та в зв'язку з відсутністю представника відповідача.

Позивач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 15.03.2017 року, про відкладення від 23.03.2017 року, від 28.03.2017 року, від 05.04.2017 року, від 20.04.2017 року, від 04.05.2017 року виконав частково, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

23.03.2017 року за вх. № 11269/17 позивач подав додаткові докази до матеріалів справи.

20.04.2017 року за вх. № 14611/17 позивач подав клопотання про відкладення розгляду справи.

04.05.2017 року за вх. № 16072/17 позивач подав детальний розрахунок по справі.

04.05.2017 року за вх. № 1976/17 позивач подав клопотання про продовження строку розгляду справи понад такий, що встановлений ст. 69 ГПК України та відкладення розгляду справи.

Клопотання позивача судом задоволено. Продовжено строк розгляду справи на 15 днів.

23.05.2017 року за вх. № 18365/17 позивач подав додаткові пояснення по справі.

23.05.2017 року за вх. № 2274/17 позивач подав заяву про уточнення (зменшення) позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 30598,96 грн. та виселити з об'єкта оренди.

Відповідач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 15.03.2017 року, про відкладення від 23.03.2017 року, від 28.03.2017 року, від 05.04.2017 року, від 20.04.2017 року, від 04.05.2017 року не виконав, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча і був своєчасно, належним чином, відповідно до ст. 64 ГПК України, повідомлений про час, місце і дату розгляду справи, що підтверджується копією Списку № 417 згрупованих внутрішніх поштових відправлень рекомендованих листів 05.05.2017 року, а явка позивача була визнана судом та визначена в ухвалах суду обов'язковою.

28.03.2017 року за вх. № 11989/17 відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ст. 85 ГПК України, вступну та резолютивну частини рішення виготовлено, підписано та оголошено 23.05.2017 року.

Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

Як зазначено у позовній заяві, 11.12.2013 р. між Управлінням комунальної власності (надалі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Сомиг ЛТД (надалі - відповідач), укладено Договір оренди нежитлових приміщень № С-8881-13 (надалі -Договір), згідно якого позивач здав, а відповідач прийняв в оренду нежитлові приміщення загальною площею 36,2 кв. м, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Кавалерідзе, 19 із цільовим призначенням нежитлових приміщень для офісу.

Позивач зазначає, що Договір укладено натермін з 11.12.2013 р. до 10.12.2016 р. (п.4.1 Договору).

Згідно із ст. 1 ЦК України, цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та правочини.

Згідно зі ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених Законом, а також з угод, не передбачених Законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, таку як: передати майно, сплатити кошти тощо, або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 510 ЦК України, сторонами у зобов'язанні є боржник та кредитор.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов Договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до Закону, інших правових актів, Договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст.762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ч. 3 ст.18 Закону України Про оренду державного та комунального майна , орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст. 19 цього ж Закону, орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов'язань.

Згідно із ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 286 ГК України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Згідно п. 5.6 Договору, орендна плата сплачується орендарем не пізніше 20 числа місяця за попередній місяць через перерахування коштів на рахунок орендодавця.

Однак, за твердженням позивача, всупереч умовам укладеного Договору та вимогам вищезазначених законодавчих актів, Відповідач взяті на себе зобов'язання в повному обсязі не виконав. Так, відповідно до довідки від 14.02.2017 р. № 4-2302-196 про заборгованість та розрахунку по орендній платі, відповідачем орендна плата за користування об'єктом оренди не вносилась відповідно до умов, визначених Договором, та допущено заборгованість на загальну суму 38148,53 грн.

Всупереч умовам укладеного Договору та вимогам вищезгаданих законодавчих актів, відповідач взяті на себе зобов'язання в повній мірі не виконав.

Позивач зазначає, що відповідно до п. 4.3. Договору оренди, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або змнну умов Договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії Договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені Договором. Управлінням комунальної власності надіслано Відповідачу повідомлення № 2302-вих-5619 від 23.12.2016 р. про припинення договірних відносин у зв'язку із закінченням терміну дії договору оренди, яким повідомлялось що договір № С-8881-13 від 11.12.2013 р. на оренду нежитлових приміщень за адресою: м. Львів, вул. І. Кавалерідзе, 19, припинив свою дію та протягом 15 днів відповідач зобов'язаний повернути балансоутримувачу орендоване приміщення у належному санітарно-технічному стані по акту приймання-передачі та провести до моменту припинення договору повний розрахунок по сплаті орендної плати, а у разі наявності заборгованості - погасити її в повному обсязі.

Отже, Управління комунальної власності у місячний термін, як це передбачено у пункті 4.3. Договору, повідомило відповідача про закінчення договірних відносин, проте, Товариство з обмеженою відповідальністю Сомиг ЛТД жодних дій щодо повернення об'єкта оренди не вчинено.

Згідно з ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до ст. 27 Закону України Про оренду державного та комунального майна , у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Частиною 9 спірного Договору оренди визначено порядок повернення Орендодавцю об'єкта оренди. Так, згідно з п. 9.1 Договору, повернення Орендодавцю об'єкта оренди здійснюється після закінчення терміну дії договору або дострокового його припинення чи розірвання. Відповідно до п. 9.6 Договору, у разі припинення або розірвання Договору, Орендар повинен повернути Орендодавцеві об'єкт оренди у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати Орендодавцеві збитки у разі погіршення стану об'єкта оренди з вини Орендаря.

З огляду на вищевикладене, на думку позивача, існують підстави для заявлення позовної вимоги про зобов'язання відповідача повернути об'єкт оренди - нерухоме майно загальною площею 36,2 кв. м за адресою: м. Львів, вул. І. Кавалерідзе, 19, Позивачу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов Договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно із ст. 287 ГК України, орендодавцями щодо комунального майна є органи, уповноважені місцевими радами управляти майном, яке є у комунальній власності.

23.05.2017 року за вх. № 2274/17 позивач подав заяву про уточнення (зменшення) позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 30598,96 грн. та виселити з об'єкта оренди.

На час розгляду справи відповідач не подав доказів повернення майна та погашення боргу в повному обсязі, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, відзиву на позов не подав.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

Відповідно до Положення про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради, затвердженого ухвалою Львівської міської ради від 14.07.2016 р. № 777, до повноважень Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради належить здійснення управління майном, що належить до комунальної власності міста у визначених міською радою та виконавчим комітетом межах; виконання повноважень орендодавця, продавця, органу приватизації майна комунальної власності міста, надання обліку орендних платежів та контролю за їх надходження.

Згідно з п. 1.1 Про затвердження Положення про Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради та його структури, затвердженого рішенням виконавчого комітету міської ради від 02.12.2016 № 1125, Управління комунальної власності Львівської міської ради є структурним підрозділом департаменту економічної політики Львівської міської ради.

Відповідно цього ж Положення, основними завданнями управління є: виконання функцій органу управління майном комунальної власності територіальної громади м. Львова; передача в оренду, відчуження майна комунальної власності територіальної громади м. Львова.

Згідно із ст. 287 ГК України, орендодавцями щодо комунального майна є органи, уповноважені місцевими радами управляти майном, яке є у комунальній власності.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, в тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Згідно ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаного кодексу. Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як встановлено в ході судового розгляду справи, 11.12.2013 р. між Управлінням комунальної власності (надалі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Сомиг ЛТД (надалі - відповідач), укладено Договір оренди нежитлових приміщень № С-8881-13 (надалі -Договір), згідно якого позивач здав, а відповідач прийняв в оренду нежитлові приміщення загальною площею 36,2 кв. м, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Кавалерідзе, 19 із цільовим призначенням нежитлових приміщень для офісу.

Договір укладено на термін з 11.12.2013 р. до 10.12.2016 р. (п.4.1 Договору).

Згідно з ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України Про оренду державного та комунального майна , орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Згідно з ч.1 ст. 19 цього ж Закону, орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Відповідно до ст. 286 ГК України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Згідно п. 5.6 Договору, орендна плата сплачується орендарем не пізніше 20 числа місяця за попередній місяць через перерахування коштів на рахунок орендодавця.

Однак, всупереч умовам укладеного Договору та вимогам вищезазначених законодавчих актів, відповідач взяті на себе зобов'язання в повному обсязі не виконав. Так, відповідно до довідки від 14.02.2017 р. № 4-2302-196 про заборгованість та розрахунку по орендній платі, відповідачем орендна плата за користування об'єктом оренди не вносилась відповідно до умов, визначених Договором, та допущено заборгованість на загальну суму 38148,53 грн.

Всупереч умовам укладеного Договору та вимогам вищезгаданих законодавчих актів, відповідач взяті на себе зобов'язання в повній мірі не виконав.

Відповідно до п. 4.3. Договору оренди, у разі відсутності зави однієї із сторін про припинення або змнну умов Договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії Договору, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені Договором. Управлінням комунальної власності надіслано відповідачу повідомлення № 2302-вих-5619 від 23.12.2016 р. про припинення договірних відносин у зв'язку із закінченням терміну дії договору оренди, яким повідомлялось що договір № С-8881-13 від 11.12.2013 р. на оренду нежитлових приміщень за адресою: м. Львів, вул. І. Кавалерідзе, 19, припинив свою дію та протягом 15 днів відповідач зобов'язаний повернути балансоутримувачу орендоване приміщення у належному санітарно-технічному стані по акту приймання-передачі та провести до моменту припинення договору повний розрахунок по сплаті орендної плати, а у разі наявності заборгованості - погасити її в повному обсязі.

Отже, Управління комунальної власності у місячний термін, як це передбачено у пункті 4.3. Договору, повідомило відповідача про закінчення договірних відносин, проте Товариство з обмеженою відповідальністю Сомиг ЛТД жодних дій щодо повернення об'єкта оренди не вчинено.

Згідно з ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до ст. 27 Закону України Про оренду державного та комунального майна , у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря, він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Частиною 9 спірного Договору оренди визначено порядок повернення Орендодавцю об'єкта оренди. Так, згідно з п. 9.1 Договору, повернення Орендодавцю об'єкта оренди здійснюється після закінчення терміну дії договору або дострокового його припинення чи розірвання. Відповідно до п. 9.6 Договору, у разі припинення або розірвання Договору, Орендар повинен повернути Орендодавцеві об'єкт оренди у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати Орендодавцеві збитки у разі погіршення стану об'єкта оренди з вини Орендаря.

З огляду на вищевикладене, наявні підстави для задоволення позовної вимоги про зобов'язання відповідача повернути об'єкт оренди - нерухоме майно загальною площею 36,2 кв. м за адресою: м. Львів, вул. І. Кавалерідзе, 19, позивачу.

23.05.2017 року за вх. № 2274/17 позивач подав заяву про уточнення (зменшення) позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 30598,96 грн. та виселити з об'єкта оренди.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Належних доказів наявності передбачених законом чи Договором підстав для звільнення відповідача від відповідальності суду не надано.

На час розгляду справи, відповідач не подав докази погашення боргу в повному обсязі, позовні вимоги не спростував, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив.

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об'єктивних та переконливих доказів в підтвердження частини своїх позовних вимог, а відповідач позовні вимоги не заперечив та не спростував, суд прийшов до висновку, що позов Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Сомиг ЛТД про виселення з об'єкта оренди та стягнення боргу в розмірі 30598,96 грн. є обґрунтованим та підлягає до задоволення.

Згідно ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України Про судовий збір , судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України; за видачу судами документів.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір , ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальних заробітних плат.

Як доказ сплати судових витрат, позивач подав платіжне доручення № 46 від 31.01.2017 року на суму 1600,00 грн. про сплату судового збору та платіжне доручення № 47 від 31.01.2017 року на суму 1600,00 грн.

Господарські витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 4 3 , 33, 43, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1.Уточнені (зменшені) позовні вимоги - задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Сомиг ЛТД (79007, АДРЕСА_1, ЄДРПОУ 06959075) на користь Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (79008, м. Львів, пл. Галицька, 15, код ЄДРПОУ 25558625) заборгованість в сумі 30598 (тридцять тисяч п'ятсот дев'яносто вісім) грн. 96 коп. та 3200 (три тисячі двісті) грн. 00 коп. судового збору.

3. Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю Сомиг ЛТД (79007, АДРЕСА_1, ЄДРПОУ 06959075) з нежитлових приміщень загальною площею 36,2 кв. м, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. І. Кавалнрідзе, 19).

Стягувач: Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (79008, м. Львів, пл. Галицька, 15, код ЄДРПОУ 25558625)

4. Накази видати, в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.

Суддя Пазичев В.М.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 26.05.2017 року.